Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №739/1204/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 квітня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/1204/25

Головуючий у першій інстанції – Балаба О. А.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/789/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

позивач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» (далі по тексту – ПАТ «СК «УСГ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі: 35686,18 грн та витрати сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Позов обґрунтовував тим, що 16.06.2022 близько 16 год 20 хв в с. Лукнів, Новгород-Сіверського району Чернігівської області по вул. Миру, сталась дорожньо-транспортна пригода за участі трактору МТЗ-80, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «SCANIA», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом KOGELG, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Позивач зазначав, що внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних ушкоджень. На момент ДТП майнові інтереси власника «SCANIA» застраховані в ПАТ «СК «УСГ».

Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 06.07.2022 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Позивач виплатив страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль «SCANIA» в розмірі 35 686,18 грн. Оскільки на момент ДТП цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу – трактору МТЗ – 80, д.н.з. НОМЕР_1 не застрахована, тому позивач має право на стягнення суми сплаченого страхового відшкодування з відповідача, тому звернувся до суду з даним позовом.

Заочним рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 11.09.2025 позов ПАТ «СК «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «УСГ» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 35686,18 грн. Вирішено питання розподілу судового збору.

14.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 11.09.2025, яку ухвалою Коропського районного суду Чернігівської області від 12.11.2025 задоволено.

Поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 11.09.2025, яке ухвалено по справі за позовом ПАТ «СК «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Скасовано заочне рішення Коропського районного суду Чернігівської області у цивільній справі за позовом ПАТ «СК «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 29.12.2025 у задоволенні позову ПАТ «СК «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування відмовлено.

В обґрунтування рішення суд зазначив, що в акті огляду пошкодженого транспортного засобу та рахунку на передоплату різні пошкодження, тому стягувати потрібно суму, що відповідає фактично завданій шкоді, яка визначається на основі незалежної товарознавчої експертизи, а не лише документації, яка є неточною, однак представник позивача відмовився від призначення по справі судової експертизи, отже у задоволенні позову слід відмовити з підстав недоведеності.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ПАТ «СК «УСГ» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заперечуючи проти суми майнового відшкодування, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування визначеної вартості ремонтних робіт необхідних для відновлення пошкодженого майна, клопотань про призначення експертизи з приводу того, що встановлена вартість матеріального збитку суперечить дійсності, відповідач не заявляв. Доказів в обґрунтування того, що сума страхового відшкодування, яка сплачена позивачем не відповідає розміру спричинених збитків, є завищеною та відповідно є необґрунтованою, матеріалами справи не підтверджена.

Позивач вказує, що на момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно витягу з централізованої бази МТСБУ за реєстраційним номером НОМЕР_1 застраховано інший автомобіль.

На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення районного суду залишити без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені всі письмові докази, з`ясовані всі обставини справи та прийнято обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктами 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що згідно постанови Коропського районного суду Чернігівської області від 06.07.2022 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу – двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 грн (а.с. 4).

Постановою суду встановлено, що 16.06.2022, близько 16 год 20 хв, в с. Лукнів Новгород-Сіверського району Чернігівської області, по вул. Миру, ОСОБА_1 керуючи трактором МТЗ-80, д.н. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху (здійснював поворот ліворуч), не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем SCANIA, д.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом KOGELG, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальність водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті, транспортний засіб марки SCANIA, д.н. НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», був застрахований у ПАТ «СК «УСГ» (а.с. 5).

ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 12).

Згідно страхового акту № ПССКА-8451 від 09.09.2022 сума страхового відшкодування становить 35 686, 18 грн (а.с. 15).

Відповідно до платіжного доручення № 37794 від 09.09.2022 ПАТ СК «УСГ» виплачено страхове відшкодування в розмірі 35 686,18 грн (а.с. 16).

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «СК «УСГ», суд першої інстанції дійшов висновку, що в акті огляду пошкодженого транспортного засобу та рахунку на передоплату різні пошкодження, стягувати потрібно суму, що відповідає фактично завданій шкоді, яка визначається на основі незалежної товарознавчої експертизи, а не лише документації, яка є неточною, однак представник позивача відмовився від призначення по справі судової експертизи, отже у задоволенні позову слід відмовити з підстав недоведеності.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, оскільки до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального права та у зв`язку з невідповідністю висновків обставинам справи, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно до ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.10.2019 у справі № 352/342/17.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов`язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Статтею 980 ЦК України передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Вказане кореспондує ст. 108 Закону України «Про страхування» згідно якої страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Разом з тим, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції зазначив, що в акті огляду пошкодженого транспортного засобу та рахунку на передоплату різні пошкодження, стягувати потрібно суму, що відповідає фактично завданій шкоді, яка визначається на основі незалежної товарознавчої експертизи, а не лише документації, яка є неточною, однак представник позивача відмовився від призначення по справі судової експертизи, отже у задоволенні позову слід відмовити з підстав недоведеності.

Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди та спростування розміру заподіяної шкоди.

З урахуванням встановлених обставин та визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що страховик має довести належними доказами факт сплати страхового відшкодування, виходячи з розміру завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

З огляду на викладене, помилковим є висновок суду першої інстанції про недоведеність права вимоги за відсутності незалежної товарознавчої експертизи, враховуючи, що представник позивача відмовився від призначення по справі судової експертизи.

За матеріалами справи, 16.06.2022, близько 16 год 20 хв, в с.Лукнів Новгород-Сіверського району Чернігівської області, по вул. Миру, ОСОБА_1 керуючи трактором МТЗ-80, д.н. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху (здійснював поворот ліворуч), не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем SCANIA, д.н. НОМЕР_2 , з напівпричепом KOGELG, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 06.07.2022 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу – двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником автомобіля SCANIA, д.н. НОМЕР_2 , є Кролевецький Комбікормовий Завод (а.с. 11 зворот).

На момент настання страхового випадку автомобіль SCANIA, д.н. НОМЕР_2 , застрахована у ПАТ «СК «УСГ», що підтверджується договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-1411-- 00783 від 21.12.2021(а.с. 5).

21.12.2021 ТОВ «Кроцевецький Комбікормовий завод» звернулось до ПАТ «СК «УСГ» з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 12).

Дана заява розглянута, а пошкодження автомобіля потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визнано страховим випадком.

Відповідно до страхового акту № ПССКА-8451 від 09.09.2022 розмір страхового відшкодування визначений на підставі заяви на виплату страхового відшкодування, протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, документів для фінмоніторингу, акту огляду транспортного засобу; рахунку-фактури, листу вигодо набувача зі згодою на виплату страхового відшкодування, копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ, копії посвідчення водія, копії договору страхування, заяви страхувальника про настання страхового випадку, довідки про пошкодження (первинна) або копія схеми місця ДТП, пояснень про обставини події (а.с. 15).

Позивач ПАТ «СК «УСГ» (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-1411 - -00783 від 21.12.2021 відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Відповідно до платіжного доручення № 37794 від 09.09.2022 ПАТ «СК «Укр.страхова група» (платник) перерахувало ТОВ «Сканія України» (отримувач) грошові кошти в сумі 35686,18 грн (а.с. 16).

Отже, відповідно до встановлених обставин справи, позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснив страхову виплату.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу МТЗ-80, д.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 не застрахована, проте відповідно до платіжного доручення № 37794 від 09.09.2022 ПАТ «СК «Укр.страхова група» (платник) перерахувало ТОВ «Сканія України» (отримувач) грошові кошти в сумі 35686,18 грн (а.с. 16), отже судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки, що також узгоджується зі ст. 108 Закону України «Про страхування».

Апеляційний суд враховує, що відповідачем не надано, як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції докази або посилання на наявність таких доказів, які спростовують визначений позивачем розмір майнової шкоди, який заявлений у позові в порядку регресу, оскільки відповідачем по справі не заявлено клопотання про призначення експертизи, враховуючи заперечення щодо розміру заподіяних збитків.

Положеннями ч. 4 ст. 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18)».

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини справи, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «УСГ» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 35686,18 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду з позовом ПАТ «СК «УСГ» сплатило судовий збір в розмірі 3028,00 грн (а.с. 3), а при зверненні до суду з апеляційною скаргою – 4542,00 грн (а.с. 64).

Оскільки апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду та ухвалює рішення про задоволення позовних вимог на суму 35686,18 грн, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 3028,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та в сумі 4542,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 3, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» - задовольнити.

Рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2025 року – скасувати.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» судовий збір в сумі 3028,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та в сумі 4542,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 09.04.2026.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова буд. 32А, ЄДРПОУ 30859524.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий Судді :