Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №489/4893/25 — Миколаївський апеляційний суд

10.04.26

33/812/150/26

Справа № 489/4893/25

Провадження № 33/812/150/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Тищук Н.О.,

із секретарем – Богуславською О.М.,

за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Камінського Валерія Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою захисника Гезаляна Оганнеса Амбарцумовича на постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення – 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,

У С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 358795 вбачається, що він складений про те, що о 18 год 20 хв. 11.06.2025 року, рухаючись в районі будинку № 222 по вул. Троїцькій в м. Миколаєві, водій ОСОБА_1 керував т/з Opel Zafira н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постановою судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

23 березня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову суду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зупинивши автомобіль о 18 год 11 хв., поліцейська не представилася та не повідомила причину зупинки; на його прохання говорити російською оскільки він не розуміє української, повідомила, що не спілкується російською, чим порушила вимоги інструкції; після цього працівник поліції повідомив про те, що раніше у нього вилучались документи за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП та повідомив про наявність запаху алкоголю з порожнини рота, млявої мови та порушення координації рухів. Після цього було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Також апелянт зазначає, що не вживав ні алкогольних напоїв, ні медичних препаратів, однак відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у зв`язку з тим, що працівники поліції провокували його.

О 18 год 59 хв його син, який прийшов на місце події, повідомив працівників поліції, що батько готовий пройти огляд на стан сп`яніння, на що поліцейський відповів відмовою, пославшись на те, що порушення вже зафіксовано і складається протокол.

У проходженні огляду в закладі охорони здоров`я працівник поліції також відмовив, пославшись на те, що протокол про адміністративне правопорушення вже складено.

Крім того, права йому були роз`яснені частково, не забезпечено право залучити адвоката, протокол повинен був складатися за участі перекладача.

Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі – Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).

Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 358795 вбачається, що він складений про те, що о 18 год 20 хв. 11.06.2025 року, рухаючись в районі будинку № 222 по вул. Троїцькій в м. Миколаєві, водій ОСОБА_1 керував т/з Opel Zafira н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що працівники поліції виявили порушення ОСОБА_1 ПДР, яке виявилося у стоянці на зупинці транспортного засобу.

Під час спілкування працівник поліції повідомив ОСОБА_1 що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння.

Від неодноразових пропозицій працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

При цьому, відмовляючись від проходження огляду, ОСОБА_1 поводився зухвало та агресивно, тривалий час не виконував законні вимоги працівника поліції, намагався покинути місце події та уникнути спілкування з працівниками поліції.

Після тривалого спілкування працівник поліції повідомив ОСОБА_2 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Крім того, з доданого до протоколу відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що вперше ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння о 18 год 27 хв. після неодноразових відмов від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я, о 18 год 28 хв. 11 сек. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. При намаганнях працівника поліції роз`яснити ОСОБА_1 його права, останній відмовлявся слухати, перебивав, відходив від працівника поліції. О 18 год 37 хв. 19 сек працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що відносно нього складається протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КупАП. Про готовність ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння повідомив о 18 год 59 хв. 19 сек. не він сам, а його син після прибуття на місце події. На цю пропозицію працівник поліції повідомив, що протокол відносно ОСОБА_1 складено близько 10 хв тому.

З огляду на досліджені докази та наведені норми права, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його прав спростовуються доданим до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписом.

Твердження апелянта про те, що працівники поліції не надали йому можливості залучити до участі у фіксації правопорушення захисника та перекладача, апеляційний суд оцінює критично, оскільки під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 безперешкодно користувався телефоном, спілкувався з іншими людьми, отже мав можливість забезпечити собі захист та участь перекладача.

Натомість працівники поліції не мають обов`язку забезпечувати особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, участі захисника та перекладача.

З огляду на досліджені докази та наведені норми права, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги про відсутність в діях водія ОСОБА_2 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП – відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП відносяться до тих правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечними як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

З огляду на викладене вище апеляційний суд вважає, що обставини справи, встановлені на підставі наявних доказів, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто - порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та як наслідок - наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.

Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, судом дотримано стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. У цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О. Тищук