Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №148/182/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 148/182/26

Провадження № 33/801/380/2026

Категорія: 289

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дамчук О. О.

Доповідач: Оніщук В. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Ходакової М. Г., розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кугутюка Олександра Васильовича на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 березня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

У постанові суду зазначено, що поліцейський сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_1 , являючись суб`єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб`єктом правопорушень, визначених статтею 172-6 КУпАП, відповідно до примітки вказаної статті, будучи звільненим зі служби в поліції 20 вересня 2024 року, у порушення вимог абзацу 2 ч.2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, лише 30 червня 2025 року о 15 год 39 хв, подав до Реєстру НАЗК електронну щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення» за 2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, Курінний та адвокат Кугутюк О. В. в його інтересах подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції та винесення її за неповного дослідження обставин справи, просили постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги захисника зводяться до того, що протокол про адміністративне правопорушення складено із порушенням визначених законом строків. У цій справі інформація про нібито несвоєчасне подання декларації надійшла до уповноваженого органу ще 15 грудня 2025 року. Із матеріалів справи убачається, що 05 січня 2026 року проект протоколу вже був направлений до прокуратури для погодження, а отже на той момент орган, який здійснював оформлення матеріалів, уже сформував висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Попри це, протокол № 4/2026 було складено лише 19 січня 2026 року, тобто через значний проміжок часу після того, як особа була встановлена, а обставини правопорушення — фактично з`ясовані.

Відхиляючи доводи захисту, суд послався на Порядок складення протоколів про адміністративні правопорушення в Національному агентстві з питань запобігання корупції, затверджений наказом НАЗК № 169/25 від 10 червня 2025 року, який у цих правовідносинах не підлягав застосуванню.

Також, адвокатом заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

ОСОБА_1 у апеляційній скарзі зазначає, що у його діях відсутня вина. Він вчасно подав декларацію при звільненні з поліції 20 вересня 2024 року. Про подання декларації після звільнення його не повідомляли. Посада, на якій він працює на даний час, не передбачає обов`язку декларування.

У його діях відсутня об`єктивна сторона правопорушення, оскільки відсутні шкідливі наслідки для держави та суспільства.

Працівники поліції прибули до його місця роботи із готовим протоколом, який був складений за відсутності ОСОБА_1 , докази та додатки до нього були відсутні, що позбавило його можливості ознайомитися з ними.

Також працівники поліції використовували бодікамеру старого зразка, відеозапис ОСОБА_1 не пред`явили.

У судовому засіданні ОСОБА_1 власну апеляційну скаргу, а також скаргу свого захисника підтримав та надав відповідні пояснення.

Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення апеляційних скарг заперечував.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи прокурора, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

У клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги захисник зазначає, що повний текст постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 березня 2026 року було отримано стороною захисту лише 19 березня 2026 року на електронну пошту. До моменту отримання повного тексту постанови сторона захисту була позбавлена можливості підготувати повноцінну та мотивовану апеляційну скаргу, оскільки лише зі змісту повного судового рішення стало відомо про мотиви відхилення доводів захисту та про конкретні норми, на які послався суд.

За вказаних обставин, які підтверджуються матеріалами справи, апеляційний суд з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 вважає, що строк на подання апеляційних скарг можливо поновити.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.

Відповідно до протоколу № 4 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 19 січня 2026 року (а. с. 1-8), поліцейський сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_1 , являючись суб`єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», відповідно до пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб`єктом правопорушень, визначених статтею 172-6 КУпАП, відповідно до примітки вказаної статті, у порушення вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення» за 2024, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вказане правопорушення вчинене при таких обставинах

11 вересня 2020 року, наказом ГУНП у Вінницькій області № 164 о/с, ОСОБА_1 прийнято на службу в поліції та призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Томашпільського відділення поліції Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області і присвоєно йому спеціальне звання «рядовий поліції» (а. с. 23).

17 вересня 2020 року відповідно до вимог ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 , усвідомлюючи високу відповідальність, урочисто склав Присягу працівника Національної поліції України вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (а. с. 24).

31 грудня 2020 року, наказом ГУНП у Вінницькій області № 238 о/с, ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (а. с. 25).

30 червня 2020 року, наказом ГУНП у Вінницькій області № 107 /с, ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «сержант поліції» (а. с. 26).

25 травня 2023 року, наказом ГУНП у Вінницькій області № 69 о/с, ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (а. с. 27).

18 вересня 2024 року, ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП з рапортом про звільнення його зі служби в Національній поліції за власним бажанням з 20 вересня 2024 року (а. с. 28).

19 вересня 2024 року, на підставі наказу ГУНП у Вінницькій області № 142 о/с сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 20 вересня 2024 року (а. с. 29).

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»- «ґ» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, в установленому частиною першою цієї статті порядку, тобто шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті НАЗК до 1 квітня наступного року.

Підпунктом «з» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та, відповідно до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесено поліцейських.

15 грудня 2025 року до Вінницького управління ДВБ НП України з Департаменту внутрішньої безпеки надійшов лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 грудня 2025 року № 47-06/99480-25 про несвоєчасне подання ОСОБА_1 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення» за 2024 рік, послідовність дій вказаного суб`єкта декларування при поданні декларації та інші документи для вжиття заходів з перевірки цих фактів та, у разі встановлення підстав, правопорушення відповідно до ст. 255 КУпАП з метою притягнення до адміністративної відповідальності згідно із частиною першою статті 172-6 КУпАП (а. с. 13).

Відповідно до п. 2 Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого наказом НАЗК від 20 серпня 2021 року № 539/21, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06 жовтня 2021 року за № 1303/36925, припиненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, є останній день виконання суб`єктом декларування зазначених функцій.

Так, відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 був зобов`язаний наступного року після припинення діяльності подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, в установленому частиною першою цієї статті порядку, тобто шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті НАЗК до 1 квітня наступного року.

Згідно загальнодоступних даних відкритої частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування «Після звільнення» за 2024 рік лише 30 червня 2025 року о 15:39 год., хоча граничний строк для її подання було встановлено до 01 квітня 2025 року (а. с. 45-50).

Згідно Послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» за період з 01 січня 2025 року по 01 липня 2025 року, наданої листом НАЗК від 10 грудня 2025 року № 47-06/99480-25 встановлено, що ОСОБА_1 перший вхід/авторизацію до системи Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) здійснив 30 червня 2025 року о 14:02 год., переглядав «Список документів», після чого заповнював/переглядав розділи о 14:00 год. натиснув кнопку «Перейти на сторінку накладання кваліфікаційного електронного підпису», о 14:01 год. подав декларацію «При звільненні» до Реєстру шляхом підтвердження кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП) та переглянув «Список документів», двічі ознайомлювався з методичними настановами щодо заповнення документа, о 14:03 год. розпочав формування «Нової декларації на основі цієї», після чого заповнював/переглядав розділи о 14:09 год. натиснув кнопку «Перейти на сторінку накладання кваліфікаційного електронного підпису», о 14:10 год. подав щорічну декларацію за 2024 до Реєстру шляхом підтвердження кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП), після чого переглянув «Список документів» та натиснув кнопку «Вийти» (а. с. 18).

30 червня 2025 року ОСОБА_1 здійснив повторний вхід/авторизацію до системи Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) о 15:30 год. переглянув «Список документів», двічі ознайомлювався з методичними настановами щодо заповнення документа, о 15:30 год. створив чернетку виправленої декларації, після чого заповнював/переглядав розділи о 15:39 год. натиснув кнопку «Перейти на сторінку накладання кваліфікаційного електронного підпису», о 15:39 год. подав декларацію «Після звільнення» за 2024 до Реєстру шляхом підтвердження кваліфікованим електронним підписом (ЕЦП) та переглянув «Список документів».

З метою встановлення можливої наявності технічних збоїв у роботі Реєстру декларацій в період обов`язку ОСОБА_1 подання щорічної декларації «Після звільнення» за 2024 рік, під час перевірки було опрацьовано інформацію про комунікаційної системи «Єдиний державний функціонування інформаційно-реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр), надану листом НАЗК від 13 жовтня 2025 року №70-09/83340-25, за результатами чого встановлено, що збій у базі даних, який призвів до часткової відмови програмного коду, у суб`єктів декларування починаючи з 26.12.2024 спостерігались помилки при створенні чернетки виправленої декларації та її поданні до Реєстру. Зазначену помилку у роботі Реєстру було усунуто 03 січня 2025 року о 14:04 год., через збій у мережевій інфраструктурі Реєстру доступ користувачів до публічної частини Реєстру та персонального електронного кабінету у Реєстрі був обмежений 16 січня 2025 року з 10:48 год. по 12:00 год. Через помилку, пов`язану з апаратним збоєм в роботі Реєстру, у період з 01:41 год. по 10:28 год. 20 січня 2025 року доступ користувачів до публічної частини Реєстру та персонального електронного кабінету в Реєстрі був обмежений. У зв`язку зі збоєм в роботі каналу передачі даних постачальника інтернет послуг доступ користувачів до публічної частини Реєстру, публічного АРІ Реєстру та персонального електронного кабінету в Реєстрі був обмежений 26.02.2025 з 01:10 год. по 01:12 год. та з 02:19 год. по 03:27 год. У період з 15:03 год. по 15:10 год. 07 березня 2025 року у зв`язку зі збоєм у роботі бази даних доступ користувачів до персонального електронного кабінету Реєстру був обмежений. Через збій у роботі бази даних доступ користувачів до публічної частини Реєстру, публічного АРІ Реєстру та персонального електронного кабінету в Реєстрі був обмежений 10 березня 2025 року з 12:38 год. по 13:02 год. Також у зв`язку зі збоєм у роботі бази даних доступ користувачів до публічної частини Реєстру, публічного АРІ Реєстру та персонального електронного кабінету в Реєстрі був обмежений 12 березня 2025 року з 15:01 год. по 15:17 год. та з 16:15 год. по 16:18 год. Інших технічних несправностей і перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів, не зафіксовано.

Разом з тим, згідно послідовності дій суб`єкта декларування ОСОБА_1 , наданої листом НАЗК, будь-якої активності останнього в Реєстрі у період з 01 січня 2025 року до 31 березня 2025 року не зафіксовано.

З метою проведення перевірки причин несвоєчасного подання щорічної декларації «Після звільнення» за 2024, 18 грудня 2025 року Вінницьким управлінням ДВБ НП України за вих. №96815-2025 було надіслано запит до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про надання відомостей відносно ОСОБА_1 , що мають значення для проведення перевірки (а. с. 19-20).

31 грудня 2025 року до Вінницького управління ДВБ НП України надійшов лист ГУНП у Вінницькій області №360363-2025, згідно якого отримано запитувані матеріали стосовно колишнього поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області сержанта поліції ОСОБА_1 (а. с. 21-42).

У ході з`ясування питання усвідомлення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства встановлено, що він під час проходження служби в Національній поліції України, являючись суб`єктом декларування, був ознайомлений з вимогами фінансового контролю та порядком роботи в Реєстрі декларацій і подавав щорічні електронні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

11 вересня 2020 року ОСОБА_1 власноручно ознайомився і підписав Пам`ятку-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при прийнятті на роботу.

20 вересня 2024 року ОСОБА_1 власноручно ознайомився і підписав Зобов`язання поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби.

