Вирок від 09 квітня 2026 р. у справі №476/304/23 — Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/304/23

Провадження № 1-кп/476/9/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2026 року селище Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження, внесене 26.02.2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023152170000052 по обвинуваченню

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:

13.04.2021 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України;

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Червонозорівка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України;

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Бобринка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, проживаючого по АДРЕСА_3 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що 26.02.2023 року близько 01:13 години на АЗС «WOG» по вул. Покровська 70 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з одного боку, ОСОБА_15 з іншого боку, виникла суперечка, в ході якої у ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виник раптовий злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 .

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки і бажаючи їх настання, наніс декілька ударів кулаком та долонями рук в обличчя ОСОБА_15 .

Після чого, ОСОБА_7 підійшов до автомобіля «Mazda CX-9» н/з НОМЕР_1 та з капоту взяв пляшку пива і повернувшись до потерпілого ОСОБА_15 , який лежав на землі, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідків і бажаючи їх настання, наніс останньому удар вказаною пляшкою по голові.

В подальшому, ОСОБА_20 продовжуючи свої злочинні дії, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідків і бажаючи їх настання, перешкоджаючи потерпілому залишити місце події, наніс останньому декілька ударів ногою та рукою в область голови та обличчя.

В результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_15 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді забоїв м`яких тканин волосяної частини голови та обличчя, синці в ділянці обох очей, множинні садна обличчя, та легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я у вигляді перелому кісток носу.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, 26.02.2023 року близько 01:13 години на А3С «WOG», по вул. Покровська 70 в c. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області, між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 з одного боку, ОСОБА_15 з іншого боку, виникла суперечка, в ході якої у ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виник раптовий злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_9 наніс один удар скляною пляшкою, котру тримав в правій руці, в область голови ОСОБА_15 , спричинивши останньому легке тілесне ушкодження у вигляді забою м`яких тканин волосяної частини голови.

В подальшому, помітивши потерпілого ОСОБА_15 , який лежав на землі внаслідок побиття ОСОБА_7 , ОСОБА_9 усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідків і бажаючи їх настання, підійшов до потерпілого ОСОБА_15 та завдав один удар ногою в область обличчя останнього, спричинивши йому легке тілесне ушкодження у вигляді забою м`яких тканин обличчя.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Крім того, 26.02.2023 року близько 02:00 години у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебували на А3С «WOG», по вул. Покровська 70 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області, виник умисел на викрадення та привласнення документів, які перебували в автомобілі потерпілого ОСОБА_15 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки і бажаючи їх настання, маючи вільний доступ до автомобіля ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 , ОСОБА_7 сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля, оглянув салон автомобіля і виявивши страховий поліс № 212619991 ПрАТ «СК УНІКА» та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 3543 від 17.10.2020 року на ім`я ОСОБА_21 , взяв вказані документи, виліз з автомобіля та одразу передав їх ОСОБА_8 , який в свою чергу обернув їх на свою користь з метою подальшого використання в особистих інтересах.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене в особистих інтересах.

Крім того, 26.02.2025 року у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою встановлення місця проживання ОСОБА_15 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які залишили місце події, бажаючи висунути останнім претензії з приводу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , виник умисел на позбавлення волі ОСОБА_16 .

Цього дня, близько 02:12 години на АЗС «WOG» по вул. Покровська 70 в с. Возсіятське ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки і бажаючи їх настання, застосовуючи фізичну силу, з погрозою застосування насилля, посадили ОСОБА_16 , всупереч його волі, до багажного відділення автомобіля Mazda CX-9 н/з НОМЕР_1 , де утримували останнього протягом певного часу, позбавляючи можливості вільно пересуватися, чим порушили гарантовані статтями 29, 33 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права і свободи ОСОБА_16 на недоторканість особи та свободу пересування.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі, вчинене групою осіб.

26.02.2023 року близько 02:07 годині на АЗС «WOG», по вул. Покровська 70 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області, побачив на панелі приладів автомобіля ВА3 2115 н/з НОМЕР_2 мобільний телефон ОСОБА_15 при виді якого у останнього виник умисел на його заволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії вчиняються в умовах воєнного стану і носять відкритий характер та усвідомлюються іншими особами, які присутні на вказаній АЗС, відкрито заволодів мобільним телефоном «Samsung Galaxy A-51» та чорним чохлом до нього, який перебував на панелі приладів автомобіля і належить ОСОБА_15 , завдавши останньому матеріальний збиток на загальну суму 9307 грн. 20 коп.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Крім того, 26.02.2023 року близько 02:59 години ОСОБА_7 , який будучи раніше судимим вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021 року за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України, перебував у автомобілі Mazda CX-9 н/з НОМЕР_1 та побачив у руках ОСОБА_16 мобільний телефон «Huawei» Y5 (2018) DRA-L21, після чого у нього виник злочинний умисел на його відкрите викрадення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що його дії вчиняються в умовах воєнного стану, носять відкритий характер, усвідомлюються потерпілим та іншими особами, які перебувають в салоні автомобіля, вирвав з рук ОСОБА_16 мобільний телефон «Huawei» Y5 (2018) DRA-L21, який обернув на свою користь та розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальний збиток на суму 806,66 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.

Під час судового розгляду обвинувачені винними себе у вчиненні інкримінованих їм злочинів не визнали.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими суд вважає, що їх вина у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом під час судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_15 суду пояснив, що в 2023 році, більш точної дати не пам`ятає, він разом з ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_16 на його автомобілі ВАЗ 2115 близько 24:00 години заїхали на АЗС «WOG», що розташована по вул. Покровська в с. Возсіятське, де хотіли заправити транспортний засіб та придбати цигарок. Знаходячись біля каси, в приміщенні АЗС, до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_9 і почав пред`являти йому претензії за те, що він довго скупляється, погрожував йому та запропонував вийти на вулицю і з`ясувати стосунки. Після цього він вийшов на вулицю і почав чекати ОСОБА_9 біля свого автомобіля. Коли той вийшов з приміщення АЗС між ними виникла розмова, однак про що саме розмовляли не пам`ятає. Потім до них підійшов ОСОБА_7 і вдарив його рукою в обличчя. ОСОБА_9 розбив йому пляшку об голову. Бійка між ними відбувалася біля входу до АЗС. Скільки йому було завдано ударів не пам`ятає. ОСОБА_8 в цей час здійснював постріли з вогнепальної зброї. ОСОБА_7 і ОСОБА_9 хапали його за одяг, намагалися затягти до багажного відділення їхнього автомобіля, погрожуючи при цьому фізичною розправою. Його тягли близько трьох метрів від його автомобіля ВАЗ до автомобіля обвинувачених, де вже було відчинене багажне відділення. Він чинив супротив останнім, та коли намагався вирватись від них ОСОБА_7 наніс йому ще декілька ударів в обличчя. Коли йому вдалося вирватись, він почав тікати через дорогу від АЗС. ОСОБА_7 певний час переслідував його позаду, але потім припинив. Відійшовши від АЗС близько на 50 метрів він залишився на перехресті, де знаходиться вищевказана станція та бачив як обвинувачені згодом сіли в свій автомобіль та поїхали в напрямку його дому, де також здійснювали постріли. Внаслідок побиття йому було завдано гематоми на обличчі, синяки біля очей, травми голови від удару пляшкою. Через 15 хвилин після цього, обвинувачені поїхали в напрямку м. Кропивницький. Через деякий час підійшов його знайомий ОСОБА_23 і повідомив, що обвинувачені поїхали, після чого він попросив ОСОБА_23 повернутися на АЗС за автомобілем. Коли останній повернувся з транспортним засобом, він сів до салону і виявив зникнення мобільного телефону SAMSUNG A51 в чохлі чорного кольору і документи на транспортний засіб ВАЗ 21150. Телефон знаходився на панелі, або на пасажирському передньому сидінні в салоні автомобіля, більш точно не пам`ятає, а реєстраційний документ на транспортний засіб знаходився в сумці в речовому ящику. Він намагався знайти викрадений телефон, здійснював дзвінки на нього з телефонів Райків, але пристрій був поза зоною досяжності. Знаходячись в автомобілі вони зателефонували в поліцію. На наступний день ОСОБА_16 повідомив про викрадення і його телефону. Частину подій, які відбувалися на АЗС він не пам`ятає внаслідок отриманої травми від удару по голові пляшкою. Крім того, під час проходження військової служби він отримав декілька контузій, які також могли погіршити його пам`ять.

Потерпілий ОСОБА_16 суду пояснив, що в кінці лютого 2023 року, біль точної дати він не пам`ятає, вночі, близько 24:00 години разом з ОСОБА_15 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 він на автомобілі ВАЗ 2115 повертався з смт. Єланець в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області. По дорозі він заснув на задньому сидінні, оскільки знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Близько о 01:00 годині на АЗС WOG в с. Возсіятське його розбудив ОСОБА_8 , завдавши декілька ударів по обличчю. Обвинувачені ОСОБА_8 і ОСОБА_7 почали з`ясовувати з ним відносини з приводу нанесення тілесних ушкоджень, у вигляді розбитого носа, їх товаришу ОСОБА_9 . Вони вимагали, щоб він телефонував ОСОБА_15 та встановив де він знаходиться, а потім на автомобілі покаже їм де той проживає. На той час, коли його розбудили, він знаходився в салоні автомобіля сам, та не знав куди поділися його товариші і які події відбулися перед цим. Він взяв свій телефон та почав дзвонити ОСОБА_15 , однак той не брав слухавку. Знаходячись біля автомобіля ВАЗ 2115, він помітив телефон останнього, який знаходився на торпедній панелі і світився від вхідного дзвінка. Хтось із обвинувачених забрав вказаний телефон ОСОБА_15 , але він продовжуючи телефонувати йому та здійснюючи вже третій дзвінок побачив, що телефон останнього знаходиться в руках у ОСОБА_8 , на пристрої визначився його вхідний дзвінок. Так як додзвонитися до ОСОБА_15 не вдавалося він телефонував ОСОБА_22 , проте той також не брав слухавки. Тоді ОСОБА_8 і ОСОБА_7 сказали йому, щоб він на автомобілі показав їм де проживає ОСОБА_15 . На заправці йому наносили тілесні ушкодження. Першим бив ОСОБА_8 , погрожував пістолетом, сказав що прострелить йому ногу. У зв`язку з цим він злякався та під примусом, сприймаючи реально заявлені погрози, погодився показати їм де живе ОСОБА_15 . Після цього йому наказали сідати до багажного відділення у їхньому автомобілі, куди він підійшов самостійно, проте сідати до багажника не мав бажання, у зв`язку з чим хтось із обвинувачених, які стояли позаду нього, штовхнув його туди. Його примушували сісти в багажник автомобіля, били і погрожували. Обвинувачений ОСОБА_9 подібних насильницьких дій з ним не вчиняв, навпаки він намагався заспокоїти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , говорив щоб вони відпустили його, на що останні не реагували та навпаки почали поводити себе більш агресивно. Він знаходився в багажному відділенні. Крім нього, в салоні автомобіля були ще дві незнайомі жінки. Сидінь в багажнику не було, була підстилка. Розкласти сидіння ніхто не пропонував. Він перебував в лежачому положенні. Обвинувачені ще близько 15 хвилин перебували на вулиці. Побоюючись за своє життя, від страху, він не міг втекти з вказаного автомобіля, оскільки погрози ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сприймав реально та хвилювався за своє життя. В який час всі сіли до автомобіля він не пам`ятає, однак обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сіли на задні сидіння, а на двох передніх сидіннях знаходилися вищевказані жінки. Де знаходився ОСОБА_9 він не знає. При собі в нього був мобільний телефон чорного кольору, якої саме марки він не пам`ятає, оскільки його йому надав під виплату колега по роботі. Ним він користувався близько двох тижнів. Телефон був без чохла та без карти пам`яті, мав сім карту Life. ОСОБА_7 забрав в нього вказаний телефон та знаходячись в салоні автомобіля вони з ОСОБА_8 дзвонили до ОСОБА_22 і по гучному зв`язку з ним спілкувалися. Після цього вони поїхали до ОСОБА_15 , який проживає поряд з кафе «Арарат» в с. Возсіятське. По дорозі хтось із обвинувачених повідомив йому, щоб він і його товариші забрали свої телефони і документи в м. Бобринець. Зупинившись біля кафе його випустили з багажного відділення, ОСОБА_8 взяв його за шию та приставивши пістолет почав знову погрожувати фізичною розправою, вимагав, щоб він пішов і гукнув ОСОБА_15 . Під примусом та погрозами він пішов до будинку, а обвинувачені залишилися біля свого автомобіля в районі кафе «Арарат». Біля входу в домоволодіння ОСОБА_15 , впевнившись, що обвинувачені за ним не спостерігають, він перескочив через кам`яний паркан до двору останнього. Пробігши через двір перескочив через ще один шиферний паркан та знаходячись на городі у ОСОБА_15 почув постріл. Не зважаючи на це він швидко попрямував до себе додому, звідки зателефонував до поліції. Як відбувалися події далі він не знає. В місто Бобринець він не їздив, побоюючись за своє життя та здоров`я. Хто викрав з автомобіля ОСОБА_15 документи він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні 21.03.2024 року свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що 26.02.2024 року вони приїхали на АЗС щоб придбати цигарок та води. За кермом автомобіля був він, збоку знаходився ОСОБА_15 . ОСОБА_16 спав на задньому сидінні. Заглушивши автомобіль він поклав ключі собі до кишені.

Знаходячись в приміщенні АЗС, вони грали в лотереї та в процесі цього вони стояли і розмовляли з продавцем ОСОБА_24 . На АЗС приїхали обвинувачені, один з яких ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_15 та почав пред`являти йому претензії з приводу того, що він тривалий час знаходиться біля каси. Далі їх розмова швидко переросла в конфлікт, ОСОБА_9 кричав на ОСОБА_15 і вони вийшли на вулицю, щоб з`ясувати відносини. Що в той час відбувалося на вулиці він не знає, оскільки з ОСОБА_25 пішов за будівлю АЗС. Потім він почув крики та побачив бійку в якій приймали участь ОСОБА_15 , ОСОБА_7 і ОСОБА_9 . Хто кого бив і кому вдавалося наносити тілесні ушкодження він не запам`ятав, оскільки це відбулося дуже швидко. Особисто він нікому тілесних ушкоджень не завдав, йому також. На подвір`ї знаходився і його брат ОСОБА_22 . Вони хотіли розборонити бійку, хто перший кинувся до хлопців він не пам`ятає. Коли він біг до гурту ОСОБА_9 намагався збити його з ніг. Він втрутився в бійку, але почувши постріл, всі відразу злякались і розійшлися. Він навколо автомобіля відійшов до входу в АЗС. Куди подівся його брат чи ОСОБА_15 він не звернув уваги. Потім до нього підійшов ОСОБА_26 і почав розмахувати пістолетом, запитував що йому прострілити, ногу чи живіт, штовхався. Обвинувачені підходили то до нього, то до ОСОБА_15 . Потім він зайшов до приміщення заправки і залишив її з іншого боку, через «чорний» вхід, після чого пішов шукати хлопців. Що далі відбувалося на території АЗС він не знає. Через провулки він пішов вниз по АДРЕСА_2 та дійшов до домоволодіння ОСОБА_15 , розташованого по вул. Покровська побачив біля нього автомобіль та обвинувачених, які стояли й гукали господарів, чув постріли. Приблизно через 10 хвилин автомобіль поїхав в напрямку м. Бобринець. Потім він пішов далі на центральну вулицю, де біля клубу знайшов ОСОБА_15 і ОСОБА_22 . У ОСОБА_15 була розбита голова, текла кров, лице також було в крові. Повідомивши їм, що обвинувачені поїхали, він вирішив повернувся на АЗС за транспортним засобом. Він прийшов на заправку, де зустрів ОСОБА_25 . Останній повідомив йому, що обвинувачені поралися в салоні автомобіля та забрали звідти телефон і документи. Після цього він сів до транспортного засобу та поїхав з території АЗС і забрав біля клубу ОСОБА_22 з ОСОБА_15 . Оглянувши автомобіль останній виявив відсутність документів та мобільного телефону. Він повідомив, що документи разом реєстраційним документом на транспортний засіб знаходився в чорній сумці в передньому речовому ящику. Вони приїхали до товариша на ім`я ОСОБА_27 , який проживає по АДРЕСА_4 та зайшовши до будинку, його брат ОСОБА_22 зателефонував на лінію 102. Близько через 30-40 хвилин їм перетелефонували з поліції, після чого вони разом з ОСОБА_15 і ОСОБА_22 повернулися на територію АЗС WOG. Окрім працівників поліції, працівників АЗС та його з ОСОБА_15 і ОСОБА_22 на АЗС не було. ОСОБА_16 в той день він вже не бачив. На світанку його та ОСОБА_22 було доставлено до сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Вознесенського РУП. ОСОБА_15 залишився на АЗС. Під час огляду автомобіля ВАЗ 2115 присутнім не був і не знає де знаходився реєстраційний документ на транспортний засіб. ОСОБА_15 користувався сенсорним телефоном SAMSUNG. Пристрій знаходився на передній панелі під лобовим склом над переднім речовим ящиком. Якої моделі був телефон у ОСОБА_16 йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні 17.05.2024 року свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що близько півтора року тому був свідком бійки, що відбулася на АЗС WOG в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області. Він пояснив, що не пам`ятає між вона відбувалася, у бійку не втручався та не спостерігав за нею заради власної безпеки. Хто кому наносив тілесні ушкодження не бачив, оскільки займався своєю роботою. Пострілів на АЗС не чув та чи бачив обвинувачених і потерпілих на території не пам`ятає. Чи приймав участь у слідчих діях також не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що одного дня вранці разом прийшов на АЗС WOG в с. Возсіятське поповнити мобільний рахунок. Там він, та ОСОБА_29 були запрошені працівниками поліції в якості понятих під час огляду території АЗС. В його присутності працівники поліції оглядали автомобіль ОСОБА_15 , що стояв на заправці. Інших учасників слідчої дії та ОСОБА_15 не пам`ятає, але пригадує батька останнього. На території АЗС знайшли гільзи, що лежали на землі. Потім вони поїхали до м. Бобринець, де в його присутності проводився огляд автомобіля, обшуки, затримання осіб та вилучення автомобіля. Обшуки проводилися з метою відшукання мобільного телефону ОСОБА_15 . В м. Бобринець був присутнім під час затримання ОСОБА_7 , в якого було вилучено мобільний телефон SAMSUNG. В ході слідчих дій він підписував якість документи, проте які саме не пам`ятає. В ході судового засідання, під час демонстрації протоколу огляду місця події від 26.02.2023 року, проведеного з 07:30 по 08:30 годину на АЗС в с. Возсіятське, ОСОБА_28 підтвердив, що підписи в протоколі зроблені ним Вказав, що коли робив підписи, документи були вже заповнені. Під час огляду місця події біля кафе «Арарат» в с. Возсіятське спочатку не пригадав свою присутність, однак після демонстрації протоколу огляду від 26.02.2023 року підтвердив зроблені ним в протоколі підписи.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні суду пояснив, що участі в огляді місця події на АЗС WOG не приймав. Має у власності автомобіль ВАЗ, який придбав спільно з сином. Того дня, він вранці прийшов на АЗС і забрав автомобіль ВАЗ, який згідно реєстраційного документу на транспортний засіб належить йому. Після огляду, страхового поліса і реєстраційного документа на транспортний засіб в автомобілі не було, хоча чорна сумка, в якій знаходилися вказані документи, лишилася. Технічний паспорт на автомобіль відсутній і до цього часу. Він забрав транспортний засіб та поїхав додому. ОСОБА_15 лишився давати покази. Під час демонстрації заяви про дозвіл на проведення огляду автомобіля свідок підтвердив свій почерк та проставлений ним підпис. Зі слів сина він пам`ятає, що мобільний телефон віддавав поліції, проте моделі пристрою не називає. Після події від 26.02.2023 року ОСОБА_15 придбав собі новий мобільний телефон з новою сім карткою. Інформацією про те, що мобільний телефон ОСОБА_15 знайшли біля його дому, він не володіє. Вночі, коли сталася подія, він відпочивав та нічого не чув і не бачив, але пригадує, що його дружина виходила з будинку та говорила з кимось. На його запитання вона пояснила, що питали чи вдома ОСОБА_15 ОСОБА_28 та ОСОБА_29 він не знає.

Допитаний в судовому засіданні 22.08.2024 року свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_23 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , на автомобілі останнього, поверталися з селища Єланець в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області. Дату події він пам`ятає, проте згадує, що це була темна пора доби. В с. Возсіятське вони заїхали на АЗС WOG, де зайшовши до приміщення вони стали біля каси та грали в лотерею. На території АЗС був лише він зі своїм братом ОСОБА_23 , ОСОБА_15 та працівники заправки. Потім до приміщення АЗС зайшли обвинувачені. ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_15 та пред`явив йому претензії з приводу його тривалого перебування біля каси, назвав його «малим», що викликало обурення в останнього, після чого ОСОБА_15 запропоновував ОСОБА_9 вийти на вулицю щоб з`ясувати стосунки. Коли вказані особи вийшли на вулицю та хто за ким йшов він не бачив, оскільки вже сам перебував на території. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 знаходились біля ОСОБА_15 , про що розмовляли він не чув, але побачив як ОСОБА_7 наніс останньому удар рукою в обличчя, від чого той впав. Що робив ОСОБА_9 в цей час не бачив. Він почав наближатися до них, однак почув постріл, після якого всі почали розбігатися. Хто стріляв не бачив. Він також втік з території АЗС та зустрівся з ОСОБА_23 і ОСОБА_15 вже на перехресті біля заправки. Потерпілий вмивався водою, так як в нього була розбита голова та текла кров. ОСОБА_16 лишився на території АЗС в автомобілі, де спав на задньому сидінні. Через деякий час ОСОБА_23 повернувся на заправку і забрав автомобіль ОСОБА_15 . Коли потерпілий сів до салону то почав шукати свій телефон, але виявити його не вдалося. Тоді ОСОБА_15 попросив його зателефонувати до поліції, що він в подальшому й зробив. ОСОБА_16 після того не бачив. На територію АЗС вони повернулися лише після того як йому перетелефонували з поліції.. Хто був присутнім під час огляду він не бачив, оскільки постійно за цим не спостерігав. Інші події йому не відомі.

Допитана в судовому засіданні 27.09.2024 року свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що працює на АЗС WOG в с. Возсіятське. В 2023 році, більш точної дати вона не пам`ятає, вночі в приміщенні заправки біля каси знаходилися ОСОБА_15 та ОСОБА_22 . Вони перебували в стані сильного алкогольного сп`яніннія та грали в лотерею. В цей час до АЗС зайшли обвинувачені, які вибрали товар та підійшли до каси. Вона попросила ОСОБА_15 і ОСОБА_22 відійти, щоб дати змогу іншим придбати товар. Останні почали грубити їй, поводили себе не адекватно. Потім їх попросив відійти один з обвинувачених, чоловік літнього віку, але і йому ОСОБА_15 відповів грубо. Після цього ОСОБА_15 з ОСОБА_22 вийшли на вулицю, а розрахувавшись за товар вийшли і двоє обвинувачених, один з них лишився біля каси. Тоді на камерах відеоспостереження вона побачила, що на подвір`ї відбувається бійка між чоловіком літнього віку та ОСОБА_15 . Вона повідомила про це третьому обвинуваченому, після чого він вибіг на вулицю. Вона також вийшла з приміщення та побачила як ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_15 били руками й ногами вищевказаного чоловіка літнього віку. В ході бійки билися скляні пляшки та вона не могла зрозуміти хто кого б`є. Більш детальних подробиць бійки вона не знає, оскільки час від часу відлучалася, однак зазначила, що чула звуки вибухів, перебуваючи в приміщенні АЗС не бачила щоб хтось стріляв з пістолета. Спершу свідок пояснила, що не бачила чи бив хтось з обвинувачених ОСОБА_15 , але вона часто втручалася в бійку, щоб відтягнути останнього, оскільки ОСОБА_22 з ОСОБА_23 втекли, а він лишився сам. Далі свідок зазначила, що коли відтягувала ОСОБА_15 , один з обвинувачених бив його, але показати хто це був вона не може. ОСОБА_15 били руками й ногами, він постійно падав та мав розбите обличчя. Під час бійки в руках обвинувачених бачила скляні пляшки. Після закінчення події ОСОБА_15 побіг із заправки. За ним ніхто не гнався, ніхто не перешкоджав та не наносив тілесних ушкоджень. Потерпілого ОСОБА_16 вона помітила саме в цей час. Він стояв неподалік та спостерігаючи як тікає ОСОБА_15 запитував в неї про те, що відбувається. В її присутності з потерпілим ОСОБА_16 ніхто не розмовляв. Куди він подівся далі вона не бачила. Після цього вона зайшла до зали та на камерах відеоспостереження побачила, що обвинувачені поїхали з території. Мобільних телефонів ні у ОСОБА_15 , ні у ОСОБА_16 не бачила. Наступного дня, вранці, приїхали працівники поліції та проводили на території АЗС певні слідчі дії. Також приїхав ОСОБА_15 зі своїм батьком.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні 25.10.2024 року суду пояснила, що разом з обвинуваченими заїхали на АЗС WOG в с. Возсіятське. ОСОБА_7 з ОСОБА_9 зайшли до заправки придбати цигарок. В приміщенні знаходилися троє місцевих хлопців, які спровокували конфлікт та почали чіплятися до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , а потім вийшли на вулицю і почали бити ОСОБА_9 , а потім ОСОБА_7 , який вимушений був захищатися пляшкою пива та наніс удар одному з нападників. Для припинення сутички ОСОБА_8 було здійснено постріл в повітря. Сама бійка тривала близько трьох хвилин. Хто переший почав наносити тілесні ушкодження вона не бачила. Потерпілого ОСОБА_16 , який спав в автомобілі розбудили для того, щоб дізнатися хто наніс ОСОБА_9 тілесні ушкодження, а потім на його прохання підвезли додому. В ході розмови з ОСОБА_16 обвинувачені висловлювались в його адресу словами нецензурної лайки, однак про що говорили не знає. Погроз в його адресу не чула та не бачила. Вказала, що автомобіль, яким вони приїхали, обладнаний шостим та сьомим місцем для сидіння. ОСОБА_16 сидів в багажнику, де багато вільного місця. Спеціально для нього було розкладено сидіння третього ряду. Про викрадення документів чи мобільного телефону з автомобіля, в якому спав потерпілий, вона нічого не знає. У потерпілого ніхто телефон не забирав. Коли вони підвезли ОСОБА_16 додому, з автомобіля вийшов ОСОБА_7 і відчинив багажник, після чого потерпілий виліз і пішов до себе додому. Після цього вони поїхали в м. Бобринець. По дорозі про потерпілих, чи належних їм телефонів і документів не розмовляли.

Допитаний в судовому засіданні 25.12.2024 року свідок ОСОБА_29 суду пояснив що його залучали працівники поліції в якості понятого під час огляду місця події на АЗС WOG в с. Возсіятське. Точну дату слідчої дії пригадати не може. Під час огляду йому демонстрували відео з камер спостереження з подіями, що відбулися напередодні. Поліцейські оглядали автомобіль, схожий на ВАЗ, проте який саме то був транспортний засіб не може пригадати. ОСОБА_15 та його батька під час цього на його думку на АЗС не було. Через деякий час, йому зателефонували працівники поліції, з якими він вирушив до м. Бобринець в якості понятого під час затримання особи, більш точно пригадати не може. З ОСОБА_31 приймав участь в слідчих діях, проте точну дату та в яких саме слідчих діях він пам`ятає. Підписи в протоколах зроблені ним власноручно після ознайомлення з їх змістом. На АЗС також в якості понятого був присутній ОСОБА_28 .

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні 15.04.2025 року суду пояснив, що 15.04.2023 року він провів оцінку майна ОСОБА_16 , мобільного телефону. Для оцінки вартості мобільного телефону йому достатньо було знати лише модель та характеристики і це є сталою практиком під час проведення оцінки вартості. З потерпілим спілкувалися через додаток Viber. Він надіслав йому відповідні документи, які останній заповнив та відправив назад. Розбіжності в датах зазначених у договорі та акті прийому передачі є лише технічною помилкою. Акт прийому передачі складається після виконаної роботи.

Вина обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, крім пояснень потерпілих та свідків, підтверджується й письмовими доказами, дослідженими судом під час судового розгляду, що знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 26.02.2023 року, згідно якого ОСОБА_15 заявив, що в ніч з 25.02.2023 року на 26.02.2023 року незнайомі особи на АЗС WOG в с. Возсіятське нанесли йому тілесні ушкодження (том 3 а.с. 250);

- Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 03.03.2023 року, відповідно до якого 26.02.2023 року близько 02:00 години на АЗС WOG по вул. Покровська 70 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_15 було спричинено тілесні ушкодження (том 4 а.с. 127-128);

- Даними протоколу огляду речей від 07.03.2023 року з фотознімками, в ході якого оглянуто флеш-носій VEGA на 32Gb срібно-чорного забарвлення з відеозаписом з камер спостереження АЗС WOG, виданий ОСОБА_33 за адресою: АДРЕСА_4 (том2, арк. 105-109);

- Даними протоколу огляду місця події від 26.02.2023 року з фотознімками, із якого слідує, що в ході проведення слідчої дії оглянуто відкриту ділянку місцевості, на якій розташована АЗС «WOG» по вул. Покровська 70 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області. Біля приміщення АЗС, з правого боку від входу виявлено автомобіль ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 чорного кольору, без візуальних ознак пошкодження, який перебував у користуванні потерпілого ОСОБА_15 . Проведено зовнішній огляд автомобіля з різних сторін та детальний огляд салону. На капоті автомобіля виявлено сліди від підошви взуття З правого боку від приміщення АЗС, ближче до її заднього боку, на чорному поліетиленовому пакеті, що знаходився на землі виявлено 2 гільзи 9мм до стартового пістолету (том 2, арк. 206-217);

- Даними протоколу огляду місця події від 26.02.2023 року з фотознімками, згідно якого оглянуто відкриту ділянку місцевості, а саме узбіччя вулиці Покровська в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області. Біля кафе «Арарат», розташованого по вул. Покровська 67А, на зелені виявлено 3 гільзи 9 мм «RAK» до стартового пістолета, з яких одна стріляна, дві інші візуально не пошкоджені (том 3 арк. 43-49);

- Даними протоколу огляду місця події від 26.02.2023 року з фотознімками, із якого вбачається, що в ході проведення слідчої дії оглянуто відкриту ділянку місцевості неподалік кафе «Вогник», розташованого по вул. Садова 1 в м. Бобринець Кропивницького району Кіровоградської області. В ході огляду, на узбіччі автомобільної дороги, неподалік зазначеного кафе виявлено автомобіль «Mazda» СХ-9 н/з НОМЕР_1 чорного кольору, який в подальшому було опечатано та поміщено на спеціальний майданчик сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області (том 3 а.с. 63-67);

- Даними протоколу обшуку від 28.02.2023 року з долученим відеозаписом, дозвіл на який надано ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 27.02.2023 року. В ході слідчої дії, за участю спеціаліста, проведено обшук автомобіля «Mazda» СХ-9 н/з НОМЕР_1 чорного кольору VIN код: НОМЕР_4 , який знаходиться на спеціальному майданчику сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. В підлокітнику автомобіля виявлено предмет зовні схожий на стартовий пістолет з написом EKOL Magarov НОМЕР_14. При від`єднанні магазину від рукоятки в ньому виявлено один патрон 9 мм. При розряджанні з клапану ствола вилетів ще один патрон 9 мм. Вказані предмети поміщено до сейф пакету WAR 1123728. Крім того, в підлокітнику було виявлено ще 2 патрони 9 мм, які знаходились окремо, та коробку з шістьма патронами в ній, а також 6 набоїв окремо (том 3 а.с. 74-81);

- Даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.02.2023 року, із якого вбачається, що в під час затримання ОСОБА_8 в нього було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SIGMA», мобільний телефон марки «SAMSUNG A13» чорного кольору та чорний чохол до нього IMEI: НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 , котрі поміщено до сейф пакету WAR 1123769, три набої 9мм до стартового пістолету, які було поміщено до сейф пакету WAR 1123770, три пластикові картки та інші документи, поміщені до сейф пакету WAR 1123765, страховий поліс № 212619991 та євро протокол до нього, котрі поміщені до сейф пакету WAR 1123767. Крім того, на обличчі у ОСОБА_8 (лоб, ніс, верхня частина губи) виявлено подряпини (том 3 а.с. 98-104);

- Даними протоколу обшуку від 26.02.2023 року з відеозаписом, із якого вбачається, що під час слідчої дії за участю спеціаліста проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де в одній зі спальних кімнат виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору, який поміщено до сейф пакету ЕХР 0154006 (том 3 а.с. 128-135);

- Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 27.02.2023 року за участю потерпілого ОСОБА_16 з долученим до нього відеозаписом. В ході проведення слідчої дії потерпілий ОСОБА_16 розповів та вказав на місце де саме відбулася подія 26.02.2023 року за його участю. Описав чоловіків які витягли його із заднього сидіння автомобіля на тротуар та погрожували йому, наносили тілесні ушкодження, а потім примушували його сісти в багажник їх автомобіля. Він відмовлявся сідати, але хтось із них заштовхнув його в багажник. Знаходячись у вказаному автомобілі, один з цих чоловіків, високого зросту, забрав в нього мобільний телефон та вони поїхали до ОСОБА_15 , який проживав по АДРЕСА_4 . Також розповів, як інший чоловік, невеликого зросту, приставляв йому до шиї пістолет та здійснював постріли на заправці та біля будинку ОСОБА_15 (том 3 а.с. 173-178)

- Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2023 року за участю свідка ОСОБА_25 , який вказав на фото № 2 та впізнав ОСОБА_8 , якого бачив на АЗС з 25.02.2023 року на 26.02.2023 року, перебуваючи на чергуванні (том 3 а.с. 179-182);

- Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2023 року за участю свідка ОСОБА_25 , який вказав на фото № 2 та впізнав ОСОБА_7 , якого бачив на АЗС в с. Возсіятське в ніч з 25.02.2023 року на 26.02.2023 року (том 3 а.с. 183-186);

- Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2023 року за участю свідка ОСОБА_24 , яка вказала на фото № 4 та впізнала ОСОБА_8 , якого особисто бачила під час чергування на АЗС WOG в с. Возсіятське. Він купував в неї пиво, а згодом здійснив постріл з пістолета на АЗС (том 3 а.с. 187-190);

- Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2023 року за участю свідка ОСОБА_24 , яка вказала на фото № 4 та впізнала під ним ОСОБА_7 , якого особисто бачила на АЗС WOG в с. Возсіятське під час чергування, коли намагалася розборонити бійку. Вона бачила ОСОБА_7 , коли він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_15 (том 3 а.с. 191-194);

- Даними протоколу огляду речей від 03.03.2023 року за участю потерпілого ОСОБА_15 з фотознімками, із якого вбачається, що в ході проведення слідчої дії оглянуто коробку від мобільного телефону SAMSUNG Galaxy A51, на якій зазначено ІМЕІ 1: НОМЕР_7 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_8 . SN: НОМЕР_9 . В коробці виявлено посібник для користування та чек на придбання мобільного телефону, загальна сума якого становила 7499 грн. (том 3 а.с. 227-233);

- Даними висновку експерта № 75 від 02.03.2023 року, згідно якого у ОСОБА_15 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин волосяної частини голови та обличчя, синців в ділянці обох очей, перелому кісток носу, множинних саден обличчя. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів. Враховуючи розташування, характеристики та можливий час утворення вказаних тілесних ушкоджень, не виключено, що вони могли утворитися при умовах та в час про які зазначено в постанові. Враховуючи розташування тілесних ушкоджень, їх утворення в результаті падіння з положення стоячи на площину як самовільного так і після надання тілу прискорення є маловірогідним. Перелом кісток носу відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, спричинивши короткочасний розлад здоров`я, решта тілесних ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (том 4 а.с. 5-7);

- Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2023 року за участю потерпілого ОСОБА_15 , який вказав на фото № 2 та за загальними рисами обличчя впізнав ОСОБА_7 , який спричинив йому тілесні ушкодження на АЗС WOG в с. Возсіятське (том 4 а.с. 8-13);

- Висновком експерта № СЕ-19/115-23/3638 БЛ від 16.03.2023 року, згідно якого предмет зовні схожий на пістолет, що надано на експертизу в пакеті WAR 1123728 не належить до вогнепальної зброї, є шумовим (стартовим) пістолетом «EKOL» моделі «Majarov», калібру 9мм Р.А.К., с/№ НОМЕР_10 виробництва підприємства «Voltran Arms Industry» (Туреччина). Вказаний пістолет придатний до стрільби. Предмети зовні схожі на патрони у кількості 2 шт., які надано на експертизу в пакеті WAR 1123728 є холостими пістолетними патронами калібру 9мм. Р.А.К. (том 4 а.с. 28-34);

- Даними протоколу огляду місцевості від 11.04.2023 року з фотознімками, згідно якого було оглянуто відкриту ділянку місцевості поблизу домоволодіння, розташованого по вул. Покровська 69 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області. Під час огляду в траві, на земельній ділянці поблизу тротуарної доріжки виявлено мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A51 темного кольору в чохлі чорного кольору, який було поміщено до сейф пакету WAR 1123756 (том 4 а.с. 35-40);

- Даними протоколу огляду речей від 11.04.2023 року, із якого вбачається, що в ході слідчої дії був оглянутим мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A51 темного кольору та чорний чохол до нього. Телефон знаходився в розрядженому стані, тому його було під`єднано до портативного зарядного пристрою. Після ввімкнення телефону та введення комбінації клавіш у вигляді *#06# на екрані відобразилися ІМЕІ1: НОМЕР_11 , ІМЕІ2: НОМЕР_12 , SN НОМЕР_9 . В телефоні міститься акаунт з назвою « ОСОБА_34 » (том 4 а.с. 91-97);

- Висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1596/23 від 12.04.2023 року, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону SAMSUNG Galaxy A51 темного кольору бувшого у використанні станом на 26.02.2023 року становить 9132, вартість чохла до вказаного телефону становить 175,20 грн. (том 4 а.с. 104-109);

- Копією виписки № 208/88 від 26.02.2023 року, із якої вбачається, що ОСОБА_15 у відділенні хірургії поставлено діагноз забійні рани голови, обличчя (том 4 а.с. 112-113);

- Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2023 року, згідно якого ОСОБА_15 вказав на фото № 4 та впізнав ОСОБА_9 , який наніс йому тілесні ушкодження, завдавши удару пляшкою по голові (том 4 а.с. 133-136);

- Даними висновку експерта № СЕ-19/115-25/16077-ТВ від 01.10.2025 року, із якого вбачається, що в ході проведення судової товарознавчої експертизи встановлено ринкову вартість мобільного телефону Huawei Y5 (2018) DRA-L21, яка склала 806,66 грн. (том 14 а.с. 83-91);

- Даними протоколу огляду речей від 07.03.2023 року з фотознімками, із якого вбачається, що під час проведення слідчої дії оглянуто флеш носій VEGA 32GB з відеозаписом з камер спостереження АЗС WOG, вилучений 07.03.2023 року в ході огляду речей по вул. Покровська 70 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області. На флеш носії присутній файл під назвою «31_11_Фасадний вхід_20230226000458_20230226030001_1», який в подальшому і було оглянуто. Обставини і хід подій, зафіксовані на відеозаписі, які відбувалися 26.02.2023 року на АЗС WOG в с. Возсіятське за участю обвинувачених і потерпілих в стислій формі внесено до протоколу огляду та зроблено окремі фотознімки з ключовими моментами події, зокрема: зупинка автомобіля ВАЗ 2115 на АЗС WOG, вхід осіб, схожих на ОСОБА_15 , ОСОБА_23 та ОСОБА_22 до приміщення АЗС, зупинка автомобіля Mazda CX-9 чорного кольору н/з НОМЕР_1 біля АЗС, вхід осіб, схожих на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до приміщення АЗС, момент нанесення ОСОБА_7 удару кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_15 та бійка між ними, втручання ОСОБА_9 в конфлікт і його падіння, нанесення ОСОБА_9 удару пляшкою по голові ОСОБА_15 , постріл ОСОБА_8 з предмета схожого на пістолет, загальний вигляд на учасників бійки після пострілу, момент волочіння по землі ОСОБА_7 потерпілого ОСОБА_15 та нанесення йому ударів руками біля автомобіля Mazda з відчиненим багажним відділенням, проникнення ОСОБА_7 до автомобіля ВАЗ 2115 та його вихід з салону з пакунком в руках, нанесення ударів ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_16 , проникнення до автомобіля ВАЗ 2115 обвинуваченим ОСОБА_8 , штовхання ОСОБА_7 в багажне відділення автомобіля Mazda потерпілого ОСОБА_16 , ОСОБА_8 в цей час дістає звідти предмет схожий на телефон, момент залишення автомобіля Mazda території АЗС (том 4 а.с. 198-222);

- Даними відеозапису з камер спостереження АЗС WOG, дослідженого в судовому засіданні.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження АЗС WOG по вул. Покровська 70 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області встановлено, що 26.02.2023 року о 00:32 годині на територію АЗС заїхав автомобіль ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 та зупинився біля входу до приміщення в АЗС. З вказаного автомобіля, із заднього правого пасажирського сидіння вийшов ОСОБА_22 та зайшов в приміщення заправки, а потім разом з працівниками ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вишли на вулицю. Із переднього пасажирського сидіння автомобіля ВАЗ 2115 вийшов ОСОБА_15 , із-за керма ОСОБА_23 . Спочатку вони спілкувалися з працівниками АЗС біля входу, а потім усі разом зайшли до приміщення. О 01:09 годині на АЗС заїхав автомобіль Mazda н/з НОМЕР_1 , із за керма якого вийшов ОСОБА_8 , а з переднього пасажирського боку ОСОБА_9 . Вказані особи увійшли до приміщення АЗС та вибравши певний товар підішли каси, де знаходилися ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 і касир ОСОБА_24 . В цей час між ОСОБА_15 та ОСОБА_9 відбулася розмова, після якої ОСОБА_15 вийшов на вулицю і став біля автомобіля ВАЗ 2115. О 01:11 годині з автомобіля Mazda н/з НОМЕР_1 вийшов ОСОБА_7 і зайшов до приміщення АЗС, де поговоривши з ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , повернувся до автомобіля та зняв верхній одяг, після чого знову зайшов до АЗС. Через хвилину ОСОБА_7 разом з ОСОБА_9 вишли на подвір`я та підійшли до ОСОБА_15 , який знаходився біля автомобіля ВАЗ 2115. ОСОБА_9 почав з ним розмовляти. З відео видно, що вказані особи з`ясовували стосунки, оскільки ОСОБА_9 впритул підійшов до ОСОБА_15 , що характерно для такої поведінки. Розмова тривала не довго, та ході неї ОСОБА_9 двічі кивнув ОСОБА_7 , показуючи головою на ОСОБА_15 , після чого ОСОБА_7 відразу вдарив потерпілого кулаком правої руки в голову. ОСОБА_15 похилився та відступив за автомобіль ВАЗ 2115. ОСОБА_7 знову підійшов до нього і наніс близько п`яти послідовних ударів в область голови. В цей час на порятунок ОСОБА_15 підбігли ОСОБА_22 та ОСОБА_23 і почали наносити тілесні ушкодження ОСОБА_7 . При виді цього ОСОБА_9 , який в цей час знаходився поряд, наніс удар скляною пляшкою по голові ОСОБА_15 . Далі між ОСОБА_15 , ОСОБА_23 і ОСОБА_22 з одного боку, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 з іншого боку, сталася бійка, в ході якої кожна сторона наносила тілесні ушкодження іншій. ОСОБА_9 в ході цього декілька разів мимоволі падав на підлогу. В цей час одна з жінок, попутниць обвинувачених, намагалася відтягти ОСОБА_9 . О 00:13 годині з приміщення АЗС вийшов ОСОБА_8 зі скляними пляшками та побачивши бійку, швидко відчини водійські двері автомобіля Mazda, дістав звідти пістолет та здійснив постріл вгору, від чого всі учасники припинили свої дії та почали розходитись. ОСОБА_8 тримаючи вказаний пістолет при собі в правій руці в горизонтальному положенні почав розганяти учасників події, підходячи до кожного. ОСОБА_23 з ОСОБА_22 розійшлись, а ОСОБА_15 присів позаду автомобіля ВАЗ тримаючись за голову, витираючись. О 00:14 годині до ОСОБА_15 підбіг ОСОБА_9 і вдарив його ногою та знову впав. Відразу після цього ОСОБА_7 тримаючи в правій руці скляну пляшку, розбивши її об голову ОСОБА_15 . Потерпілий знаходився на землі в лежачому положенні. Біля нього стояла касир ОСОБА_24 , яка намагалась йому допомогти, відштовхувала ОСОБА_8 . Однак до ОСОБА_15 знову підійшов ОСОБА_7 та почав тягти його за куртку в напрямку автомобіля Mazda. В процесі цього ОСОБА_9 знову наніс потерпілому удар ногою. Він долучився до ОСОБА_7 та вони разом вели ОСОБА_15 , який опирався, до задньої частини автомобіля Mazdа. ОСОБА_9 і ОСОБА_7 деякий час розмовляли з ОСОБА_15 . За цими подіями спостерігали ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , які знаходились на той час біля входу в АЗС, двоє жінок, що приїхали разом з обвинуваченими. Біля входу до приміщення станції ОСОБА_8 лівою рукою тримав ОСОБА_23 за комір та утримуючи в правій руці пістолет щось пояснював. О 00:17 годині всі зосередились біля входу до АЗС. Обвинувачені поводили себе емоційно, розмахували руками, звертаючись до ОСОБА_15 , намагаючись йому щось довести. ОСОБА_8 ходив весь час з пістолетом, тримаючи його в правій руці та час від часу кидався до ОСОБА_23 . Потім о 00:18 годині ОСОБА_8 правою рукою, в якій тримав пістолет, штовхнув ОСОБА_15 в ліве плече та махнув рукою вперед. В цей час потерпілого схопив за одяг ОСОБА_7 та потягнув до багажного відділення автомобіля Mazda і відчинив його. Потерпілий не піддавався, але ОСОБА_7 кулаком правої руки наніс йому удар в обличчя, від чого той впав на землю. В цей час одна з жінок підійшла до автомобіля ВАЗ 2115 та постукала в заднє ліве пасажирське скло, а потім відчинивши водійські двері почала поратись у салоні. ОСОБА_7 ще раз штовхнув ОСОБА_15 ногою та схопивши його лежачого за одяг підтягнув ближче до заднього бамперу автомобіля Mazda і знову наніс удар ногою в обличчя ОСОБА_15 , який вже лежав не підводячись. ОСОБА_24 намагалася допомогти ОСОБА_15 та заспокоювала ОСОБА_7 . ОСОБА_9 при цьому стояв вже осторонь та витирав закривавлене обличчя. Коли ОСОБА_15 підвівся, він почав відходити від вказаного автомобіля до краю будівлі АЗС, але ОСОБА_7 наздогнавши його, вдарив рукою по обличчю, ОСОБА_26 підштовхуючи його показував у бік автомобіля. Тоді ОСОБА_15 почав тікати через дорогу та зник з поля зору камери спостереження в темряві. ОСОБА_7 попрямував за ним, але відразу повернувся. На подвір`ї лишились ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , їх подруги та працівники станції. Обвинувачені дістали з автомобіля пиво та почали пити біля входу до АЗС. Через деякий час ОСОБА_8 підійшов до автомобіля ВАЗ 2115 та заглядав у вікна. Після цього ОСОБА_7 сів до салону автомобіля ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 на переднє пасажирське сидіння та почав щось шукати, він відкинув сонцезахисний козирок та відчинив речовий ящик. За кілька хвилин він вийшов з машини тримаючи в руці якісь папери в файлі та передав їх ОСОБА_8 . Останній переглянув вказані папери та поклав їх до внутрішньої кишені своєї куртки. ОСОБА_24 знаходилася поруч та спостерігала за цим. Далі, ОСОБА_7 відкрив праві задні двері автомобіля ВАЗ 2115 та оглядав салон, за ним підійшов і ОСОБА_9 , спостерігаючи за цим. Після цього ОСОБА_7 обійшов автомобіль та почав ногою зачиняти водійські двері, при ударі яких з них випав молоток. Він продемонстрував усім вказаний предмет та схоже за наказом ОСОБА_9 , який рукою продемонстрував своє непогодження з виконанням ним певних дій, ОСОБА_7 передав молоток своїй знайомій, яка поклала його в салон автомобіля Mazda. Після цього ОСОБА_7 знову підійшов до автомобіля ВАЗ 2115 та відчинив зліва задні двері, та почав когось штовхати. За ОСОБА_7 відразу підійшов і ОСОБА_8 , який жестом руки показав щоб з автомобіля вийшли. Звідти вийшов ОСОБА_16 та ОСОБА_8 почав з ним говорити. Поруч стояв ОСОБА_7 ОСОБА_9 при цьому знаходився біля входу в АЗС, де розмовляв зі ОСОБА_24 . Під час розмови ОСОБА_8 наніс ОСОБА_16 один удар правою рукою в живіт, від чого той похилився та відступив назад. Після цього ОСОБА_7 почав наносити чергові удари долонями по голові ОСОБА_16 та тримаючи за куртку привів до ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , які в цей час знаходилися біля входу в АЗС. ОСОБА_9 рукою показував ОСОБА_16 щоб той підійшов до нього і ОСОБА_8 схопив потерпілого за комір та почав шарпати і щось говорити потерпілому. ОСОБА_9 вказував ОСОБА_16 на своє обличчя в районі губи. О 02:06 годині ОСОБА_16 при ОСОБА_8 дістав телефон та почав щось набирати на ньому. Тоді ОСОБА_8 через лобове скло подивився на панель автомобіля ВАЗ 2115 та відчинивши передні пасажирські двері дістав звідти мобільний телефон та тримаючи його в руці підійшов назад до ОСОБА_16 і продовжив з ним розмову. В ході розмови ОСОБА_8 знову наніс удар ліктем правої руки в голову ОСОБА_16 . Останній відвернувся та схопився за голову рукою. Вказаний телефон ОСОБА_8 поклав до лівої кишені своїх штанів, а потім о 02:08 годині дістав з правого карману своєї куртки пістолет, перезарядив його та наставивши на ОСОБА_16 впритул підійшов до нього, від чого той злякавшись відскочив назад. ОСОБА_9 стояв поруч та не втручаючись спостерігав за діями ОСОБА_8 . Потім до них підійшов ОСОБА_7 . Візуальним оглядом даного відрізку відеозапису, враховуючи поведінку осіб, зафіксованих на ньому вбачається, що обвинувачені щось вимагали від потерпілого, а ОСОБА_16 судячи з усього виправдовувався перед ними та намагався щось їм пояснити. О 02:09 годині ОСОБА_8 з лівої кишені своїх штанів дістав телефон та утримуючи його перед собою почав комусь дзвонити. Обвинувачений знову шарпав ОСОБА_16 за капюшон і рукою вказував в бік автомобіля Mazda. Після цього ОСОБА_8 залишив ОСОБА_16 і попрямував до автомобіля Mazda та відчинив багажне відділення. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали кликати ОСОБА_16 щоб підійшов. В цей момент обвинувачений ОСОБА_9 знаходився біля свого автомобіля. Потерпілий від входу в АЗС пройшов до задньої частини автомобіля Mazda та зупинився біля відчиненого багажного відділення, де його чекав ОСОБА_8 і ОСОБА_7 . Багажне відділення було порожнім, застеленим червоною ковдрою. ОСОБА_7 штовхнув потерпілого в середину до багажника, де ОСОБА_16 зайняв напівлежаче положення, а ОСОБА_8 дістав звідти раніше покладений його знайомою молоток і передавши його ОСОБА_7 , зачинив багажник. О 02:14 годині ОСОБА_7 почав носити воду та змивати кров на асфальті біля задньої частини автомобіля, яка лишилася від потерпілого ОСОБА_15 . О 02:15 годині ОСОБА_35 відчинив двері багажника та почав говорити з ОСОБА_16 . Він знову дістав з правого карману пістолет та перезарядивши його наставив на потерпілого. До нього підійшов і ОСОБА_7 та спостерігав. Потім ОСОБА_8 знову зачинив багажне відділення, залишивши там потерпілого. Після цього ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 зайшли за край будівлі АЗС, де тривалий час розмовляли зі ОСОБА_24 і ОСОБА_25 . ОСОБА_7 тим часом знаходився в автомобілі Mazda на задньому сидінні, але згодом приєднався до інших. Через деякий час обвинувачені зайшли до приміщення АЗС та придбали певний товар, а потім вони вийшли на подвір`я, де розпивали якість напої, ОСОБА_7 стрибав на капоті автомобіля ВАЗ 2115. Через деякий час ОСОБА_7 підійшов до задньої частини автомобіля Mazda та відчинивши багажник заглянув у нього. Далі годині до автомобіля Mazda повернувся ОСОБА_8 та сів за кермо. За ним підійшли і ОСОБА_7 з ОСОБА_9 ОСОБА_7 сів на заднє пасажирське сидіння з правого боку, де знаходились їх знайомі жінки, а ОСОБА_9 до переднього пасажирського сидіння. О 03:00 годині автомобіль Mazda н/з НОМЕР_1 разом з обвинуваченими та потерпілим ОСОБА_16 в багажнику залишив територію АЗС WOG та повернув направо.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, не визнав, суду пояснив, що 26.02.2023 року він разом з обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заїхали на автомобілі Mazda на заправку WOG в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області. На подвір`ї біля заправки він розмовляв разом з ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_15 . В ході розмови ОСОБА_15 дорікнув їм за те, що вони не воюють, на що він відреагував негативно. В результаті виник конфлікт, в ході якого він першим наніс один удар кулаком в область обличчя ОСОБА_15 . При цьому ОСОБА_9 йому нічого не говорив. У відповідь троє учасників події почали наносити йому тілесні ушкодження в область обличчя, грудей, спини. Він зчепився з потерпілим ОСОБА_15 і почалася бійка, кількість ударів він не рахував. Свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_22 приймали участь у вказаній бійці. ОСОБА_9 намагався зупинити бійку. Потім ОСОБА_8 вистрелив з пістолета. Коли пролунав постріл бійка закінчилася і всі порозбігалися. Бійка тривала близько 10 хвилин. Свідок ОСОБА_24 , яка є заправницею, викликала поліцію, але вона так і не приїхала. На наступний день йому зателефонував слідчий, щоб уточнити його місцезнаходження. Що стосується інкримінованого йому грабежу, то телефон у потерпілого ОСОБА_16 він не викрадав його. Він бачив, як ОСОБА_16 біля заправки користувався своїм телефоном. Після цього, де потерпілий подів його, він не знає. В автомобілі, що належить ОСОБА_15 , під козирком він знайшов страховий поліс, техпаспорт, також були ще інші документи. Вказані документи він не викрадав, умислу на їх заволодіння не мав. Просто передав їх ОСОБА_8 , щоб той подивився. До автомобіля потерпілого ОСОБА_15 він сів, щоб просто подивитися, де живе останній і вичерпати конфлікт, який виник між ними. Що стосується викрадення потерпілого ОСОБА_16 , то він пояснив, що запитав у потерпілого, де живе ОСОБА_15 , на що той відповів, що знає і може показати, де він живе. Після цього відкрили йому двері, ОСОБА_16 сів на пасажирське сидіння, яке не являється багажним відділенням, і вони разом поїхали до будинку ОСОБА_15 , куди відвезли ОСОБА_16 . Він поїхав до ОСОБА_15 для встановлення місця проживання останнього та вичерпання конфлікту, який виник між ними. З будинку вийшла незнайома жінка, вони з нею поговорили і поїхали додому.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, не визнав, суду пояснив, що 26.02.2023 року вони на автомобілі ОСОБА_9 поверталися додому і заїхали на АЗС WOG в с. Возсіятське. Він з ОСОБА_9 зайшли до приміщення випити кави. Чи заходив ОСОБА_7 в приміщення станції він не пам`ятає. Коли підійшли до каси, де стояло багато незнайомих йому чоловіків, між кимось з потерпілих та ОСОБА_9 почалася сварка. Після цього, вказані чоловіки вийшли на вулицю, а згодом з приміщення вийшов і ОСОБА_9 . Знаходячись ще біля каси він через вікно, з приміщення АЗС, побачив бійку та почув гучні крики, а тому маючи на меті це зупинити, вибіг до автомобіля, де з центральної консолі, взяв пістолет та вистрілив вгору, щоб налякати. Де знаходився пістолет він знав раніше, оскільки ОСОБА_9 , якому він належав, йому про це повідомив. ОСОБА_22 та ОСОБА_23 втекли з території АЗС. ОСОБА_15 погрожував кинути гранату. ОСОБА_15 залишився на місці. Хто з ним бився та хто кому наносив якісь удари він не бачив. Сам не наносив ударів. Особисто він ні з ким не розмовляв та нікому не погрожував. Не бачив також щоб хтось комусь наносив удари скляними пляшками. Потім підійшла касир АЗС та подякувала їм за те, що вони дали відсіч цим чоловікам, оскільки вони часто порушують спокій громадян села. Потім побачили в машині потерпілого ОСОБА_16 , в якого запитали, де інші і він сказав, що зараз їм подзвонить. ОСОБА_16 сісти в автомобіль він не примушував, останній був п`яний, сів туди добровільно, щоб показати дорогу до інших учасників події. Автомобіль має сім сидячих місць та обладнаний третім рядом сидінь, які розташовані в салоні автомобіля, а не в багажнику. Коли приїхали до місця, на яке вказав ОСОБА_16 , він зупинився, відчинив останньому двері, той виліз та пішов у двір. В дворі загорілося світло, вийшла незнайома жінка, з якою вони почали розмовляти. ОСОБА_16 в свою чергу до них більше не вийшов. Після цього вони сіли в автомобіль і поїхали назад, на АЗС, де перебували ще близько 2-х годин та, викликавши поліцію, чекали на неї. На наступний день до нього додому приїхали працівники поліції. Телефон у потерпілого він не викрадав, подзвонив з нього і потерпілий його забрав. У нього теж чорний телефон, ідентичний як у ОСОБА_16 , останній забрав свій телефон.

