Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №132/508/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 132/508/26

Провадження № 33/801/359/2026

Категорія: 136

Головуючий у суді 1-ї інстанції Карнаух Н. П.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 121 КпАП України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

встановив:

Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 121 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці, а також стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можна зробити висновок про те, що його транспортний засіб належить до тих, який підлягає обов`язковому технічному контролю, посилаючись на ст. 35, 37 ЗУ «Про дорожній рух».

ОСОБА_3 , повідомлений в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, двічі, а саме 03 і 10 квітня 2026 року до суду апеляційної інстанції не з`явився, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи відповідно до статті 294 КпАП України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КпАП України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Статтею 251 КпАП України встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 883610 від 11.02.2026, водій ОСОБА_1 того ж дня - 11.02.2026 об 11 год. 28 хв. на а/д М-21 км 282+200 м, м. Калинівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл., керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 27.01.2026 громадянина ОСОБА_1 , притягнутого до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП (постанова серії ЕНА № 6575617), чим порушив п. 31.3 Б Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за частиною 4 статті 121 КпАП України.

Долучена до матеріалів провадження картка обліку адміністративного правопорушення повністю відображає протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 883610.

Частиною 4 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті:

- керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів;

- керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації ;

- керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, полягає у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першою-третьою цієї статті.

З довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що відносно ОСОБА_1 27 січня 2026 року було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6575614 за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 340 грн.

Відповідно до п. 31.3 б Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а саме в керуванні ним транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, без своєчасного його проходження, суд першої інстанції виходив з того, що його вина доводиться наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 883610 від 11.02.2026; інформаційною довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП; відеозаписами з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції та іншими матеріалами та рапортом старшого інспектора групи БДР БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Д. Гуменчука.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

У ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тони, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозить небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його.

Із наведеного вище слідує, що не всі транспортні засоби підлягають обов`язковому технічному контролю.

Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що викладені в протоколі факти та додані матеріали не підтверджують, що транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував 11.02.2026 відноситься до об`єктів обов`язкового технічного огляду, не заслуговують на увагу, та спростовуються наявним в матеріалах справи протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу від 12.02.2026, із якого слідує, що автомобіль Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_1 пройшов технічний контроль, є технічно справним і наступне проходження обов`язкового технічного контролю цього транспортного засобу – 12.02.2028.

Суд звертає увагу, що даний протокол датований 12 лютого 2026 року, тобто на наступний день після вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення й відповідно складення адміністративного протоколу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що постанова ЕНА №6575617 від 27.01.2026 про накладення стягнення за ч. 3 ст. 121 КпАП України оскаржувалась ОСОБА_1 і є скасованою.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 23, 33, 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КпАП України, а відтак постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 04 березня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник