Рішення від 13 листопада 2025 р. у справі №753/3718/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3718/25

провадження № 2/753/5288/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 листопада 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Котенко Р. В., за участю секретаря судового засідання Троцковець К. В., позивача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року позивачка звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Позов мотивований тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.02.2015 з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини від всіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з 30.07.2014 і до досягнення дітьми повноліття. Постановою Київського апеляційного суду від 01.04.2015 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.02.2015 змінено у частині та ухвалено, що аліменти з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню, починаючи з 30.07.2014 і до досягнення ОСОБА_3 повноліття. 27.01.2020 Бориспільським міськрайонним ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 61079784 з виконання вищевказаного рішення. Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду, утворилась заборгованість зі сплати аліментів, яка з 01.04.2023 та станом на 31.01.2025 складає 464 131,50 грн. Позивачка зазначає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, тому вважає за можливе стягнути з нього пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 464 131,50 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено на суддю Котенко Р. В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 12.09.2025 підготовче провадження було закрито, справа призначена до розгляду по суті на 30.09.2025.

У судове засідання призначене на 30.09.2025 року з`явилась позивачка.

Суд, порадившись на місці, постановив відкласти судове засідання на 04.11.2025 для повторного виклику відповідача.

У судове засідання призначене на 04.11.2025 року з`явилась позивачка.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Будь-яких клопотань, заяв з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, з урахуванням згоди позивачки на ухвалення у справі заочного рішення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі. Зазначила, що на день цього судового засідання заборгованість по аліментам не погашена, вона по суті самостійно утримує синів.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Позивачка та відповідач є батьками двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11.02.2015 у справі № 753/14059/14-ц з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., у розмірі 1/2 частини від всіх доходів відповідача, щомісячно, починаючи з 30.07.2014 і до досягнення дітьми повноліття.

Постановою Київського апеляційного суду від 01.04.2015 вищевказане рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11.02.2015 було змінено у частині та ухвалено, що аліменти з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню, починаючи з 30.07.2014 і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

27.01.2020 року Бориспільським міськрайонним ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 61079784 з виконання судового рішення.

Відповідно до довідки-розрахунку Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 27.09.2024 № 115438 заборгованість зі сплати аліментів за період з квітня 2023 року по серпень 2024 року станом на 31.08.2024 склала 464 131,50 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку від 05.02.2025 № 11429 заборгованість зі сплати аліментів за період з вересня 2024 року по січень 2025 року станом на 31.01.2025 склала 464 131,50 грн.

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (стаття 181 СК України).

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (стаття 196 СК України).

У постанові від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670сво19) від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 (провадження №61-16670сво19) Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду роз`яснила, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо). Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів (постанова Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 372/3260/20, провадження № 61-8523св22).

Цей висновок узгоджується з нормою частини першої статті 614 ЦК України, яка визначає, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина друга статті 614 ЦК України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, проти обставин щодо наявності у нього заборгованості зі сплати аліментів, а також проти розрахунку пені за несвоєчасну сплату аліментів, наданого позивачкою, не заперечив, свого розрахунку пені не надав.

Доказів щодо відсутності вини відповідача в утворенні заборгованості зі сплати аліментів суду стороною відповідача не надано, як і не надано доказів, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання зі сплати аліментів на утримання своїх синів.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що борг зі сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей виник з вини відповідача, тому за прострочення виконання цього боргу він має сплатити пеню за заявлений позивачкою період.

Щодо розміру пені суд виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що "пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму".

Верховний Суд роз`яснив, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується (постанова від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 провадження № 61-18434св21).

Суд перевірив розрахунок заборгованості неустойки (пені), наданий позивачкою, і встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню на користь позивача, але позивач звільнена від сплати судового збору, в силу положень частин 1, 6 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 641,32 гривень.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за виконавчим провадженням № 61079784 у розмірі 464 131 гривня 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 4 641,32 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено 08.04.2026.

Суддя Р. В. Котенко