Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №405/1010/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/1010/26

Провадження №3/405/194/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Іванової Л.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Кропивницького РУП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Кропивницького з Кропивницького РУП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №486660 від 12 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, зі змісту якого (протоколу) вбачається, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання, передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 23.01.2026 року о 12:35 год. здійснив таємне викрадення товару «Соломка картопляна», вартістю 31 грн. у магазині «Аврора», що розташований по вул. Острівська, 2 в м. Кропивницькому, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала заяву, яка зареєстрована судом 02 березня 2026 року за вх. № 6769, за змістом якої просила розгляд справи провести без її участі. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, - визнала повністю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, виходячи з наступного.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Cудом відзначається, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання та навчання.

Крім того, встановлено, ОСОБА_3 (прізвище до реєстрації шлюбу 19.11.2022 року, - « ОСОБА_4 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №1743 від 15.11.2016 року.

При цьому, сама ж по собі та обставина, що малолітній ОСОБА_2 вчинив крадіжку, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки щодо виховання та навчання малолітнього сина.

Крім того, з письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вбачається, що її син усвідомив свій вчинок та пообіцяв, що в подальшому не повториться така поведінка. Крім того, нею, як матір`ю була проведена бесіда виховного характеру з сином.

Будь-яких інших даних, які б свідчили про неналежну поведінку малолітньої дитини ОСОБА_2 і про ухилення його матері від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання чи виховання малолітнього сина, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає і при її розгляді в суді не встановлено.

Окремо судом зазначається, що у дітей віком 10-11-ти років ще триває формування моральних норм, самоконтролю та здатності повною мірою усвідомлювати наслідки своїх дій. У цьому віці поведінка дитини може значною мірою визначатися імпульсивністю, впливом однолітків, цікавістю або ситуативними факторами. Тому окремі випадки протиправної поведінки, зокрема, крадіжка/привласнення чужого майна, можуть траплятися у дітей, батьки яких загалом належним чином виконують свої батьківські обов`язки, тим самим така поведінка дитини не завжди є прямим показником неналежного виховання зі сторони батьків, а може бути проявом вікових особливостей розвитку дитини.

Суд не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ`єктивність, упередженість суду при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Вказане свідчить про недотримання посадовою особою, якою було порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення, вимог ст. 256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, в зв`язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. ст.251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №486660 від 12 лютого 2026 року), - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова