Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №750/13115/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/13115/25

Провадження № 2/750/313/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді – Рахманкулової І.П.,

секретаря – Левченка К.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , яка одночасно є законним представником неповнолітніх відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

третя особа – приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Прискока Алла Володимирівна,

в с т а н о в и в :

у вересні 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , яка одночасно є законним представником неповнолітніх відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті сина – ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Обґрунтовано позов тим, що вона є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_7 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув під час виконання бойового завдання. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять об`єкти нерухомості, а саме 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 та земельні ділянки в с. Дрімайлівка, Чернігівського району Чернігівської області. Позивач не подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини після смерті сина, оскільки перебувала у стані сильного душевного хвилювання, а також через численні хронічні захворювання. Переживання у зв`язку з загибеллю сина ще більше вплинули на погіршення стану здоров`я позивача, через що вона була вимушена переїхати на певний час до своєї дочки у м. Київ. Також, вона неодноразово їздила на санаторно-курортне лікування. Позивач зазначає, що такі обставини перешкоджали їй в установлений законом строк звернутися до нотаріуса для прийняття спадщини. Заповіт за життя син не складав. Тому спадкування майна повинно відбуватися за законом, право на дане майно, відповідно до черговості, також має його дружина ОСОБА_4 та двоє дітей – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що після загибелі чоловіка відповідач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та 28 листопада 2024 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого чоловіка ОСОБА_7 на 1/3 частину спадкового майна – 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 та 1/3 частину земельної ділянки із кадастровим номером 7422783500:02:001:0017, площею 2,0 га з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться у с. Дрімайлівка Чернігівського району Чернігівської області. Крім того, 28 листопада 2024 року також були видані свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_7 по 1/3 частині спадкового майна - 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 та по 1/3 частині земельної ділянки із кадастровим номером 7422783500:02:001:0017, площею 2,0 га з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться у с. Дрімайлівка Чернігівського району Чернігівської області на ім`я малолітніх дітей померлого – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, 17 червня 2025 року відповідач та її діти отримали свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_7 по 1/3 частині земельної ділянки із кадастровим номером 7422783500:02:003:0049, площею 2,0 га,з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, представник зазначає, що у позивача, за вирахуванням часу, коли вона знаходилася у санаторії на профілактичному лікуванні було сумарно 5 місяців та 18 днів для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. У матеріалах справи відсутня будь – яка медична документація, яка підтверджувала б такий фізичний стан позивачки, який спричинив обмеження настільки, щоб вона була позбавлена здатності на подання заяви про прийняття спадщини, зокрема, засобами поштового зв`язку.

Представник позивача надіслала відповідь на відзив, в якій просила позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що відповідач створювала перепони для реалізації позивачем свого законного права на спадщину, оскільки на її вимогу не надавала свідоцтво про смерть сина, у зв`язку з чим позивач була змушена отримати свідоцтво про смерть сина повторно. Не прийняття позивачем спадщини призведе до несправедливого позбавлення її права на спадщину, на яку вона має законні підстави. Також представник позивача у відповіді на відзив заявила про не співмірність заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 30000 грн. розумним витратам у такій справі.

Представник відповідача надіслав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому звернув увагу суду на відсутність документів, які б підтверджували факти лікування позивача упродовж 2024 року, наданий нею консультативний висновок лікаря – невролога датований 04.08.2023, тобто позивач останній раз зверталася по медичну допомогу ще задовго до смерті сина. Докази у вигляді квитків на потяг сполученням Трускавець – Київ ніяким чином не можуть свідчити про стан здоров`я позивачки та перебування її саме у санаторії м. Трускавця. Також представник відповідача у запереченні зазначив, що стан здоров`я позивача не завадив їй обрати та купити 25 липня 2025 року квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 638000 грн., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.01.2026. Також представник відповідача зазначив, що у провадженні Деснянського районного суду м. Чернігова перебуває справа №750/16943/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з онуками, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з онуками.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити.

При цьому, позивач у судовому засіданні пояснила, що не подавала заяву про прийняття спадщини до нотаріуса, оскільки вважала, що невістка не чинитиме їй перешкод у спілкуванні з онуками. До нотаріуса вона звернулася 17.07.2025 після того, як повторно отримала свідоцтво про смерть сина, оскільки невістка відмовилася надати їй свідоцтво. Також позивач витратила час на отримання копії свідоцтва про народження сина, так як воно було старого зразка, записи здійснені російською мовою. Таким чином свідоцтво про народження сина позивач отримала 26 листопада 2024 року, повторне свідоцтво про смерть сина вона отримала 3 грудня 2024 року і 17 липня 2025 року вона звернулася з цими документами до приватного нотаріуса Прискоки А.В., так як попередньо у державного нотаріуса дізналася, що спадкова справа заведена саме приватним нотаріусом. Також представник позивача звернула увагу суду на ту обставину, що відповідач у своїй заяві про прийняття спадщини за законом не зазначила, що у спадкодавця є непрацездатна мати, яка теж має право на спадщину.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов.

При цьому, представник відповідача зазначив, що спадкова справа була заведена за заявою відповідача та неповнолітніх дітей спадкодавця у приватного нотаріуса ОСОБА_8 ще 30 травня 2024, у спадковій справі наявне свідоцтво про смерть спадкодавця, а тому жодних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у позивача не було.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно копії повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_7 , батьками зазначені – ОСОБА_11 та ОСОБА_1 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією повторно виданого позивачу 03.12.2024 свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

Дружині спадкодавця, відповідачу по справі свідоцтво про смерть чоловіка було видано 25 травня 2024 року (а.с.97 на звороті).

З долучених до відзиву документів убачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_12 27 жовтня 2011 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 2220 (а.с. 39).

Від даного шлюбу народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 40-41).

У сповіщенні сім`ї № 81 від 15.05.2024, яке було надіслано ОСОБА_4 , зазначено, що її чоловік, старший лейтенант ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , призваний на військову службу по мобілізації, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, в районі села Старомайорське, Волноваського району, Донецької області загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 42).

Після смерті ОСОБА_7 за заявою відповідача, яка діяла від свого імені та від імені малолітніх дітей 30 травня 2024 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Прискокою А.В. заведено спадкову справу щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , до складу спадщини входить належне спадкодавцю майно, а саме: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки, які знаходяться у с. Дрімайлівка, Чернігівського району Чернігівської області. 28 листопада 2024 року приватним нотаріусом видані відповідачу та неповнолітнім дітям спадкодавця свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 96-145).

Позивач у судовому засіданні пояснила, що вона вчасно не подала заяву про прийняття спадщини після смерті сина, оскільки перебувала у пригніченому емоційному стані, також, вона витратила тривалий час на повторне отримання свідоцтва про народження сина та свідоцтва про смерть, щоб подати його нотаріусу. При цьому, позивач вказала, що свідоцтво про народження сина у неї було, але хтось їй сказав, що треба оновити, бо воно було складено російською мовою. Окрім того, такі події, як смерть сина, введення на території України воєнного стану, погіршення стану здоров`я суттєво вплинули на її життя, а відчуття постійного нервового збудження не давало можливості зосередитись на необхідності звернутись до нотаріуса з відповідною заявою.

Доводи позивача підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які зазначили, що між позивачем та невісткою існують складні відносини, відповідачем створюються перепони у спілкуванні з онуками, а також, що позивач витратила багато часу на отримання свідоцтва про смерть сина, а тому позивач своєчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2024 року у справі № 706/275/22 (провадження № 61-12010св23) зазначено, що: «Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо».

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Постанова ВП ВС від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

Недобросовісна поведінка іншого спадкоємця, який успадкував за померлим спадкодавцем, щодо неповідомлення про факт смерті чи наявність інших спадкоємців при оформленні спадкової справи не є поважною причиною у розумінні ч. 3 ст. 1272 ЦК для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (Постанови ВС від 11.11.2020 у справі №750/262/20 та від 12.04.2021 у справі № 589/1863/13-ц).

Невиконання нотаріусом своїх зобов`язань, передбачених законом, з приводу повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини спадкодавця, жодним чином не впливає на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини спадкоємцем за законом. (Постанова ВС від 01.06.2022 у справі № 148/1805/20).

Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

До позовної заяви в якості доказів про хворобу позивача надано консультативний висновок лікаря невролога від 04.08.2023 та копію кардіограми, датованою тим же числом, тобто ці події мали місце ще до відкриття спадщини (а.с.15-18)

Будь яких доказів, що б підтверджували лікування позивача у період часу, визначеного законом для подання заяви про прийняття спадщини, позивачем не надано.

Надана позивачем копія квитка на потяг сполученням Трускавець – Київ з датою прибуття 01.07.2024 не свідчить про наявність непереборної обставини, за якої позивач не мала змоги звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

При цьому, суд враховує, що спадкова справа вже була заведена 30.05.2024, до заяви про прийняття спадщини відповідачем було надано копію свідоцтва про смерть, а тому відсутність у позивача свідоцтва про смерть жодним чином не перешкоджала позивачу подати заяву про прийняття спадщини, адже така заява подається до того нотаріуса, яким заведено спадкову справу.

Суд повинен також врахувати принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, забезпечити розумний баланс між інтересами сторін.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний з принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права. Має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Дружина спадкодавця є власником 1/2 частини квартири, в якій вона залишилася проживати разом з малолітніми дітьми і всі вони своєчасно подали заяви про прийняття спадщини та по завершенню шестимісячного строку на прийняття спадщини, їм видані свідоцтва про право на спадщину за законом.

Отже, з огляду на обставини цієї справи, обмеження позивача на прийняття спадщини, яка пропустила визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк без поважних причин, є пропорційними і водночас його необхідним наслідком.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що будь - яких обставин, які б могли бути визнані поважними причинами пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано і позивач не довела, що була позбавлена можливості у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , яка одночасно є законним представником неповнолітніх відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.04.2026.

Суддя