Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №369/11669/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11669/25

Провадження № 2/369/4719/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31.03.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневого відділу Держаної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області про скасування арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вишневого відділу Держаної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області про скасування арешту з майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.07.2009 року Шевченківським районним судом у місті Києві видано наказ № 2н-4928/08 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» боргу в сумі 2008 грн 35 коп., за яким ВДВС Києво - Святошинського РУЮ накладено арешт на належне позивачу нерухоме майно – частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження № 13914404 в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Право власності на частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 39, 3 м?, житлової площі 23, 5 м?, що підтверджується договором дарування від 29.03.2016 № 1-952.

Позивач зазначає, що його зобов`язання за кредитним договором № 400012088 від 24.11.2005 року перед АТ «СЕНС БАНК», правонаступник АТ «АЛЬФА-БАНК» виконанні повністю. Виконавче провадження № 15150467 про стягнення цієї суми боргу, закінчене, про що 21.03.2025 року державним виконавцем винесено відповідну постанову.

Разом з тим, при спробі здійснити цивільно - правову угоду із своєю власністю, позивач дізнався про те, що з належного йому майна, а саме житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , не знято арешт.

При зверненні до Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області, місто Вишневе, вулиця Л. Українки, буд. 86, ОСОБА_2 отримав відповідь, про те, що неможливо встановити номер виконавчого провадження в рамках якого накладено арешт, тому для вирішення цього питання, згідно статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» мені запропоновано звернутись до суду.

Враховуючи вищенаведене, позивач просив суд зняти арешт з належного йому на праві власності нерухомого майна, а саме частини житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2026 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, проте через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його часті, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судове засідання, представник Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився. Про час та місце розгляду повідомлений належним чином. Відзиву або письмових заперечень суду не подав, не повідомив про причини неможливості їх подати.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 39, 3 м?, житлової площі 23, 5 м?, що підтверджується договором дарування від 29.03.2016 № 1-952.

23.07.2009 року Шевченківським районним судом у місті Києві видано наказ № 2н-4928/08 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» боргу в сумі 2008 грн 35 коп., за яким ВДВС Києво - Святошинського РУЮ накладено арешт на належне позивачу нерухоме майно – частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження № 13914347 в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до довідки №12839-33.4 від 14.03.2025 року позичальник ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №400012088 від 23.11.2005 року перед АТ “СЕНС БАНК” не має.

Згідно з постановою старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мурзою Ю.О. від 21.03.2025 року ВП №15150467, закінчено.

Як вбачається з листа в.о. начальника Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області №56507 від 10.06.2025 року, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою накладення арешту, реєстраційний номер обтяження №13914404, стала постанова про арешт майна №219/10, видана 27.11.2009 ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області, однак встановити номер виконавчого провадження в рамках якого накладено арешт неможливо.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як вбачається зі ст. 1 протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з роз`ясненнями наданими в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, приватна власність громадян, як одна з рівноправних форм власності охороняється законом, її захист здійснюється судом, шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами: про виключення майна з опису.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.76 року (із змінами) «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, які ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Тобто підставами на визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Як зазначається в ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що згідно постанови про арешт майна №219/10, виданої 27.11.2009 року ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області, було накладено арешт на частини житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 9619153.

Разом з тим, як убачається з листа в.о. начальника Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області №56507 від 10.06.2025 року, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою накладення арешту, реєстраційний номер обтяження №13914404, стала постанова про арешт майна №219/10, видана 27.11.2009 ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Київської області, однак встановити номер виконавчого провадження в рамках якого накладено арешт неможливо.

Водночас, ОСОБА_1 має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне їй майно.

Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового розгляду в їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56, 59, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишневого відділу Держаної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області про скасування арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вид обтяження – арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження – 9619153, зареєстровано 15.03.2010 за № 13914404 реєстратором Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора, підстава обтяження – постанова про арешт майна боржника, серія та номер:219/10, видана 27.11.2009, ВДВС Києво-Святошинського РУЮ.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області, код ЄДРПОУ 34903037, адреса: 08132, Київська область, Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 86.

Повний текст рішення складено 31 березня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК