Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №362/48/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/48/26

Провадження № 1-кп/362/396/26

ВИРОК

Іменем України

09.04.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12025111230001951 від 05.11.202 5 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює без укладення трудової угоди, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,

встановив:

Наприкінці жовтня 2025 року (більш точних дати та часу не встановлено) ОСОБА_5 перебував неподалік місця свого проживання по АДРЕСА_2 та, діючи умисно, з метою незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах, без мети збуту, знайшов рослини коноплі, які зірвав, чим придбав наркотичний засіб - канабіс, які потім приніс до свого місця проживання за адресою ( АДРЕСА_2 ), де в подальшому незаконно зберігав за місцем свого проживання в особливо великих розмірах для власного вживання без мети збуту.

03.12.2025 у період часу з 07:41 год. до 08:14 год. за адресою: АДРЕСА_2 , у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 було виявлено та вилучено з підсобного приміщення сухі речовини зеленого кольору рослинного походження.

Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 4530,38 г.

Канабіс з вказаною масою є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, в особливо великих розмірах (від 2500 г. і більше) відповідно до положень «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (список № 1 Таблиця ІІ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, таблиці розмірів «Невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, яку ОСОБА_5 посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та охорону здоров`я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини в прекурсори». незаконно придбав за вказаних обставин та незаконно зберігав в особливо великих розмірах в підсобному приміщені, що розташоване на території домоволодіння за вище вказаною адресою, для власного вживання без мети збуту.

ОСОБА_5 при допиті у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення. Він повністю погодився з кваліфікацією і фактичними обставинами цього кримінального правопорушення щодо місця, часу, виду речовини, її розміру тощо. Пояснив, що того зірвав рослини коноплі, який залишив собі для власного вживання. У вчиненому щиро розкаявся, пообіцяв не вчиняти кримінальних правопорушень у майбутньому.

Показання ОСОБА_5 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, а тому суд вважає ці показання достовірними.

Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Водночас суд роз`яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз`яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.

Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.

Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_5 доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, якщо предметом таких дій була наркотичні засоби в особливо у великих розмірах.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює без укладення трудової угоди, на обліку у лікаря-нарколога і у лікаря-психіатра не перебуває, виключно з позитивними характеристиками за місцем проживання, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня його тяжкості, з урахуванням наявності обставини, яка пом`якшує покарання, відсутності обставин, які його обтяжують, особи винного, позиції прокурора, яка висловлена у судових дебатах щодо можливості призначення покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі та звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України з покладенням відповідних обов`язків. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.

Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України, розподіл процесуальних витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили, що зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанції від 11.12.2025, - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1