Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №216/8149/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8149/25

Провадження № 1-кп/216/452/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025041230002026 від 11 жовтня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працює, розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, вважається раніше не судимим, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорущення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2024 року, яка набрала законної сили 06 серпня 2024 року, у справі № 233/3802/24 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років. У подальшому ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, яка набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим із нею, підриваючи авторитет правосуддя, у порушення вимог чинного законодавства щодо обов`язкового виконання судових рішень умисно не виконав вказану постанову суду.

Так, 01 вересня 2024 року ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, сів за кермо транспортного засобу марки «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , та почав здійснювати керування ним. Того ж дня, 01 вересня 2024 року, о 08.30 год біля будинку № 80 на вул. Карнаватській у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 , керуючого вказаним транспортним засобом марки «ВАЗ 217030», було зупинено працівниками патрульної поліції та встановлено, що останній здійснює керування автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим на нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 636337 від 01 вересня 2024 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року, яка набрала законної сили 02 лютого 2025 року, у справі № 216/6432/24 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Крім того, 18 листопада 2024 року ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, сів за кермо транспортного засобу марки «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , та почав здійснювати керування ним. Того ж дня, 18 листопада 2024 року о 09.08 год. біля будинку № 85 на вул. Василя Стуса в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу ОСОБА_3 , керуючого вказаним транспортним засобом «ВАЗ 217030», було зупинено працівниками патрульної поліції та в подальшому встановлено, що останній здійснює керування автомобілем у стані наркотичного сп?яніння, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 194809 від 18 листопада 2024 року.

Разом з тим 12 грудня 2024 року ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, сів за кермо транспортного засобу марки «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 , та почав здійснювати керування ним.

Того ж дня, 12 грудня 2024 року, о 13.19 год біля будинку № 5 на вул. Владислава Погорілого в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу ОСОБА_3 , керуючого вказаним транспортним засобом «ВАЗ 217030», було зупинено працівниками патрульної поліції та встановлено, що останній здійснює керування автомобілем та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим на нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 № 194838 від 12.12.2024 за ч. 3 ст. 130 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 194862 від 12.12.2024 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

24.10.2025 між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості, яку вони скріпили підписали. При цьому підозрюваний ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за вказаних вище фактичних обставин і правової кваліфікації дій.

За змістом угоди про визнання винуватості сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки із можливістю застосування ст. 75 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотриманні вимоги КПК України та КК України, просив її затвердити й призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 також просили затвердити угоду й призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених вище обставин і кваліфікації дій, а також ствердив, що цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, характер обвинувачення, вид і розмір покарання, запевнивши про добровільність укладення угоди.

З огляду на наведене суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили, доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом.

Під час судового засідання суд роз?яснив сторонам кримінального провадження наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 472 КПК України, з?ясував в обвинуваченого, що він цілком розуміє положення ч. 4 ст.474 КПК України, переконався, що укладення цієї угоди сторонами є добровільним, перевірив угоду на відповідність вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, а також роз?яснив обмеження права оскарження вироку, визначені ч. 4 ст. 394 КПК України.

Ураховуючи викладене, встановивши, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не суперечать чинному законодавству, а наслідки затвердження та невиконання угоди сторонам зрозумілі, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов?язки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368-371, 373, 374, 376, 468-470,472-475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 жовтня 2025 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025041230002026 від 11 жовтня 2025 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами угоди міру покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов?язки: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1