Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №149/1028/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №149/1028/26

Суддя: Павлюк О. О.

Справа № 149/1028/26

Провадження №3/149/418/26

Номер рядка звіту 146

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2026 року м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої по АДРЕСА_1

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 617132, 17.03.2026 біля 08:20 год. на перехресті нерівнозначних доріг вул. 1 Травня та вул. В. Симоненка в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом CHERY, д.н.з. НОМЕР_2 , під час розвороту не дотрималась бічного інтервалу, внаслідок чого допустила зіткнення з а/м CITROEN днз НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнала та пояснила, що рухалась по головій дорозі та виконувала розворот з дотриманням вимог ПДР. При здійсненні розвороту у неї не було перешкод, а зіткнення відбулося на ділянці головної дороги з вини водія транспортного засобу CITROEN, який не надав переваги в русі автомобілю, що рухався по головній дорозі. Місце зіткнення та інші обставини відображені на схемі ДТП, що підписана всіма учасниками події. Також надала письмове клопотання, в якому просила закрити провадження у справі.

Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 124 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

В контексті зазначеного суддя звертає увагу, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до частин першої – третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку), в межах якого суд здійснює розгляд справи.

При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом висувається. Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.). 19 квітня 2018 р. Верховний Суд у справі № 204/6235/15-к сформував висновок про те, що суд не вправі притягати до відповідальності осіб, яким не пред`являлося обвинувачення, і очевидно, що такий стандарт поширюється також на розгляд справ про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 17.03.2026 біля 08:20 год. на перехресті нерівнозначних доріг вул. 1 Травня та вул. В. Симоненка в м. Хмільник Вінницької області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом CHERY, д.н.з. НОМЕР_2 , під час розвороту не дотрималась бічного інтервалу, внаслідок чого допустила зіткнення з а/м CITROEN днз НОМЕР_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Пунктом 13.1 ПДР України визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

В судовому засіданні було досліджено адміністративний матеріал, в якому наявна схема місця ДТП, яка підписана обома учасниками ДТП без зауважень, письмові пояснення учасників ДТП та протокол про адміністративне правопорушення, з яких встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала маневр розвороту, перебуваючи на головній дорозі. Зі схеми місця ДТП встановлено, що зіткнення відбулось на вул. 1 Травня по якій рухвлась ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 рухаючись по головній дорозі та здійснюючи розворот, мала перевагу перед транспортним засобом, який виїжджав із другорядної дороги, зіткнення згідно зі схемою ДТП відбулося на ділянці головної дороги по напрямку руху ОСОБА_1 , а тому суддя вважає недоведеним вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення у частині недотримання бічного інтервалу з транспортним засобом, що рухався на перехресті з другорядної дороги.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи дослідженні в судовому засіданні матеріали справи, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 124, 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суду протягом 10-ти днів з дня її винесення.

Суддя: Павлюк О. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua