Вирок від 09 квітня 2026 р. у справі №375/2699/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 375/2699/25

1-кп/357/656/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання № 6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, в режимі відеоконференції, угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025111250000275 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Узин, Білоцерківського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не депутата, не одруженого, не адвоката, не працюючого, на утриманні дітей не має, ідентифікаційний код платника податків – НОМЕР_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_4

захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5

обвинувачений – ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, щопостановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2024 року у справі №357/2590/24 його визнано винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

З цього слідує, що суд іменем України, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, щодо ОСОБА_3 виніс судове рішення, котрим застосував до нього вид та міру індивідуальності за вчинення правопорушення, що виражаються у зобов`язанні вчинити певні дії (сплатити штраф) та утриматися від дій (керувати транспортирними засобами), оскільки його позбавлено права керування транспортирними засобами строком на п`ять років.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (стаття 298 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Ці положення також відображені у статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

07.05.2024 постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2024 року у справі №357/2590/24 щодо ОСОБА_3 , набрала законної сили.

Так, 13.10.2025 близько 15 год. 50 хв., ОСОБА_3 всупереч вище викладених норм Законів України, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, умисно підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», діючи умисно, керував автомобілем марки «Opel Signum», реєстраційний номер НОМЕР_2 рухаючись в м. Узин по вул. Ярослава Мудрого, Білоцерківського району Київської області, де о 15 год. 56 хв. був зупинений офіцером громади сектору поліцейських офіцерів громади №1 відділу взаємодії з громадами Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 .

Тим самим, ОСОБА_3 умисно не виконав постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 26.04.2025, якою його позбавлено права керування транспортними засобами на п`ять років.

Між начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_5 30 жовтня 2025 року, укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі обвинувачення, за кваліфікацією за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Сторонами узгоджено, що у разі затвердження угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання:

- за ч. 1 ст. 382 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України віднесений до нетяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, і укладена сторонами угода - є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України, зокрема, вимогам ст. 52, 53КК України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, та при цьому обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.

Суд погоджується з наведеними в обвинувальному акті обставинами, які пом`якшують покарання та визнає відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання: щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 30 жовтня 2025 року про визнання винуватості, укладену між начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_3 , з участю захисника останнього адвоката ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому узгоджене в угоді покарання:

- за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_8