Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №161/21299/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21299/25

Провадження № 2/161/413/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Пахолюка А.М.

при секретарі – Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Свої вимоги, враховуючи відповідь на відзив, обґрунтовує тим, що 22.05.2025 року близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , без попередньої змови між собою, знаходились біля будинку АДРЕСА_1 , керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, у ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із неповнолітнім сином - потерпілим ОСОБА_2 , умисно, кулаком правої руки наніс останньому один удар в ділянку щелепи з один удар в ділянку носа, повалив ОСОБА_5 на землю та наніс близько 3 ударів кулаком руки у волосяну ділянку голови та близько 3 ударів ногою в ділянку спини з лівого боку, спричинив потерпілому ОСОБА_6 , згідно висновку експерта № 354 від 26.05.2025 року тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці правого ока, що поширюється на спинку носа, забій м`яких тканин спинки носа, синець в тім`яній ділянці голови зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Окрім того, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_3 , без попередньої змови між собою, 22 травня 2025 року, близько 23 год. 05 хв., знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із неповнолітнім сином - потерпілим ОСОБА_2 , умисно наніс один удар ногою по спині останнього в ділянці ребер зліва, не менше 3 ударів кулаком у волосяну ділянку голови, два удари ногою в праву ділянку спини, спричинив Роману, згідно висновку експерта № 354 від 26.05.2025 року, тілесні ушкодження у вигляді синця в тім`яній ділянці голови зліва, який за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Вказує, що 24 липня 2025 року Луцький міськрайонний суд вироком, постановленим у справі № 161/14631/25, визнав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначив для них покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Вказаний вирок набрав законної сили 26 серпня 2025 року.

Вважає, що протиправними діями засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його неповнолітньому синові - ОСОБА_2 було заподіяно моральну шкоду, яка виражається, в тому, що з вини відповідачів він відчував сильний фізичний біль, його стан здоров`я на той момент погіршився, в зв`язку з чим ОСОБА_7 був змушений витрачати час на його відновлення. Під час рухів він відчуваав сильний фізичний біль, що йому заважало займатися домашніми та повсякденними справами. Внаслідок вчинення відносно ОСОБА_7 кримінального правопорушення, в нього було порушено нормальний спосіб життя, оскільки він змушений був докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав, брати участь у слідчих діях. Він переніс психологічний стрес, отримавши тілесні ушкодження, пережив обурення та фізичну безпорадність, вимушений був адаптуватися до нових, дискомфортних для нього умов існування та життедіяльності. Крім того, через нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 не мав можливості тривалий час з`являтися в громадських місцях, оскільки йому було соромно через синці на обличчі.

Просить стягнути з відповідачів солідарно в свою користь, який діє в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 60000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У відзиві на позовну заяву відповідачі з заявленими позовними вимогами не погоджуються. Вказують, що заявлений позивачем розмір відшкодування в розмірі 60 000 грн., не доведений позивачем належними та допустимими доказами.

В позовній заяві наведені лише загальні фрази та формулювання, та немає документального підтвердження наявності моральної шкоди, її розміру, виду, характеру та тривалості моральних страждань ОСОБА_2 . Відтак, просять відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі до судового засідання також подали заяви про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги заперечують, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, по наявним у справі доказам.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно з ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Одним зі способів захисту права та інтересу є, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст. 1177 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету у випадках та порядку, передбачених законом.

Судом встановлено, що 22.05.2025 року близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , без попередньої змови між собою, знаходились біля будинку АДРЕСА_1 , керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, у ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_2 , умисно, кулаком правої руки наніс останньому один удар в ділянку щелепи з один удар в ділянку носа, повалив ОСОБА_2 на землю та наніс близько 3 ударів кулаком руки у волосяну ділянку голови та близько 3 ударів ногою в ділянку спини з лівого боку, спричинив потерпілому ОСОБА_2 , згідно висновку експерта № 354 від 26.05.2025 року тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці правого ока, що поширюється на спинку носа, забій м`яких тканин спинки носа, синець в тім`яній ділянці голови зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Окрім того, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_3 , без попередньої змови між собою, 22 травня 2025 року, близько 23 год. 05 хв., знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_2 , умисно наніс один удар ногою по спині останнього в ділянці ребер зліва, не менше 3 ударів кулаком у волосяну ділянку голови, два удари ногою в праву ділянку спини, спричинив ОСОБА_2 , згідно висновку експерта № 354 від 26.05.2025 року, тілесні ушкодження у вигляді синця в тім`яній ділянці голови зліва, який за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Із матеріалів справи вбачається, що 24 липня 2025 року Луцький міськрайонний суд вироком, постановленим у справі № 161/14631/25, визнав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначив для них покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Вказаний вирок набрав законної сили 26 серпня 2025 року. (а.с. 11-12).

Таким чином, із досліджених вище доказів та на підставі вироку Луцького міськрайонного суду від 24.07.2025 року встановлено вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в тому, що вони своїми умисними діями, які виразилися у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинили кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України (а.с. 11-12).

Зазначені обставини доказуванню не підлягають у силу вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України.

Отже, у даному випадку, відповідачі, із вини яких заподіяно тілесні ушкодження неповнолітньому сину позивача, якого було визнано потерпілим у кримінальному провадженні, зобов`язані відшкодувати останньому завдану моральну шкоду.

Із змісту ст. 23 ЦК України вбачається, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

При вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду необхідно встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача.

Судом встановлено, що наявність у сина позивача моральних страждань, підтверджуються отриманими останнім тілесними ушкодженнями, тривалістю лікування і відновлення стану його здоров`я, в нього було порушено нормальний спосіб життя, оскільки він змушений був докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав, брати участь у слідчих діях. Він переніс психологічний стрес, отримавши тілесні ушкодження, пережив обурення та фізичну безпорадність, вимушений був адаптуватися до нових, дискомфортних для нього умов існування та життедіяльності.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31 березня 1995 року №4 (із наступними змінами) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Відтак, оцінюючи вимоги позивача про заподіяння моральної шкоди його неповнолітньому сину, суд вважає, що ОСОБА_2 внаслідок вчинення відносно нього протиправних дій з боку відповідачів, зазнав фізичного болю, емоційних переживань, відчув стрес. З урахуванням наведеного, негативні емоції, викликані протиправними діями відповідачки, досягли рівня страждання (у розумінні ст. 23 ЦК України), а отже моральну шкоду було завдано.

Разом з цим, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 60000 гривень є завищеним, оскільки позивачем не представлено доказів того, що внаслідок спричинення діями відповідачів тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 перенесені такий біль та страждання, які можуть бути виражені у грошовому еквіваленті розміром у 60 000 гривень.

Суд наголошує, що при оцінці обґрунтованості вимог позивача у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, справедливості та співмірності, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її необґрунтованого збагачення.

Враховуючи ту обставину, що з вини відповідачів завдано моральну шкоду неповнолітньому сину позивачу, суд, виходячи з засад розумності та справедливості та усталеної судової практики, приходить до висновку, що з відповідачів солідарно слід стягнути на користь позивача суму в розмірі – 10000 грн. за завдану моральну шкоду.

Визначаючи саме такий розмір моральної шкоди, суд, у відповідності до ст. 23 ЦК України, враховує, нервовий стрес, глибину душевних та фізичних страждань, які було завдано сину позивача внаслідок протиправних дій відповідачів, факт порушення нормальних життєвих зв`язків ОСОБА_2 , а також ту обставину, що вона спричинена останньому саме у зв`язку з заподіянням йому тілесних ушкоджень.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення, а тому слід стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача 10000 грн. за завдану моральну шкоду.

При цьому, суд вважає безпідставними доводи відповідачів щодо відсутності підстав для задоволення позову, у зв`язку з відсутністю причинно-наслідкового зв`язку між їх діями та завданням шкоди неповнолітньому сину позивача, оскільки, в рамках кримінального провадження на стадії досудового розслідування, та під час розгляду обвинувального акта в суді, відповідачами не було подано будь-яких скарг на рішення слідчого та прокурора про визнання ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадженні, а відтак, останній користувався всіма процесуальними правами потерпілого у даному кримінальному провадженні та статусом цивільного позивача, у порядку встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1177 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 , який діє в інтересах свого неповнолітнього сина – ОСОБА_2 суму в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. за завдану останньому моральну шкоду, заподіяну вчиненням кримінального правопорушення.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , який діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач – ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк