Вирок від 09 квітня 2026 р. у справі №149/4283/25 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння

Дата: 09 квітня 2026 р.

Справа: №149/4283/25

Суддя: Олійник І. В.

Справа № 149/4283/25

Провадження №1-кп/149/91/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2026 м.Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 , приймає участь у режимі відеоконференції

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник угоду про примирення заявлену у кримінальному провадженні № 12025020210000377 від 25.08.2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільник Вінницької області, не одруженого, військового, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24.08.2025 о 22:00 год. водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно-справним автомобілем «SUZUKI GRAND VITARA», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Владислава Українця у м. Хмільник Вінницької області, із пасажиром ОСОБА_6 на передньому сидінні, неподалік багатоповерхового будинку по вул. Владислава Українця, № 17 у м. Хмільник Вінницької області, в порушення п. 10.1, 12.1. ПДР України, не врахував дорожню обстановку, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив виїзд за межі проїзної частини, де допустив зіткнення зі стовбуром дерева, у результаті чого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 27.12.2023 № 83, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла (множинні садна м`яких тканин тіла; закриті переломи кісток тазу; закритий перелом правої стегнової кістки), яка належить до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як така, що спричинила тривалий розлад здоров`я, понад три тижні (більш як 21 день), згідно п. 2.2 наказу № 6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

Відповідно до висновку судово інженерно-транспортної експертизи від 03.12.2025 № СЕ-19/102-25/24966-ІТ, порушення водієм автомобіля «SUZUKI GRAND VITARA», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 п. 10.1, 12.1, 12.4 ПДР знаходиться у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками – отриманням ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

15.02.2026 між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 укладено угоду про примирення.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 просили затвердити угоду про примирення. Обвинувачений зазначив, що розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення. Свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив, що угода укладена ним добровільно, без будь-якого тиску, погроз або обіцянок.

Потерпілий ОСОБА_6 у підготовчому засіданні повідомив, що наслідки затвердження угоди про примирення йому зрозумілі, просив затвердити угоду. Підтвердив, що угода укладена ним добровільно, без будь-якого тиску, примусу, погроз або обіцянок. Зазначив, що обвинувачений відшкодував заподіяну йому шкоду.

Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення, зазначив, що така угода відповідає вимогам КПК України та КК України, просить призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

За змістом угоди, обвинувачений повністю відшкодував потерпілому заподіяну злочином шкоду. Сторони домовилися про призначення обвинуваченому за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, узгодженого покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, а саме: для обвинуваченого обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, для потерпілого обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Сторони розуміють наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 468, ч. ч. 1, 3, 5 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення, яка укладається у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Суд встановив, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286-1 КК України, його дії кваліфіковано вірно, цей кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Надана суду угода відповідає вимогам, які пред`являються до угоди про примирення, що передбачені ст. 471 КПК України, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Судом також враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання, місцем проходження служби характеризується позитивно, повністю відшкодував заподіяну шкоду та примирився з потерпілим.

При цьому суд, враховує, що відповідно до ч.1 ст.66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, визнаються, зокрема, щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Факт відшкодування завданої кримінальним правопорушенням як матеріальної, так і моральної шкоди підтвердив потерпілий. Під добровільним відшкодуванням шкоди слід розуміти активну поведінку винної особи, яка спрямована на усунення заподіяних нею негативних наслідків кримінально-караного діяння, тобто в першу чергу це вольові та активні дії винного.

У підготовчому засіданні потерпілий підтвердив про відшкодування йому шкоди у повному обсязі, у зв`язку з чим він немає претензій до обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Суд вважає, що зміст укладеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 угоди про примирення жодним чином не суперечить інтересам суспільства, у ній повною мірою забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення для цілей норм статей 469, 474 КПК України.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не містить заборони на призначення покарання за ст.286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання, а тому, застосування цієї норми не може об`єктивно та беззастережно вказувати на невідповідність умов угоди інтересам суспільства у даному конкретному випадку.

Отже, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286-1 КК України, а узгоджене обвинуваченому покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, декількох обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, які його обтяжують, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до основного покарання, у виді штрафу в розмірі 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у випадку винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому з обвинуваченого підлягають стягненню витрати в сумі 5348,4 грн.

Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна .Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.08.2025 на автомобліь підлягає скасуванню.

Оскільки стороною захисту доведено, що автомобіль надано у користування ОСОБА_4 , як військовому, в якості гуманітарної допомоги, цей транспортний засіб належить повернути його користувачеві.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.314,368,370,475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 15.02.2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_6 .

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України стосовно основного покарання, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.08.2025 на автомобіль «SUZUKI GRAND VITARA», н.з. НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази:

автомобіль марки «SUZUKI GRAND VITARA», н.з. НОМЕР_1 - повернути користувачеві ОСОБА_4

вирізи з подушок безпеки автомобіля «SUZUKI GRAND VITARA», д.н.з. НОМЕР_1 , - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 5348,4 грн.

На вирок може бути подана апеляція з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua