Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №398/1253/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1253/26

провадження №: 3/398/365/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" квітня 2026 р. м.Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Голосеніна Т.В., розглянувши матеріали адміністративно справи, які надійшли з Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області у відношенні:

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2026 року о 22:38 год. у Кіровоградській області, м.Олександрія, пр.-т Соборний, 92, неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом марки Toyota, днз НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, а саме посвідчення водія відповідної категорії не отримував, чим порушив п.2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Гулий А.В. у судове засідання також не з`явився, надав пояснення, відповідно до яких зазначив, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою. Особливості вікової психології неповнолітніх дають змогу обмежитися щодо таких осіб порівняно більш м`якими заходами, достатніми для забезпечення їх виправлення і перевиховання. Суспільство не має права висувати до неповнолітніх такі самі суворі вимоги, як до своїх дорослих членів. Просив суд врахувати, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи неповнолітнім, вчинив адміністративне правопорушення, яке не потягло за собою будь-яких негативних наслідків, урахувати той факт, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, враховати його молодий вік, і той факт, що він будучи неповнолітнім є непрацевлаштований та ще не має самостійного заробітку. Зазначив, що виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, передбаченому КУпАП, а шляхом застосування до нього заходів впливу у виді попередження. Просив застосувати до ОСОБА_1 такі заходи впливу як попередження.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно зп.1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Згідно п.2.1-а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589973 від 12.02.2026 року, довідкою Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 16.02.2026 року, відеозаписом із бодікамер патрульних поліції, що є додатком до протоколу серії ЕПР1 №589973 від 12.02.2026 року про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_2 від 12.02.2026 року.

Зазначені вище докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищевказаних норм законодавства та диспозиції інкримінованої ОСОБА_1 статті КУпАП, доводить суду, що законодавець чітко визначив вичерпний перелік підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності і кожна ця обставина, як окрема, так і у сукупності з іншими, є по суті складовою адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, вік правопорушника, ступень його вини та наслідки вчиненого правопорушення, майновий стан.

Згідно з ч.2 ст.13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Судом також враховується той факт, що ОСОБА_1 вперше притягається до адміністративної відповідальності, вчинені ОСОБА_1 протиправні дії не призвели до тяжких наслідків, а також той факт, що ОСОБА_1 не працює та не має самостійного доходу.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення передбачених ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст..34 КУпАП, суд визнає вчинення правопорушення неповнолітнім.

Визначаючи вид адміністративного стягнення суддя враховує, положення статті 12 КУпАП, яка зазначає, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку, та положень статті 13 КУпАП, яка зазначає, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене та особу неповнолітнього правопорушника, наявність пом`якшуючих відповідальність обставин, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, приходжу до переконання, що до правопорушника слід застосувати захід впливу, а не покарання за вчинене правопорушення.

Враховуючи, що факт скоєння правопорушення знайшов своє підтвердження у суді, керуючись ст. 24-1 , ч.1 ст.178 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід впливу у вигляді - попередження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В.Голосеніна