Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №215/9067/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/9067/25

номер провадження 2/215/1232/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді - Дудікова А.В.

при секретарі - Болдирєвій А.О.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/9067/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив

Описова частина

У листопаді 2026 року представник ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернувся до суду через підсистему електронний суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 12.01.2020 між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2028544290, на підставі п.1.1 договору, відповідач отримала кредит на придбання товару. Даний договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів, згідно якого ОСОБА_1 було надано декілька різних послуг, а саме: кредитування та видача і обслуговування картки. Пунктом 2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2028544290_CARD від 12.01.2020 , що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток. На підставі Заяви-Анкети банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, про що міститься підпис відповідача. Відповідно до Заяви-Анкети, визначено умови обслуговування кредитної лінії. Зокрема, за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Заявою-Анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 36% річних. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних. ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви підтвердила, що: банк надав у письмовій формі та у повному обсязі інформацію, передбачену законодавством, що захищає права споживачів; перед укладенням договору клієнта ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку, з метою обґрунтованого рішення щодо укладення Договору та отримання кредиту на сприятливих для нього умовах; з договором, правилами, тарифами банку/тарифним пакетом приватного банківського обслуговування, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений та згодний, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати; отримав свій примірник заяви-анкети та іншу документацію, яка необхідна для користування банківськими послугами.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за заявою-анкетою про надання банківських послуг виконав в повному обсязі. Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості, останній платіж було внесено в 2021 році. У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого Позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників, зокрема за договором №2028544290 від 12.01.2020, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Станом на день відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості становить 16 090,52 грн, з яких: 9 036,35 грн заборгованість по тілу кредиту, 7 054,17 грн заборгованість по відсотках.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2028544290 від 12.01.2020 у розмірі 16 090,52 грн, яка складається з: 9 036,35 грн - заборгованість по тілу кредиту, 7 054,17 грн - заборгованість по відсотках, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.01.2026.

20.01.2026 та 27.02.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача у судове засідання призначене на 03.04.2026 не з`явилася, в позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутністю. Крім того, зазначила, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач у судові засідання призначені на 20.01.2026, 27.02.2026 та 03.04.2026 не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася судом належним чином, а саме шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові відправлення, адресовані відповідачу повернулися до суду з відмітками пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, відповідач про день та час розгляду справи повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подала, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без поважних причин та без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.01.2020 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2028544290, який підписаний особистим підписом відповідача, відповідно до умов якого, АТ «ОТП БАНК» надало відповідачу кредит у розмірі 9 672 грн. на придбання товару у продавця (ТОВ КОМФІ ТРЕЙД), 390 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме послуги «смс+довідка», з датою остаточного повернення кредиту 12.01.2022. П. 1.2 договору передбачено, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних. Загальний розмір кредиту становить 10 062 грн. Згідно п. 2 договору, ОСОБА_1 попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, надала згоду оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб, картку MC GOLD, на умовах користування кредитної лінії, а саме на дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, в продовж пільгового періоду 0,01 % річних (а.с. 34). Договір №2028544290 від 12.01.2020 відповідач підписала власноруч.

Крім того, 12.01.2020 відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, у якому вказано основні умови кредитування; інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або не виконання зобов`язань щодо повернення кредиту тощо та анкету-заяву на отримання кредиту (а.с.38,39).

Фактичне отримання грошових коштів та їх використання підтверджується випискою по картці та рахунку.

З виписки з рахунка приватного клієнта №2028544290_CARD, наданої позивачем вбачається, що відповідач у період з 12.01.2020 по 24.03.2023 користувалася карткою (а.с. 60-71).

24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк» і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржниками, у розмірі портфеля заборгованості. Вказаний договір факторингу посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за № 265 (а.с.24-33).

Згідно з Платіжним доручення №46 від 24.03.2023, ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» сплачено на рахунок АТ «ОТП Банк» суму згідно Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 в розмірі 7 155 000,00 грн (а.с.17).

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру боржників № 1 по договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023, АТ «ОТП Банк» передав, а ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» прийняв реєстр боржників № 1, кількістю 1470 (а.с.75).

Згідно з Актом приймання-передачі реєстру боржників № 2 по договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023, АТ «ОТП Банк» передав, а ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» прийняв реєстр боржників № 2, кількістю 8 073 (а.с.74).

Відповідно з Додатку № 1 до договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16 090,52 грн, з яких: 9 036,35 грн заборгованість по тілу кредиту, 7 054,17 грн заборгованість по відсотках (а.с.55).

Станом на 24.03.2023 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором №2028544290 становить 16 090,52 грн (а.с.92-133).

17.10.2025 Позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором по карті. Дана вимога не була отримана Відповідачем та була повернута за закінченням терміну зберігання (а.с.15, 21,22).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За правилами частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, судом встановлено, що укладений між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 кредитний договір №2028544290 від 12.01.2020, підписаний відповідачем, на умовах, визначених у вказаному Договорі, ОСОБА_1 отримала кредит, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами та іншими складовими та зі встановленими строками їх повернення.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надавав Відповідачу кредитні кошти.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» надало належні та достатні докази на підтвердження права вимоги до ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2028544290 від 12.01.2020 відповідно до договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 24.03.2023 ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» стало кредитором за кредитним договором №2028544290 від 12.01.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Всупереч вказаних вимог закону, відповідач не виконала свої зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитним договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості за Договором.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій та з розрахунків заборгованості, які перевірені судом та не спростовані відповідачем вбачається, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №2028544290 від 12.01.2020 у розмірі 16 090,52 грн, з яких: 9 036,35 грн заборгованість по тілу кредиту, 7 054,17 грн заборгованість по відсотках.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалася, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надала, розрахунок заборгованості не спростувала. Доказів того, що відповідач виконала свій обов`язок позичальника первісному кредитору, відповідачем суду також не надано.

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором №2028544290 від 12.01.2020, укладеним між нею та АТ «ОТП Банк», суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» підлягають задоволенню. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №2028544290 від 12.01.2020 у розмірі 16 090,52 грн, з яких: 9 036,35 грн заборгованість по тілу кредиту, 7 054,17 грн заборгованість по відсотках.

Щодо судових витрат

За правилами статті 141 ЦПК України при розподілі судових витрат судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №43115064 від 01.07.2025; копію детального опису робіт; виписку з ЄДРЮО; копію додаткової угоди до договору №43115064; копію акту про підтвердження факту надання правової допомоги №2028544290 від 17.11.2025; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; платіжну інструкцію №3228 від 19.11.2025 (а.с. 18, 23, 49-53, 54, 58-59, 73, 91).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі № 922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також ціну позову та розмір фактично задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 272, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором №2028544290 від 12.01.2020 в загальному розмірі 16 090,52 грн (Шістнадцять тисяч дев`яносто гривень 52 копійки), з яких: 9 036,35 грн заборгованість по тілу кредиту, 7 054,17 грн заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (Дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн (Дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 10 квітня 2026 року.

Суддя