Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №541/267/26
Суддя: Дністрян О. М.
Справа № 541/267/26
Номер провадження 2/541/725/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
08 квітня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Курочкіна О.О., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свою позовну заяву мотивувала тим, що 09 вересня 2016 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Курського району Курської області між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Дітей в шлюбі не мають. На даний час разом з відповідачем не проживають, шлюбні відносини фактично припинилися з 2022 року, мають різні погляди на сімейне, спільне життя, втрачено почуття любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки один до одного. У зв`язку з чим, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим. Майнового спору немає. Крім того, відповідач є громадянином Російської федерації, та проживає на території цієї країни. Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Ухвалою суду від 25.02.2026 провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивачка, сповіщена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила.
До початку судового засідання представник позивачки подала заяву про розгляд справи у її відсутність за наявними матеріалами, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала
З матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач є громадянином Російської Федерації, який станом на час подання позову не має в Україні місця проживання або перебування.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Укрпошта, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ Укрпошта припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся судом в установленому законом порядку, шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті суду.
Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні по справі докази, у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 09 вересня 2016 року Відділом ЗАГС Адміністрації Курського району Курської області, актовий запис № 321, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 03.02.2025 виданого повторно з апостилем, із нотаріально посвідченим перекладом (а.с.8-10).
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.
Таким чином, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за законом України.
За змістом ст. 63 вказаного Закону, припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Слід враховувати до станом на час укладення сторонами шлюбу Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчинена від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року (надалі Мінська конвенція), була чинною для України у відносинах з Російською Федерацією.
Статтею 13 вказаної Конвенції було встановлено, що документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції та за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін і доказовою силою офіційних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про міжнародні договори України», припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.
Отже, шлюб, укладений між громадянином України і громадянином Російської Федерації на території останньої до виходу України з Мінської конвенції, визнається Україною, а відповідне свідоцтво про укладення шлюбу не підлягає обов`язковій легалізації.
При вирішенні цієї справи суд приходить до висновку, що до спірних відносин підлягає застосуванню право України як право держави, де позивачка як громадянка України має місце проживання.
В умовах припинення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією для громадянина України єдино можливими способом розірвати шлюб є звернення до суду України із застосуванням права України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і не мають наміру їх відновлювати, вважають, що їх сім`я фактично розпалась та її збереження є неможливим і недоцільним, за таких обставин, сумісне проживання сторін та збереження їхньої сім`ї стало неможливим, шлюб між ними слід розірвати.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст.12-13,78-81, 263-265, 268, 279, 280 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 09 вересня 2016 року Відділом ЗАГС Адміністрації Курського району Курської області,актовий запис № 321.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Російської Федерації, проживає за адресою: м.Курськ, Російська Федерація.
Суддя: О. М. Дністрян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua