Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №537/245/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 3/537/213/2026

Справа №:537/245/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2026 місто Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука у складі головуючого судді Дряхлова Є.О.,

за участі секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Возного С.В.,

потерпілої особи ОСОБА_1 ,

законного представника потерпілої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 07.10.1998,

за ч. 2 ст. 173? Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом КУпАП),

УСТАНОВИВ:

І. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення учасників справи.

1. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 994049, 11.01.2026 о 02 год. 06 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно сина ОСОБА_1 , а саме умисно вдарив долонею по обличчю, чим завдав шкоди фізичному здоров`ю.

Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані поліцією за ч. 2 ст. 173? КУпАП.

2. В судові засідання ОСОБА_3 не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, уповноважив свого захисника адвоката Возного С.В. на представництво своїх інтересів у цій справі. За таких обставин, суд вважав за можливе провести розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідності до приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Возний С.В. повідомив суду, що його підзахисний перебуває на військовій службі, а тому об`єктивно не може з`явитись до суду для розгляду цієї справи. Окрім цього, адвокат наголосив, що провадження у цій справі має бути закрите на підставі ст. 247 КУпАП, оскільки подія, що сталась не може бути кваліфікована за ч. 2 ст. 1732 КУпАП, оскільки жодного насильства ОСОБА_3 по відношенню до свого сина не вчиняв, між ними у той вечір виник конфлікт, який, в силу пубертатного віку потерпілого і його емоційної реакції, переріс у виклик сином поліції. В свою чергу працівники поліції не розібрались в ситуації, формально підійшли до її вирішення та склали відповідний протокол, який не відповідає дійсності. Окрім цього, адвокат наголосив, що надані до матеріалів справи поліцією пояснення від учасників ситуації є недопустимими доказами, оскільки в них містяться підписи, що не відповідають підписам учасників справи. З цих підстав, просив суд провадження в справі закрити.

3. Потерпіла особа ОСОБА_1 , безпосередньо допитаний у судовому засіданні в присутності свого законного представника ОСОБА_2 , пояснив суду, що того вечора допізна грав у комп`ютерні ігри і коли в його кімнату зайшов батько та зробив йому зауваження з приводу гучності, ОСОБА_1 , будучи в емоційному стані, діючи спонтанно, взяв зі свого столу балончик з перцевим газом, направив його в сторону батька та розпилив. В цей час батько, ОСОБА_3 , захищаючись від розпиленої речовини, махнув рукою і необережно задів потерпілого в область обличчя, після чого потерпілий вибіг на вулицю та викликав поліцію. В подальшому потерпілий з батьком примирився, вони один одного пробачили, наразі потерпілий не має до свого батька жодних претензій, у відповідь на питання головуючого зазначив, що переконаний, що відповідне відмахування батька відбулось поза межами умислу, подібних ситуацій між ним та батьком ані до цього, ані після цього не відбувались. З цих підстав, просив суд вирішити справу з урахуванням наданих пояснень.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 у судовому засіданні надала пояснення, відповідно до змісту яких пояснила суду, що є дружиною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та матір`ю потерпілого. В той вечір вона перебувала на роботі у нічну зміну і про вказану ситуацію дізналась зранку наступного дня, при цьому і син і чоловік пояснили їй те саме, що і казав потерпілий у судовому засіданні. Просила суд закрити провадження у справі.

4. Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила суду, що є матір`ю особи, що притягається до адміністративної відповідальності та бабусею потерпілого. Вони всі разом проживають в одному домі. У ту ніч вона стала свідком того, що її син, реагуючи на гучні звуки з кімнати онука, пішов туди зробити йому зауваження, а свідок пішла за ним. Коли її син ОСОБА_3 зайшов до кімнати онука та зробив йому зауваження, останній встав і розпилив в сторону батька якусь речовину з балончика. В цей час її син почав відмахуватись від розпилюваної речовини та зачепив онука в рукою в область обличчя, після чого останній вибіг на вулицю та викликав поліцію. В подальшому, коли всі заспокоїлись, син з онуком помирились та наразі перебувають в дружніх родинних стосунках.

ІІ. Оцінка суду.

5. Відповідно до приписів ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

6. Під юридичною характеристикою адміністративного правопорушення розуміють встановлено адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Склад адміністративного правопорушення становлять такі його складові: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт та суб`єктивна сторона.

7. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення – це зовнішній прояв суспільно-небезпечного посягання на об`єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій. Об`єктивну сторону складу утворюють ознаки, що характеризують зовнішній прояв проступку. Тобто це система передбачених нормою адміністративного права ознак, які характеризують зовнішній бік правопорушення.

8. Згідно з приписами диспозиції ст. 1732 КУпАП встановлено, що вчиненням домашнього насильства слід розуміти умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

9. Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Тоді як під конфліктом потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких потрібно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

10. На думку суду в цій конкретній ситуації взаємовідносини між сторонами, які виникли 11.01.2026, не мають ознак домашнього насильства, яке істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, а мав місце конфлікт на ґрунті перехідного віку потерпілого і його емоційної, гіперболізованої реакції на зауваження та критику.

11. Відповідно до приписів ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

12. Дослідивши матеріали цієї справи, надані правоохоронними органами докази та безпосередньо заслухавши у судовому засіданні потерпілого, його законного представника та свідка, суд дійшов висновку, що в даній, конкретній ситуації суду не доведено наявності в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1732 КУпАП.

13. За таких обставин, враховуючи імперативні приписи ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

З цих підстав, керуючись ст. 1, 23, 33, 173?, 247, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити за відсутністю в діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Євгеній ДРЯХЛОВ