Також, згідно наданих ГУНП у Вінницькій області матеріалів 20 вересня 2024 року ОСОБА_1 отримав в Управлінні кадрового забезпечення ГУНП у Вінницькій області документи про своє звільнення зі служби в поліції, про що власноручно підписав розписку, у т.ч. щодо необхідності подання декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, згідно вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції, шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Окрім того, 20 вересня 2024 року представником сектору запобігання корупції ГУНП у Вінницькій області було додатково ознайомлено ОСОБА_1 під підпис з обов`язками та обмеженнями після припинення діяльності, пов`язаної виконанням функцій держави відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

3 матеріалів перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним з вимогами антикорупційного законодавства щодо фінансового контролю, усвідомлюючи порушення терміну, встановленого для подачі декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, вчинив умисні активні дії щодо заповнення розділів відповідних форм Реєстру на офіційному веб-сайті НАЗК та подав декларацію «Після звільнення» до ІТС Реєстр з використанням особистого ЕЦП, поза визначеного законодавством строку для подання даного типу декларації.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «3» пункту 1 частини 1 статті з вказаного Закону та суб`єктом правопорушень, визначених статтею 172-6 КУпАП відповідно до Примітки вказаної статті, будучи звільненим зі служби в поліції 20 вересня 2024 року, у порушення вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції несвоєчасно, без поважних причин, лише 30 червня 2025 року о 15:39 год., подав до Реєстру НАЗК електронну щорічну декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення» за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Місцем вчинення правопорушення є АДРЕСА_2 , тобто адреса розташування Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, у зв`язку з проходженням служби в якому у ОСОБА_1 виник обов`язок декларування.

Датою вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, є 30 червня 2025 року, тобто дата несвоєчасної подачі щорічної декларації «Після звільнення» за 2024 рік.

Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є дата складання протоколу про адміністративні правопорушення, так як на час складання протоколу зібрані необхідні докази, що в сукупності й свідчать про ознаки правопорушення, про що також зазначено у листі НАЗК №47-09/52442-25 від 17 червня 2025 року, у якому зазначено, що у листі від 21 вересня 2021 року № 701/0/158-21 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію стосовно дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень ст. 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення. Верховний Суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Позиція Верховного Суду про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою, також висловлена в листі від 09 квітня 2021 року № 1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 1700-VII правопорушення, пов`язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти декларування – особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини 1 статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

До таких осіб, зокрема, належать поліцейські (пп. з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Отже, ОСОБА_1 як особа, яка перебувала на посаді поліцейського, є суб`єктом, на якого поширюється дія закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом декларування.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в-г» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік..

Отже, з урахуванням того, що декларація після звільнення ОСОБА_1 20 вересня 2024 року була подана ним лише 30 червня 2025 року о 15 год 39 хв, тому висновок суду першої інстанції про доведеність його вини, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги щодо поважності причин несвоєчасного подання декларації є невмотивованими.

Апеляційний суд наголошує, що конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин.

Тобто за наявності останніх відповідальність за даною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Таким чином, поважних причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації після звільнення судом не встановлено.

Отже, достовірно усвідомлюючи свій обов`язок із подання декларації після звільнення, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ОСОБА_1 легковажно поставився до його виконання.

Також апеляційний суд відхиляє доводи захисника про порушення строку складення протоколу про адміністративне правопорушення, зважаючи на особливості встановлення фактичних обставин виявлення правопорушень, пов`язаних із корупцією.

Складання адміністративних матеріалів органами національної поліції регулюється нормами КУпАП, Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, згідно яких, протокол про адміністративне правопорушення це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП і складається за наслідками встановлення працівником поліції всіх обставин у справі.

Днем виявлення вчиненого правопорушення необхідно вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки та складання адміністративних протоколів, оскільки тільки після збору необхідної інформації уповноважена посадова особа приходить до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях певної особи та складає протокол.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ними, та факту своєчасного без поважних причин неподання ОСОБА_1 декларації після звільнення не спростовують.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в діях складу адміністративного правопорушення є надуманими та безпідставними.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, підставі для застосування положень ст. 22 КУпАП відсутні.

Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не пропущені.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, ЗУ «Про запобігання корупції», суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 березня 2026 року.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Кугутюка Олександра Васильовича – залишити без задоволення.

Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 11 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду В. В. Оніщук