Обвинувачений ОСОБА_9 винним себе в у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав. Суду пояснив, що вони разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 приїхали на АЗС в с. Возсіятське заправити автомобіль та скупитись. Разом з ОСОБА_8 зайшли в середину, де вибирали товар, після чого підійшли до каси розрахуватись. Біля каси знаходились троє незнайомих йому чоловіків, які грали в лотерею та він попросив їх відійти від каси та надати їм можливість розрахуватись. Один з них, ОСОБА_15 , якого він не пам`ятає візуально, почав з ними конфліктувати, пред`явив претензії, чому вони не на війні. Останній крикнув в його бік та вийшов з приміщення АЗС. Розрахувавшись за товар він також вийшов на вулицю та побачив зліва біля входу в приміщення АЗС, на відстані 1,5-2 метри, ОСОБА_15 разом з двома чи трьома чоловіками. ОСОБА_15 відразу наніс йому удар в обличчя, в область губи, розрубав лице, від чого він впав на землю. Його били по голові, однак хто саме він не пам`ятає. Він почав захищатися від дій ОСОБА_15 , але досконально як відбувалася бійка, чим саме він наносив удари у відповідь, їх кількість і кому, не пам`ятає. Його товаришів поруч не було. Коли бійка припинилася його забрали працівники АЗС, які надавали йому медичну допомогу від отриманих ушкоджень. Коли після цього він вийшов зі станції на подвір`я то на території вже нікого не було. ОСОБА_7 разом з дівчатами, які також приїхали з ними, сиділи в машині на задньому пасажирському сидінні. Оскільки він був втомлений, то автомобілем керував ОСОБА_8 . Чи розмовляв в той час ОСОБА_7 по телефону також не пам`ятає. Інших осіб в автомобілі не бачив. Він сів на переднє пасажирське сидіння і вони проїхали близько 40 секунд, після чого зупинились, в цей час хтось вийшов з автомобіля. Місце зупинки та хто саме виходив з автомобіля він не пам`ятає через погане самопочуття. В його автомобілі відсутнє багажне відділення, проте є шосте та сьоме місце для сидіння, які розкладаються. Щоб хтось виходив з багажника він не бачив. Дозволу в нього про те, щоб когось посадити в салон, ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_8 не запитували. Розмов про це не було. Після цього вони поїхали в м. Бобринець. По дорозі ніхто ні з ким не розмовляв, він взагалі заснув. Подібних розмов про документи чи мобільні телефони не було. Про викрадене майно він дізнався лише від поліцейських, які приїхали до нього додому на наступний день. Щоб хтось до цього сідав до автомобіля потерпілого ОСОБА_15 він не бачив. Потерпілого ОСОБА_16 візуально не пам`ятає, оскільки на АЗС було багато людей. З ним особисто він не спілкувався, чи спілкувалися з ним інші обвинувачені, він не бачив. Вказівки ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 під час бійки, щодо нанесення ударів потерпілим, не надавав. Стартовий пістолет чорного кольору, який знайшли в його автомобілі, належить йому. Марку пістолета не пам`ятає. Він придбав його близько року тому та тримав в салоні в центральній консолі (підлокітнику). Пістолет зарядженим не був, набої до нього знаходились в коробці. Скільки набоїв входить до магазину не пам`ятає. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не знали де він тримає пістолет. Після події пристрій на кількість набоїв не перевіряв та взагалі ним не користувався. Під час події на АЗС в с. Возсіятське, вказаний пістолет не використовував. Чи користувався ним хтось інший він не бачив, дозволу на користування пістолетом, в нього ніхто не запитував. Від отриманих тілесних ушкоджень він відчував біль у потилиці, що змусило його звернутися за медичною допомогою до лікарні, де йому було встановлено діагноз струс головного мозку та призначено лікування.

Суд критично ставиться до показань обвинувачених щодо їх невинуватості, оскільки вони повністю спростовуються наданими суду доказами, які у сукупності доводять вину обвинувачених, є неспростованими та сумнівів не викликають.

Суд, керуючись ст. 94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

З урахуванням повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, оцінивши всі досліджені докази в сукупності, зокрема пояснення потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 ОСОБА_28 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_36 , ОСОБА_29 , ОСОБА_37 , протоколи прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 26.02.2023 року, 03.03.2023 року; протоколи огляду речей від 03.03.2023, 07.03.2023 року, 11.04.2023 року; протоколи огляду місця події від 26.02.2023 року; протоколи обшуку від 26.02.2023 року, 28.02.2023 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.02.2023 року; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2023 року; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2023 року; протокол проведення слідчого експерименту від 27.02.2023 року; протокол огляду місцевості від 11.04.2023 року; висновок експерта № 75 від 02.03.2023 року; висновок експерта № СЕ-19/115-23/3638 БЛ від 16.03.2023 року; висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1596/23 від 12.04.2023 року; копія виписки № 208/88 від 26.02.2023 року та відеозапис з камер спостереження АЗС WOG, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих їм стороною обвинувачення кримінальних правопорушень.

Наведені вище дії ОСОБА_7 стороною обвинувачення вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ч. 1 ст. 357 КК України, тобто викрадення офіційних документів, вчинене в особистих інтересах, ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі, вчинене групою осіб, ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Наведені вище дії ОСОБА_8 стороною обвинувачення вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційних документів, вчинене в особистих інтересах, ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі, вчинене групою осіб, ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Наведені вище дії ОСОБА_9 стороною обвинувачення вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі, вчинене групою осіб.

Доводи сторони захисту, адвокатів ОСОБА_38 та ОСОБА_13 з приводу недопустимості протоколу огляду речей від 07.03.2023 року та додатків до нього, складеного слідчим ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_39 на підставі якого було вилучено флеш носій «VEGA 32GB» та відеозапису події за 26.02.2023 року з автозаправки WOG суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Згідно ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Згідно правових висновків Верховного Суду у справах № 737/641/17, № 756/4840/16 якщо особа, у розпорядженні якої знаходяться речі, документи та інші матеріали, які мають доказове значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, висловлюючи своє волевиявлення, добровільно надає їх слідчому, це не свідчить про здобуття таких доказів органом досудового розслідування у позапроцесуальний спосіб та не є підставою для визнання їх недопустимими.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.01.2025 року (справа № 751/503/22) зазначено, що критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК) - у випадках, коли такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів, що зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів.

При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 93 КПК України з бирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 26.02.2023 року за вих. № 3062/61-2023 слідчим СВП ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надіслано запит директору ТзОВ «Вест Петрол Маркет» з проханням надати відео з камер спостереження АЗС WOG (том 2 а.с. 102).

На запит слідчого від директора ТзОВ «Вест Петрол Маркет» надійшла відповідь про надання можливості копіювання відеозаписів з камер спостереження АЗС, розташованої по вул. Покровська 70 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області, в запитуваний період часу на власний носій інформації. (том 2 а.с. 103).

Перевіряючи вказані доводи захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , суд не знайшов підстав для їх задоволення.

Натомість оцінюючи вказаний доказ з точки зору належності та допустимості суд приходить до висновку, що відеофайли з камер спостереження АЗС WOG, які були копійовані на флеш носій «VEGA 32GB» отримані слідчим внаслідок добровільної згоди директора ТзОВ «Вест Петрол Маркет», відеофайли вилучені в ході огляду, про що 07.03.2023 року складено протокол огляду речей з фотознімками. Під час слідчої дії було оглянуто флеш-носій VEGA на 32Gb срібно-чорного забарвлення з відеозаписом з камер спостереження АЗС WOG, виданий ОСОБА_33 за адресою: АДРЕСА_4 (том 2 а.с. 104).

Захисник ОСОБА_13 посилається на те, що з протоколу не можливо встановити де відбувалася слідча дія, з якого саме технічного приладу або технічного засобу та у який спосіб було здійснено зняття показань, ким здійснювалися показання та яким чином вказаний флеш носій опинився у невідомого громадянина ОСОБА_40 , суд роз`яснює наступне.

Однак згідно протоколу огляду речей від 07.03.2023 року огляд флеш носія «VEGA 32GB» відбувався за адресою: АДРЕСА_4 на АЗС WOG.

Відеозаписи з камер відеоспостереження АЗС WOG були добровільно надані слідчому громадянином ОСОБА_41 .

Таким чином, суд не вбачає допущення з боку слідчого порушень вимог ст. 245-1 КПК України.

Згідно ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу флеш носій «VEGA 32GB» з відеозаписами обставин події були виготовлені у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері (відеореєстраторі) в електронному вигляді у виді файлів. Таким чином, записані на флеш носію електронні файли у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.

Крім того, суд звертає увагу, що сторона захисту не оспорює достовірності відображення на вказаних записах.

Посилання захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , що датою утворення файлів на флеш носію є вівторок 28.02.2023 року, тоді як проведення даної слідчої дії та складення протоколу відбулося 07.03.2023 року, суд розцінює безпідставним, оскільки вона могла утворитися комп`ютерною системою внаслідок чергового копіювання вказаних відео файлів, та може бути іншою в залежності від дати та часу копіювання.

З приводу доводів сторони захисту, адвоката ОСОБА_11 , щодо неналежних доказів - звіту фізичної особи-підприємця ОСОБА_37 , який не має ніякого відношення до обставин, встановлених під час досудового розслідування, відомостей, які містяться у повідомлені про нову підозру ОСОБА_7 щодо заволодіння мобільним телефоном Huawei Y5 (2018) DRA-L21 та відомостей, які містяться в обвинувальному акті від 24.04.2023 року у кримінальному провадженні № 12023152170000052 щодо протиправного заволодіння ОСОБА_7 мобільним телефоном Huawei Y5 (2018) DRA-L21 суд зазначає наступне.

15.04.2023 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_42 проведено незалежну оцінку майна, власником якого є ОСОБА_16 , мобільного телефону Huawei Y5 (2018) DRA-L21 б/в, вартість якого з урахуванням моделі та характеристик склала 1080,00 грн.

В ході судового розгляду була також проведена судова товарознавча експертиза № СЕ-19/115-25/16077-ТВ від 01.10.2025 року вказаного телефону, виконана судовим експертом Миколаївського НДЕКЦ МВ України, відповідно до якої вартість мобільного телефону Huawei Y5 (2018) DRA-L21 становить 806,66 грн.

