Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №636/7513/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/7513/25 Провадження 2/636/1788/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

До Чугуївського міського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 15.07.2006 року, актовий запис № 138. Від даного шлюбу сторони мають повнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що сімейне життя сторін не склалося в силу різних життєвих інтересів, цілей та поглядів, шлюбні відносини фактично припинені, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу неможливе.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Проти надання строку на примирення заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Петрик В.П. надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог, надав додаткові пояснення у справі про врахування при винесенні рішення обставин щодо можливого поділу майна подружжя.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

15 липня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровали шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Чугуєву реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області складено відповідний актовий запис № 138, на підтвердження чого надана копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_5 , дружині ОСОБА_5 .

Від даного шлюбу сторони мають повнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час судового розгляду встановлено, що спільне життя подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. На думку позивача збереження шлюбу і подальше спільне проживання є неможливим. Відповідач, не заперечує проти розірвання шлюбу. Тому суд дійшов висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду, чітко визначив предмет позову - розірвання шлюбу, при цьому прямо зазначив про відсутність між сторонами спору щодо поділу спільного майна подружжя.

Натомість подані представником відповідача письмові пояснення фактично зводяться до припущень про можливість виникнення у майбутньому майнового спору та наміру відповідача звернутися з окремим позовом. Разом із тим такі доводи не підтверджені жодними належними і допустимими доказами існування на момент розгляду справи реального, а не гіпотетичного спору про право.

Суд наголошує, що можливість подання у майбутньому окремого позову про поділ майна подружжя жодним чином не впливає на розгляд даної справи та не є перешкодою для вирішення вимоги про розірвання шлюбу. Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного процесу, суд розглядає справу виключно в межах заявлених позовних вимог і не вправі виходити за їх межі або підміняти волевиявлення позивача щодо предмета спору.

Отже, доводи представника відповідача про необхідність врахування обставин, пов`язаних із можливим поділом майна, є юридично неспроможними, не стосуються предмета доказування у даній справі та не підлягають врахуванню судом при ухваленні рішення.

Суд також оцінює такі пояснення як такі, що не мають правового значення для правильного вирішення спору та спрямовані на безпідставне ускладнення розгляду справи. Суд розглядає справу виключно в межах заявлених позовних вимог про розірвання шлюбу без дослідження питань, які не є предметом даного позову.

З огляду на викладене, суд відхиляє зазначені пояснення та не бере їх до уваги при вирішенні спору по суті.

Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд з`ясував фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому позов підлягає задоволенню, у зв`язку з чим шлюб підлягає розірванню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їх дитини.

Суд з`ясував причини розірвання шлюбу, дослідив матеріали справи, і вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження сім`ї неможливим, у зв`язку з чим шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст. 76-80, 206, 258-259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 15 липня 2006 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Чугуєву реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 138.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бунін Є.О.