Вирок від 08 квітня 2026 р. у справі №203/3651/22 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/3651/22

Провадження № 1-кп/0203/173/2026

В И Р О К

іменем України

09 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

представника потерпілого – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження № 12022041030000704 від 20.05.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, Магдалинівського району, с. Заплавка, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений час у невстановленому місці у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, автомобілем марки «Мазда-3», сірого кольору, 2009 року випуску vin: НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_5 .

Приблизно 20 травня 2021 року, більш точної дати встановити не надалось можливим, ОСОБА_7 ввівши в оману потерпілого ОСОБА_5 та під приводом проведення ремонтних робіт автомобіля «Мазда-3», сірого кольору, 2009 року випуску vin: НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , перебуваючи біля будівлі «Театру опери та балету» за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 72а, скориставшись довірливими відносинами з потерпілим, оскільки останній вже користувався послугами ОСОБА_7 по ремонту автомобіля, отримав від потерпілого ОСОБА_5 вказаний автомобіль та ключі від нього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, автомобілем марки «Мазда-3», сірого кольору, 2009 року випуску vin: НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, шляхом введення в оману потерпілого, використовуючи надані йому ключі від вказаного автомобіля, привів у дію двигун внутрішнього згорання та керуючи вказаним транспортним засобом, перегнав автомобіль «Мазда-3», сірого кольору, 2009 року випуску vin: НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , тим самим незаконно заволодів транспортним засобом «Мазда-3», сірого кольору, 2009 року випуску vin: НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , вартістю 232 530,00 гривень, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 232 530,00 гривень.

За таких обставин дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.

09 квітня 2026 року між прокурором та обвинуваченим за участю захисника укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами зазначеної угоди ОСОБА_7 добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок, беззастережно визнав свою винуватість у повному обсязі пред`явленого йому обвинувачення.

Сторони в угоді погодили покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

При цьому сторони врахували, що обвинувачений раніше не судимий, повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також відшкодував завдану потерпілому матеріальну шкоду, у зв`язку з чим дійшли висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання.

У судовому засіданні прокурор підтримав укладену сторонами угоду про визнання винуватості, зазначив, що вона відповідає вимогам кримінального процесуального закону, укладена з урахуванням обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, у зв`язку з чим просив її затвердити та призначити узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, пояснив, що угоду про визнання винуватості укладено ним добровільно, без застосування будь-якого примусу чи тиску, її зміст йому зрозумілий, свої права та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені кримінальним процесуальним законодавством, він усвідомлює, на затвердженні угоди наполягає та просить суд призначити узгоджене сторонами покарання.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що угода про визнання винуватості укладена за його участю з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, обвинувачений підписав її добровільно, розуміючи її зміст та правові наслідки, порушень прав обвинуваченого при укладенні угоди не встановлено, у зв`язку з чим просив суд затвердити угоду.

Представник потерпілого, потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти затвердження угоди про визнання винуватості, потерпілий зазначив, що завдана йому шкода відшкодована у повному обсязі, та вважав можливим призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.

При цьому, судом перевірено, що ОСОБА_7 цілком розуміє роз`яснені права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, суть обвинувачення та вид покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін провадження та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Позов потерпілим не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314, 368,370,373, 374, 475 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09 квітня 2026 року між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , за участю захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12022041030000704 від 20 травня 2022 року.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової автотоварознавчої експертизи № 2961-22 від 26 липня 2022 року, в сумі 3775 (три тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 40 копійок.

Речові докази:

-Автомобіль «Mazda 3» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ключі від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , які були добровільно надані ОСОБА_10 , повернути власнику.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1