З урахуванням вказаного висновку прокурором змінено обвинувачення ОСОБА_7 в частині вартості викраденого майна, у зв`язку з чим вказаний звіт ФОП ОСОБА_37 судом не оцінюється під час прийняття рішення по даній справі.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та захисників щодо недоведеності обвинувачення за ч. 4 ст. 186 КК України суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_16 , наданими останнім в ході судового розгляду, а також даними відеозапису слідчого експерименту, проведеного 27.03.2023 року з участю потерпілого ОСОБА_16 . Суд вважає пояснення потерпілого з цього приводу послідовними, об`єктивними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено та надано суду клопотання про закриття кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України у зв`язку з відсутністю доказів та недоведеністю події злочину.

Дослідивши вказані клопотання суд приходить до слідуючого.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

- встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

- встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Із вказаних вище мотивів суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 186 КК України.

Крім того, суд не може закрити вказане кримінальне провадження згідно із Законом №3886-ІХ, оскільки ч. 4 ст. 186 КК України не підлягає закриттю через декриміналізацію, оскільки вчинення грабежу в умовах воєнного стану кваліфікується як тяжкий злочин, незалежно від вартості викраденого.

Також суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 146 КК України.

Доводи сторони захисту щодо відсутності події кримінального правопорушення та недоведеності обвинувачення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України суд не приймає до уваги з наступних підстав.

В ході судового засідання потерпілий ОСОБА_16 дав суду покази, згідно яких вказав, що на АЗС WOG обвинувачені наносили йому тілесні ушкодження, погрожували прострілити ногу чи живіт, примушуючи його сісти в багажник автомобіля Mazda CX-9. Їх погрози він сприймав реально. З метою пошуку його товаришів ОСОБА_15 , ОСОБА_23 і ОСОБА_22 він мав сісти до автомобіля обвинувачених та показати де проживають останні.

Так, потерпілий ОСОБА_16 зазначав, що до вказаного транспортного засобу він дійшов самостійно, оскільки його покликали обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , однак бажання сідати до багажного відділення не мав. Він пояснив, що хтось з обвинувачених заштовхнув його в середину, де він зайняв напівлежаче положення.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження АЗС WOG вбачається, що 02:09 годині 26.02.2023 року ОСОБА_7 жестом руки кликав потерпілого підійти та коли той наблизився до багажного відділення автомобіля Mazda CX-9, то зупинився, став опиратися, після чого обвинувачений ОСОБА_7 штовхнув його в середину.

Із вказаного відеозапису також вбачається, що відділення в автомобілі, куди заштовхнули потерпілого ОСОБА_16 не мало 6 і 7 сидінь, а мало вигляд саме багажника, а не салону автомобіля. Сидіння там були не розкладені і потерпілого посадили на підлогу багажника, що виглядало досить принизливо, про що потерпілий зазначав, що вимушений був знаходитись в напівлежачому положенні. Знаходився він там не по своїй волі, а примусово. Втекти він звідти не міг, оскільки багажник був закритий та побоювався фізичної розправи над ним.

Крім того, наявність в автомобілі Mazda семи посадкових місць не виключає наявність у вказаному транспортному засобі багажного відділення.

Що стосується участі у вказаних подіях обвинуваченого ОСОБА_9 , то із дослідженого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_9 брав активну участь в подіях, які відбувалися на території АЗС WOG в с. Возсіятське, вчиняв протиправні дії, давав вказівки іншим обвинуваченим, і вони їх виконували, слідкував за подіями, приймав участь у з`ясуванні стосунків з потерпілим ОСОБА_16 , спостерігав за протиправними діями ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у відношенні ОСОБА_16 , знаходився на близькій відстані від них і не міг не чути погроз, які ті висловлювали на адресу ОСОБА_16 , міг зупинити обвинувачених, заборонити їм вчиняти такі дії з потерпілим, забрати пістолет у ОСОБА_8 , коли він погрожував потерпілому ОСОБА_16 , припинивши таким чином його протиправні дії, проте не зробив цього. Дана поведінка вказує на те, що він погоджувався з діями інших обвинувачених і схвалював їх.

ОСОБА_9 , якому належить автомобіль Mazda CX-9 н/з ГБМ 777 міг заборонити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поміщати ОСОБА_16 до багажного відділення та тривалий час його там утримувати, використовувати автомобіль для перевезення потерпілого ОСОБА_16 та пошуку потерпілого ОСОБА_15 за місцем проживання.

Крім цього, пошук обвинуваченими за місцем проживання потерпілого ОСОБА_15 з використанням потерпілого ОСОБА_16 на автомобілі Mazda CX-9 належного ОСОБА_9 , який сидів на передньому пасажирському сидінні, яким керував ОСОБА_8 та в якому на задньому сидінні перебував ОСОБА_7 , а в багажному відділенні якого перебував ОСОБА_16 свідчить про певну мету цих дій та наявність узгодженості таких дій між всіма обвинуваченими.

Відповідно до постанови ККС ВС від 02.05.2024 року у справі № 344/2803/23, провадження № 51-4857км23, особа не може вважатися стороннім спостерігачем, коли перебуває поряд із вчиненням насильницького злочину, не перешкоджає його реалізації, не залишає місце події та об`єктивно своєю поведінкою підтримує спільний злочинний результат.

З огляду на викладене суд критично відноситься до доводів ОСОБА_9 і його захисника про його непричетність до незаконного позбавлення ОСОБА_16 волі і вважає його вину доведеною.

Також суд вважає доведеною вину ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки доказами, дослідженими судом, доведено, що він завдавав тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_15 .

Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_36 , оскільки вона близько 10 років знайома з обвинуваченим ОСОБА_7 та перебуває з ним в тісних дружніх відносинах.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_7 щодо відсутності в його діях умислу на викрадення документів з автомобіля ВАЗ не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються його власними поясненнями, поясненнями потерпілого ОСОБА_16 та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з камер спостереження АЗС WOG.

ОСОБА_7 під час надання показів суду зазначив, що в автомобілі, що належить ОСОБА_15 , під козирком він знайшов страховий поліс, техпаспорт, також були ще інші документи, які він передав ОСОБА_8 . При цьому дозволу власника транспортного засобу, який надавав йому право проникнути до салону автомобіля ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 та вийняти вказані документи він не мав.

Потерпілий ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що хтось з обвинувачених повідомив йому, щоб він і його товариші забрали свої телефони і документи в м. Бобринець.

Із відеозапису з камер спостереження вбачається як ОСОБА_7 сів до салону автомобіля ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 на переднє пасажирське сидіння та почав щось шукати, відкинув сонцезахисний козирок та відчинив речовий ящик. З автомобіля він вийшов з паперами в файлі та передав їх ОСОБА_8 .

Вказані докази в своїй сукупності та послідовності відповідають один одному, дійсним обставинам справи та підтверджують вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Наведені вище дії ОСОБА_8 стороною обвинувачення вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційних документів, вчинене в особистих інтересах, ч. 2 ст. 146 КК України - незаконне позбавлення волі, вчинене групою осіб, ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

Сторона захисту вважає невинуватим ОСОБА_8 в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки матеріали справи були сфальсифіковані у відношенні нього.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_13 , просив суд визнати недопустимими доказами протокол огляду місця події від 26.02.2023 року з 07:33 до 08:33 години у с. Возсіятське; показання ОСОБА_15 , надані в судовому засіданні 21.03.2024 року; протокол огляду місцевості від 11.04.2023 року; висновок експерта № 1596/23 від 12.04.2023 року; заяву ОСОБА_15 від 03.03.2023 року про добровільне надання коробки від мобільного телефону «Самсунг телексі А51»; протокол огляду речей від 07.03.2023 року та додатків до нього, складений слідчим ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_39 на підставі якого було вилучено флеш носій «VEGA 32GB» з відео файлами; відеозапис події за 26.02.2023 року з АЗС WOG на флеш накопичувачі «VEGA 32GB».

Вирішуючи питання щодо допустимості чи недопустимості доказів, які зібрані у кримінальному провадженні суд приходить до слідуючого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 26.02.2023 року від власника транспортного засобу ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 ОСОБА_21 надано дозвіл на проведення слідчих дій на території автомобіля (том 2 а.с. 205)

В судовому засіданні ОСОБА_21 під час демонстрації заяви підтвердив свій почерк та поставлений в заяві підпис. Також пояснив, що під час огляду його автомобіля він був присутнім, однак участі в якості понятого не приймав.

Тобто, огляд транспортного засобу ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 та території АЗС WOG в с. Возсіятське було проведено без порушень, передбачених ст. 233, ст. 236, ст. 237 КПК України, з дозволу власника автомобіля, в публічному місці на території АЗС, за результатами якого 26.02.2023 року було складено протокол огляду місця події.

Так, 21.03.2024 року потерпілий ОСОБА_15 надав суду свої показання, під час яких неодноразово зазначав, що деякі обставини події не пам`ятає через завдані тілесні ушкодження в голову. Крім того, під час проходження військової служби він зазнав декілька контузій.

Проте, аналізуючи надані потерпілим пояснення, суд вважає їх допустимими та такими, що повністю відповідають обставинам справи і збігаються з поясненнями свідків та відеозаписом з камер спостереження АЗС WOG.

Суд не погоджується з доводами захисника ОСОБА_13 щодо визнання недопустимим такого доказу як протокол огляду місцевості від 11.04.2023 року, оскільки не складення слідчим відповідних документів, з яких йому стало відомо про місцезнаходження мобільного телефону SAMSUNG Galaxy A51 є лише неповнотою досудового розслідування та не істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, жодних доказів захисником щодо фальсифікації протоколу огляду місцевості до суду не надано.

Згідно протоколу огляду місцевості від 11.04.2023 року оглянуто відкриту ділянку місцевості поблизу домоволодіння, розташованого по вул. Покровська 69 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області, де було виявлено мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A51.

Огляд вказаного пристрою був проведений згодом, про що 11.04.2023 року було складено протокол огляду речей.

Згідно твердження захисника ОСОБА_13 з приводу того, що страховий поліс № 212619991 неможливо викрасти у паперовій формі, оскільки він є електронним страховим полісом суд роз`яснює наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» документом є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно п. 6 ч. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий сертифікат "Зелена картка" - картка міжнародного автомобільного страхування, що застосовується у державах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" та посвідчує наявність у державах, зазначених і не викреслених у такому сертифікаті, чинного міжнародного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє на умовах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності держави перебування відповідного транспортного засобу.

Згідно ст. 11 вказаного Закону після укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик зобов`язаний не пізніше дати і часу початку строку його дії надіслати (надати) страхувальнику страховий поліс у спосіб, обраний таким страхувальником із запропонованих страховиком, з використанням контактних даних, зазначених страхувальником під час укладення договору.

Згідно ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у паперовій формі страховик зобов`язаний видати страхувальнику страховий поліс у паперовій формі та надіслати повідомлення на номер телефону або в іншій спосіб, обраний страхувальником, про внесення інформації (запису) про такий договір до Єдиної централізованої бази даних.

Верховний Суд України зазначив, що у відповідності із Законом України від 02.10.1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 цього Закону).

Цивільний процесуальний кодекс України 2004 року до фактів, що мають юридичне значення, відносить ті з них, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (стаття 256 Кодексу).

Примітка до статті 358 Кримінального кодексу України під офіційним документом розуміє документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм і містять передбачені законом реквізити.

Страховий поліс №212619991 від 23.12.2022 року, який вилучений під час затримання ОСОБА_8 та оглянутий в ході судового розгляду виданий представником страхової компанії «Уніка», містить «мокру» печатку №143 «Для договорів страхування страхової компанії «Уніка»» та посвідчує укладення внутрішнього електронного договору страхування та містить усю необхідну інформацію про умови страхування.

