Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №205/19170/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/19170/25

Номер провадження2-а/205/9/26

Справа № 205/19170/25

Провадження № 2а/205/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Федотова В.М., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року представник позивача – адвокат Марченко А.М. звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра із адміністративною позовною заявою у якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.04.2026 року, просив:

- зобов`язати уповноважених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відповідні відомості про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Позов мотивований тим, що відповідно до постанови № 645 від 05.12.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, яка була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Про наявність вказаної постанови позивач дізнався після того, як оновив мобільний за стосунок «Резерв+» та побачив відмітку про порушення ним правил військового обліку. Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 645 від 14.12.2025 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було закрито. Разом з тим, після скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідач не вніс відповідних відомостей про відсутність події та складу адміністративного правопорушення щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що порушує права позивача. На адвокатські запити представника позивача з вимогою виключити відповідні відомості відповідач жодних дій не вчинив.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25.12.2025 року адміністративну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказаною ухвалою сторонам також було надано строк для надання відзиву, відповіді на відзив, тощо.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28.01.2026 року клопотання представника позивача – адвоката Марченка А.М. про витребування доказів у ІНФОРМАЦІЯ_1 було задоволено та витребувано відповідні докази.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10.04.2026 року заяву представника позивача – адвоката Марченка А.М. про відмову від частини позовних вимог та уточнення позовних вимог було задоволено, прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про зобов`язання вчинити певні дії, прийнято відмову представника позивача від позову в частині позовних вимог про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі та закрито провадження у справі в цій частині.

Будь-яких інших письмових пояснень чи заяв від сторін до суду не надходило.

Суддею встановлено, що вказана позовна заява подана до суду через систему ЄСІТС (Електронний суд). Сторона відповідача є користувачем електронного суду, має зареєстрований кабінет у системі ЄСІТС та процесуальні документи, у тому числі ухвали про відкриття провадження та про витребування доказів були доставлені до електронного кабінету представника відповідача, що підтверджується відповідними довідками. Ухвала про витребування доказів була направлена також засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, що підтверджується судовим повідомленням про отримання ухвали, яке повернулось на адресу суду із підписом представника відповідача. Разом з тим, представник відповідача своїм правом на подання відзиву не скористався, витребуваних документів стороною відповідача на виконання ухвали суду не надано, будь-яких заяв від представника відповідача до суду не надходило.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У постанові Верховного Суду від 01.06.2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) зроблено висновок, що за змістом статті 14 ЦПК України для цілей цього Кодексу офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2021 року у справі № 570/5535/17 провадження № 61-6076св21 зазначив, що за змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суддя, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає за необхідне ухвалити відповідне рішення по справі на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Суддя, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини та перевіривши їх наданими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суддею встановлено, що постановою № 645 від 05.12.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, яка була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 645 від 14.12.2025 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було закрито на підставі скасування акта (правової норми), який встановлював адміністративну відповідальність.

Як вбачається з відомостей військово-облікового документу в застосунку «Резерв+», які сформовано 04.12.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний. Також у вказаних відомостях зазначено про порушення правил військового обліку, причина звернення до поліції: не прибули за повісткою до ТЦК та СП, про що свідчить відповідна відмітка.

Відмітка про порушення правил військового обліку наявна також і у розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача ОСОБА_1 .

У відомостях військово-облікового документу в застосунку «Резерв+» щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які сформовано 29.03.2026 року, міститься відмітка «Вас розшукує ТЦК».

При вирішенні публічно-правового спору з приводу рішення суб`єкта владних повноважень суд керується наступними нормами закону.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтями 6, 7 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Згідно із ч. 7 ст. 1 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення № 154).

Згідно із п. 8 Положення № 154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 9 Порядку № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

- ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави;

- беруть у межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, здійснюють заходи, спрямовані на задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку у людських і транспортних ресурсах;

- звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості;

- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» зазначено, що цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (п. 1 Порядку № 1487).

Положеннями п. 2 Порядку № 1487 передбачено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20 Порядку № 1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Суддею встановлено та не спростовано стороною відповідача, що згідно відомостей військово-облікового документу в застосунку позивача «Резерв+», а також розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вбачається, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про порушення позивачем правил військового обліку.

Частиною 5 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII).

Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII, є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

За приписами ч.ч. 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно із ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини 1 статті 7 Закону № 1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, суддя дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

Як було встановлено суддею, постановою № 645 від 05.12.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, яка була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В подальшому, до набрання законної сили постановою № 645 від 05.12.2025 року, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 постановою № 645 від 14.12.2025 року закрив провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі скасування акта (правової норми), який встановлював адміністративну відповідальність.

На переконання судді, встановлені обставини у сукупності свідчать про порушення прав позивача з боку відповідача, який з моменту скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не вніс відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, суддя вважає, що відповідач не забезпечив дотримання Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», не здійснив актуалізацію даних ОСОБА_1 після скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому, статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається саме на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суддя звертає увагу, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 , як суб`єкт владних повноважень, в межах розгляду даної справи не спростував тверджень позивача, правом на подачу відзиву не скористався.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, беручи до уваги всі встановлені факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суддя дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання уповноважених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відповідні відомості про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 484,48 грн. підлягає стягненню із відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 77, 78, 90, 229, 242-246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 7, 210-1 КУпАП, суддя

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Зобов`язати уповноважених посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відповідні відомості про відсутність в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 484,48 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя: Федотова В.М.