Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №369/19905/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/19905/25

Провадження № 1-кп/369/1400/26

В И Р О К

іменем України

18.02.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024152150000200 від 18.12.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який має повну середню освіту, не одружений, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий, та

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_2 , яка має посну середню освіту, не заміжня, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_6 , з метою протиправного заволодіння чужим майном, розробили та реалізували злочинний план, спрямований на вчинення шахрайських дій — заволодіння грошовими коштами шляхом обману.

Так, у листопаді 2024 року ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , використовуючи мобільні телефонні номери: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , представляючись ОСОБА_7 , запропонували ОСОБА_8 допомогу у поліпшенні умов тримання або поверненні її чоловіка, який вважається зниклим безвісти, повідомивши ОСОБА_8 , що її чоловік перебуває в полоні та утримується у слідчому ізоляторі міста Маріуполь, за що потерпіла повинна сплатити 40000 грн, а також відправити свою банківську карту ОСОБА_7 у відділення ТОВ «Нова пошта» № 10, що розташоване за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіїська Борщагівка, вул. Боголюбова, 32.

Обманута та дезінформована ОСОБА_8 переказала 40000 грн на банківську картку № НОМЕР_10 АТ «КБ ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_9 , яку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 попередньо взяли у користування, а також відправила свою банківську картку, відкриту по рахунку № НОМЕР_11 , у вказане обвинуваченими поштове відділення.

Відправлення у відділенні № 10 ТОВ «Нова пошта» отримала ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зняли гроші з цією картки наступними транзакціями:

в банкоматі за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святошинська 40 24.11.2024 року об 11.21 – 20000 грн, об 11.22 – 20000 грн, об 11.23 – 20000 грн та об 11.24 – 1100 грн; 26.11.2024 року о 13.31 – 7500 грн, 07.12.2024 року о 13.14 – 3 500 грн;

в банкоматі за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби 17 – 5000 грн 06.12.2024 року о 19.02. та 08.12.2024 року о 14.21 – 4600 грн;

06.12.2024 року о 12.10 з картки ОСОБА_8 перерахували на банківську картку № НОМЕР_10 АТ «КБ ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_9 3680 грн.

Отриманими у такий спосіб коштами обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 120380 грн.

Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розробили ще один план шахрайського заволодінням грошима: створили фейкову сторінку на сайті знайомств «Kismia» від імені вигаданої особи – ОСОБА_10 , з якої почали спілкуватися з громадянкою ОСОБА_11 та повідомили, що ОСОБА_10 – військовослужбовець третьої штурмової бригади другого батальйону п`ятого взводу та йому потрібні гроші на лікування.

Обманута ОСОБА_11 двічі перерахувала на банківську картку № НОМЕР_12 ОСОБА_9 по 2000 грн: 21.05.2021 року о 14.02 та о 20.58, сподіваючись, що ці гроші для військовослужбовця ОСОБА_10 .

Після цього, з того ж фейкового акаунту ОСОБА_10 обвинувачені повідомили ОСОБА_11 , що військовослужбовець втратив документи та банківську картку під час виконання бойового завдання та переконали ОСОБА_11 відправити її банківську картку поштовим сервісом ТОВ «Нова пошта» для ОСОБА_10 .

Ошукана ОСОБА_11 направила свою банківську картку № НОМЕР_13 з відділення ТОВ «Нова пошта» № 18 в м. Кривий Ріг у відділення ТОВ «Нова пошта» № 10 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області по вул. Боголюбова, 32.

Відправлену банківську картку у відділенні ТОВ «Нова пошта» № 10 отримав ОСОБА_5 .

Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінили фінансовий номер до банківської картки ОСОБА_11 та 09.03.2025 року переказали в 00.44 25000 грн, в 00.50 25000 грн, в 00.55 45000 грн на банківську картку ім`я ОСОБА_9 .

Отриманими у такий спосіб коштами обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_11 майнової шкоди на загальну суму 99000 грн.

Крім того, з фейкового акаунту ОСОБА_10 обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили ОСОБА_12 , що військовослужбовець ОСОБА_10 втратив документи та банківську картку під час виконання бойового завдання та переконали ОСОБА_12 відправити її банківську картку поштовим сервісом ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_10 .