З урахуванням правової позиції Верховного суду України зазначеній у постанові від 09.07.2015 року, вимог Закону України «Про інформацію», примітки до ст. 358 КК України та з урахуванням положень п. 1.8 ст. 1 та п. 17.2. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховий поліс №212619991 від 23.12.2022 є офіційним документом і не міг бути роздрукованим потерпілим ОСОБА_15 в такому вигляді з мережі Інтернет.

Доводи сторони захисту про спростування листом ТОВ "Лайфселл" від 20.01.2025 року факту викрадення мобільного телефону ОСОБА_15 суд не приймає до уваги, оскільки зазначені в інформації коди IMEI не відповідають кодам IMEI мобільного телефону ОСОБА_15 . Вищевикладене підтверджує те, що використовувався номер мобільного телефону НОМЕР_13 , а не сам мобільний телефон. Крім цього, перебування мобільного телефону НОМЕР_13 в зоні дії базової станції розташованої у м. Новогродівка Покровського району Донецької області після 11.04.2023 року, тобто виявлення та вилучення мобільного телефону «Samsung Galaxy A-51» ОСОБА_15 в с. Возсіятське Вознесенського району Миколаївської області, також спростовує зазначений аргумент сторони захисту оскільки з часу виявлення та вилучення телефону слідчим, потерпілий не міг його використовувати та не використовував так як телефон перебував в опечатаному стані в камері зберігання речових доказів і не містить слідів його використання з 26.02.2023 року. Крім цього, SIM-карта оператору мобільного зв`язку встановлена в мобільному телефоні. Вищевикладене вказує на те, що потерпілим виготовлено дублікат SIM-карти (заміна) через офіційні магазини мобільного оператору у зв`язку з її викраденням. А тому підстави вважати, що мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A-51 з сім карткою НОМЕР_13 , який був описаний та знаходився на той час в кімнаті зберігання речових доказів, міг використовувався в іншому місці, відсутні.

Судом досліджені також характеризуючі матеріали на ОСОБА_7 , із яких вбачається, що обвинувачений зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, раніше неодноразово судимий, судимості не зняті і не погашені. Станом на 22.12.2025 року перебуває на обліку Кропивницького районного сектору № 2 філії Центру пробації Кіровоградської області. Згідно інформації КНП «Бобринецька лікарня» ОСОБА_7 не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра. Із повідомлення Бобринецької міської ради скарги, заяви та інші повідомлення стосовно неправомірної поведінки ОСОБА_7 не надходили.

Судом досліджені також характеризуючі матеріали на ОСОБА_8 , із яких вбачається, що обвинувачений зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , не працює, одружений, раніше не судимий. Станом на 28.02.2023 року не перебуває на обліку Кропивницького районного сектору № 2 філії Центру пробації Кіровоградської області. Згідно інформації КНП «Бобринецька лікарня» ОСОБА_8 не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра. ОСОБА_8 не перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , виключений з військового обліку на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Строкову військову службу не проходив, приданий, зарахований в запас за ч. 3 п. 5 ст. 15 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (як засуджений). Із повідомлення Бобринецької міської ради скарги, заяви та інші повідомлення стосовно неправомірної поведінки ОСОБА_8 не надходили.

Судом досліджені також характеризуючі матеріали на ОСОБА_9 , із яких вбачається, що обвинувачений зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , одружений, має двох дітей (одна з них неповнолітня), офіційно не працює, характер не стриманий, має шкідливі звички. Згідно інформації КНП «Бобринецька лікарня» ОСОБА_9 не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра. ОСОБА_9 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Строкову військову службу не проходив, згідно ст. 130 наказу МО СРСР № 185-1973 (як засуджений). На військову службу за контрактом, військову службу по мобілізації не призивався. Згідно досудової доповіді на обвинуваченого ОСОБА_9 представник Вознесенського районного сектору №3 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях встановив, що ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення зводиться до середнього рівня ризику, а також середнього рівня ризику небезпеки для суспільства, в тому числі і для окремих осіб. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_9 без ізоляції від суспільства можливе.

Обираючи обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 міру покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає пом`якшуючих покарання обставин.

Обтяжуючі покарання обставини для обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та положень п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

При визначенні покарання для обвинуваченого ОСОБА_7 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має не зняту та непогашену судимість, його ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, не визнання ним вини у вчинених кримінальних правопорушень, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, а також ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до тяжкого, нетяжкого злочинів та кримінальних проступків, суспільну небезпечність даних злочинів, обставини за яких було вчинено злочини, думку прокурора щодо покарання, яке необхідно призначити, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_7 покарання з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України за кожне кримінальне правопорушення окремо, та визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді позбавлення волі. Таке покарання буде, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Згідно вироку Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 70, ст.ст. 71, 75 КК України і признано покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Оскільки злочини, передбачені ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України вчинені в період іспитового строку, то покарання ОСОБА_7 слід призначити із застосовуванням ст. 71 КК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Положенням ч. 5 ст. 74 КК України встановлено, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Оскільки на даний момент сплив строк, передбачений ст.49 КК України, за вчинення ОСОБА_7 кримінальних проступків, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357 КК України, обвинувачений підлягає звільненню від покарання, призначеного за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357 КК України.

При визначенні покарання для обвинуваченого ОСОБА_8 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, не визнання ним вини у вчинених кримінальних правопорушень, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, а також ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до тяжкого, нетяжкого злочинів та кримінального проступку, суспільну небезпечність даних злочинів, обставини за яких було вчинено злочини, думку прокурора щодо покарання, яке необхідно призначити, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_8 покарання з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України за кожне кримінальне правопорушення окремо, та визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді позбавлення волі. Таке покарання буде, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Оскільки на даний момент сплив строк, передбачений ст. 49 КК України, за вчинення ОСОБА_8 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, обвинувачений підлягає звільненню від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 357 КК України.

При визначенні покарання для обвинуваченого ОСОБА_9 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий, його ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, невизнання ним вини у вчинених кримінальних правопорушень, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, а також ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до нетяжкого злочину та кримінального проступку, суспільну небезпечність даних злочинів, обставини за яких було вчинено злочини, висновок органу пробації, думку прокурора щодо покарання, яке необхідно призначити, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі. Таке покарання буде, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Також суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_9 без ізолювання від суспільства із застосуванням до нього ст. 75 КК України.

Оскільки на даний момент сплив строк, передбачений ст. 49 КК України, за вчинення ОСОБА_9 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, обвинувачений підлягає звільненню від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 125 КК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , слід залишити без змін у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно ст. 124 КПК України з обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 пропорційно підлягають стягненню витрати за проведення судових експертиз.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а тому враховуючи, що арештоване майно за ухвалами слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 02.03.2023 року не підлягає конфіскації за вироком, суд вважає за можливе вказаний арешт скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не заявлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_17 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді 1 (один) рік обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 1 (один) рік обмеження волі.

- за ч. 2 ст. 146 КК України у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 186 КК України у вигляді 7 (сім) років позбавлення волі.

Згідно ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021 року, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді 8 (вісім) років позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з 10.04.2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 26.02.2023 року до 10.04.2026 року із розрахунку один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_18 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 146 КК України у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 186 КК України у вигляді 7 (сім) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 1 (один) рік обмеження волі.

Згідно ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання за ч. 1 ст. 357 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у вигляді 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з 10.04.2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк попереднього ув`язнення з 26.02.2023 року до 10.04.2026 року із розрахунку один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_19 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді 1 (один) рік пробаційного нагляду;

-за ч. 2 ст. 146 КК України у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі.

Згідно ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання за ч. 1 ст. 125 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Необхідність обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 відсутня.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз:

- № СЕ-19/115-23/3638БЛ від 16.03.2023 року (експертиза зброї та бойових припасів до неї) в сумі 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) грн. 24 коп.;

- № 1596/23 від 12.04.2023 року (судово-товарознавча експертиза) в сумі 240 (двісті сорок) грн. 00 коп.

Реквізити для оплати судових витрат: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 02.03.2023 року у справі № 471/208/23 на автомобіль «Mazda» СХ-9 н/з НОМЕР_1 чорного кольору, яким користується ОСОБА_9 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 02.03.2023 року у справі № 471/208/23 на стартовий пістолет та 16 набоїв 9 мм до стартового пістолета - скасувати.

Речові докази по справі:

1.Ватяні палички зі змивом з лівих задніх дверей автомобіля ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 , які поміщено до паперового пакету НПУ та направлено до камери речових доказів СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області; змиви з дверей автомобіля ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 , які поміщено до паперового пакету НПУ та направлено до камери речових доказів СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області; дві гільзи, які поміщено до паперового пакету НПУ та направлено до камери речових доказів СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області; відбитки слідів рук, які перенесено на аркуш паперу та поміщено до паперового пакету НПУ і направлено до камери речових доказів СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області; три гільзи, одна з яких зі слідами пострілу, дві інші в цілому стані, які поміщено до паперового пакету НПУ та направлено до камери речових доказів СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області; три набої калібру 9мм до стартового пістолета, які поміщено до сейф пакету WAR 1123770 і передано до камери речових доказів СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

2.6 ватних паличок зі змивами з транспортного засобу «Mazda» СХ-9, які поміщено до паперового конверту НПУ СУ, стартовий пістолет, магазин з одним набоєм, набій зі ствола, які поміщено до сейф пакету WAR 1123728, два набої 9 мм до стартового пістолета, які поміщено до сейф пакету WAR 1123736, пакунок із 12 набоями 9 мм до стартового пістолета, які поміщено до сейф пакету WAR 1123730 та направлено на зберігання до камери речових доказів ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

3.Автомобіль марки ВАЗ 2115 н/з НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_15 , страховий поліс № 212619991 та євро протокол до нього, які поміщено до сейф пакету WAR 1123378 і передано до камери речових доказів СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - повернути власнику ОСОБА_21 ;

4.Флеш-носій «VEGA» 32GB з відеозаписами з камер відеоспостереження, який поміщено до паперового сейф-пакету та зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

5.Автомобіль «Mazda» СХ-9 н/з НОМЕР_1 чорного кольору, який знаходить на спеціальному майданчику СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області та ключ запалювання чорного кольору до автомобіля марки «Mazda», який поміщено до сейф пакету ВУМ 007380 і направлено до камери речових доказів ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - повернути власнику;

6.Мобільний телефон марки «SIGMA» та мобільний телефон марки «SAMSUNG A13», які поміщено до сейф пакету WAR 1123769 і передано до камери речових доказів СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, згодом повернуто під зберігальну розписку ОСОБА_8 - залишити повне розпорядження останнього;

7.Три пластикові картки та інші документи, які поміщено до сейф пакету WAR 1123766 і передано до камери речових доказів СПД №1 ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, згодом повернуто законному власнику ОСОБА_15 - передати в повне розпорядження;

8.мобільний телефон марки SAMSUNG чорного кольору, який поміщено до сейф пакету ЕХР 0154006 і передано під розписку власнику ОСОБА_7 - залишити в повне розпорядження останнього;

9.мобільний телефон SAMSUNG, який поміщено до сейф пакету ВУМ2001895 та направлено до камери речових доказів ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області , згодом повернуто законному власнику ОСОБА_7 - залишити в повне розпорядження останнього;

10.коробка від мобільного телефону марки SAMSUNG Galaxy A51 та посібник, котрі поміщено до сейф пакету 7107862 та направлено до камери речових доказів ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області; мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A51 темного кольору та чорний чохол до нього, котрі поміщено до сейф пакету KIV4101661, WAR1123756 та направлено на зберігання до кімнати речових доказів ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - повернути власнику.

На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1