Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №357/3510/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3510/26

3/357/1667/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм в АТГ в с. Плесецьке Фастівського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 09.01.2023 органом 8027,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Задорожної В.О.,

У С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597826, 21.02.2026 о 21:29 год на 78 км автодороги М-05 зі сполученням Київ-Одеса водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21065» з р.н. НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив наступне. 01.02.2026 близько 21:29 год він їхав по автодорозі в напрямку м. Одеса додому. На блокпосту в м. Біла Церква його зупинили поліцейські відповідно до п. 7 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», перевірили документи, у зв`язку з тим, що у нього не було страховки на автомобіль, йому виписали штраф. Потім поліцейські перевірили у нього очі, також сказали, що у нього тремтять руки, на що він повідомив, що холодно і він на холоді ремонтував машину. Наркотики він не вживає і повідомляв, що може випити пляшку пива чи в компанії посидіти випити щось інше. Йому запропонували проїхати на огляд чи то в ОСОБА_2 чи то в ОСОБА_3 . Він спілкувався з двома поліцейськими, і в них обох були ввімкнені нагрудні камери. Йому запропонували поїхати в лікарню, на що він погодився, але попросив пару хвилин, щоб зателефонувати товаришеві. Тоді один із поліцейських пішов на блокпост, а інший залишився біля його автомобіля. Коли він вийшов з автомобіля, то побачив, що у поліцейського на форменому одязі відеокамери не було. Поліцейський йому сказав, що краще відмовитися від огляду, не їхати до лікарні, тоді він зможе поїхати додому, але їм треба скласти протокол, а потім, коли він приїде до суду, пояснить причину відмови тим, що відмовився, бо треба було далеко їхати. Потім він на відеокамеру відмовився від огляду. Там ще був військовий, якого він підвіз по дорозі додому. Йому поліцейські повідомили, що протягом трьох днів він може самостійно здати тест. Дома він поїхав до державного лікаря, але він сказав, що не дає такі висновки, тому коли він повернувся на роботу, то проїхав до приватної лабораторії, де здав аналізи.

У судовому засіданні захисник Задорожна В.О. просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначила, докази в справі є неналежними та недопустимими, оскільки вони зібрані всупереч нормам КУпАП, Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».

Вказала на незаконність пропозиції огляду, здійснення морального тиску на ОСОБА_1 та на вибірковість відеофіксації; грубі порушення процедури відеофіксації та маніпуляцій з технічними засобами (порушення безперервності відеозапису, приховування камер, вмикання камер лише для потрібних моментів); порушення законодавства при зупиненні транспортного засобу.

Звертає увагу на те, що на відеозаписі у ОСОБА_1 не зафіксовано ознак наркотичного сп`яніння. Поряд з тим, зафіксовано психологічний тиск та маніпуляційні дії з боку поліцейських з метою змусити ОСОБА_1 зізнатися у вживанні наркотичних засобів. ОСОБА_1 категорично заперечував вживання будь-яких наркотичних речовин, надав логічне та об`єктивне пояснення щодо почервоніння очей: почервоніння викликане проведенням зварювальних робіт напередодні («варив сваркою»), що є загальновідомим фактором подразнення слизової оболонки ока. Зазначає, що усна заява поліцейського про «відсутність реакції зіниць», яка не зафіксована технічними засобами та зроблена всупереч логічним поясненням водія про зварювальні роботи та фізичну втому, не може вважатися законною підставою для підозри у стані сп`яніння. Щодо тремтіння рук, то воно могло бути викликане тривалою зупинкою, нічним часом, психологічним тиском та попередніми маніпуляціями з боку поліції, а також природними фізіологічними реакціями організму, як-от легкий тремор від холоду чи стресу.

Вимогу поліцейського залишити власний автомобіль та слідувати до м. Тараща або м. Рокитне, а не в м. Біла Церква за умови відсутності належно зафіксованих ознак наркотичного сп`яніння вважає нічим іншим, як продовженням психологічного впливу. Поставивши водія перед вибором між безпекою та ризиком подальших переслідувань на дорозі в комендантську годину, поліцейські здійснювали надмірний психологічний тиск, що був спрямований на створення нестерпних умов з метою схилити водія до формальної відмови від огляду.

Вказує на те, що поліцейський, фактично спровокував ОСОБА_1 на відмову, надавши завідомо неправдиве роз`яснення про можливість «самостійної здачі аналізів протягом трьох діб» та подав йому процедуру відмови як формальність («поясните судді»). Навмисно створивши ілюзію «легкого вирішення питання», поліцейський підштовхував водія до вчинення правопорушення, маніпулюючи його юридичною необізнаністю.

