Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №372/6064/25 — Обухівський районний суд Київської області

Суд: Обухівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №372/6064/25

Суддя: Рабчун Р. О.

Справа № 372/6064/25

Провадження № 1-кп-154/26

В И Р О К

іменем України

06 квітня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116230000298 від 22.09.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тинда Амурської області рф, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не маючий судимості,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2025 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на набережній річки Дніпро в місті Українка Обухівського району Київської області, діючи умисно, з метою придбання та зберігання наркотичних засобів, для особистого вживання, без мети збуту, порушуючи встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та охорону здоров`я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», поблизу металевої опори моста, підібрав з поверхні землі прозорий пакет з полімерного матеріалу з речовиною рослинного походження, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено – канабіс, який помістив до кишені власних джинсів та без відриву у часі попрямував в напрямку залізничної станції «Трипілля Дніпровське», що в місті Українка Обухівського району Київської області, тим самим незаконно придбав та став зберігати при собі наркотичний засіб обіг якого обмежено – канабіс, для власного вживання, без мети збуту.

У подальшому, 22 вересня 2025 року, приблизно о 14 годині 45 хвилин, ОСОБА_4 рухаючись по вулиці Юності, в місті Українка Обухівського району Київської області, навпроти залізничної станції «Трипілля Дніпровське», був зупинений працівником поліції ВКП Обухівського РУП ГУНП в Київській області, в ході спілкування з яким, останній повідомив, що зберігає при собі наркотичний засіб. Того ж дня, в період часу з 17 години 30 хвилини по 17 годину 40 хвилин, під час затримання особи в порядку ст. 298-2 КПК України, за вказаною адресою, працівниками поліції у ОСОБА_4 виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабіс, який останній умисно, незаконно придбав та зберігав за вище вказаних обставин, для особистого вживання, без мети збуту.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-25/58979НЗПРАП від 25.09.2025 за Списком № 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в Таблиці II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, надана на дослідження речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабіс. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 5,70 г., яку ОСОБА_4 , умисно, незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 відмовився від надання показань відповідно до ст. 63 Конституції України. Обвинувачений лише повідомив, що вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) судовий розгляд проведено в межах обвинувачення, висунутого ОСОБА_4 .

Незважаючи на відмову обвинуваченого надавати покази, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України підтверджується сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення та досліджених судом відповідно до ст. 23 КПК України безпосередньо в ході судового розгляду.

Як вбачається з протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, від 22.09.2025 року час фактичного затримання 14 год. 45 хв., за адресою вул. Юності, навпроти станції «Трипілля Дніпровське», м. Українка, Обухівський р-н., підставою затримання є те, що ОСОБА_4 намагався залишити місце вчинення кримінального проступку. Обшук затриманого ОСОБА_4 на підставі ч. 6 ст. 298-2,298-3 КПК України з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 КПК України, у присутності понятих здійснив ОСОБА_6 . Під час якого було виявлено та вилучено: прозорий пакет з полімерного матеріалу з вмістом сухої речовини рослинного походження земного кольору, який було поміщено до спец-пакету №ВУМ 1005904.

Відповідно до постанови від 23.09.2025 року про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу, постановлено визнати речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025116230000298 оптичний DVD-R диск марки «Media», на якому міститься відеозапис проведення слідчої дії, а саме затримання особи, від 22.09.2025, що проводилось за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, навпроти залізничної станції «Трипілля Дніпровське».

Оптичний DVD-R диск марки «Media», на якому міститься відеозапис проведення слідчої дії, а саме затримання особи, від 22.09.2025, що проводилось за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, навпроти залізничної станції «Трипілля Дніпровське», який було упаковано в паперовий конверт було досліджено під час судового розгляду.

Відповідно до постанови від 30.09.2025 року про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу, постановлено визначити речовим доказом кримінальному провадженні № 12025116230000298 від 22.09.2025, речовину рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 5,70 г., вилучену 22.09.2025 при затриманні у ОСОБА_4 , за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Юності, навпроти залізничної станції «Трипілля Дніпровське», а також первинну упаковку, які після проведення експертизи було упаковано до спец пакету № 0002850.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-25/58979-НЗПРАП від 25.09.2025 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого надана на дослідження речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить 5,70 г.

З висновку судово-психіатричного експерта № 281 від 14.10.2025 вбачається, відповідно до якого ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав на шизофренію, параноїдну, стан неповної ремісії (за МКХ10 F20.04), не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними та в даний час страждає на шизофренію, параноїдну, стан неповної ремісії (за МКХ10 F20.04) та не здатний в повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

ОСОБА_4 , звертався за допомогою і медичну допомогу отримував з 14.05.2015 року, відповідно до довідки наркологічного кабінету КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ», діагноз розлади психіки та поведінки в наслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності від метадону, та звертався за допомогою і медичну допомогу отримував, відповідно до довідки від 25.09.2025 року психіатричного кабінету з 2005 року.

З дослідженого відеозапису встановлено, що 22 вересня 2025 року близько 14:45 ОСОБА_4 , перебуваючи на вул. Юності в м. Українка, поблизу станції «Трипілля-Дніпровське», був зупинений працівниками поліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він є працівником поліції та, перебуваючи на вул. Юності, поблизу зупинки «Трипілля-Дніпровське», помітив громадянина. Під час спілкування останній повідомив про наявність при собі заборонених речовин та зазначив, що має намір їх добровільно видати, після чого передав їх працівникам поліції. Надалі було викликано слідчо-оперативну групу та адвоката, після чого особу затримано.

Стороною захисту докази суду не надавались.

В судових дебатах обвинувачений позицію не змінив та покази не надавав. Просив суворо не карати.

В судових дебатах прокурор просила призначити обвинуваченому покарання у виді одного року пробаційного нагляду із призначенням програми та лікування в порядку ч. 2 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України.

Захисник обвинуваченого в судових дебатах просив призначити обвинуваченому покарання у виді одного року пробаційного нагляду із призначенням програми та лікування в порядку ч. 2 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст.94 КК України.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки вони стосуються події кримінального правопорушення, зібрані у відповідності до вимог КПК України, узгоджуються між собою.

Даючи оцінку зазначеним вище показанням обвинуваченого ОСОБА_4 , даними ним в судовому засіданні, суд зазначає, що обвинувачений вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав в повній мірі.

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації, вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю доведена. Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто за ч. 1 ст. 309 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав повністю), особу обвинуваченого, а саме: вчинив кримінальне правопорушення, будучи не судимим в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога перебуває, за місцем проживання за останній рік скарг від жителів не надходило, ніде не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, судом визнано щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Призначення ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі за встановлених обставин та даних про особу обвинуваченого не відповідатиме приписам ч. 1, 2 ст. 65 КК України та становитиме надмірний тягар. Призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу та виправних робіт не вбачається можливим з огляду на відсутність працевлаштування останнього.

Крім того, з висновку судово-психіатричного експерта № 281 від 14.10.2025 вбачається, що ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій страждав на психічний розлад шизофренію, параноїдну, стан неповної ремісії (за МКХ10 F20.04), не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними та в даний час страждає на шизофренію, параноїдну, стан неповної ремісії (за МКХ10 F20.04) та не здатний в повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ч. 2 ст. 504 КПК України встановлено, що суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до вимог ст. 20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у стані обмеженої осудності.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно-небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров`я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03.06.2005, надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

Стала практика Верховного Суду, яка викладена в постановах від 21 жовтня 2021 р. та від 25 липня 2019 р. (справи № 443/1562/19, №51-9408 км 18), зводиться до того, що щодо осіб, визнаних обмежено осудними, примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку можуть застосовуватись разом із призначенням їм покарання.

З врахуванням вищенаведеного, зважаючи на те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, про що свідчить висновок судово-психіатричного експерта № 281 від 14.10.2025, суд вважає за необхідне одночасно із призначеним покаранням застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

З обвинуваченого підлягають стягненню документально підтверджені витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-25/58979-НЗПРАП від 25.09.2025 в розмірі 2674,20 грн.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання щодо долі речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371,373- 374, 381-382 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти орган пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без дозволу органу пробації;

Контроль за виконання призначеного покарання покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Роз`яснити засудженому наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України застосувати до ОСОБА_4 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Виконання вироку в частині застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку - здійснювати за місцем його фактичного проживання.

Речові докази:

Канабіс масою (в перерахунку на висушену речовину) 5,70 г - знищити;

оптичний DVD-R диск марки «Media» - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта в розмірі 2674 грн. 20 коп.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua