Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №440/16762/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Суд: Полтавський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №440/16762/25

Суддя: Стрюк Л. І.

Справа № 440/16762/25

Провадження № 2-а/545/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.

з участю секретаря Коверди М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі виконуючого обов`язки начальника відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: пров. Стешенка, 6, м. Полтава) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 15.12.2025 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі виконуючого обов`язки начальника відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Позов обґрунтовує тим, що його включено відповідачем до Єдиного реєстру боржників у межах виконавчого провадження №74570071 про примусове виконання постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 14.03.2024 у частині конфіскації у дохід держави предметів торгівлі - цигарок у кількості 110 пачок. Наголосив, що і штраф у розмірі 6800 грн, і судовий збір у розмірі 605,60 грн, які накладені на нього на підставі вищевказаної постанови суду, він сплатив добровільно ще 18.03.2024 та надав до суду відповідні документи, які є в матеріалах провадження. Щодо виконання цієї ж постанови у частині конфіскації безакцизних тютюнових виробів, він не є боржником за цим виконавчим провадженням, оскільки зазначені предмети торгівлі були у нього вилучені, тому державний виконавець повинен був завершити виконавче провадження та виключити відомості щодо нього з Єдиного реєстру боржників. Між тим, до цього часу виконавче провадження залишається безпідставно відкритим і наявність запису в реєстрі боржників порушує та обмежує його конституційні права щодо розпорядження майном.

Просив визнати бездіяльність протиправною та зобов`язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в особі виконуючого обов`язки начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №74570071 від 29.03.2024 відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» з одночасним видаленням відомостей з Єдиного реєстру боржників щодо громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у зв`язку з виконанням рішення суду у повному обсязі. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи зобов`язати виготовити документи на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 передано адміністративну справу до Полтавського районного суду Полтавської області за підсудністю.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 19.01.2026 відкрито провадження та призначено до судового розгляду .

У судове засідання сторони не з`явилися, попередньо надавши заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Судом встановлено, що постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.03.2024 у справі №545/952/24 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень з конфіскацією предметів торгівлі.

Згідно з дублікатами чеків ПриватБанку від 18.03.2025, ОСОБА_1 сплачено як штраф у вищевказаному розмірі, так і судовий збір у розмірі 605,60 грн, а також 02.06.2025 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 69 грн(а.с.47-49).

Також судом встановлено, що на виконання постанови суду, Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції 29.03.2025 відкрито виконавче провадження №74570071 у частині конфіскації предметів торгівлі(а.с.78).

При цьому в межах виконавчого провадження Шевченківським ВДВС позивача було включено до Єдиного реєстру боржників та станом на день розгляду справи не виключено з такого реєстру.

Згідно з протоколом огляду та вилучення речей і документів з метою забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення від 04.03.2024, вилучені у ОСОБА_1 80 пачок сигарет «Марвел» та 30 пачок сигарет «Стронг» перебувають на зберіганні у ВП №2 ПРУП ГУНП в Полтавській області(а.с.81-82).

Державним виконавцем двічі направлялись вимоги до ВП №2 ПРУП ГУНП про передачу конфіскованого майна для подальшої реалізації(а.с.78-79).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закону) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

За визначенням ч.1, 2, 5, 6 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»,єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (ч.1). Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення (ч.2). Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.5). Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо) (ч.6).

У силу приписів ч.7 ст.9 цього Законувідомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першоїстатті 37 цього Законуабо повернення виконавчого документа до суду на підставістатті 38 цього Законучи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

У свою чергу, пунктами 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження`визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа (п.1); стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення (п.3); запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (п.11).

Аналогічні норми передбачені і Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5(далі - Положення № 2432/5), відповідно до п.2 розділу І якого, єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Нормами п. 6, 7 розділу Х Положення № 2432/5 передбачено, що система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зістаттею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першоїстатті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що Законом України «Про виконавче провадження`та Положенням №2432/5 передбачено вичерпний перелік підстав за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Матеріалами справи підтверджено, що виконавче провадження №74570071 не завершено, у межах цього провадження відсутня необхідність у проведенні будь-яких виконавчих дій безпосередньо щодо боржника, проте постанован суду в частині конфіскації вилучених у боржника предметів торгівлі дотепер не виконана.

Слід зауважити, що вказана підстава відсутня в наведеному вище вичерпному переліку, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування.

Якість закону пов`язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волохи проти України» від 2 листопада 2006 року).

У разі наявності прогалин у законодавстві, суд може шляхом розширеного тлумачення, або застосування аналогії права чи закону, вирішити спір у разі необхідності надання повного захисту правам, свободам та інтересам фізичних осіб, правам та інтересам юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Виходячи зі змісту Положення № 2432/5сама мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та в запобіганні відчуженню боржниками майна.

Як встановлено судом виконавче провадження №74570071 було відкрито не в частині стягнення штрафу, а в частині конфіскації майна - предметів торгівлі(сигарет у кількості 110 пачок).

Згідно з пунктом 18 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №985 (надалі Порядку), конфісковані тютюнові вироби підлягають знищенню.

Відповідно до пункту 21 цього Порядку, а також пп.2 п. 16 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, знищення (утилізація) тютюнових виробів здійснюється шляхом спалювання, руйнування, фізико-хімічної, біологічної або іншої обробки відповідно до вимог чинного законодавства. Знищення проводиться за рішенням комісії на підприємствах, що відібрані міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції відповідно доЗакону УкраїниПро публічні закупівлі. Знищення невеликих за обсягом партій тютюнових виробів (не більше ніж 50 пачок) може проводитися комісією, яка створюється відділом і складається з представників відділу виконавчої служби та державної податкової інспекції.

Таким чином, оскільки знищенню підлягало більше 50 пачок конфіскованих безакцизних тютюнових виробів (103 пачки), то відповідно до приписів указаних Порядків, таку кількість повинно було знищити лише відповідне підприємство, яке мало бути відібрано Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на конкурсних засадах згідно Закону УкраїниПро публічнізакупівлі,проте такепідприємство доцього часу,майже двароки,відібрано небуло.

Суд зауважує, що сама мета Положення № 2432/5 ведення Єдиного реєстру боржників полягає в оприлюдненні у режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобіганні відчуженню боржниками майна, яке, як встановлено вище, не перебувало у позивача, а зберігалось у ВП № 9 Софіївського РУП та підлягало у подальшому знищенню за рішенням Державної виконавчої служби на відповідному підприємству. Позивачем зі свого боку було вжито всіх заходів щодо виконання свого обов`язку по сплаті штрафу, судових та виконавчих витрат, а до цього передачі предметів торгівлі поліції, тобто виконано вимоги виконавчого документу, тому суд вважає, що позивач перестав бути боржником у розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

При вирішені цього спору, суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним ЗакономУкраїни межах і відповідно до законів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

У Доповіді Верховенство права, яка схвалена Європейською Комісією За демократію через право (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття законних очікувань) (пункт 48).

З наведеного слідує, що, виходячи з принципу юридичної визначеності як складової частини поняття верховенства права, враховуючи, що позивач виконав всі свої майнові зобов`язання, покладені на нього постановою суду, жодних інших зобов`язань саме на позивача покладено не було, подальше виконання іншими органами судового рішення, яке взагалі не залежить від позивача, не повинно обмежувати права позивача шляхом наявності відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників.

Докази того, що позивач має невиконані майнові зобов`язання як боржник, відповідачем не надано, а зазначена обставина, в силу приписів ч.1ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», є обов`язковою умовою включення особи до Єдиного реєстру боржників.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріалами справи встановлено відсутність заборгованості у ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №74570071 та за будь-яким іншим виконавчим документом, суд вважає, щообставини, передбачені частиною сьомою статті 9Закону України"Провиконавче провадження" мають бути застосовані до позивача, оскільки, виконавши вимоги виконавчого документу, позивач перестав бути боржником у розумінні названого Закону, а тому відомості щодо позивача підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників.

Стосовно вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі виконуючого обов`язки начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №74570071 від 29.03.2024 , суд зазначає таке.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це його зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставізаконута/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Оскільки правових підстав, передбачених ЗакономУкраїни «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, якими б було зобов`язано держаного виконавця завершити виконавче провадження та виключити позивача з ЄРБ у разі фактичного невиконання виконавчого провадження з незалежних для державного виконавця причин немає, тому відсутні правові підстави для визнання протиправними дії або бездіяльність відповідача та зобов`язати його завершити виконавче провадження, оскільки на час розгляду справи продовжує залишатися не виконана постанова суду про конфіскацію безакцизних тютюнових виробів, які повинні бути у подальшому ще знищені відібраним підприємством на підставі Закону України «Про публічні закупівлі», а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також позовні вимоги у частині, щодо того, що разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи зобов`язати виготовити документи на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи задоволенню не підлягають, оскільки на момент розгляду справи у суду відсутні докази того, щодо відповідач не виконає рішення суду у передбачений законом спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статями 9, 77, 139, 194, 241-246, 250, 255, 287 КАС України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі виконуючого обов`язки начальника відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: пров. Стешенка, 6, м. Полтава) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в особі виконуючого обов`язки начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції юстиції (адреса: пров. Стешенка, 6, м. Полтава) виключити відомості з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як боржника у виконавчому провадженні №74570071.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Л. І. Стрюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua