Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №362/322/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/322/26

Провадження № 1-кп/362/400/26

ВИРОК

Іменем України

08.04.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12025111140000826 від 06.12.2025, за обвинуваченням,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків Харківської області, українець, громадянин України, освіта вища, неодружений, військовослужбовець Збройних Сил України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 у невстановлений час, але не пізніше 12:40 год. 05.12.2025, перебуваючи у м. Василькові Обухівського району Київської області, по вул. Г. Сагайдачного, неподалік буд. № 46а, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння холодної зброї, умисно носив предмет зовні схожий на кастет. 05.12.2025 о 12:42 під час спілкування з працівниками поліції у громадянина ОСОБА_4 було виявлено заборонений предмет, ззовні схожий на кастет. Вказаний предмет знаходився у лівій кишені безрукавки чорного кольору та переносився особою без передбаченого законом дозволу. Надалі на місце події прибула слідчо-оперативна група відділу №1 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області.

05.12.2025 в період часу з 13:57 год. по 14:04 год. в ході проведення огляду місця події, яка проводилась за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Г. Сагайдачного, неподалік буд. № 46а, на вільно доступній ділянці місцевості, ОСОБА_4 видав працівникам поліції предмет ззовні схожий на кастет з маркуванням «USA», який було вилучено та поміщено до спеціального пакету № CRI1195285.

Цими діями ОСОБА_4 порушив вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576; Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальним снарядами несмертельної дії, та патронів для них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622; Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна».

Наданий на дослідження кастет відноситься до холодної зброї. Кастет відноситься до контактної не клинкової холодної зброї ударно-дробильної дії. Даний кастет виготовлено кустарним способом. Не являється заготовкою холодної зброї

ОСОБА_4 при допиті у судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення. Він повністю погодився з його кваліфікацією і фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті. Щиро розкаявся, розуміє, що вчинив неправильно, зробив для себе відповідні висновки, просив суд суворо не карати та призначити покарання у вигляді штрафу, сплату якого розстрочити.

Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Водночас суд роз`яснив учасникам судового провадження суть вищезазначеної норми та у доступній, чіткій та конкретизованій формі виклав її зміст, надавши розгорнуте його пояснення сторонам. Також суд упевнився, що учасниками судового провадження суть такого роз`яснення сприйнята правильно та переконався у добровільності їх позицій.

Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого.

Оскільки учасники кримінального провадження вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені доказами, що знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження стосовно характеристики особи обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, є військовослужбовцем Збройних Сил України, виключно з позитивними характеристиками за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога і у лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого злочину, щирого каяття обвинуваченого у вчиненому, особи винного, позиції прокурора, яка висловлена у судових дебатах про можливість призначення покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді штрафу. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану ОСОБА_4 , введення воєнного стану та економічної ситуації в країні, суд вважає за можливе призначити штраф із розстрочкою виплати частинами строком на 2 місяці зі сплатою рівними частинами по 8500 грн.

Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Питання про речові докази суд вирішує у порядку ст. 100 КПК України, розподіл процесуальних витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 374, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі частини 4 статті 53 КК України розстрочити ОСОБА_4 сплату штрафу на строк два місяці рівними частинами по 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок до 30 числа відповідного місяця. Обчислювати цей строк починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому вирок набере законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 10 копійок.

Речові докази після набрання вироком законної сили: змиви з поверхні предмета зовні схожого на кастет, металевий кастет, що здані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанцій від 06.12.2025, - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1