Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №362/2924/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2924/26

Провадження № 1-кс/362/253/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року

Слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Василькові клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42019111200000355, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.

Слідчий суддя встановив:

До суду надійшло зазначене клопотання, згідно з яким представник заявника – адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2019 року у справі № 362/3140/19 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221455300:04:008:0028, площею 4,664 га, для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, розташовану за адресою:Київська область Васильківський район смт. Глеваха, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 із скасуванням заборони їх відчуження.

Клопотання обґрунтовано тим, що на його думку ухвала слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2019 року у справі № 362/3140/19, якою було накладено арешт на земельну ділянку ОСОБА_5 була винесена необґрунтовано, з порушенням процесуального порядку та без урахування законних прав та охоронюваних законом інтересів власника земельних ділянок, на даний час потреба у застосуванні арешту майна відсутня, з наступних підстав: ОСОБА_5 не було повідомлено про судові засідання, де вирішувались питання щодо порушення права користування та володіння земельними ділянками, які перебувають в її власності; ОСОБА_5 не було повідомлено про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосувалися арешту земельних ділянок; Вона є добросовісним набувачем земельних ділянок. ОСОБА_5 не визнано підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12015110000000356, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2015 року, цивільний позов до неї не заявлений; продовження арешту майна є надмірним тягарем для ОСОБА_5 . Тобто на даний час необхідність в арешті майна відпала.

Крім того, на даний час вже розглянута цивільна справа № 362/6840/18 за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про визнання недійсним розпоряджень, наказів, договорів оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, у тому числі і вищезазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 3221455300:04:008:0028, належної ОСОБА_5 . За результатами розгляду справи рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2024 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури у справі задоволено

частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду від. 18.02.2026 року у справі № 362/6840/18 рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 09.12.2024 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України до ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок - скасовано. Позов заступника керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України до ОСОБА_5 про витребування земельних ділянок залишено без розгляду.

Таким чином на даний час спір стосовно права власності на земельні ділянки ОСОБА_5 вирішений на її користь.

Автор клопотання подав заяву про розгляд клопотання без їх участі.

Прокурор у судовому засіданні повідомив, що кримінальне провадження, у якому накладено арешт, закрито, тому щодо розгляду клопотання поклався на розсуд суду.

Вирішуючи клопотання по суті, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За приписами частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому відповідно до частини 1 статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту;

5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним («Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, пункт 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, пункт 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пункти 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пункти 69 і 73, Series A № 52).

Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Встановлено, що слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ухвалою від 31 травня 2019 року у справі № 362/3140/19 задовольнив клопотання слідчого та наклав арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:04:008:0026 площею 5,0203 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої за адресою: Київська область Васильківський район смт. Глеваха, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; та земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:04:008:0028 площею 4,664 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, розташованої за адресою: Київська область Васильківський район смт. Глеваха, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , – шляхом заборони їх відчуження.

Постановою старшого слідчого слідчого відділу Васильківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , кримінальне провадженні № 42019111200000355, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України – закрите у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Оскільки кримінальне провадження № 42019111200000355 закрито, слідчий суддя вважає, що подальше обмеження права власності на майно є недоцільним.

З цих підстав клопотання належить задовольнити.

Керуючись статтями 22, 169, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

задовольнити клопотання.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2019 року у справі № 362/3140/19 (провадження № 1-кс/362/1091/19) із забороною відчуження, на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:04:008:0028 площею 4,664 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, розташовану за адресою: Київська область Васильківський район, смт. Глеваха, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується.

Повний текст ухвали оголошено 10 квітня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1