Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №206/169/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Суд: Самарський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №206/169/26

Суддя: Гаркуша В. В.

Справа 206/169/26

Провадження 2/206/924/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»(далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить суд:

стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 1321542358641 від 03.08.2023 року у розмірі 21200,00 грн.;

стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»(ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.;

стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»(ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

І. Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача позов обґрунтовує тим, що 03 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ»(далі - ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1321542358641, відповідно до якого остання отримала у кредит 5300,00 грн. Відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань за договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

22 липня 2024 року ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 22072024. Згідно даного Договору факторингу 22.07.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1321542358641 від 03.08.2023року.

Станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 21200,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5300,00 грн; заборгованість за відсотками - 15900,00 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у розмірі 8422,40 грн, що складаються з: судового збору - 2422,40 грн; витрат на професійну правничу допомогу - 6000,00 грн (а.с. 1-6).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою просив розглядати дану справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 6).

Від відповідача ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав. Суд завчасно повідомляв Відповідача, шляхом направлення судової повістки на адресу проживання, крім того завчасно (03.03.2026) повідомляв відповідача, шляхом оголошення на сайті «Судова влада України» (а.с. 18). Отже, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. У зв`язку з чим суддя вважає можливим застосувати положення ст. 280 ЦПК України та розглянути справу заочно.

ІІ Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 130).

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 13).

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 03.08.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» укладений Договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1321542358641 (далі - Кредитний договір). Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Q9V4S3.

Згідно договору про надання фінансового кредиту продукту "Кредитна лінія старт" та паспортом до нього, сума кредитного ліміту складає: 5300,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Строк дії договору: 120 днів, кінцевим терміном повернення є 01.12.2023 або достроково. Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену в графіку платежів, 22.08.2023 року, протягом дії кредитної лінії. Тип процентної ставки - фіксований. Дисконтна процентна ставка становить 1,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3. Договору, але не більше 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно. Базова процентна ставка становить 2,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 Договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом по день повернення кредиту.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 20140,00 грн (пункт 1.7 кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.8. кредитного договору строк дії договору визначається з урахуванням того, що договір набирає юридичної сили з дати підписання обома сторонами.

Пунктом 2.23. кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок клієнта, за реквізитами платіжної картки, вказаної клієнтом особистому кабінеті, що відбувається протягом 3 банківських днів з моменту укладення Електронного договору.

Відповідно до пункту 3.3. кредитного договору у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п. 1.3.1. даного Договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредити сплачує проценти за базовою процентною ставкою.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про ідентифікацію вбачається, що 03.08.2023 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ідентифікована в ІТС ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ». Акцепт оферти позичальником здійснено для укладення договору № 1321542358641, ідентифікатор підпису Q9V4S3, номер телефону НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата та час надсилання паролю: 03.08.2023 о 14:46:16, номер карти/маска карти: НОМЕР_5 (підсистема «Електронний суд»).

Згідно з листом від 24.12.2025 року вих. № 35000127531308324122025 щодо здійснення грошових переказів, ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» повідомляє про успішність операції, згідно договору ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» № М1805/1 від 18.05.2023, № транзакції 1275313083, сума 5300,00 грн, дата прийняття 03.08.2023 14:47, номер картки НОМЕР_5 , статус: успіх (підсистема «Електронний суд»).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 1321542358641 від 03.08.2023 року, за період з 03.08.2023 року по 30.11.2023 року, становить 21200,00 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5300,00 грн та суми прострочених платежів по процентах - 15900,00 грн (підсистема «Електронний суд»).

22.07.2024 року ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 22072024, згідно пункту 2.1. якого клієнт зобов`язувався відступити фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язувався їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах визначених цим договором.

Згідно пункту 4.1. Договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього договору, за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених розділом 3 цього договору (підсистема «Електронний суд»).

Згідно Витягу з Додатку до Договору факторингу № 22072024 від 22.07.2024 року ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 1321542358641 від 03.08.2023 року, у загальному розмірі заборгованості, що становить 21200,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5300,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 15900,00 грн (підсистема «Електронний суд»).

