Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №363/7726/25 — Вишгородський районний суд Київської області

"08" квітня 2026 р. Справа № 363/7726/25

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

22 грудня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №152314 від 03.09.2024 року у розмірі 21 641,04 грн та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ФК «Кредіплюс» кредитний договір №152314 на суму 13 334. Кредитодавець ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 . 06.02.2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №06022025, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №152314. Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 21 641,04 грн, з яких: 13 334 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 806,04 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 501,00 грн заборгованість по комісії.

Процесуальні дії та рішення у справі.

29 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано інформацію з АТ «ПУМБ» щодо імітування картки та зарахування коштів.

08 квітня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце його проведення. В позовній заяві просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, а також висловлено згоду на ухвалення заочного судового рішення, за наявності для того передбачених законодавством підстав.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, трекінгом поштових відправлень Укрпошти, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «адресат відсутній», оголошеннями про виклик в судове засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Відповідно до інформації про підтверджене зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що всі сторони по справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, зважаючи на наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

03 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №152314 (індивідуальна частина), який останньою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9аааеffd.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктом 2.2.1 Індивідуальної частини договору передбачено, що сума кредиту становить 13 334 грн, яка надається в наступному порядку: у розмірі 10 000,50 грн на картку позичальника № НОМЕР_2 у національній валюті; у розмірі 3 333,50 грн, шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00% річних, тип процентної ставки фіксована.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100, 00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (п. 2.4. договору).

Пунктом 2.5. договору передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3 333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що загальний строк кредитування за цим договором складає 84 дні з 03.09.2024 року (дата надання кредиту) по 26.11.2024 року.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 48 083,53% річних (п. 2.8. договору).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального кредиту та загальних витрат за кредитом) складає 24 479,54 грн (п. 2.9.1. договору).

З довідки №3879/30-10 від 30 жовтня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» про успішність операції щодо переказу кредитних коштів та картки обліку виконання договору вбачається, що ОСОБА_1 надано кредитні кошти в сумі 10 000,50 грн на картку № НОМЕР_2 згідно кредитного договору №152314 від 03.09.2024 року, призначення платежу - видача кредиту №152314 від 03.09.2024 року.

З повідомлення АТ «ПУМБ» від 18 лютого 2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 03.09.2024 року зараховано кошти в сумі 10 000,50 грн.

06 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №06022025, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти з розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 06.02.2025 року до договору, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №152314 від 03.09.2024 року на загальну суму 21 641,04 грн.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №152314 від 03.09.2024 року вбачається, що станом на 01 листопада 2025 року заборгованість відповідача становить 21 641,04 грн, з яких: 13 334 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7 806,04 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 501,00 грн заборгованість по комісії.

Застосовані норма права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Мотиви і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 03.09.2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №152314 в електронній формі, який підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що свідчить про належне волевиявлення сторін та укладення кредитного договору відповідно до вимог законодавства.

Судом також встановлено, що відповідно до умов зазначеного договору кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 13 334,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію у строки та порядку, визначені договором, що підтверджує виникнення між сторонами договірних зобов`язань.

Матеріалами справи підтверджено, що в подальшому ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №152314 на підставі договору факторингу, укладеного між первісним кредитором та позивачем, що свідчить про належний перехід права вимоги до нового кредитора.

Судом встановлено, що відповідачка порушила умови кредитного договору, оскільки своєчасно не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 21 641,04 грн, розрахунок якої відповідачкою не спростовано та контррозрахунок не надано.

Оцінивши подані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі зі стягненням з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Щодо судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн належними та допустимими доказами, зокрема договором про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, додатковою угодою до нього, довіреністю на адвоката, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, актом прийому-передачі наданих послуг та протоколом погодження вартості послуг, що свідчить про фактичне надання правничої допомоги та визначення її вартості сторонами.

Разом з тим, відповідно до принципів розумності, співмірності та необхідності судових витрат, суд оцінює заявлений розмір витрат на правничу допомогу з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг, часу, витраченого адвокатом, та значення справи для сторін.

Судом встановлено, що справа є типовою для даної категорії спорів, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, участь адвоката у судових засіданнях фактично не здійснювалась, а основний обсяг робіт зводився до підготовки позовної заяви та процесуальних документів, що свідчить про відсутність значної складності справи.

Оцінивши подані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат у сумі 7 000 грн є завищеним і не відповідає критеріям реальності та розумності витрат, у зв`язку з чим підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи характер спору, обсяг наданих послуг та принципи справедливості і співмірності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, що є обґрунтованим та достатнім у межах даної справи.

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону, пропорційно задоволених вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи. Зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №152314 від 03.09.2024 року у розмірі 21 641,04 гривень, судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя С.В.Олійник