Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №289/1307/25 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1307/25

Номер провадження 2/289/350/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Мельника О.В., за участю секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Радомишль за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (місце знаходження / місце проживання: вул. Лісова, буд. 2, поверх №4, м. Бровари, Київська обл. 07400) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду в інтересах ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ"з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 7548091 про надання кредиту від 15.06.2024 у розмірі 33565 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн.

Позов обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду.

Ухвалою судді від 30.07.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Представник позивача до суду не з`явився. В поданій заяві просить суд позов задоволити та розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт підписання договору, розрахунок заборгованості не проведено, право вимоги позивача за договором факторингу також не підтверджено.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 червня 2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №7548091. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора – f83134, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, що передбачено розділом 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін.

Сума позики складає 13700,00 грн. (п. п.2.3.3. Договору).

Згідно п.п. 2.3.4. Договору, строк позики – до 03 вересня 2024 (80 днів). Строк позики складає розрахунковий період, визначений розрахунком. Акційна процентна ставка, фіксована: 1,42500% на день – застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості. Базова процентна ставка, фіксована: 1,50000% на день – застосовується протягом першого розрахункового періоду. Основна процентна ставка, фіксована: 1,50000% на день-застосовується протягом усього строку позики,окрім першого розрахункового періоду (п.п. 2.4.1., 2.4.2., 2.4.3. Договору).

Відповідно до п.2.5. Договору, кошти надаються позичальнику в день підписання сторонами Договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської карти) № НОМЕР_1 (а.с.5-10).

15 липня 2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІФОЮ» та було укладено Додаткову угоду №1 до договору позики №7548091. Додаткова угода підписана електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора b26306. Строк користування позикою за цією Додатковою угодою до 03 жовтня 2024 (80 днів).

14 серпня 2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №2 до договору позики № 7548091. Додаткова угода підписана електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора f39181. Строк користування позикою за цією Додатковою угодою до 02 листопада 2024 (80 днів).

11.01.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

11.12.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Додаткову угоду до Договору факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників

Відповідно до Реєстру боржників №9 від 11.12.2024 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33565,00 грн., з яких: 13700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13015,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 6850,00 - сума заборгованості за процентами на прострочену позику (а.с.30).

Передача права вимоги підтверджується Актом прийому-передачі Боржників № 9 від 11.12.2024 та Платіжною інструкцією від 11.12.2024 про перехування коштів на виконання Додаткової угоди до Договору факторингу № 11-01/2024.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 7548091 про надання кредиту належним чином не виконав. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем вимог Договору утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 7548091 від 15.06.2024 у ОСОБА_1 станом на 11.12.2024 утворилась загальна заборгованість 33565 грн. 00 коп., з яких: 13 700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 19865 грн. - заборгованість по процентах, (а.с. 31 та зворот).

Вказаний розрахунок є чітким, повним і розгорнутим по окремих категоріям та з урахуванням проведеного відповідачем часткового погашення боргу, на що звертає увагу представник відповідача в своїх письмових поясненнях.

Натомість, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідача заборгованості у вищенаведеному розмірі, матеріали справи не містять.

Вказана сума заборгованості відповідачем не була спростована при розгляді справи, оскільки належних доказів, які б спростовували розмір нарахувань по кредитному договору відповідачем до суду надано не було.

Відповідачем також було підписано Паспорт споживчого кредиту, і відповідно він погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 750/6058/17-ц, від 23.12.2019 року по справі № 572/1169/17, від 12.02.2020 року по справі № 382/327/18-ц, від 26.02.2020 року по справі № 355/1091/17.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Матеріали справи не містять доказів перерахування кредитодавцем відповідачу коштів на вказаний ним картковий рахунок, в той же час зі змісту письмових пояснень представника відповідача слідує, що кредитні кошти були отримані та ОСОБА_1 16.07.2025 здійснювала часткове погашення боргу в розмірі 6033,18 грн. та 14.08.2025 згідно умов додаткової угоди 6350,72 грн. (а.с. 65 зворот).

Отримання коштів відповідачем в розмірі 13700 грн. також підтверджуються двома додатковими угодами до договору позики № 7548091, підписані електронним підписом позичальника, про продовження строку користування позикою.

Перевіривши заперечення Відповідача викладені у відзиві суд приходить до того, що оскільки наведене у позові знайшло своє документальне підтвердження належними та допустимими доказами, зокрема щодо отримання відповідачем кредитних коштів, проведення позивачем розрахунку заборгованості та погодження сторонами розміру відсотків за користування кредитними коштами, суд вважає твердження Відповідача такими, що не відповідають дійсності та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до положень статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, спростувати розрахунок боргу за кредитом можливо лише при оцінці доводів сторони, яка заперечує такий розрахунок.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів наданих позивачем.

Отже, встановлення судом факту невиконання відповідачем зобов`язань перед позивачем щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування цим кредитом, є підставою для повного задоволення позову.

Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, 610, 629, 634, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 4,5,10,12, 13,76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користьТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (місце знаходження / місце проживання: вул. Лісова, буд. 2, поверх №4, м. Бровари, Київська обл. 07400) заборгованість за договором позики № 7548091 від 15.06.2024 в розмірі 33565 (тридцять три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 (нуль) копійок та судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК