Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №553/4488/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 553/4488/25

Провадження № 2/545/347/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Білик М.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 29.02.2024 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позичальник умови договору не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 19 744,75 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 744,75 грн. та судові витрати.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 21.11.2025 відкрито провадження по справі, призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, як вбачається із позову прохав розглядати дану справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання 18.12.2025 року, 02.03.2026 року, 08.04.2026 року не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, шляхом направлення на адресу відповідача судової повістки про виклик до суду (а.с.75-77, а.с.86-88, а.с.89-91). Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.

За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 08.04.2026 року призначено проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.02.2024 ОСОБА_2 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг A-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. (а.с.11-13).

Своїм підписом в заяві відповідач погодилася з тим, що дана заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» становлять між позичальником та банком кредитний договір.

Відповідач ознайомився та погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також з «Тарифами Банку», які були йому надані для ознайомлення. Також відповідача повідомлено, що «Умови та правила надання банківських послуг», розміщені на офіційному сайті банку та він зобов`язався виконувати вимоги «Умов та правил надання банківських послуг» та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

У заяві-анкеті про приєднання до Умов та правил банківських послуг в АТ «А-Банк» Трухан ( ОСОБА_3 ) просила вважати наведений зразок її цифрового підпису обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками та визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичну наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Також відповідач засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем.

Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Вигода» сума кредитного ліміту становить до 200 000 гривень, строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження, процентна ставка становить 40,8% річних. (а.с.15-16).

Згідно довідки, виданої АТ «А-банк», відповідачу ОСОБА_2 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року, 4323347386858580; строком дії до грудня місяця 2031 року. (зворот а.с.33).

Згідно довідки по лімітам, виданої АТ «А-банк», відповідачу ОСОБА_2 29.02.2024 року – встановлено ліміт в розмірі 5 000 грн., який 23.04.2024 року збільшився до 10 000 грн. (а.с.33).

З виписки по картці вбачається рух коштів по банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_2 в АТ «А-Банк». (а.с. 20-25).

Проте позичальник умови договору не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 23.10.2025 року складає: 19 744,75 грн., з яких:9965,06 грн.- заборгованість за кредитом, 8629,69 грн., - заборгованість за відсотками, пеня – 1150 грн. (а.с.8- а.с.10-зворот).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У частині 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит.

Щодо нарахування заборгованості за пенею в розмірі 1150 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Подібний правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), постанові КЦС ВС від 21.01.2025 № 751/3052/23 (61-17991св23).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості за пенею за кредитним договором №б/н від 29.02.2024 року в розмірі 1150 грн., було нараховано відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, а тому позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1150 грн, до задоволення не підлягає.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором б/н від 29.02.2024 року у розмірі 18 594,75 грн., з яких: 9965,06 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 8629,69 грн.- сума заборгованості по відсотках.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 19 744,75 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 18 594,75 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пропорційність задоволених вимог становить 94% (18 594,75 х 100:19 744,75 =94%).

Отже, відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 2277,05 грн. судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогами (2422,40 х 94%:100 = 2277,05 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,280,352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (юридична адреса: м.Дніпро, вул. Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770) заборгованість за кредитним договором № б\н від 29.02.2024 року в розмірі 18 594,75 грн. (вісімнадцять тисяч п?ятсот дев?яносто чотири гривні сімдесят п?ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 2277,05 грн. (дві тисячі двісті сімдесят сім гривень п?ять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Суддя О.Г.Путря