Додаткове рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №569/18667/25 — Рівненський апеляційний суд

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/18667/25

Провадження № 22-з/4815/48/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Шимківа С.С.,

суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Ейс",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Барилюком Павлом Валерійовичем на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського апеляційного суду перебувала вищезазначена цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Барилюком Павлом Валерійовичем на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2025 року.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Барилюком Павлом Валерійовичем задоволено.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2025 року скасовано.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на користь ОСОБА_1 3633,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

24 березня 2026 року ОСОБА_1 подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву обґрунтовано тим, що розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, розумності, пропорційності та співмірності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Також адвокату необхідно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі.

Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн. або, з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у клопотанні, у розмірі 6000 грн., як 50% від попередньо заявленої суми.

25 березня 2026 року до Рівненського апеляційного суду ТзОВ "ФК "Ейс" через підсистему "Електронний суд" було подано заперечення на вищезазначену заяву, яке обґрунтовано тим, що ціни за надані адвокатом послуги встановлені довільно, без урахування об`єктивних факторів, що впливають на їх вартість.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони.

Відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів здійснення оплати, зокрема: квитанції до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відповідною відміткою банку або інші документи, що підтверджують фактичне здійснення фінансової операції.

Вважає вимогу в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. необґрунтованою та завищеною відносно складності справи.

Просить відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, апеляційний суд вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4, ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною третьою ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Зауважимо, що у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

При цьому, постанова Верховного Суду від 01.11.2022 року по справі № 757/24445/21-ц передбачає, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Із матеріалів справи вбачається, що, у зв`язку з розглядом цивільної справи № 569/18667/25 ОСОБА_1 поніс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн, що підтверджується: копією договору про надання професійної правничої допомоги від 25 грудня 2025 року № б/н, детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, актом наданих послуг №20/03 від 20 березня 2026 року.

Про понесення витрат та їх розмір ОСОБА_1 повідомляв у апеляційній скарзі.

Вказував, що докази про витрати за надану правничу допомогу будуть надані додатково у строки, встановлені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Із акту надання послуг № 20/03 від 20 березня 2026 року вбачається, що адвокатом були виконані наступні роботи: надано консультації, роз`яснення, складено заяви, апеляційну скаргу та інші процесуальні документи в межах цивільної справи № 569/18667/25, що знаходилася у провадженні Рівненського апеляційного суду.

Вартість наданої послуги становить 12000,00 грн.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надані ОСОБА_1 докази про понесення ним витрат на правничу допомогу під час судового провадження справи є достатніми, допустимими і достовірними.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом заявнику послуг (складення апеляційної скарги), оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що заявлена сума витрат є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, наданими адвокатом послугами, їх обсягом та часом витраченим на виконання.

Разом з цим, виходячи із встановлених обставин справи та норм процесуального законодавства, апеляційний суд вважає, що обґрунтованими є до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. за її апеляційне провадження, що буде співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, характером позовних вимог, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Барилюком Павлом Валерійовичем на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 листопада 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн., що понесені відповідачем під час апеляційного провадження справи.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Суддя-доповідач Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.