Окремо звертає увагу на грубе порушення процедури відеофіксації. На відео чітко вбачається, як один із поліцейських знімає нагрудну камеру та передає її колезі, який після цього залишає місце спілкування з водієм. Надалі камеру було поміщено у закрите приміщення («кібітку»), де вона знаходилася у статичному стані, припинивши фіксацію подій, що відбувалися між іншим працівником поліції та ОСОБА_1 , що є прямим порушенням Наказу МВС України. Подібна поведінка, що супроводжувалася «таємними розмовами» та приховуванням камер, свідчить про намагання поліцейських приховати власні протиправні дії або позапроцесуальний тиск на водія. Звертає увагу на різку зміну психологічного стану водія. До моменту переривання відеозапису ОСОБА_1 поводився впевнено, аргументовано заперечував провину та висловлював готовність їхати на експертизу. Проте після «позакамерного» спілкування з поліцейським його стан характеризується розгубленістю та пригніченістю. Така радикальна зміна поведінки прямо свідчить про те, що під час відсутності безперервної відеофіксації на водія було вчинено психологічний тиск, який змусив його змінити позицію. Таким чином, отримана відмова не була добровільним виявом волі водія, а стала результатом маніпуляцій, обману та тиску в умовах відсутності безперервної відеофіксації.

Також на відеозаписі не зафіксовано ключового моменту — фактичного відсторонення водія від керування транспортним засобом, що робить відповідні записи у протоколі недоведеними та нікчемними.

Вибіркова фіксація свідчить про намагання приховати від суду реальні обставини справи, психологічний тиск на водія та процедурні порушення під час складання матеріалів. Поліцейські вмикали камери лише для фіксації «потрібних» моментів (отримання формальної відмови, зачитування прав «під запис»), водночас вимикаючи або відкладаючи їх під час «позакамерного» спілкування.

Оскільки ОСОБА_1 інкримінувалося саме наркотичне сп`яніння, для виявлення якого у працівників поліції відсутні будь-які сертифіковані технічні засоби на місці зупинки, то складання Акта огляду є юридично неможливим та суперечить положенням Розділу ІІ Інструкції про те, що такий акт складається виключно у випадку фактичного проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів

Вказує на незаконну зупинку ОСОБА_1 , оскільки на запитання водія про конкретну причину зупинки, працівник поліції обмежився лише загальними усними твердженнями про існування «наказів коменданта» та «режиму блокпоста», не надавши жодного документального підтвердження своїх слів, тому вважає дії працівника поліції такими, що були здійснені поза межами закону і не ґрунтувалися на належних правових підставах.

Звертає увагу суду, задля спростування обвинувачень поліцейських у вживанні ОСОБА_1 наркотичних засобів, при першій реальній можливості, він звернувся до клініки ТОВ «Медікал Хоум Клініка», де здав біологічний зразок на предмет наявності в організмі всіх можливих наркотичних засобів та за декілька днів отримав результати дослідження за огляд який проведено 23.02.2026, проведено лабораторні дослідження на визначення вмісту в організмі наркотичних речовин - відповідно яких констатовано факт відсутності таких.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597826 від 21.02.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.02.2026, відповідно до якого водія ОСОБА_1 було направлено на огляд до КНП Таращанської селищної ради «Таращанська міська лікарня», однак огляд не проводився; акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозапис з нагрудних камер поліцейських, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Відповідно до положень ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) , звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно із п. 1 розділу ІІІ Інструкції перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до п. 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія

транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

У судовому засіданні були переглянуті відеофайли, які містяться на доданому до матеріалів справи диску.

Так, на відеозаписі під назвою «clip-0» із нагрудної камери поліцейського № 477504 зафіксовано як працівники поліції о 21:28 год на блокпосту зупинили транспортний засіб «ВАЗ 21065», підійшли до водія, відрекомендувалися, повідомили про повну відеофіксацію події, та на запитання водія повідомили, що причиною зупинки є п. 7 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Далі водій показав свої документи у додатку Дія та повідомив, що у с. Гребінки виникли технічні несправності автомобіля і він його ремонтував. На запитання поліцейського водій повідомив, що у нього немає страхового полісу, тому погоджується з тим, щоб йому виписали штраф. На запитання поліцейського чи водій щось вживав, той повідомив: «Ні, нічого не вживаю, максимум пива ввечері». О 21:33 год поліцейський запитав чи ОСОБА_1 не курив траву, на що той повідомив, що ні. Далі зафіксовано як у водія о 21:34 год поліцейські перевіряють реакцію зіниць очей на світло, на що водій повідомив: «Хочете, везіть на експертизу». Поліцейський повідомив, що щось зіниці не реагують і очі скляні та з`ясовує чи не пив заспокійливих таблеток, на що водій повідомив: «Втомився за цілий день, їздив за кермом». На повторне запитання, коли водій останній раз курив траву, той повідомив, що ніколи не курив, ні разу. Далі на пропозицію поліцейського о 21:35:25 год водій витягує руки. Суддя зазначає, що така ознака наркотичного сп`яніння як тремтіння пальців рук відеозаписом не підтверджується. Поліцейський повідомляє водія про те, що лікарські препарати тримаються в організмі людини 3-4 місяці, а деякі до 6 місяців. Якщо в лікаря здається біологічна речовина, то все показує. На це водій повідомив: «Нічого такого не вживав, траву точно не курив, фен ніякий не нюхав, горілку пив тиждень назад». Поліцейський роз`яснює, що горілка так не дає на очі, вони лише червоніють. ОСОБА_1 повідомив, що вчора сварку варив, може підхватив. Працівник поліції сказав, що у водія очі скляні і зіниці не реагують, якщо людина нічого не вживає, то зіниці реагують, на що останній повідомив, що змерз. О 21:38 год поліцейський проводить розгляд справи щодо відсутності страхового полісу.

Далі о 21:44 год поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, та пропонує пройти огляд у найближчому медичному закладі або м. Таращі або у селищі Рокитне. На що водій знову повідомив, що нічого не вживає. О 21:45 год поліцейський далі роз`яснює, що коли у водія виявляють ознаки, то він не має права далі керувати транспортним засобом і зобов`язаний пройти огляд, і що у поліцейських є дві години щоб доставити водія до лікарні. На запитання водія як йому потім їхати додому, поліцейський повідомив, що вони його назад доставлять до його транспортного засобу, якщо аналізи нічого не показують, то він сідає в своє авто і далі їде. Також поліцейський повідомив порядок проведення огляду в медичному закладі, що якщо водій відмовляється, то у такому разі буде складений протокол, і це буде означати, що відповідно до п. 2.5 ПДР він відмовився від огляду, а далі матеріали направляються в суд. У такому випадку йому потрібно буде самостійно здати тест на протязі трьох днів. Також пояснив, що вони його не схиляють, тому що він зобов`язаний пройти огляд, у них є дві години, щоб доставити водія до лікаря, час пішов з моменту виявлення ознак, тому просять надати чітку відповідь «так» чи «ні».

О 21:48 водій попросив час щоб зробити дзвінок та сів у свій автомобіль і вимкнув двигун, а поліцейські залишилися біля його автомобіля. О 21:49:42 год один із поліцейських запитує іншого чи до нього хтось телефонує і пропонує, щоб він пішов поговорив. Поліцейський із нагрудною камерою № 477504 дістає із кишені свій телефон зі словами «а да, командир дзвонить» (хоча екран його телефону не ввімкнений) і о 21:49:47 знімає свою нагрудну камеру та віддає іншому поліцейському. Далі камерою № 477504 зафіксовано, що поліцейський відходить від місця зупики водія зі словами: «Ти поки поговори, а я піду направлення оформлю» і прямує до приміщення блокпосту та в момент коли він повертається, о 21:50:05 камерою зафіксувано, що поліцейський, який зняв свою нагрудну камеру, залишився стояти біля автомобіля водія. О 21:50 год поліцейський зайшов до приміщення та поставив камеру на стіл, де вона знаходилась до 21:55 год. та була направлена в стіну. Потім поліцейський закріпив камеру на форменому одязі, яка фіксує стіл на якому знаходиться нагрудна камера іншого поліцейського. До 22:02 год поліцейський у приміщенні знаходиться сам, камерою не зафіксовано будь-яких його дій чи розмов. О 22:02 год до приміщення заходить поліцейський, (без нагрудної камери), зі словами: «Піди запитай. Їде, не їде?». О 22:03:07 поліцейський з нагрудною камерою № 477504 виходить з приміщення на вулицю, де за декілька метрів стоїть водій та запитує його: «Ви вже переговорили із родичами, чи з ким ви там говорили?». Водій відповів: «Так». Поліцейський знову відрекомендувався заказав: «Ще раз пропоную Вам проїхати в найближчий медичний заклад до лікаря нарколога на медичне освідування», водій відповів: «Ні, я відмовляюсь». Далі поліцейський запитує: «Вам повідомлялося, що за відмову буде складено протокол за порушення п. 2.5 ПДР за ч. 1 ст. 130 КУпАП», останній відповів «Так». Далі поліцейський роз`яснив водієві права та сказав очікувати складення протоколу та матеріалів до нього. Далі зафіксовано складання протоколу та додатків до нього, а о 22:23 год водія з ними було ознайомлено.

