Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №191/5725/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1055/26 Справа № 191/5725/25 Суддя у 1-й інстанції - Форощук С. А. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

- за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень, 60 (шістдесят) копійок, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до оскарженої постанови суду першої інстанції, 27 вересня 2025 року о 20 год. 00 хв. в с. Левадне, вул. Миру, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2108, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки т/з із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора Драгер 6810. Результат огляду 1,58 проміле. Своїми діями у цій частині водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП

Крім того, 27 вересня 2025 року о 20 год. 00 хв. в с. Левадне, вул.. Миру, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ-2108, д.н.з. НОМЕР_2 , під час зустрічного роз`їзду не вибрав безпечного бокового інтервалу, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався у зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями у цій частині водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскаржену постанову скасувати та закрити провадження, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційне оскарження вказує, що не отримував копію постанови на руки, а також не отримував повісток до суду поштою та SMS-повідомленнями.Про існування постанови суду дізнався випадково, лише 13.02.2026 року, коли було відкрите виконавче провадження та заблоковано його банківські рахунки.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, не з`ясувавши повно, об`єктивно та всебічно всі обставини справи, допустив спрощений підхід, а висновки щодо наявності складу правопорушення не підтверджені фактами й ґрунтуються на припущеннях, що є порушенням статті 62 Конституції України. Крім того, суддя виніс постанову за його відсутності, чим знехтував його процесуальними правами на захист.

ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про день та час апеляційного розгляду повідомлявся, про причини неявки не повідомив, питання про відкладення апеляційного розгляду не порушив. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП його участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки згідно із оскарженою постановою суду розгляд справи відбувався 22 грудня 2025 року без участі ОСОБА_1 , відомості про отримання останнім копії оскарженої постанови у межах строку апеляційного оскарження у матеріалах справи відсутні, а отже є підстави для висновку, що вказаний строк був пропущений з поважної причини.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції зважає на те, що вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124 ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 995646 від 27.09.2025 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. 254 - 256 КУпАП (а.с. 1); протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 830888 від 27.09.2025 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. 254 - 256 КУпАП (справа № 191/5730/25 а.с. 1); рапортом працівника поліції (а.с. 2); рапортом працівника поліції( справа № 191/5730/25 а.с. 2); поясненнями потерпілих та свідка (а.с. 6, 7, 8); поясненнями потерпілих та свідка (справа № 191/5730/25 а.с. 7, 8, 9); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 9); роздруківкою до тесту на стан алкогольного сп`яніння, в якій зазначений результат, що перевищує допустимий (а.с. 10); відеозаписом з місця події (а.с. 11); схемою місця ДТП від 27.09.2025 року (справа № 191/5730/25 а.с. 6).

З матерів справи вбачається, що у день та час, зазначені у постанові, мала місце ДТП за участю двох транспортних засобів, під час якої водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2108, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується відеозаписом, з якого вбачається відсутність у салоні вказаного автомобіля та на місці пригоди інших осіб ніж ОСОБА_1 , які могли ним керувати, а також письмовими та усними поясненнями потерпілих та свідка ДТП ОСОБА_3 , які прямо вказували на ОСОБА_1 як водія вказаного автомобіля та учасника ДТП. Дана обставина також узгоджується із первинними поясненнями самого ОСОБА_1 , зафіксованими відеозаписом, згідно із якими останній під час ДТП травмував руку кермом автомобіля.

Відтак суд апеляційної інстанції, попри заперечення ОСОБА_1 на місці пригоди своєї участі в ДТП, погоджується з висновками суду першої інстанції про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керування останнім транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння поза розумним сумнівом підтверджується результатами його огляду на місці за допомогою приладу “Драгер”.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає їх недостатніми для спростування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони мають характер загальних міркувань та не спростовують підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, відеозапису з бодікамер поліцейських. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно. Адміністративне стягнення накладено за правилами ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеня його вини.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Строк апеляційного оскарження — поновити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А. А. Мазниця