Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Грабіж
Дата: 07 квітня 2026 р.
Справа: №755/4576/26
Суддя: Старовойтова С. М.
Справа № 755/4576/26
1-кп/755/1077/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040000327 від 07 лютого 2026 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Подільського районного суду міста Києва від 15.06.2020 року за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі та звільненого з місця позбавлення волі 08.01.2024 року у зв`язку з відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
в с т а н о в и в:
07 лютого 2025 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , разом із ОСОБА_6 , де вживав алкогольні напої. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, об`єктом якого він обрав майно, що належало ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи у дворі житлового будинку АДРЕСА_4 , раптово застосував до ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, а саме наніс один удар рукою в обличчя потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_6 втратив рівновагу та впав на землю, після цього, продовжуючи реалізацію свого умислу, ОСОБА_3 , діючи відкрито, повторно, в умовах воєнного стану, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 , який не чинив опору, та відкрито заволодів сумкою кольору «хакі», вартістю 499 гривень 67 копійок, у якій знаходилися грошові кошти в сумі 1400 гривень, шкіряний гаманець коричневого кольору, вартістю 265 гривень, карабіном синього кольору, вартістю 34 гривні 28 копійок, мультитул (плоскогубці), вартістю 200 гривень, військовий квиток, паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також банківські картки АТ «ОТП Банк», АТ «УкрСиббанк» та АТ «Акорд Банк», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.
У подальшому, ОСОБА_3 одягнув викрадену сумку собі на плече, після чого, діючи в межах злочинного умислу, відкрито заволодів черевиками потерпілого, вартістю 982 гривень 67 копійок, у які був взутий ОСОБА_6 , а також кепкою чорного кольору, вартістю 193 гривень, після чого з метою остаточного подолання можливого опору потерпілого та забезпечення безперешкодного залишення місця вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 , у момент, коли ОСОБА_6 намагався підвестися, повторно застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, а саме штовхнув його двома руками в область грудної клітки, внаслідок чого потерпілий знову впав на землю та припинив чинити будь-який опір.
Після вчинення зазначених дій, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 3574 гривень 62 копійок.
Допитаний в судовому засіданні, ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та показав, що дійсно 07 лютого 2025 року він познайомився з потерпілим ОСОБА_6 , з яким того ж дня близько 12 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вживав алкогольні напої на вулиці, в ході чого вирішив заволодіти майном ОСОБА_6 . Реалізуючи вказану мету, він, дочекавшись моменту, коли потерпілий ОСОБА_6 перебував у дворі будинку АДРЕСА_4 , де нікого не було, ударив потерпілого рукою в обличчя, внаслідок чого той втратив рівновагу та впав на землю, після цього він ( ОСОБА_3 ), підійшовши до потерпілого ОСОБА_6 , який не чинив опору, заволодів його сумкою кольору «хакі», у якій знаходилися грошові кошти в сумі 1400 гривень, шкіряний гаманець коричневого кольору, карабін синього кольору, мультитул (плоскогубці), військовий квиток, паспорт громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків та банківські картки АТ «ОТП Банк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Акорд Банк», після чого одягнув викрадену сумку собі на плече, потім зняв з потерпілого черевики та кепку, після чого, помітивши, що потерпілий ОСОБА_6 намагається підвестися, штовхнув його руками, внаслідок чого той знову впав на землю та припинив чинити будь-який опір, після чого він ( ОСОБА_3 ) з викраденим майном пішов з місця вчинення кримінального правопорушення, що зробив з викраденим не пам`ятає, оскільки був у стані сильного алкогольного сп`яніння.
Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, зокрема за корисливі злочини, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров`я.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, та з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше був засуджений, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості й не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову вчинив злочин, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України та вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових злочинів.
У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
у х в а л и в:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 07.02.2026 року.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, а саме з 07.02.2026 року по 08.04.2026 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13.02.2026 року, скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- сумку кольору «хакі», грошові кошти в сумі 1190 гривень, шкіряний гаманець коричневого кольору, карабін синього кольору, мультитул (плоскогубці), військовий квиток ОСОБА_6 , паспорт громадянина України ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_6 , банківські картки АТ «ОТП Банк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Акорд Банк», чоловічі черевики та кепку, повернути власнику потерпілому ОСОБА_6 ;
- чорну сумку, мобільний телефон «Redmi» IMEI НОМЕР_1 , зв`язку ключів у чохлі, зарядний пристрій «Glo», грошові кошти у сумі 144 гривні, упаковку жувальних гумок «Dirol», повернути власнику ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 4457 гривень 00 копійок за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-26/8846-ТВ від 24.02.2026 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua