Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №344/1294/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1294/26

Провадження № 2-а/344/46/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Ковалюк Тетяни Ярославівни, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Яковенко С.М. звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив : скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 007698, складену 12.01.2026 інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Ковалюк Тетяною Ярославівною щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 20 400,00 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення; стягнути можливі судові витрати з відповідачів.

В обґрунтування позову зокрема, зазначено, що 12.01.2026 інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Ковалюк Тетяною Ярославівною відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 007698 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20 400,00 гривень.

Позивач вважає, зазначену постанову такою, що не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи з огляду на те, що відомості, наявні у винесеній постанові є помилковими, з боку особи, яка здійснювала розгляд справи були допущені порушення процедури як розгляду справи, так і притягнення особи до адміністративної відповідальності, відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, зокрема суб`єктивна сторона.

В період з 23.11.2021 року по 22.01.2022 року, позивач пройшов підготовку для отримання права на керування транспортними засобами категорії «В» та на початку лютого 2022 року в Регіональному сервісному центрі ГСЦ (м. Маріуполь), отримав посвідчення водія категорії «В». На момент початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, ОСОБА_1 перебував за місцем дислокації свого бойового підрозділу у м. Маріуполь, у зв`язку із чим приймав участь у бойових діях. У зв`язку оточенням м. Маріуполь, 17.05.2022 року ОСОБА_1 потрапив у ворожий полон, в якому зазнав тортур, психологічних та фізичних знущань. 31.01.2024 року ОСОБА_1 потрапив під обмін військовополонених та повернувся на підконтрольну українському уряду територію України. При взятті ОСОБА_1 в полон, російські військові проводили його особистий обшук, в ході якого вилучили особисті документи ОСОБА_1 , зокрема – документи військового обліку та посвідчення водія. При здійсненні обміну ОСОБА_1 , російськими військовими вилучені документи не повертались.

05.08.2024 позивача на шляху слідування до лікарні під час проходження реабілітації, було зупинено працівниками поліції на автодорозі Н-08423 в Дніпровському районі Дніпропетровської області за перевищення швидкості. Під час спілкування із працівниками поліції позивач пояснив, що він був недавно звільнений з полону та наразі проходить реабілітацію, а у зв`язку із тим, що в полоні росіяни відібрали посвідчення водія, останній займається його відновленням. Вручивши постанову щодо необхідності сплати штрафу у розмірі 340 грн., працівники поліції не усували ОСОБА_1 від керування авто, після чого останній продовжив рух до лікарні. При цьому жодного протоколу ОСОБА_1 не отримував та у його присутності жодних справ, крім справи за перевищення швидкості, тоді працівники відносно нього не розглядали.

В період з 27.12.2024 по 10.01.2025, позивач пройшов практичну підготовку для отримання права на керування транспортними засобами категорії «С» та склав відповідний іспит, після чого в ТСЦ у м. Івано-Франківськ отримав посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

Користуючись власним авто «Вольксваген пассат», д.р.н. НОМЕР_2 , почав працювати в таксі «ОПТІ», приймаючи замовлення та здійснюючи перевезення пасажирів за грошову винагороду, позивача неодноразово зупиняли на дорозі працівники поліції та здійснювали перевірку його документів (у тому числі і посвідчення водія).

12.01.2026, приблизно о 04:30 год., патрульні зупинили авто під керуванням позивача. Без пояснення будь-якої підстави зупинки транспортного засобу, працівники поліції почали вимагати від ОСОБА_1 пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Ознайомившись із посвідченням водія ОСОБА_1 , працівниця патрульної поліції почала казати про те, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами начебто Дніпровським судом. Однак, позивачу не було відомо про таке рішення суду, він з таким рішенням не ознайомлювався та копію його не отримував, жодних штрафів з цього приводу не сплачував та вимоги про здачу дійсного посвідчення водія від органів МВС не отримував.

12.01.2026 відносно позивача винесено постанову серії БАД № 007698 від 12.11.2026. Отримавши копію постанови серії БАД № 007698, позивач вказав працівникам патрульної поліції, що постанова складена листопадом 2026 року, тобто датою яка передує дню складення постанови та у фабулі правопорушення допущена та сама помилка. У відповідь патрульні повідомили, що вони помилились з датами та цьому не слід приділяти ніякої уваги. У подальшому, приблизно о 07:00 год. до місця де було зупинено позивача приїхав другий автомобіль поліції, з якого вийшла слідча – ОСОБА_2 , яка в ході проведення слідчої дії здійснила вилучення посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 . (ЄО 1151 від 12.01.2026). Датою складення постанови БАД № 007698, згідно копії постанови, виданої ОСОБА_1 , є дата 12.11.2026, в фабулі правопорушення, особою, яка здійснювала розгляд справи та складала постанову також з невідомих причин зазначено, що правопорушення було вчинено Лебедєвим 12.11.2026 – тобто в день, який ще не настав.

Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні відомості щодо технічних засобів, якими здійснювалась відеофіксація. В п.7 оскаржуваної постанови наявні відомості про те, що до постанови додаються: дослівно - «відео з камери 474379 та авто реєстратора та з камери 471285». При цьому жодних відомостей про марку, вид камери (бодікамера/нагрудна відеокамера/трукам/камера зовнішнього відеоспостереження або ін.), серійний номер та первинний цифровий носій інформації на якому зберігалось відео, постанова не містить. З записів типу «Камера 474379» або «Автореєстратор» неможливо встановити який саме технічний засіб застосовувався працівниками поліції для фіксації.

Позивач у своїх поясненнях посилається на необізнаність з постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі №175/16217/24 від 01.11.2024, що свідчить про відсутність в його діях умислу на вчинення правопорушення.

На момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, останній не був обізнаний про те, що його було позбавлено права керувати транспортними засобами за рішенням суду, що підтверджується долученими до матеріалів справи відомостями з автоматизованої системи виконавчих проваджень, відповідно до якої, станом на день подання позову відсутні відкриті виконавчі провадження після 29.12.2021, натомість, виконавчі провадження які відкриті 29.01.2021 закриті. Доказів будь-якого ознайомлення позивача із постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі №175/16217/24 від 01.11.2024 року, немає.

Представник позивача вказує, що працівниками патрульної поліції були допущені процедурні порушення, допущені працівниками поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення: відсутність законних підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 ; працівниками поліції не було роз`яснено позивачу його прав передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, не надано для ознайомлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не ознайомлено позивача і з постановою суду згідно якої позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, не надано позивачу можливості надати пояснення за обставинами справи. Також, ОСОБА_1 не був відсторонений працівниками поліції від керування транспортним засобом.

26.01.2026 справа надійшла до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана судді Кіндратишин Л.Р.

Ухвалою суду від 30.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

10.02.2026 від представника відповідача надійшов відзив. У позові представник відповідача просив відмовити. Зокрема з тих підстав, що 12.01.2026 близько 04 год. 10 хв. екіпажем Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної під час патрулювання в м. Івано-Франківську виявлено транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT н.з. НОМЕР_3 , що рухався по вул. Івасюка, м. Івано-Франківськ під час комендантської години. Після встановлення особи водія та перевірки його документів за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», старшим лейтенантом поліції Ковалюк Т.Я. встановлено, що постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.11.2024 у справі № 175/16217/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 6 років.

Позивача ознайомлено з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем, за яке передбачена відповідальність частиною четвертою статті 126 КУпАП, поліцейським після розгляду адміністративної справи винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 007698 від 12.01.2026 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. Стосовно тверджень позивача, що йому під час розгляду справи було відмовлено в можливості скористатись правничою допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, то зазначаємо, що реалізація особою прав визначених статтею 268 КУпАП відбувається самостійно та добровільно і не кореспондує обов`язку у працівника поліції на забезпечення такого права, окрім випадків визначених законом, зокрема адміністративного затримання. В даному випадку до позивача не застосовувалось адміністративне затримання, а старшим лейтенантом поліції Ковалюк Т.Я. було проінформовано про можливість реалізації права на правничу допомогу, під час розгляду справи, проте гр. ОСОБА_1 , жодних клопотань щодо правової допомоги не заявляв.

У позовній заяві представник позивача посилається на неправомірне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Дніпровським районним судом Дніпропетровської області від 01.11.2024 у справі № 175/16217/24 за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, оскільки стверджує, що такий протокол на нього поліцейськими не складався та правопорушення останній не вчиняв. Проте постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.11.2024 у справі № 175/16217/24 доведено факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області не є уповноваженим на перегляд судових рішень судів першої інстанції. Крім того, станом на час написання відзиву на позовну заяву, а саме 10.02.2026 жодних апеляційних скарг на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.11.2024 у справі № 175/16217/24 ОСОБА_1 не було подано.

Стосовно тверджень позивача про невідповідність внесених даних в оскаржувану постанову, а саме невірному зазначені місяця вчинення правопорушення та місяця винесення постанови - старший лейтенант поліції Ковалюк Т.Я. під час винесення постанови в графі № 1 та № 5 «Час і дата винесення постанови та час і дата вчинення адміністративного правопорушення» допустила технічну описку, вказавши дату – «12.11.2026», проте позивач вчинив адміністративне правопорушення 12.01.2026, де на місці зупинки була винесена оскаржувана постанова, що підтверджується доданими до відзиву відеодоказами із портативних відеореєстраторів поліцейських та автомобільного відеореєстратора службового транспортного засобу. Зазначення поліцейським в оскаржуваній постанові помилкових даних, не спростовує порушення позивачем Правил Дорожнього руху, та є опискою.

Враховуючи наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, доведеність вини у вчиненні порушення та доведення правомірності прийнятого рішення відповідно до статті 77 КАС України, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії БАД № 007698 від 12.01.2026 є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

16.02.2026 від представника позивача - адвоката Яковенко С.М. надійшла відповідь на відзив. Просив позовну заяву задоволити. Вказав, що працівниками поліції не в повній мірі були дотримані положення чинного законодавства, складання постанови яка оскаржується, мало формальний підхід, що є неприпустимим. Зокрема, працівниками поліції не було роз`яснено позивачу його прав, не було належно роз`яснено і забезпечено реальне право на допомогу адвоката. В матеріалах справи відповідний документ встановленої форми, а саме: акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, відсутній, що в свою чергу підтверджує те, що позивача не було відсторонено від керування транспортним засобом.

На момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, останній не був обізнаний про те, що його було позбавлено права керувати транспортними засобами за рішенням суду.

24.02.2026 позивач подав додаткові пояснення, в яких вказав, що з долучених відповідачем відеозаписів, вбачається відсутність у діях позивача склад адміністративного правопорушення. З моменту зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням позивача, останній неоднаразово наголошував на тому, що йому не було відомо про наявність постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі №175/16217/24 від 01.11.2024, а отже і про необізнаність у вчиненні своїми діями правопорушення. Після того, як працівник патрульної поліції дізналася про наявність вказаної вище постанови у справі №175/16217/24 від 01.11.2024, не давши позивачу можливості ознайомитися з її змістом, повідомила про складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Станом на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності, 12.01.2026, стороною відповідача не доведено про наявність у діях позивача умислу, як об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

06.04.2026 від представника позивача - адвоката Яковенко С.М. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вказав, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2026 скасовано постанову від 01.11.2024 Дніпровського районного суду Дніпропетровської області та закрито провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. На думку позивача, скасування рішення від 01.11.2024 року Дніпровського районного суду, що стало підставою для накладення адміністративного штрафу означає його незаконність з моменту ухвалення та відсутність правових наслідків. Отже, юридичний факт позбавлення права керування не існував. Формальне існування рішення на дату винесення постанови патрульною поліцією не створює правових наслідків, якщо воно визнане незаконним з моменту прийняття.

Представник позивача – адвокат Яковенко С.М. у судовому засіданні просив позов задоволити з урахуванням підстав та мотивів, що викладені письмово.

Представник відповідача проти позову заперечив, зокрема з мотивів, що викладені у відзиві.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку :

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 007698, яка складена інспектором взводу роти 1 БІПП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Ковалюк Тетяною Ярославівною, 12.11.2026 о 05 год. 00 хв., за адресою: м. Івано-Франківськ вул. Івасюка, 10, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Вольцваген Пассат, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 12.11.2026 ( в дійсності 12.01.2026) о 04 год. 10 хв. в м. Івано-Франківськ вул. Івасюка, 10, будучи позбавлений права керування рішенням Дніпровського суду №175/16217/24 від 01.11.2024, порушив п. 2.1. "а" ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Такою постановою притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 20 400 грн. У разі несплати штрафу, передбаченого ч.2 ст. 308 КУпАП ОСОБА_1 в установлений строк ч. 2 ст. 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання такої постанови органу державної влади з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 40 800 грн. ( а.с. 23).

Постанову було отримано ОСОБА_1 , про вказане свідчить підпис наявний у графі 9.

