Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №758/8142/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8142/25

Категорія 67

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

30 березня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Сідько І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пономаренко Анжеліки Євгенівни до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

У С Т А Н О В И В :

У травні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пономаренко А.Є. звернулася до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2025 позовну вимогу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пономаренко Анжеліки Євгенівни до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя виділено в самостійне провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що 23.04.2009 між сторонами було зареєстровано шлюб, укладений Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, що видано Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області 03.12.2009, про що було складено відповідний актовий запис № 218.

Під час шлюбу позивач та відповідач як подружжя придбали квартиру, яка була оформлена на відповідача, а саме, квартиру загальною площею 67,1 кв. м., житлова площа 32, 7, що складається з 2 житлових кімнат, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 приватним нотаріусом Басай Р.М. 21.06.2019.

Не дивлячись на те, що квартира придбана під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя, відповідач перешкоджає позивачу безперешкодно користуватись квартирою, мотивуючи, що квартира оформлена на відповідача.

Враховуючи порушення законних прав та інтересів позивача щодо квартири, позивач вважає за необхідне звернутись до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.01.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, в якій представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідач та/або його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, його повторну неявку в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.04.2009 між сторонами було зареєстровано шлюб, укладений Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, що видано Відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області 03.12.2009, про що було складено відповідний актовий запис № 218.

Під час шлюбу позивач та відповідач як подружжя придбали квартиру, яка була оформлена на Відповідача, а саме, квартиру загальною площею 67,1 кв. м., житлова площа 32, 7, що складається з 2 житлових кімнат, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 приватним нотаріусом Басай Р.М. 21.06.2019.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).

Згідно із частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.

Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 210/2492/19.

Згідно із статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 69, частини першої статті 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно із статтею 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Отже, наведеними нормами права передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя.

Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.

Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована.

Якщо ж заява одного з подружжя про те, що річ була куплена за її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.

Таким чином, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя, хто заперечує проти визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Судам, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.

Таким чином, судом встановлено, що після реєстрації шлюбу, за час спільного життя позивача і відповідача внаслідок вчинення взаємних дій, ними було набуто майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: квартира загальною площею 67,1 кв. м., житлова площа 32, 7, що складається з 2 житлових кімнат, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а отже, позовні вимоги про визнання права власності на частину спільного майна подружжя є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а тому, за позивачем в порядку поділу майна подружжя слід визнати право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1858905580000.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

З урахуванням вищенаведеного, обставини позовної заяви знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами та вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 0388-7684-0918-9379 від 27.05.2025 про сплату судового збору у розмірі 10 296 грн 00 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 56, 58, 60, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пономаренко Анжеліки Євгенівни до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В порядку поділу майна визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1858905580000.

В порядку поділу майна визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1858905580000.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 296 (десять тисяч двісті дев`яносто шість) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний обліковий номер картки платника податків - НОМЕР_1 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя Дмитро ПЕТРОВ