Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №758/11998/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11998/25

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сідько І.О.,

за участю

представника позивача Пілюги В.В.,

представника відповідача Зубчук О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пілюги Вікторії Вікторівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання на непрацездатних батьків,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пілюги В.В. звернулася до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження, які додані до позовної заяви.

Позивачка є непрацездатною пенсіонеркою за віком.

Відповідно до довідки про доходи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 3776 0371 7276 5723, позивачка отримує пенсію в розмірі 4 254 грн 94 коп.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних - осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 22.07.2025 № 2657-25-32683, Позивачки інших доходів немає, крім одноразової грошової допомоги, отриманої нею в березні 2025 року в розмірі 4 000 грн.

ОСОБА_2 є засновником та директором громадської організації «Центр розвитку дітей з особливими потребами «Вірю в тебе», працює в дитячому будинку - інтернаті, має у власності автомобіль марки VOLKSWAGEN MULTIVAN 2011 та нерухоме майно (інформаційна довідка надається). ОСОБА_3 також є працездатною особою, має у власності нерухоме майно.

Таким чином, відповідачі є працездатними особами та можуть надавати позивачу матеріальну допомогу, однак ухиляються в добровільному порядку надавати своїй матері матеріальну допомогу на її утримання. Інші особи, які за законом зобов?язані утримувати позивачку відсутні, що підтверджується свідоцтвами про розірвання шлюбу.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Зубчук О.Р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх заперечень, представник відповідача ОСОБА_3 зазначає, що як вбачається із позовної заяви, вимоги позивача мотивовані недостатністю одержуваних аліментів задля забезпечення необхідного мінімуму для її проживання.

Потреба в матеріальній допомозі означає брак коштів, необхідних для підтримки нормальної життєдіяльності особи. Уявляється, що потреба батьків у матеріальній допомозі має визначатися відповідно до прожиткового мінімуму, розмір якого встановлено законом. Тому з урахуванням закріпленого у ч.1 ст.10 СК Україні положення про можливість застосування аналогії закону до сімейних відносин, при визначенні потреби у матеріальній допомозі можливо виходити з критеріїв, закріплених у ч.4 ст.75 СК України.

Таким чином, батьки можуть бути визнані такими, що потребують матеріальної допомоги, у тому разі, якщо їх заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи, не відповідають прожитковому мінімуму, встановленому законом.

Згідно із ст.7 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2025 рік» на2025рік прийнято наступне: відповідно до ст.7 установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення для осіб, які втратили працездатність 2361 гривень.

Відповідно до наданих позивачем доказів, а саме довідки про доходи №3776 0371 7276 5723 виданої Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві розмір пенсії ОСОБА_1 у 2025 році складає 4254,94 гривень. тобто її щомісячний дохід складає 4254,94 гривень, що в 2.11 рази перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Окрім цього, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_3 є багатодітною матір`ю: ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження; ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження; ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження; ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

У березні 2022 року у зв`язку із початком Російського вторгнення на територію України, постійними ракетними обстрілами Київської області та перебуванням російських військ на підступах до м.Києва та с. Святопетрівське, ОСОБА_3 разом із сім`єю виїхали до Федеративної Республіки Німеччина та наразі проживають там.

Наразі, ОСОБА_3 не працевлаштована, має тимчасовий захист у Федеративній Республіці Німеччина.

Згідно з довідки від 15.09.2025 р., виданої Центром зайнятості Німеччини зазначено, що щомісячний дохід ОСОБА_3 складає 99,19 Євро., що станом на 19.11.2025 р. є 4839,62 грн., що не набагато перевищує доходи самого позивача.

Варто зазначити, що ОСОБА_6 є інвалідом І групи, підгрупи А, захворювання: дитячий аутизм з важкою розумовою відсталістю та епілепсією, що підтверджується медичним висновком № 506 від 17.04.2018 р. Наразі Відповідач-2 займається постійним доглядом ОСОБА_8 , адже вона не може самостійно функціонувати та потребує постійного стороннього догляду. Стан дитини не покращується. ОСОБА_6 приймає дороговартісне лікування. Також, на рахунок ОСОБА_3 нараховується пенсійне забезпечення ОСОБА_9 у розмірі 8000,00 грн.

Відтак, враховуючи наведені вище доводи про відсутність потреби у Позивача та скрутне матеріальне становище Відповідача-2, Відповідач-2 вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у заявленому розмірі (3000,00 грн). Водночас, зважаючи на сімейний обов`язок щодо утримання матері, ОСОБА_3 погоджується на часткове задоволення позову у розмірі 1500,00 грн щомісячно.

27.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Зубчук О.Р. на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: перекладу довідки від 15.09.2025 з Центру зайнятості Федеративної Республіки Німеччина.

В судовому засіданні представник позивача Пілюга В.В. подану позовну заяву підтримала, просила суд її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Зубчук О.Р. в судовому засіданні просила суд частково задовольнити позовну заяву з урахуванням заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 та/або її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, заяв про відкладення судового засідання, або проведення судового засідання без їхньої участі до суду не надходило. Окрім цього, відповідач ОСОБА_2 своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи дійшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження, які додані до позовної заяви.

Позивачка є непрацездатною пенсіонеркою за віком.

