Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №395/74/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/164/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Орендовський В. А.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Беспалової Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Беспалової Н.О. на постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року в справі про притягнення:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця,

зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючого

АДРЕСА_2 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563005 від 09.01.2026 року вказано, що ОСОБА_1 09.01.2026 року о 23.26 год., в порушення вимог п. 2.9 а) ПДР України керував транспортним засобом «БМВ» р.н. НОМЕР_1 по вул. А. Гурічева 37, в м. Новомиргород у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами проведеного на місці зупинки огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу газоналізатора «DRAGER Alcotest 6810» який виявився позитивним (1.10 проміле )

При таких обставинах, постановою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24.02.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права ОСОБА_2 керування транспортними засобами строком на 1 рік.

За висновком суду, вина ОСОБА_1 у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння підтверджується актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, роздруківкою «DRAGER Alcotest 6810» з позитивним результатом, направленням, рапортом поліцейського та відеозаписом обставин події.

При цьому, клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Беспалової Н.О. про закриття провадження у справі, у зв`язку з незаконністю дій працівників поліції, порушення процедури виявлення, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також оформлення адміністративних матеріалів, суд по суті не вирішив, доводи сторони захисту залишились нічим не спростованими.

У апеляційній скарзі захисника адвокат Беспалова Н.О. просить скасувати постанову районного суду, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема зазначає про те, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 під час комендантської години керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, погодився з позитивними результатами продуття «Алкотесту Драгер» на місці зупинки і відмовився пройти повторний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі не відповідають дійсності і спростовуються відеозаписом, який міститься у матеріалах справи.

Адвокат Беспалова Н.О. стверджує, що суд першої інстанції формально розглянув справу, допустив необ`єктивність та неповноту при з`ясуванні фактичних обставин справи та при дослідженні доказів, взагалі не дав оцінки доводам сторони захисту, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, ухвалив рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, яке не грунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Беспалову Н.О., які підтримали апеляційну скаргу і просили суд її задовольнити, допитавши свідка ОСОБА_3 , перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Беспалової Н.О. підлягає задоволенню за таких підстав.

Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення.

Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.

Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання.

Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.

Отже, відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

У справі «Гурепка проти України» з огляду на свою усталену прецедентну практику, Суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції.

Беззаперечно адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Згідно із ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

В ній зокрема, потрібно навести докази, на яких обґрунтовується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Однак, суд першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, вказаних вимог не дотримався, що вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).

За правилами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Так, Наказом МВС України №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 року (останні зміни 27.01.2025 року) в додатку 1 міститься зразок протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до розділу II оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - Протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП.

За результатами перегляду цієї, апеляційний суд з об`єктивністю констатує, що протокол серії ЕПР1 № 563005 від 09.01.2026 року про керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, оформлений капітаном поліції ОСОБА_3 не на стандартному бланку, який затверджений інструкцією, а на аркуші паперу шириною 5 см., який не містить всіх необхідних реквізитів та місця для його нормального заповнення, а оптимізація процесу оформлення адміністративних матеріалів по даній категорії справ, потребує правового визначення та технічного вдосконалення.

Крім того, спрощений підхід до оформлення адміністративних матеріалів по даній категорії справ не допустимий, оскільки адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за своїми санкціями прирівнюються до кримінальних проступків, які підпадають під «критерій національного права» та гарантій ст. 6 Конвенції.

У акті огляду вказано про те, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та почервоніння очей, крім того заначено, що ОСОБА_1 з позитивними результатами огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного пристрою Drager Alcotest 6810 погодився, від підпису відмовився.

У направленні ОСОБА_1 до «Новомиргородської лікарні» зазначено, що огляд ОСОБА_1 для виявлення стану алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння у медичному закладі не проводився.

При цьому, якщо детально проаналізувати відеозапис, який долучений до матеріалів справи, то на ньому зафіксовано факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 09.01.2026 року о 23.26 год. на вул. А. Гурічева 37, в м. Новомиргород, причиною зупинки було порушення правил комендантської години.