Згідно з рапортом інспектора взводу роти 1 БІПП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Ковалюк Тетяни Ярославівни від 12.01.2026, 12.01.2026 патрулюючи у складі екіпажу "Ясень-102" спільно із сержантом поліції, близько 04 год. 10 хв. у м. Івано-Франківськ по вул. Івасюка, 10, за порушення комендантської години було зупинено транспортний засіб Вольцваген Пассат, н. з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час перевірки документів було встановлено, що водій керує транспортним засобом будучи позбавлений права керування ТЗ Дніпровським райсудом від 01.11.2024, рішення №175/16217/24, терміном на 6 років (а.с. 47).

Так, відповідно до постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі №175/16217/24 від 01.11.2024, яка набрала законної сили 12.11.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) років.

Відповідно до свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв серії МВС №01463735-22 ТОВ "АСКЕЛА", ОСОБА_1 у період з 23.11.2021 до 22.01.2022 пройшов 140 - годинну підготовку для отримання права керування транспортними засобами категорії В (а.с. 28).

Згідно з Державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №09-07/1355 від 06.02.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдата в/ч НОМЕР_5 , перебував в полоні та був звільнений на 31.01.2024 (а.с. 26).

Згідно з копією посвідчення водія НОМЕР_1 , дійсного з 05.02.2025 по 05.02.2027, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право керування транспортними засобами категорії В (а.с. 72).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП, за якою притягнуто позивача, відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

При цьому, постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2026, у справі № 175/16217/24, постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.11.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Судом зокрема, зазначено, що будь-яких інших доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 05 серпня 2024 року, матеріали справи не містять. Свідки події не встановлені та не допитані, відеофіксація відсутня.

У межах розгляду, досліджувалось, те що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду у справі №175/16217/24, було зазначено, що 05 серпня 2024 року о 17.05 год. за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район смт.Братське траса Н-08 423 км водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Хюндай державний номер НОМЕР_6 при цьому не маючи права керування тз. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а ПДР. Водій двічі протягом року піддавався стягненню за вчинення дій, що передбачено ч.5 ст.126 КУпАП.

Разом з тим, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису у межах розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КупАП, вбачається, що ОСОБА_1 вказує про те, що йому не було відомо про існування постанови 01.11.2024, про розгляд справи не повідомлявся, таку не отримував. В іншому випадку скористався одразу правом на її оскарження.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, не вбачається відомостей про відкрите чи закінчене виконавче провадження за вказаною постановою суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

У відповідності до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до положень п.2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Примітка до статті : Положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Решта доводів сторін не мають правового значення та не оцінюються детально судом, оскільки наведені вище підстави для скасування постанови є достатніми для цього.

Так, суд враховує, що постанова суду, якою ОСОБА_1 було позбавлено права керування була чинною на час складення оскаржуваної постанови, однак правова підстава, яка покладена в основу висунутого адміністративного правопорушення, скасована судом апеляційної інстанції саме за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу впливає на правові підстави норми статті 126 КУпАП із врахуванням примітки до вказаної статті ( керував за відсутності права керування, дослідження в контексті наявності водійських прав, їх видачі, проходження навчання щодо водіння транспортного засобу), та виключає ч. 4 ст. 124 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за постановою серії БАД № 007698, складену 12.01.2026.

На підставі наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають частковому задоволенню щодо скасування постанови.

Стосовно позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_3 – інспектора, то у таких слід відмовити, з огляду на приписи статей 2, 4 КАС України та статті 222 КУпАП, а також зважаючи на правовий висновок Верховним Судом від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17, суд дійшов висновку, що інспектор з паркування є неналежним відповідачем у цій справі. Відтак в частині вимог, заявлених до інспектора слід відмовити.

У частині позовних вимог закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та закриття провадження на підставі ст. 247 КУпАП, суд зазначає, що дані вимоги не можуть бути задоволені, оскільки здійснюючи провадження по даній справі не здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, а отже і позбавлений можливості ухвалювати рішення відповідно до вимог КУпАП. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду від 08.04.2020 у справі № 337/346/17 (К/9901/22443/18).

Крім того, згідно ч.3ст. 286 КАС України до повноважень суду не належить прийняття рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ст. 247 КУпАП.

Згідно ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позов підлягає до задоволення, позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати слід покласти на відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 121-3, 241-246, 286 КАС України,суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 007698, складену 12.01.2026 інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Ковалюк Тетяною Ярославівною щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а провадження по справі закрити.

У вимогах до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Ковалюк Тетяни Ярославівни – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи : АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Інспектор 1 взоду 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Ковалюк Тетяна Ярославівна, адреса: вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ.

Суддя Л.Р. Кіндратишин