Ошукана ОСОБА_12 направила для ОСОБА_10 свою банківську картку № НОМЕР_14 , з відділення ТОВ «Нова пошта» № 77 в м. Запоріжжя у відділення ТОВ «Нова пошта» № 10 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області по вул. Боголюбова, 32.

Відправлену банківську картку у відділенні ТОВ «Нова пошта» № 10 отримав ОСОБА_5 .

Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 переказали з цієї банківської картки 31.01.2025 року об 11.58 5800 грн та о 12.05 2099 грн на банківську картку ім`я ОСОБА_9 та 09.03.2025 року зняли з картки ОСОБА_12 готівку в банкоматі по АДРЕСА_3 в сумі 5000 грн.

Також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 переконали ОСОБА_12 надіслати на банківську картку № НОМЕР_14 4000 грн на послуги адвоката, який допоможе ОСОБА_10 якнайшвидше потрапити у списки обміну та повернутися з полону.

Ошукана ОСОБА_12 01.05.2025 року о 15.52 переказала 4000 грн на карту № НОМЕР_14 . 3900 грн з цією карти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зняли в банкоматі за адресою: вул. Антоновича, 50, м. Київ.

Отриманими у такий спосіб коштами обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 16899 грн.

Крім того, з фейкового акаунту ОСОБА_10 обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили ОСОБА_13 , що військовослужбовець ОСОБА_10 втратив документи та банківську картку під час виконання бойового завдання та переконали ОСОБА_13 відправити її банківську картку поштовим сервісом ТОВ «Нова пошта» ОСОБА_10 .

Ошукана ОСОБА_13 направила для ОСОБА_10 свою банківську картку № НОМЕР_15 у відділення ТОВ «Нова пошта» № 1 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області на проспекті Героїв Небесної Сотні, 34.

Відправлену банківську картку у відділенні ТОВ «Нова пошта» № 1 отримав ОСОБА_5 .

Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 08.01.2025 року зняли з картки ОСОБА_13 готівку в банкоматі по вул. Івана Дзюби, 17 в м. Києві о 17.24 10100 грн та о 17.25 300 грн та о 22.05 у банкоматі по вул. Святошинській, 40 в м. Вишневе Бучанського району Київської області – 3030 грн.

Отриманими у такий спосіб коштами обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_13 майнової шкоди на загальну суму 13430 грн.

17.02.2026 року між обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_4 за згоди потерпілих були укладені угоди про визнання винуватості, за умовами яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнали вину у вчиненні кримінальних правопорушень, повністю відшкодували завдану потерпілим шкоду, а також здійснили перерахунок коштів на підтримку Збройних Сил України (на потреби ВЧ НОМЕР_16 ), тому обвинувачений ОСОБА_5 заслуговує на покарання за ч. 2 ст. 190 України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, обвинувачена ОСОБА_6 – 1 (один) рік позбавлення волі зі звільненням обвинувачених від відбування покарання з випробуванням.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вину визнали, підтвердили фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. ОСОБА_5 пояснив, шо спосіб шахрайства видумав він. Обвинувачені вказали, що щиро розкаюються у своїх вчинках.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченими та прокурором, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України: за епізодом шахрайства стосовно потерпілої ОСОБА_8 – у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за епізодами шахрайства стосовно потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 – у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені розуміють права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Прокурору та захиснику також зрозумілі наслідки укладення та затвердження даних угод, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України, від потерпілих отримана письмова згода на укладення угод про визнання винуватості.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Також судом встановлено, що умови угод відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Тому суд затверджує угоди про визнання винуватості та призначає обвинуваченим узгоджене сторонами покарання.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання кожного з обвинувачених, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченими своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, добровільне відшкодування завданої шкоди та перерахування коштів на підтримку Збройних Сил України, обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся, запобіжні заходи не застосовувались.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 129, 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоди про визнання винуватості від 17.02.2026 року між обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_14 .

Обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обвинувачену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити їй покарання – 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї оов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_15