Однак, з представлених адвокатом Беспаловою Н.О. офіційних даних, зокрема Рішення ради оборони Кіровоградської області від 30.06.2023 року «Про проведення додаткових заходів в умовах воєнного стану та території Кіровоградської області» та Розпорядження начальника Кіровоградської ОВА від 30.06.2023 року «Про комендантську годину в області» вбачається, що комендантська година запроваджується з 00 год. 00 хв. до 04.00 год. 00 хв., після 23.00 год. забороняється проведення розважальних та інших заходів, припиняється робота закладів харчування, підприємства торгівлі, розважальних закладів і т.і.

Тобто, причин зупиняти автомобіля під керуванням ОСОБА_1 09.01.2026 року о 23.26 год., під приводом порушення правил комендантської години та підстави для перевірки документів, за відсутності порушення ПДР України, у капітана поліції ОСОБА_3 не було.

При таких обставинах, згідно правових висновків Верховного Суду ( постанови від 15.03.2019 року справа № 686\111314\17, від 23.10.2019 року справа № 357\10134\17) дії працівників у подібних ситуаціях трактуються як незаконні, оскільки поліцейські не мають права зупиняти автомобіль, перевірити документи та, як наслідок вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння.

Більш того, якщо детально проаналізувати відеозапис, який долучений до матеріалів справи, то на ньому зафіксовано як після зупинки автомобіля, ОСОБА_1 пояснює поліцейському Резніченко В.С. про те, що разом з дружиною повертається до дому, надає для перевірки всі необхідні документи, на телефоні показує Резерв +, поліцейський цікавиться, які хвороби у ОСОБА_1 , уточнює підстави непридатності його до військової служби.

ОСОБА_1 у свою чергу пояснює причини керування автомобілем у вечірню годину, розповідає про свої хвороби, представляє документи, спілкується з поліцейськими, чітко відповідає на питання, поводить себе абсолютно спокійно та врівноважено, ніяких ознак алкогольного або іншого сп`яніння взагалі не проявляє, погоджується пройти освідування на місці зупинки.

При цьому, алкотест «Драгер» висвічує показники 1.10 проміле алкоголю у видихуваному повітрі, тобто високі показники, які характерні для тяжкого ступеню алкогольного сп`яніння, при тому, що поведінка ОСОБА_1 , його мова та координація рухів, з точки зору незалежного спостерігача абсолютно нормальні, температура повітря як вказано у роздруківці +4 градуси, при тому, що за офіційними даними Українського гідрометцентру середня температура повітря у січні 2026 року становила -1°...-7°.

Крім того, з відеозаписуу з портативного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 продував технічний прилад «Drager Alcotest 6810» не менше 3 раз, з коротким інтервалом, поки результат показав 1.10 проміле, що з урахуванням невідповідності температурних показників та кількості спроб, викликає сумнів у справності вказаного приладу та в достовірності даного результату.

Інших доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять.

Окремо апеляційний суд звертається увагу і на подальший хід розвитку подій, який зафіксований на відео.

Після озвученого результату ОСОБА_1 заперечує стан сп`яніння, з результатами не погоджується, поліцейський ОСОБА_3 у свою чергу не роз`яснює право і не пропонує ОСОБА_1 пройти повторний огляд у медичному закладі, пояснює, що стосовно ОСОБА_1 буде оформлений протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, швидко та переконливо зачитує права, ст. 63 Конституції України, ОСОБА_1 наполягає, що він тверезий, з працівниками поліції не сперечається, після чого відеозапис переривається для оформлення протоколу.

Далі, на відео видно, як після вручення ОСОБА_1 протоколу, капітан поліції Резніченко В.С. запитує чи бажає ОСОБА_1 дати пояснення на окремому аркуші паперу, який буде долучений до протоколу, ОСОБА_1 відповідає, що бажає, після цього поліцейський пояснює: «що це Ваше право, можете відмовитись» і сам відповідає: « відмовляєтесь … ? «

В даній ситуації, апеляційний суд звертає увагу, що запах алкоголю, як одну з ознак сп`яніння за допомогою відеозапису зафіксувати неможливо, а тому і запрошуються як правило свідки для фіксації, інших ознак алкогольного сп`яніння, які вказані у протоколі та акті огляду, а саме порушення координації рухів та почервоніння очей, у ОСОБА_1 на відео взагалі не спостерігається.

ОСОБА_1 згідно виписки з медичної карти амбулаторного хворого страждає від гіпертонічної хвороби серця, а тому у нього може бути і почервоніння обличчя та очей і підвищений тиск і нестійка хода і різні неврологічні симптоми, про те це не означає що він знаходиться під впливом алкоголю.

Таким чином, обставини які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563005 від 09.01.2026 року про те, що ОСОБА_1 09.01.2026 року о 23.26 год. керував транспортним засобом «БМВ» р.н. НОМЕР_1 по вул. А. Гурічева 37, в м. Новомиргород у стані алкогольного сп`яніння та погодився на місці зупинки з результатами огляду, не підтверджені належними та допустимими доказами, а сам протокол є лише документом, який як зазначено вище оформлений з процесуальними порушеннями щодо форми та змісту.

По суті і це вбачається з відео, капітан поліції ОСОБА_3 зобов`язаний був дотримуватись інструкції та встановленого алгоритму дій, а не користуватись ситуацією та маніпулювати правами ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , з урахуванням манери його спокійної поведінки, міг не достатньо чітко та переконливо для поліцейських висловлювати свою позицію, а захист своїх інтересів та незгода з діями працівників поліції не свідчить про, те, що ОСОБА_1 перебував під впливом алкоголю, тим більш що явних ознак алкогольного сп`яніння на відео не зафіксовано, запах алкоголю від будь-якої особи на бодікамеру зафіксувати неможливо, у такому разі для об`єктивності і запрошуються свідки.

В Україні задекларований та діє принцип презумпції невинуватості, а право на захист є одним з фундаментальних гарантій правової держави, обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому вст. 62 Конституції України.

У рішенні ЄСПЛ від 16 листопада 2023 року по справі «Фігурка проти України» Європейський суд зазначив, що неупередженість (безсторонність), як правило, означає відсутність упередженості чи необ`єктивності, і що її наявність можна перевірити різними способами.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, де мають ураховуватися особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто наявність у судді будь-яких особистих упереджень або необ`єктивності в даній справі; а також відповідно до об`єктивного критерію, тобто шляхом з`ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечували достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів в його неупередженості.

Що стосується суб`єктивного критерію, то принцип, згідно з яким суд повинен вважатися вільним від особистих упереджень або упередженості, давно встановлений у прецедентній практиці ЄСПЛ.

Стосовно типу необхідного доказу, ЄСПЛ, наприклад, намагається з`ясувати, чи виявляв суддя ворожість або неприязнь з особистих причин. У переважній більшості справ, які порушують питання неупередженості, ЄСПЛ зосереджувався на об`єктивному критерії. Проте не існує чіткого поділу між суб`єктивною та об`єктивною неупередженістю, оскільки поведінка судді може не лише викликати об`єктивні побоювання щодо неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивний критерій), але також може порушувати питання про його / її особисті переконання (суб`єктивний критерій).

Таким чином, у деяких випадках, коли може бути складно зібрати докази, з допомогою яких можна спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості є ще однією важливою гарантією.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

В даному випадку, апеляційний суд вважає, що для об`єктивності та повноти судового розгляду, суддя місцевого суду повинен був викликати і допитати у присутності ОСОБА_1 та його захисника поліцейського Резніченко В.С. для підтвердження обставин, які зазначені у протоколі.

Сам ОСОБА_3 , під час апеляційного розгляду не зміг спростувати доводи сторони захисту, на прості та елементарні питання від ОСОБА_3 аргументованих та переконливих відповідей не прозвучало, про деталі та обставини він або не пам`ятає або не знає, оцінка своїх дій абстрактна.

