Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №199/1728/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/1728/26

(3/199/782/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

09.04.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 10.05.1995, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, 12.01.2026 о 08:55 годині у с. Бокове, автошлях Т0515, повторно керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», н.з. НОМЕР_4 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору «Alcotest Aren 0134 Drager 6810» або проходження медичного огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Дана справа надійшла на розгляд суду 18.02.2026 та підлягала розгляду у відповідності до ч. 1 ст. 277 КУпАП у п`ятнадцятиденний строк з дня її одержання судом, а тому розгляд справи було призначено на 09:10 годину 02.03.2026 із викликом ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , будучи належним чином сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи, до суду не з`явився.

У той же час, 02.03.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення судового засідання через те, що він військовослужбовець та виконує бойове завдання. Дана заява задоволена.

ОСОБА_1 , будучи належним чином сповіщений про судовий розгляд справи о 09:00 годині 19.03.2026, до суду повторно не з`явився, проте направив заяву про відкладення судового розгляду через те, що він військовослужбовець та виконує бойове завдання. Заява задоволена, судове засідання відкладено до 09:00 години 09.04.2026.

У судове засідання, призначене на 09:00 годину 09.04.2026, ОСОБА_1 знову не з`явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, які направлялися поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі повідомленням у додаток «Viber», яке доставлено адресату о 12:11 годині 19.03.2026. ОСОБА_1 направив заяву про відкладення судового розгляду через те, що він військовослужбовець та виконує бойове завдання, проте втретє докази поважності неявки у судове засідання до суду не надав.

Тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання без поважних причин, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564491 від 12.01.2026, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;

- змістом направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.01.2026, з якого убачається, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою газоаналізатору «Alcotest Aren 0134 Drager 6810»;

- матеріалом відеозапису працівника поліції, з якого убачається, що поліцейський зупинив водія ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом «ВАЗ 2109», н.з. НОМЕР_4 . Під час перевірки документів, поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, які оголосив останньому. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору Драгер. В подальшому ОСОБА_1 змінив свою думку та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер, так і в медичному закладі. Водію було роз`яснено наслідки такої відмови – складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 відсторонили від керування та транспортний засіб передано командиру ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 повідомлено, що відносно нього також буде складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП;

- копією постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 11.12.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 накладалося стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП;

- копією постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16.12.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 накладалося стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Згідно ч. 3 ст. 15 КУпАП при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів справи слідує, що водій ОСОБА_1 станом на 12.01.2026 дійсно проходив військову службу у Збройних Силах України, проте не обіймав посаду водія транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту та не був військовослужбовцем строкової служби.

ОСОБА_1 керував легковим автомобілем, який не перебуває на балансі військової частини, належить приватній особі, рухався по дорозі загального призначення.

За таких обставин водій ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несе адміністративну відповідальність на загальних підставах, але до нього за вчинення даного правопорушення не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи та адміністративний арешт.

Крім того, у відповідності до п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення за статтею 130 КУпАП мають право складати лише:

1) уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції;

2) уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті.

Здійснювати дії щодо тимчасового вилучення посвідчення водія (стаття 265-1 КУпАП) мають право виключно поліцейські.

При цьому, як слідує з п. 1) ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноваженні на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, мають право складати протоколи лише про адміністративні правопорушення, передбачені: статтею 44, частиною другою і третьою статті 123, статтями 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7, що вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків.

Також слід зазначити, що окремий порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений у відповідності до ст. 266-1 КУпАП, стосується тих військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, які:

- виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин;

- перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто, процедура огляду на стан сп`яніння, що визначена у ст. 266-1 КУпАП не стосується тих військовослужбовців, які, керуючи транспортними засобами, порушили правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, що узгоджується із приписами ч. 1 ст. 15 КУпАП, за якої такі військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Приймаючи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні докази того, що у відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ військовослужбовець ОСОБА_1 12.01.2026 о 08:55 годині у с.Бокове, автошлях Т0515, виконував безпосередні обов`язки військової служби або перебував на території військової частини або вчинив таке правопорушення, не будучи водієм транспортного засобу, відповідно, працівники поліції, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, правомірно застосували до останнього загальний порядок проходження огляду на стан сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП, що узгоджується з приписами ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку руху, дані про особу ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, отримував посвідчення водія, ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу, оскільки автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , не належить останньому на праві приватної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною третьою цієї статті.

Згідно з постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 11.12.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та останньому накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Враховуючи викладене, при призначенні ОСОБА_1 остаточного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами необхідно приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 11.12.2025, яка набрала законної сили 23.12.2025, строк якого становить 2 роки 8 місяців 13 днів.

Згідно з постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16.12.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та останньому накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Враховуючи викладене, при призначенні ОСОБА_1 остаточного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами необхідно приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16.12.2025, яка набрала законної сили 29.12.2025, строк якого становить 8 місяці 19 днів.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов`язків.

Тобто законом не передбачено можливість звільнити порушника від сплати судового збору через факт наявності правового статусу військовослужбовця. Відповідно лише військовослужбовець, який під час виконання службових обов`язків, вчинив адміністративне правопорушення може бути звільнений від сплати судового збору.

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи військовослужбовцем.

Проте, як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення під час виконання саме службових обов`язків військовослужбовця, у зв`язку з чим підстав для його звільнення від сплати судового збору не вбачається.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до накладеного адміністративного стягнення приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами відповідно до:

1) постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 11.12.2025, яка набрала законної сили 23.12.2025;

2) постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 16.12.2025, яка набрала законної сили 29.12.2025

та остаточно накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 13 (тринадцять) років 5 (п`ять) місяців 2 (два) дні та без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: В.О.Лисенко