Відповідно до довідки про доходи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 3776 0371 7276 5723, позивачка отримує пенсію в розмірі 4 254 грн 94 коп.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних - осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 22.07.2025 № 2657-25-32683, Позивачки інших доходів немає, крім одноразової грошової допомоги, отриманої нею в березні 2025 року в розмірі 4 000 грн.

Позивачка проживає в трьох кімнатній квартирі, в якій зареєстрована відповідачка 1 з дітьми, а саме з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та неповнолітня дочка Відповідачки 2 - ОСОБА_5 . Позивачка самостійно сплачує за комунальні послуги. У зв?язку з тим, що діти не допомагають позивачці сплачувати комунальні послуги за квартиру, в якій вони зареєстровані, але не проживають, весь тягар по сплаті комунальних платежів ліг на Позивачку. Так, за липень 2025 року позивачкою сплачено за комунальні послуги 1398, 15 грн., а за лютий 2025 року - 2560,29 грн, а отже, в середньому за комунальні послуги позивачка сплачує близько 2000 грн. на місяць.

Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.07.2025 32600-0210-8/130021 позивачка в ГУ ПФУ в м. Києві, я к отримувач субсидії не перебуває. Оформити субсидію позивачка позбавлена можливості, оскільки відповідачі мають у власності нерухоме та рухоме майно.

Відповідно до консультативного висновку від 24 червня 2025 року Позивачка має хронічні захворювання, а саме: деформуючий артроз 1-2 ст., больовий синдром, синдром де Керве правої кісті. Так, щомісячно позивачка витрачає на медичні препарати 3685, 14 грн.

Таким чином, позивачка на оплату комунальних послуг та медичні препарати має витрачати 5685,14 грн., а з урахуванням розміру пенсії, який становить 4254,94 грн., вона такої можливості немає, а отже не має можливості покривати і інші витрати, такі як продукти харчування, засоби гігієни тощо.

ОСОБА_2 є засновником та директором громадської організації «Центр розвитку дітей з особливими потребами «Вірю в тебе», працює в дитячому будинку - інтернаті, має у власності автомобіль марки VOLKSWAGEN MULTIVAN 2011 та нерухоме майно (інформаційна довідка надається).

ОСОБА_3 також є працездатною особою, має у власності нерухоме майно.

Таким чином, відповідачі є працездатними особами та можуть надавати позивачу матеріальну допомогу, однак ухиляються в добровільному порядку надавати своїй матері матеріальну допомогу на її утримання. Інші особи, які за законом зобов?язані утримувати позивачку відсутні, що підтверджується свідоцтвами про розірвання шлюбу

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків.

Дочка, син звільняються судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Зі змісту п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за № 3 від 15.05.2006 р. роз`яснити судам, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них.

При визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.

У відповідності до ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Так, згідно з постановою об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №212/1055/18-ц, тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України. Моментом виникнення обов`язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» слідує, що вік, що дає право на призначення пенсії за віком, становить 60-т років для чоловіків.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 досягла 60-ти річного віку, тобто є непрацездатною особою, із врахуванням розміру отриманих позивачем останньою доходів у виді пенсії та соціальних виплат, розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», суд доходить до висновку, що позивач потребує матеріальної допомоги.

У той же час, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є рідною дочкою позивача, являється працездатною та офіційно працевлаштована, не надала до суду інформацію про інших утриманців та зобов`язань у рамках виконавчих проваджень, - відповідач спроможний надавати таку матеріальну допомогу своїй непрацездатній матері, позивачеві по справі ОСОБА_1 , яка такої матеріальної допомоги потребує, су дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 3 000 грн щомісячно і довічно, підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 3 000 грн щомісячно і довічно, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є багатодітною матір`ю: ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження; ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження; ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження; ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

У березні 2022 року у зв`язку із початком російського вторгнення на територію України, постійними ракетними обстрілами Київської області та перебуванням російських військ на підступах до м. Києва та с. Святопетрівське, ОСОБА_3 разом із сім`єю виїхали до Федеративної Республіки Німеччина та наразі проживають там.

ОСОБА_3 не працевлаштована, має тимчасовий захист у Федеративній Республіці Німеччина.

Згідно довідки від 15.09.2025, виданої Центром зайнятості Німеччини зазначено, що щомісячний дохід ОСОБА_3 складає 99,19 Євро, що станом на 19.11.2025 є 4839,62 грн., що не набагато перевищує доходи самого позивача.

ОСОБА_6 є інвалідом І групи, підгрупи А, захворювання: дитячий аутизм з важкою розумовою відсталістю та епілепсією, що підтверджується медичним висновком № 506 від 17.04.2018 р. Наразі мати займається постійним доглядом ОСОБА_8 , адже вона не може самостійно функціонувати та потребує постійного стороннього догляду.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів, із врахуванням вищевказаних обставин, суд, вважає за необхідне визначити до стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача аліментів у розмірі 1 500 грн, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 1 211 грн 20 коп. в річних частинах, по 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. з кожної.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пілюги Вікторії Вікторівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання на непрацездатних батьків - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 3 000 (три тисячі) грн щомісячно, починаючи з 07.08.2025 і довічно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн щомісячно, починаючи з 07.08.2025 і довічно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. в річних частинах, по 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. з кожної.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Суддя Дмитро ПЕТРОВ