Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №375/1436/24 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1436/24

Провадження № 2-др/375/8/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Капустіна В.В. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

3 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» до Рокитнянського районного суду Київської області надійшла заява представника позивача - адвоката Капустіна В.В. про долучення доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до вказаної заяви адвокат Капустін В.В. просить ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач ОСОБА_1 сплатила у зв`язку з розглядом справи, в сумі 21600,00 грн.

Ухвалою суду від 6 квітня 2026 року справу призначено до розгляду з викликом сторін на 09 год 30 хв 10 квітня 2026 року.

Представник позивача Капустін В.В. в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та її представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, свого представника не направив, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.

У вересні 2024 року до Рокитнянського районного суду Київської області надійшла позовна заява про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 30 березня 2026 року (повний текст рішення складено 7 квітня 2026 року) позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки FORD TRANSIT модель CONNECT, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , колір білий, об`єм двигуна 1753 куб.см., в сумі 50250 (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Позовні вимоги задоволено у розмірі 73,95 % від позовних вимог.

За змістом частини 2 статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і частина 3 статті 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК (додаткове рішення суду).

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заява про ухвалення додаткового рішення із доказами понесених витрат на правову допомогу, направлена представником позивача через систему «Електронний суд» 2 квітня 2026 року та зареєстрована судом 3 квітня 2026 року, тобто протягом п`яти днів після ухвалення судом відповідного рішення.

Згідно до положень статті 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин 1 та пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1, 2, 3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України, передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду було надано: договір про надання правничої допомоги № 408 від 11 листопада 2024 року; додаток до договору про надання правничої допомоги № 408 від 11 листопада 2024 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на підставі договору про надання правничої допомоги № 408, від 1 квітня 2026 року; акт приймання-передачі виконаних робіт від 1 квітня 2026 року, згідно з яким адвокат Капустін В.В. надав позивачу послуги (правничу допомогу) на загальну суду 21600,00 грн; квитанцію до прибуткового касового ордера № 7 від 1 квітня 2026 року на суму 21600 грн.

Розмір заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу підтверджений матеріалами справи.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 826/2689/15 від 9 квітня 2019 року).

Сторона відповідача не подала обґрунтованого клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.

Позивач в даній справі підтвердила обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість 21600,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено 73,95 % позовних вимог, то з відповідача слід стягнути 15973,20 грн витрат на правничу допомогу, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15973,20 грн.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15973 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три) гривні 20 копійок.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Додаткове рішення суду складено 10 квітня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус