Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №527/448/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/448/26

провадження 2/527/588/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Левицької Т.В., з участю секретаря судового засідання – Папенко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/448/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», який подано представником позивача Зіморой Денисом Миколайовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

16 лютого 2026 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 17 лютого 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» з ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3194548420. 07.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та Акціонерним товариством «ТАКСОМБАНК» укладено Договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФ-10-2016, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «ТАКСОМБАНК» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 26 червня 2024 року між Акціонерним товариством «ТАКСОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № НІ/11/20-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 . Відповідно до Додатку № 1 Реєстру боржників до Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 заборгованість становить 32414,86 грн, з яких 13131,70 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,14 грн. - сума заборгованості за відсотками, 19282,02 грн - сума заборгованості по комісії. Всупереч умовам зазначених кредитних договорів, відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання з повернення коштів, після відступлення права вимоги, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. Таким чином, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за вищевказаним договором на загальну суму 32414,86 грн, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням ( викликом) сторін .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у відсутність представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, в якому прохав суд розгляд справи проводити без його участі, вказав, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту. В задоволені іншої частини позову прохав відмовити. В задоволені вимоги щодо стягнення судових витрат прохав відмовити в повному обсязі, окрім частини судового збору, оскільки сума даних витрат нічим не підтверджена.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлені судом обставини та докази.

Судом встановлено, що 17 лютого 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» з ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3194548420, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «ЦФР» надало відповідачу грошові кошти у сумі 26860 гривень строком на 24 місяці, а відповідач зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту №4936930 (а.с.4, 4 на звороті,5 - 6, 6 на звороті).

Умовами кредитного договору визначено, що підписавши Договір позичальник доручив кредитодавцю виплатити/сплатити, за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових кошів за наступними реквізитами: за надання кредиту в сумі 20 000 гривень, страховий платіж за договором страхування №290861064/20М R від 17.02.2020 в сумі 2000 гривень, страховий платіж за договором страхування №3194548420-АL від 17.02.2020 в сумі 3600 гривень (п. 1.4 Кредитного Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» в редакції від 04 травня 2020 року, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких позичальник приєднується, підписавши цей Договір.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що цей договір, Паспорт кредиту №4548420 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» в редакції від 17.01.2020 складають єдиний кредитний договір.

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем власноручно (а.с.5).

17 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «ФК «ЦФР» Заяву анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (арк.спр.6).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №3194548420 від 17 лютого 2020 року заборгованість станом на 26.06.2024 становить 32414,86 гривень, з яких: загальна заборгованість по тілу кредиту 13131,70 грн, загальна заборгованість за відсотками 1,14 грн, загальна заборгованість по комісії 19282,02 копійок (а.с.28-29).

07.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» укладено Договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФ-10-2016, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1

26.06.2024 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № НІ/11/20-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с.36).

Відповідно Акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги від 26.06.2024 за договором факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 4859, після чого до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором стосовно заборгованостей (а.с. 37).

Відповідно до Платіжної інструкції №21522 від 26.06.2024 підтверджується факт сплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» грошових коштів за відступлення права вимоги згідно з Договором факторингу №НІ/11/20-Ф від 26.06.2024(а.с. 39).

Відповідно до Додатку № 1 Реєстру боржників до Договору факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024 заборгованість становить 32414,86 грн, з яких 13131,70 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 1,14 грн. - сума заборгованості за відсотками, 19282 грн - сума заборгованості по комісії (а.с. 38).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України,зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за Договором №3194548420 від 17.02.2020 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 13131,70 грн - суми заборгованості по тілу кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов`язання з їх повернення не виконав, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу в повному обсязі не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 13131,70 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1,14 грн суми заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.

Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Судом встановлено, що згідно умов договору відповідач отримав 17.02.2020 грошові кошти в сумі 26860 грн, строком на 24 місяці, процентна ставка 1,50 %.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов`язання з повернення процентів за користування кредитними коштами не виконав, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником комісії за надання позики від суми наданої позики.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі №755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та інших.

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, згідно якої якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд встановив, що кредитний договір №3194548420 від 17.02.2020 не містить конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитів, що надаються відповідачу, та за які банком встановлена комісія. Також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного договору.

Тому положення договору щодо обов`язку позичальника вносити плату за обслуговування кредитної заборгованості (комісію) - є нікчемними.

Таким чином, позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 19282,02 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 41 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 32414,86 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 13132,84 грн, що становить 40,51 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1226,79 грн, що складає 40,51 % від 3028 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13, 81, 89, ст. 141, 263, 265, 274-279, 280-282,354 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ: 35625014 (ІВAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСКОМБАНК») за кредитним договором № 3194548420 від 17.02.2020в сумі 13132,84 грн, з яких: 13131,70 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, 1,14 грн – сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 1226,79 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», (місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, ЄДРПОУ 35625014);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Суддя Т. В. Левицька