«30» липня 2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» згідно платіжної інструкції № 9083 здійснило перерахування, на розрахунковий рахунок ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», грошових коштів у розмірі 122450,42 грн, із зазначенням у призначенні платежу: «Оплата згідно з договором факторингу № 22072024 від 22.07.2024 року без ПДВ» (підсистема «Електронний суд»).

Таким чином, суд встановив, що позивач набув права вимоги до відповідача на підставі Договору факторингу № 22072024 від 22.07.2024 року у розмірі 21200,00 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5300,00 грн та суми прострочених платежів по процентах - 15900,00 грн.

15.08.2025, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в інтересах якого діяла адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна (на підставі Договору про надання правничої допомоги за № 42649746 від 01 січня 2025 року) звернувся до відповідача із досудовою вимогою вих. № 3387008740-АВ від 15.08.2025 року, в якій вказувалося про відступлення права вимоги, на наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 21200,00 грн та на необхідність належного виконання зобов`язання з повернення кредитних коштів (підсистема «Електронний суд»).

Доказів повного погашення кредитної заборгованості відповідачем надано не було.

IV. Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частинами 1, 2, 3, 4 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються стороні договору.

Приписами статті 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина1 статті 612 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі наявних матеріалів справи суд встановив, що сторони 03.08.2023 року уклали Договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія старт» № 1321542358641, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5300,00 гривень зі сплатою процентів у розмірі: за перші 20 днів користування кредитом - 1,5% в день; з 21 дня користування кредитом по день повернення кредиту - 2,5% в день, у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредити сплачує проценти за базовою процентною ставкою.

Термін повернення кредиту встановлений за домовленістю до 01.12.2023 (включно) та є таким, що настав.

Суд встановив, що 03.08.2023 року грошові кошти у розмірі 5300,00 гривень були переказані ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», через ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» згідно договору № М1805/1 від 18.05.2023,на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 зазначений в анкеті-заяві про видачу кредиту та кредитному договорі.

За вимогами ЦПК України суди повинні враховувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У пункті 141 Постанови від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила свій висновок зроблений у іншій справі таким, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Судом, у межах позовних вимог, не встановлено порушень у нарахуванні процентів за користування кредитом.

Позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором у загальному розмірі 21200,00 грн на підставі укладеного з ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» Договору факторингу № 22072024 від 22.07.2024.

Будь-яких доказів повного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту та сплати нарахованих процентів первісному кредитору - ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» або позивачу після відступлення права вимоги за Договором факторингу № 22072024 від 22.07.2024 матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, строк виконання яких настав.

Суд вважає, що надані позивачем докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для повного і всебічного з`ясування обставин справи. Відповідач не надав доказів, які б спростовували наявність та розмір заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

V. Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

За змістом частини 4 статті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: Договір про надання правової допомоги № 42649746 від 1 січня 2025 року; Додаткову угоду № 1320381281942 від 17 листопада 2025 року до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 1 січня 2025 року. Згідно акту підвердження факту надання правничої допомоги адвокатом (виконання робіт, наданих послуг) від 17 листопада 2025 року та детального опису робіт виконаних адвокатом Лівак І.М. вартість наданих послуг становить 6000,00 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у частині 3 статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Проаналізувавши справу на предмет її складності, враховуючи наявну сталу судову практику у таких спорах, встановлені судом обставини справи, кількість судових засідань, а також зміст та обсяг наданих адвокатом послуг і їх вартість, також, суд враховує, що дані матеріали подані в системі «Електронний суд», розгляд справи здійснювався за відсутності представника позивача, суд доходить переконання, що зазначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн є необґрунтованим, оскільки такий не відповідає критерію реальності адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим розміром витрати позивача на професійну правову допомогу, наданих у цій справі - 3000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 268, 274-289, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 1321542358641 від 03.08.2023 в розмірі 21200,00 (двадцять одну тисячу двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 42649746, адреса місцезнаходження: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Гаркуша

Оригінал: reyestr.court.gov.ua