Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №553/4000/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/4000/25

Провадження № 2/553/297/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.04.2026м. Полтава

Подільський районний суд м. Полтави у складі:

головуючої судді Ткачука Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Чоповди А.В.,

представника позивача Дігтярь Л.А.,

представника відповідача Данілової Н.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

22.09.2025 до Подільського районного суду м.Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дігтярь Людмила Анатоліївна, до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в які позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку матеріальну шкоду у розмірі 92780,00 грн, витрати на експертне дослідження у розмірі 10000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 80000,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 . 02.06.2025 відбулося затоплення квартири за адресою: АДРЕСА_2 із приміщення квартири, яка розташована у АДРЕСА_3 .

Внаслідок затоплення, у квартирі позивача було завдано пошкодження у кухні на стелі, ванній кімнаті на стелі, коридорі на стіні, у залі на стіні, що підтверджуються актом від 26.06.2025 року, який був складений працівниками технічної дільниці №5 КП «ЖЕО №2», затверджений начальником дільниці №5 КП «ЖЕО №2» Шиян Д.С., а також постраждали меблі, речі і посуд.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №51, яка була виконана 16.07.2025, розмір завданої матеріальної шкоди квартири АДРЕСА_2 , на час дослідження складає 92 780 грн.

Крім того, позивач стверджує, що внаслідок негативних емоцій та душевних страждань, яких він зазнав внаслідок пошкодження належного майна, йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 80 000 гривень.

Просить стягнути із відповідачів в солідарному порядку матеріальну шкоду у розмірі 92780,00 грн, витрати на експертне дослідження у розмірі 10000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 80000,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

23.10.2025 ухвалою Подільського районного суду м. Полтави відкрито провадження справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання. Крім того, вказаною ухвалою задоволене клопотання представника позивача Дігтярь Л.А. та витребувано у ПП ПБТІ «Інвентаризатор» інформацію про власників квартири АДРЕСА_4 та копію Свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

12.11.2025 представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Даніловою Н.Н., наданий відзив на позовну заяву, у якому звертається увага суду на те, що відповідач ОСОБА_3 не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно він не є належним відповідачем. Також відповідач ОСОБА_2 , не була присутньою при складанні акту обстеження квартири, що в свою чергу дає можливість прийти до висновку про невідповідність акту обстеження зазначеним Правилам утримання будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, оскільки також не містить відомостей щодо характеру залиття та його причини. Водночас відповідний акт був складений через 20 днів із моменту можливого залиття квартири, належної позивачу, а тому вважає, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами розмір завданих збитків. В разі задоволення позовних вимог, просить зменшити розмір матеріального збитку відповідно до частки позивача у праві власності на належну йому квартиру до 30 926,67 грн., розмір моральної шкоди до 10 000 грн., розмір витрат на експертне дослідження до 5 000 грн., а витрати на правничу допомогу зменшити до 10 000 грн.

03.12.2025 на адресу суду надійшов лист ПП ПБТІ «Полтаваінвентаризатор», відповідно до якого власниками квартири за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1997 р.

23.12.2025 адвокатом Даніловою Н.Н. до суду подане клопотання відповідачки ОСОБА_2 , у якому остання позовні вимоги заперечила частково, зазначила, що позивач є співвласником лише 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , тому має право на відшкодування 1/3 частини від загального розміру матеріального збитку, що завданий внаслідок залиття квартири, що складає 30926,67 грн. Також зазначила, що вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 80000,00 грн. є необґрунтованою та надмірною. Підтримала позицію відповідача ОСОБА_3 в частині заперечень щодо безпідставності та необґрунтованості судових витрат та витрат на правову допомогу. З урахуванням викладеного просила суд зменшити розмір матеріального збитку відповідно до частки позивача у праві власності на належну йому квартиру до 30926,67 грн., зменшити розмір моральної шкоди до 10000,00 грн., зменшити розмір витрат на експертне дослідження до 5000,00 грн., зменшити витрати на правову допомогу до 10000,00 грн.

25.02.2026 від представника позивача адвоката Дігтярь Л.А., надійшло клопотання про залишення позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_3 без розгляду та заява про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 30926,67 грн, витрати на експертне дослідження у розмірі 10000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 26.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 залишено без розгляду та прийнята заява представника позивача адвоката Дігтярь Л.А., про уточнення (зменшення) позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив.

Представник позивачів ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, зазначені в уточненій позовній заяві, зазначивши, що факт залиття квартири підтверджується Актом обстеження №2 від 26.06.2025 який було складено працівниками технічної дільниці №5 КП «ЖЕО №2», затверджений начальником дільниці №5 КП «ЖЕО №2» Шиян Д.С., а відповідачем було визнано факт залиття. Також просила вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу додатковим рішенням суду, після подання відповідних доказів, в порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, у поданому до суду 23.02.2026 клопотанні просила провести судове засідання без її участі.

Представник відповідачки ОСОБА_6 , в судовому засіданні повідомила, що відповідачка визнає позов та факт залиття квартири позивача, однак не погоджується із розміром завданої моральної шкоди та витрат на проведення експертизи, а витрати на правничу допомогу вважають завищеними. Просить суд звернути увагу, що відповідачка є особою пенсійного віку та окрім пенсії немає жодного доходу.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, вважає, що вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.12.1998, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с. 8).

Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1997, квартира АДРЕСА_4 , належить на праві спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 368 ЦК України, cпільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Як встановлено судом, 02.06.2025 відбулося залиття квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

За твердженням позивача, залиття відбулось з п`ятого поверху, з кв. АДРЕСА_5 , яка знаходиться поверхом вище, власницею якої є відповідачка ОСОБА_2 .

Відповідно до Акту від 26.06.2025 року, комісія у складі майстра технічної дільниці №5 КП «ЖЕО №2» Ткаченко О.М., слюсара сантехніка ОСОБА_9 , майстра НОМЕР_1 та ПР ОСОБА_10 , склали акт про те, що за адресою: АДРЕСА_2 під час обстеження квартири АДРЕСА_6 комісія виявила, що власниками квартири за адресою АДРЕСА_3 , яка знаходиться поверхом вище було здійснено залиття квартири АДРЕСА_2 . В зв`язку з залиттям квартири були виявлені сухі плями, а саме:

-у коридорі: на стіні, суха пляма загальною площею близько – 2,4 м2;

-у залі: на стіні суха пляма загальною площею близько – 1.9 м2;

-у кухні на стелі, суха пляма загальною площею близько – 2.0 м2;

- у ванній кімнаті на стелі, суха пляма загальною площею близько – 2.4 м2 (а.с.11).

Згідно з висновком експерта ОСОБА_11 № 51, складеного 16.07.2025, за результатами експертного будівельно-технічного дослідження на замовлення ОСОБА_1 , розмір завданої матеріальної шкоди квартирі АДРЕСА_1 , у наслідок її залиття мешканцями квартири АДРЕСА_5 , складає 92780 (дев`яносто дві тисячі сімсот вісімдесят) гривень (а.с.21-43).

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 757/31418/15-ц (провадження № 61-17928св18), у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі № 761/12945/19 (провадження № 61-15575св20).

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Представниця позивача у судовому засіданні, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила суд стягнути з відповідачки матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири позивача, у розмірі 30926,67 грн.

Відповідачкою ОСОБА_2 факт залиття квартири позивача та вказана сума матеріальної шкоди визнані, що підтверджене її представником у судовому засіданні.

З огляду на викладене, враховуючи, що визнання відповідачкою позову в цій частині не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 30926,67 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., суд зазначає таке.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року у справі № 212/7628/21 (провадження № 61-7265св22) зазначено, що «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення, право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц)».

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У поданих до суду клопотаннях відповідачка, посилаючись на необґрунтованість та надмірність визначеного позивачем розміру моральної шкоди, просила зменшити її розмір до 10000,00 грн. Представниця відповідачки у судовому засіданні зазначила про визнання відповідачкою моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Суд, вирішуючи позовну вимогу про відшкодування позивачам моральної шкоди враховує те, що в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт пошкодження належної позивачу квартири, що є наслідком її залиття. Так, позивач ОСОБА_1 тривалий час був позбавлений можливості вести звичайний спосіб життя, що призвело до вживання додаткових зусиль для організації свого життя та вільного користування квартирою, що належить йому на праві спільної часткової власності, та зазнав негативних емоцій та душевних страждань з приводу пошкодження його майна та був в розпачі, так як коштів на відновлення житла не мав. Однак з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з чим ця позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 141 ЦПК України закріплено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду із вимогами про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, позивач судовий збір не сплачував, оскільки відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є таким, що звільнений від його сплати.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідачки матеріальну шкоду у розмірі 30926,67 грн. та моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн. Отже загальна сума позову становила 45926,67 грн. Відповідно, розмір судового збору, який підлягав до сплати, становив 1211,20 грн. (3028 х 0,4).

Позовні вимоги задоволені на 89%. Отже, з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1077,97 грн. (1211,20 х 89%).

Щодо витрат на експертне дослідження, у розмірі 10 000,00 грн., суд враховує, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до положень частин 6 – 9 статті 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження розміру витрат на підготовку експертного висновку будівельно-технічного дослідження позивачем надані Договір про надання послуг по проведенню експертного дослідження від 09.07.2025 №25051, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_11 , копії фіскальних чеків №gN8SVF-cm від 17.07.2025 року, та №ueu_fBzEWt8 від 09.07.2025 про сплату ФОП ОСОБА_11 вартості послуг на загальну суму 10000,00 грн., акт приймання-передавання висновку від 17.07.2025 (а.с. 44-45).

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що витрати на підготовку експертного висновку, заявлені до стягнення позивачем, пов`язані з розглядом справи в суді, є обґрунтованими, тобто підтвердженими належними доказами.

При цьому суд відхиляє твердження представника відповідачки про необґрунтованість та непідтвердження витрат на підготовку експертного висновкуз посиланням на зазначення у фіскальних чеках іншого номеру договору на проведення експертного дослідження та зазначення позивачем іншого розміру цих витрат у претензії від 25.07.2025, оскільки актом приймання-передавання висновку від 17.07.2025 підтверджено отримання ФОП ОСОБА_11 оплати за укладеним договором, а зазначення позивачем іншого розміру витрат у претензії не спростовує розмір фактично проведених позивачем витрат, підтверджених наданими до суду доказами. Будь-яких доводів щодо неспівмірності витрат на проведення експертного дослідження відповідачкою та її представником не заявлено. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на підготовку експертного висновку у розмірі 10000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири в розмірі 30 926 (тридцять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 67 (шістдесят сім) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за підготовку експертного висновку у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 67 (шістдесят сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1077,97 грн. (одна тисяча сімдесят сім) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок,

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складене 10.04.2026

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук