Вирок від 09 квітня 2026 р. у справі №362/1415/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1415/26

Провадження № 1-кп/362/437/26

ВИРОК

Іменем України

10.04.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

його захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Василькові Київської області матеріали кримінального провадження № 12025111140000849, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дружківка Донецької області, громадянина України, з середньою технічною освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

21 грудня 2025 року близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували за адресою: АДРЕСА_2 , де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин на побутовому рівні виник словесний конфлікт.

Під час словесного конфлікту у ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

У подальшому ОСОБА_6 , знаходячись в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , діючи умисно та цілеспрямовано, вчинив щодо ОСОБА_8 насильницькі дії, а саме взяв до рук металеву каструлю та наніс не менше п`яти ударів в область голови останньої, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді тяжкої закритої черепно-мозкової травми.

27 грудня 2025 року о 17 годині 00 хвилин у приміщенні реанімаційного відділення комунального некомерційного підприємства "Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" Васильківської міської ради, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Васильків, проспект Київський шлях, 87, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла внаслідок закритої черепно-мозкової травми у вигляді травматичного субдурального крововиливу, здавлення головного мозку, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, є небезпечними для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за частиною другою статті 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення. Просив суд із урахуванням позиції обвинуваченого здійснювати розгляд кримінального провадження, ураховуючи вимоги частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), та обмежитись допитом обвинуваченого та документами, що характеризують обвинуваченого, стосуються речових доказів у кримінальному провадженні. Зауважив, що йому зрозуміло неможливість оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

В судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, та з урахуванням того, що обвинувачений вчинив умисний злочин, вину визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, наявність обтяжуючої обставини – вчинення правопорушення щодо особи похилого віку, а також двох пом`якшувальних обставин – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців. Речові докази у кримінальному провадженні просив знищити.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю і, не оспорюючи фактичні обставини, про які зазначено в обвинувальному акті, місця та часу вчинення правопорушення, з приводу пред`явленого йому обвинувачення, показав, що, дійсно, 21.12.2025 перебував разом в одній кімнаті з померлою 80-тирічною ОСОБА_8 , яка була його рідною тіткою, в будинку АДРЕСА_2 померлою в них були неприязні відносини з жовтня 2025 року, тітка його ненавиділа, постійно до нього чіплялась через побутові дрібниці. В той день між ними на побутовому рівні знову почалась спочатку словесна сварка, яка згодом переросла в бійку. Через сварку обвинувачений рознервувався, схопив металеву каструлю та наніс нею удари тітці по голові, разів п`ять чи сім, не пам`ятає точно. Пам`ятає, що не міг зупинитись, був в агресивному стані. Деколи на нього таке находить. Потім коли тітка впала, взяв її на руки та виніс на подвір`я, потім прибігла його мати, викликала швидку медичну допомогу і тітку забрали в лікарню, де вона померла. Про вчинене шкодує, розкаюється, зазначив, що вчинив правопорушення під впливом хвороби, якби можна було повернути час назад, то повернув би, зараз дуже страждає, просив застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.

Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Обвинувачений зазначив, що визнання винуватості є добровільним, показання надані без жодного тиску/впливу з боку інших осіб, погодився на розгляд кримінального провадження в скороченому порядку, підтвердив усвідомлення неможливості оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_7 підтвердив, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають фактичним обставинам справи. Кваліфікація дій обвинуваченого є вірною. Погодився з розглядом кримінального провадження в скороченому порядку відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України.

При призначенні покарання захисник просив врахувати щире каяття обвинуваченого, відсутність негативних характеристик щодо нього, те, що обвинувачений раніше не судимий, є внутрішньо переміщеною особою, має постійне місце проживання, зважити на хворобливий стан обвинуваченого, його психічне захворювання, про яке зазначено у висновку експерта, що в результаті призвело до таких трагічних наслідків, позицію потерпілого та призначити мінімальне покарання в межах санкції частини другої статті 121 КК України.

Потерпілий ОСОБА_5 , який є батьком обвинуваченого та рідним братом померлої ОСОБА_8 , погодився на скорочений розгляд кримінального провадження, повідомив, що йому зрозуміла неможливість оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку, звертатися з цивільним позовом він не планує, в судових дебатах просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене частиною другою статті 121 КК України.

ІІІ. Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення частини третьої статті 349 КПК України, суд у порядку частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого, та тих, що стосуються речових доказів.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджені доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини справи доведеними.

ІV. Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за частиною другою статті 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

V. Мотиви призначення покарання.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Відповідно до статей 50, 65 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі статтями 12, 24 КК України є умисним тяжким злочином. ОСОБА_6 неодружений, офіційно непрацевлаштований, без негативних характеристик за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 25 від 28.01.2026 ОСОБА_6 страждав під час скоєння інкримінованих йому дій та страждає на даний час на психічний розлад – емоційно-нестійкий розлад особистості (пограничний тип), F60.31 за МКХ-10. Водночас ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, станом на даний час також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує.

Відповідно до статті 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого злочину, з огляду на ставлення обвинуваченого до скоєного, який беззаперечно визнав свою винуватість, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та обставини, що його обтяжує (вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку), особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, без негативних характеристик за місцем проживання, на обліку в лікаря психіатра та/або нарколога не перебуває, зважаючи на стан здоров`я обвинуваченого, який під час скоєння злочину страждав на психічний розлад – емоційно-нестійкий розлад особистості (пограничний тип), беручи до уваги висловлену в судових дебатах позицію потерпілого, який просив застосувати до обвинуваченого мінімальне покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, беручи до уваги обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини другої статті 121 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_6 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме меті покарання, принципам гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Суд не вбачає підстав для застосування статей 69, 69-1 КК України.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 362/10047/25 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 лютого 2026 року (включно), а ухвалою суду від 17.02.2026 цей строк продовжено до 17 квітня 2026 року (включно).

При цьому судом враховується, що ОСОБА_6 було фактично затримано 21.12.2025 о 14-й годині у порядку статті 208 КПК України до обрання запобіжного заходу.

Таким чином, відповідно до частини п`ятої статті 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк покарання ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 21.12.2025, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Беручи до уваги, що до набрання вироком законної сили зберігаються ризики, передбачені статтею 177 КПК України, суд вважає, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся. Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та статей 50, 65-67, 72, 121 КК України, керуючись статтями 100, 118, 174, 368-371, 374, 394, 532, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

2. На підставі частини п`ятої статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту взяття під варту з 21 грудня 2025 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

3. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний стосовно ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.

4. Речові докази у кримінальному провадженні: змиви з плями речовини бурого кольору (РБК) з підлоги в кімнаті № 6, які поміщено до паперового конверту; змиви з плями РБК з простирадла в кімнаті № 6, які поміщено до паперового конверту; змиви з плями РБК з брущатки на подвір`ї, які поміщено до паперового конверту; металеву каструлю з плямами РБК, яку поміщено до паперового конверту; змиви з плями РБК з каструлі металевої, які поміщено до паперового конверту; змив з ручки каструлі металевої, які поміщено до паперового конверту; ганчірку зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту; змиви з плями РБК з дерев`яної палиці, які поміщено до паперового конверту; змиви з дерев`яної палиці, які поміщено до паперового конверту; дерев`яну палицю (держак) зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту; спортивні штани чорного кольору з вертикальними полосами білого кольору, які поміщено до паперового конверту; куртку синьо-сірого кольору з міховим утепленням, яку поміщено до паперового конверту, та які передано на зберігання до камери схову речових доказів відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (згідно з квитанціями № 434, 435 від 22.12.2025), - після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя ОСОБА_1