Суддя при вирішенні цієї справи зайняв непритаманну судочинству сторону обвинувачення, доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, взагалі залишились нічим не спростованими.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Що стосується процедури оформлення протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, то апеляційний суд крім зазначеного вище відмічає.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.

В той же час вказана норма закону відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, і що встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 .

У відповідності до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні норми передбачені вищевказаними Інструкцією та Порядком, відповідно до яких встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Крім того, відповідно до положень п.п. 2, 3 розділу І інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п.6 розділу ІІ інструкції огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС.

У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, присутність двох свідків у разі відмови водія транспортного засобу, від проходження огляду на стан сп`яніння у передбаченому законом порядку та наявність направлення на огляд водія транспортного засобу є обов`язковими умовами, передбаченими наведеним Порядком, невиконання яких ставить під сумнів дотримання визначеного законом порядку при проведенні такого огляду та його дійсність.

Тобто проведення огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння повинен містити відповідний алгоритм дій працівника поліції який проводить такий огляд зі складанням відповідних документів, зокрема: перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу; на вимогу особи надає їй сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (тобто показує особі сертифікат та свідоцтво про повірку); залучає двох свідків, які не можуть бути поліцейськими або особами, щодо неупередженості яких є сумніви (про це чітко прописано в Інструкції щодо неможливості поліцейським бути свідками огляду); видає особі, яка підлягає огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в якому зазначає підстави такого огляду, якими, в свою чергу, є одна чи кілька ознак сп`яніння, визначених у п. 3 вищевказаної Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); за допомогою спеціального приладу проводиться огляд і в акті огляду фіксуються його результати. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння; якщо встановлений факт сп`яніння, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (тобто до проведення огляду і складення відповідного направлення та акту огляду відсутні підстави складати протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП); якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 5 та 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Крім того, наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затверджено «Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».

Відповідно до вимог цієї інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі (ВС справа №216/5226/16-а(2-а/216/33/17)

Як вбачається п.12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ міністерства внутрішніх справ України, міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В даному випадку, акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та його направлення для огляду у медичний заклад, як свідчить відеозапис на місці зупинки не оформлялись, а явних ознак того, що ОСОБА_1 знаходився під впливом алкоголю, на відеозаписі не зафіксовано, то з об`єктивністю стверджувати, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, підстав немає.

Очевидно, що у ОСОБА_1 , з урахуванням хвороби серця, у процесі спілкування з поліцейськими в ночі, у січні місяці могли бути і почервоніння обличчя та очей, будучи не обізнаним у деталях та юридичних питаннях ОСОБА_1 міг і не чітко або правильно сформулювати свою думку, мова або поведінка ОСОБА_1 в такій ситуації або іншої будь-якої особи залежить від психо-емоційного стану, однак це не свідчить про те, що особа знаходиться під впливом алкоголю.

За відсутністю на відео явних ознак сп`яніння, а також об`єктивних сумнівів у правильності проведеної процедури освідування, дії ОСОБА_1 на думку апеляційного суду не може кваліфікуватись як установлений факт керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, визначальним у цій справі є упередженість та непослідовність дій працівників поліції, а по суті ігнорування презумпції невинуватості, вищевказаних вимог закону та вказаних вище нормативно-правових актів.

Вищенаведені очевидні факти, на думку апеляційного суду свідчить про те, що працівниками поліції було грубо порушено вимоги ст.ст. 254, 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів",затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, що свідчить про те, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не була дотримана.

Окремо апеляційний суд відмічає, що не може і не повинен суд здійснювати функції сторони обвинувачення, як в даному випадку, а наведені обставини потребували детального з`ясування, об`єктивної та належної оцінки, не дотримання цього принципу та формальний підхід і призвело до помилкового та передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова судді місцевого суду підлягає безумовному скасуванню.

Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Беспалової Н.О. підлягає задоволенню, а провадження у справі, на підставі п. 1ч.1 ст. 247 КУпАП закриттю, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Беспалової Н.О. – задовольнити.

Постанову Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Д.Л. Іванов

.