На відеозаписі під назвою «clip-1» із нагрудної камери поліцейського № 476285 зафіксовано вся ж інформація, що і на попередньому відео файлі. Зокрема, о 21:49:42 год поліцейський з нагрудною камерою 476285 запитує поліцейського з нагрудною камерою № 477504, чи до нього хтось телефонує і пропонує йому піти поговорити. Поліцейський із нагрудною камерою № 477504 дістає із кишені свій телефон зі словами «а да, командир дзвонить» і о 21:49:47 знімає свою нагрудну камеру і віддає поліцейському з нагрудною камерою № 476285. О 21:50:05 поліцейський з нагрудною камерою № 476285 говорить до іншого: «Ти поки поговори, а я піду направлення оформлю» і з камерою № 477504 прямує до приміщення блокпосту. У цей час місцезнаходження іншого поліцейського відеокамерою не зафіксовано. З 21:52 год до 22:23 год відеокамера № 476285 знаходиться у станичному стані на столі, направлена на стіну так, що не видно хто заходить і виходить з приміщення, лише супроводжується звуком. О 22:04 год чути як один із поліцейських говорить: « ОСОБА_4 відмовляється, каже що я переговорив з родичами і вони сказали відмовляйся. Що я можу зробити? Я йому повідомив всі його права». Далі видно як поліцейський узяв бланк направлення для його оформлення і між поліцейськими зафіксована розмова з приводу оформлення матеріалів. О 22:23:32 год поліцейський зафіксував нагрудну камеру № 476285 на якій зафіксовано ознайомлення водія оформленими документами, роз`яснює права та повідомляє, що транспортний засіб залишається на місці зупинки, який забере тверезий водій. О 22:26 год поліцейський знову зняв нагрудну камеру, яку залишив у примішенні і всі присутні вийшли на вулицю.

Отже із відеозапису чітко вбчається, що у період часу з 21:50 год по 22:02 год один із поліцейських на місці події знаходився без увімкненої нагрудної відеокамери.

Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення (п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Згідно із п. 5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник стверджують про те, що поліцейський під час розмови з ним, яка не фіксувалась відеокамерою, здійснював на нього психологічний тиск, переконував його відмовитися від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, повідомляв, що якщо він відмовиться від проходження огляду, то поїде спокійно далі, а в суді пояснить, що йому потрібно було далеко їхати і його там зрозуміють. Його від керування транспортним засобом не відстороняли, а тому після оформлення матеріалів він поїхав далі.

Суд позбавлений можливості спростувати такі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки отримавши згоду водія на проведення огляду (о 21:34 год водій говорить: «Хочете, можете повезти на експертизу»), на порушення вимог вказаної вище Інструкції, поліцейський, у якого на форменому одязі була закріплена нагрудна камера № 477504 під приводом того, що начебто йому потрібно поговорити по телефону (однак коли дістав з кишені телефон, його екран не був увімкнений) зняв свою нагрудну камеру та віддав її поліцейському з нарудною камерою № 476285, який направився до приміщення блокпосту, залишивши свого колегу без нагрудної камери спілкуватися з водієм. В результаті таких дій поліцейського, у період часу з 21:50 год по 22:02:56 год відеофіксація розмови іншого поліцейського з водієм не здійснюється. Після цього, о 22:03:13 год один з поліцейських виходить до водія, повторно запитує у нього чи той буде проходити огляд, на що останній з невідомих причин змінив свою позицію, повідомивши, що відмовляється від проходження огляду.

Суд погоджується з позицією захисту про те, що невиправдане переривання поліцейськими відеофіксації та вибіркова відеофіксація фіксація події свідчить про намагання поліцейських приховати від суду реальні обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантіїст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").

З огляду на передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення (основне й додаткове), можна дійти висновку, що вказане адміністративне правопорушення носить кримінальний характер, адже розмір основного стягнення за його вчинення є більшим, ніж за вчинення деяких кримінальних правопорушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року в справі Раманаускас проти Литви зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.

При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.

Зважаючи на досліджений відеозапис, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, який умисно, всупереч вимог п. 5 розділу II Інструкції був перерваний поліцейським з метою надання можливості іншому поліцейському поговорити з водієм без відеофіксації, суд позбавлений можливості виключити сумнів щодо існування провокації працівників поліції спрямованої на схиляння останнього до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння під час цієї перерви відеозапису, а тому не може прийняти протокол про вчинення адміністративного правопорушення та відеозапис як допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, оскільки рішення ОСОБА_1 про відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння було спровоковано діями поліцейського, то така відмова не може вважатися порушенням п. 2.5 ПДР України, за такого його дії не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 130 КУПАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття адміністративного провадження.

Особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 247, 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 23, 24, 27, 130, 247, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА