Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №145/1807/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 08 квітня 2026 р.

Справа: №145/1807/25

Суддя: Іванець В. Д.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"09" квітня 2026 р. с-ще Тиврів Справа № 145/1807/25

Провадження №2/145/232/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, щорішенням Тиврівського районного суду від 12.10.2022 було стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти в розмірі 1500 гривень щомісячно, на утримання кожної дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 05.07.2021 і до їх повноліття.

Відповідач аліменти сплачує регулярно, але даної суми недостатньо для того, щоб забезпечувати дітей самим необхідним.

На даний час вона працює неофіційно, проживає за рахунок тимчасових заробітків, веде домашнє господарство та здійснює догляд за дітьми. Їй одній важко забезпечувати дітей самим необхідним та забезпечувати свою власну життєдіяльність.

Їхні діти проживають зі нею і перебувають на її утриманні, вони ростуть, їх потреби збільшуються, тому вона вимушена витрачати багато коштів на їх утримання та розвиток.

Дивлячись на щоденний різкий зріст цін та інфляцію, аліменти в розмірі 1500 гривень щомісячно, на утримання кожної дитини, які на сьогоднішній день сплачує відповідач не відповідають навіть мінімальним потребам дітей. Останнім часом він сплачує аліменти в розмірі 1600 гривень щомісячно, на утримання кожної дитини, - цієї суми теж замало для належного утримання їхніх дітей.

Прожитковий мінімум для дітей такого віку, як їх діти з 01.01.2024 становить 3196 гривень на кожну дитину. Аліменти в сумі 1600 гривень не відповідають рекомендованому розміру аліментів для дітей такого віку, як їх діти.

У 2021 році, на момент подання нею заяви про стягнення аліментів на утримання синів, відповідач не мав постійного місця роботи, він працював неофіційно, його доходи були мінливі та нерегулярні, точно встановити розмір його доходів не було можливості, тому аліменти на утримання дітей було призначено в твердій грошовій сумі.

Їй відомо, що на даний час відповідач працює на заводі в Чеській Республіці, він отримує стабільну, велику, значно більшу, порівняно з 2021 роком, заробітну плату і може сплачувати аліменти в процентному відношенні від свого доходу. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 1\2 частини від його доходу щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального рекомендованого розміру аліментів.

Такий розмір аліментів не погіршить матеріального стану відповідача і є реальним для нього, заробітки відповідача є достатніми для сплати саме такого розміру аліментів, який буде достатній для того, щоб вона могла забезпечити синів самим необхідним. Інших утриманців у відповідача немає.

Просить змінити спосіб стягнення аліментів, які було присуджено відповідно до рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.10.2022 і стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти в розмірі 1/2 частини від його доходу щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального рекомендованого розміру аліментів, на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня подачі даної заяви і до їх повноліття.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 14.12.2025 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, згідно з поданою заявою, просять розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про розгляд справи був належно повідомлений в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подав. Іншої адреси відповідач суду не повідомляв.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також Конвенцією про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 1, 2 ст. 3).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом частини третьої цієї статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, саме одержувач аліментів наділений правом на звернення до суду із вимогою про зміну способу аліментів. При цьому положення ч. 3 ст. 181 СК України не пов`язують право особи, яка звертається до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів з обов`язком надання доказів про наявність підстав для зміни розміру аліментів, оскільки таке право одержувачу аліментів гарантовано ч. 3 ст. 181 СК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком: до 6 років - 2817 грн; від 6 до 18 років - 3512 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 192 СК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом.

Судом установлено, що відповідач є батьком малолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвами про їх народження (а.с.6,7).

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.10.2022 у справі №145/1052/21 вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в сумі по 1500 гривень щомісячно на утримання кожної дитини: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 05.07.2021, і до досягнення ними повноліття, що стверджується виконавчим листом Тиврівського районного суду Вінницької області №145/1052/21 від 12.10.2022 (а.с.5).

Відповідно до акту про встановлення факту проживання сім`ї ОСОБА_1 від 26.11.2025 (а.с.11) позивачка проживає в АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , в будинку матері з якою проживають. Також за даною адресою проживає ще рідний брат ОСОБА_9 . Всі діти ОСОБА_1 перебувають на її утриманні, що також стверджується довідкою виданою виконкомом Тиврівської селищної ради №738 від 26.11.2025 (а.с.10).

За вказаних фактичних обставин справи, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дітей, взаємний обов`язок батьків по їх утриманню, враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини, суд вважає можливим змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються на користь позивача на утримання кожної дитини: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 05.07.2021, і до досягнення ними повноліття, з твердої грошової суми по 1500 гривень щомісячно, на 1/2 частину заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач ОСОБА_3 доказів про його непрацездатність, стан здоров`я та наявність інших утриманців не надав, а тому, суд вважає, що він може і повинен сплачувати аліменти на утримання сина у вказаному позивачем розмірі.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачка від сплати судового збору у даній справі звільнена.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.

Керуючись ст. 7, 155, 180-183, 192 СК України, ст. 76-82, 89, 141, 263-265, 273-279, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задоволити.

Спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в сумі по 1500 (одній тисячі п`ятсот) гривень щомісячно на утримання кожної дитини: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 05 липня 2021 року, і до досягнення ними повноліття, змінити,

стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частки з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини.

Виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти в сумі по 1500 (одній тисячі п`ятсот) гривень щомісячно на утримання кожної дитини: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 05 липня 2021 року, і до досягнення ними повноліття, виданий на підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2022 року, повернути для приєднання до справи після завершення його виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 в прибуток держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Тиврівського районного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Іванець В.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua