Рішення від 09 квітня 2026 р. у справі №126/265/25 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/265/25

Провадження № 2/126/87/2026

"10" квітня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О.Г.

секретар Кучанська В.М.,

за участю представника первісного позивача, відповідача за зустрічним позовом - адвоката Бойко Н.В.,

представника первісного відповідача, позивача за зустрічним позовом - адвоката Кшевецької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 18 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено шлюб, який зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Від цього шлюбу сторони мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 13.06.2024 року, актовий запис № 876 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 від 29.07.2022 року, актовий запис № 282.

Деякий час позивач та відповідач разом з дітьми проживали в Чеській

республіці в місті Прага. Наразі позивач живе з дітьми окремо. Фактично

сім`я припинила своє існування. На даний час позивач разом з доньками проживає в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , спільного господарства з відповідачем сторони не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Примирення та збереження шлюбу між ними неможливе, оскільки відповідач вживає алкогольні напої та в стані алкогольного сп`яніння застосовує до позивача фізичну силу, постійно погрожує забрати в позивача дітей, залишав її з дітьми на певний період без засобів на існування, вона постійно боїться за їхніх дітей і за себе. За таких обставин позивач змушена була повернулися в Україну разом з дітьми. Зазначені обставини підтверджуються інструкцією для постраждалої особи від 05.01.2025 року виданого поліцією Чехії районним управлінням поліції Прага І зовнішня служба місцевий відділ Бержевнова JID: PCR00ETRfo75979741; підтвердженням повідомлення від 05.01.2025 року виданого поліцією Чехії районним управлінням поліції Прага І зовнішня служба місцевий відділ Бержевнова JID: PCR00ETRfo75979623; актом про надання пояснень від 06.01.2025 року виданого поліцією Чехії районним управлінням поліції Прага І зовнішня служба місцевий відділ Бержевнова JID: РCR00ETRfo75988556.

Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, такими як повага до дружини та дітей, піклування про створення в сім`ї доброзичливої і сприятливої морально-психологічної атмосфери. З ініціативи відповідача між ними постійно виникають сварки, свідками яких стають їхні діти, що негативно впливає на їх психічний стан та кожен раз спричиняє позивачу та дітям душевні страждання.

Утримання дітей позивач здійснює за власні кошти, будь-якої допомоги від відповідача не отримує.

Малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешкають з позивачем.

Усі витрати, пов`язані з утриманням малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 несе позивач. Вона піклується про дітей, діти відвідують Флоринський ЗДО «Колос», що стверджується довідкою Відділу освіти Бершадської міської ради Флоринського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Колос» від 27.01.2025 року за № 4 та № 5.

Позивач житлом забезпечена та забезпечує своїх дітей всім необхідним, піклується про них та доглядає, що стверджується актом обстеження умов проживання від 14.01.2025 року та актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи Флоринського старостинського округу № 9 від 14.01.2025 року.

Шкідливих звичок позивач не має, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває що підтверджується відповідними довідками КНП «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради» від 23.01.2025 року. Позивач до адміністративної чи кримінальної відповідальності ніколи не притягувалася. За характеристиками сусідів характеризується як добропорядна сусідка та дбайлива мати, що доглядає за своїми дітьми, які постійно доглянуті та охайні.

Позивач ввесь час фактично сама займалася та займається вихованням дітей, приділяє багато уваги та часу вихованню, навчанню та розвитку дітей.

Позивач спроможна у повній мірі виконувати обов`язки передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України щодо піклування про дітей їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно трудового договору від 14.01.2025 року позивач має постійне місце роботи та стабільний дохід.

Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, безпосередньо не бере належної участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем без підтримки з боку відповідача. Діти знаходяться на самостійному утриманні та вихованні позивача. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у сімейних стосунках, він не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Позивач має роботу, самостійний дохід і постійне місце проживання, спиртні напої не вживає, за місцем роботи і проживання характеризуюся позитивно, добре відноситься до своїх дітей. За таких умов вважає, що дітям буде краще проживати із нею. Вона не має наміру перешкоджати відповідачу в здійсненні його прав та обов`язків щодо їхніх дітей.

Просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та залишити малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на вихованні матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Бершадського районного суду від 04.02.2025 року у зазначеній справі було відкрито загальне позовне провадження.

13.03.2025 ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що ОСОБА_2 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 18.10.2018 року. Від даного шлюбу мають двох спільних доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Фактично як подружжя спільно сторони почали проживати з літа 2016 року.

ОСОБА_1 з того часу як почала проживати спільно з ОСОБА_2 ніде не працювала і не мала ні бажання, ні наміру працювати. Домашнього господарства не вела, оскільки і до проживання з ОСОБА_1 і під час проживання з нею у позивача в сім`ї працювала хатня робітниця, няня його старшої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також управитель домогосподарством.

Протягом всього часу існування подружніх відносин ОСОБА_1 як і діти були на повному матеріальному забезпеченні позивача, включаючи придбання за її вимогою коштовних та цінних речей.

Протягом спільного проживання агресивне та скандальне поводження ОСОБА_1 стало нормою в сім`ї, як до дітей так і до хатніх працівників та близького оточення сім`ї. Щоразу свою негативну поведінку відповідач пояснювала своїм гормональним дисбалансом та захворюванням щитовидної залози, через що вона має такі спонтанні прояви агресії і не може їх контролювати.

Неодноразово ОСОБА_1 обіцяла позивачу, що працюватиме з психологом для зниження рівня агресії та проходитиме лікування захворювання щитовидної залози і гормонального дисбалансу, але ситуація зі спалахами агресії так і не змінювалась.

В червні 2022 року родина виїхала з України до Чехії, де винаймали квартиру АДРЕСА_2 для проживання родини з 5-ти осіб та няні. Няні в сім`ї працювали як в Україні, так і продовжили працювати в Чехії.

ОСОБА_1 самостійно дітьми не займалась і навіть залишалась з ними наодинці за виключних обставин, коли вже іншого виходу не було.

В Чехії ОСОБА_3 відвідувала дитячий садок та гурток танців, де ОСОБА_1 могла дозволити собі вечірнє вживання алкоголю, мотивуючи це тим, що вона втомлена і їй потрібно розслабитись, але часто це розслаблення призводило до того, що гормони знову негативно давали про себе знати, і вона починала в присутності няні та дітей агресувати до чоловіка: принижувала його чоловічу та батьківську гідність, погрожувала тим, що вона розкаже ОСОБА_7 , що вона не її мати (хоча це саме вимога була ОСОБА_8 в 2016 році, щоб ОСОБА_7 вважала її своєю матір`ю), тощо.

Завжди коли позивач від`їздив у відрядження, відповідачці залишав готівкою кошти на утримання дітей та побуту, або ж перераховував зі своєї банківської карти на її.

З коштів наданих чоловіком, відповідач в першу чергу забезпечувала себе одягом та коштовностями, частина коштів відкладалась нею у «скарбничку» і в подальшому, такі кошти вона називала «мої особисті заощадження». При цьому навіть придбання дітям необхідних сезонних речей одягу, очікувало повернення ОСОБА_2 з відрядження.

До прикладу, пішовши в торговий центр для придбання комбінезону для дитини, ОСОБА_9 придбала собі дві сукні, а чоловіку сказала, щоб купив комбінезон по поверненню з відрядження.

За час проживання в Чехії (з 2022 року) ОСОБА_1 бажала і вимагала від позивача придбання власного житла для сім`ї, щоб не проживати в орендованій квартирі, позивач не заперечував, але в силу своєї змоги відшуковував шляхи отримати грошові кошти для придбання житла.

Станом на січень 2025 року ОСОБА_2 вдалось позичити частину коштів для авансування придбання квартири в Празі для сім`ї.

Коли в орендованій квартирі, в якій мешкає родина у Празі, були акумульовані готівкою грошові кошти в розмірі 150000 євро, ОСОБА_1 почала провокувати скандали, принижуючи гідність позивача при дітях, через що знову ж таки відбувся скандал і за викликом невідомої ОСОБА_2 особи ОСОБА_10 , яку в подальшому ОСОБА_1 назвала своєю подругою, прибула поліція, якій ОСОБА_1 почала повідомляти нісенітниці, щодо насильства по відношенню до неї зі сторони позивача.

ОСОБА_2 не розуміючи законодавства Республіки Чехія, і не володіючи чеською мовою, на пропозицію працівника поліції, щоб хтось з конфліктуючих, або він або дружина, покинули помешкання, погодився, що виселиться він. В подальшому виявилось, що поліція була викликана зумисна, щоб виселити його з квартири на певний час і звільнити ОСОБА_8 доступ до готівкових коштів, які були в квартирі, і які мали бути використані для авансування - придбання квартири.

Не повідомивши жодним чином чоловіка, ОСОБА_1 , зібрала всі цінні речі, коштовності, грошові кошти в сумі 150000 євро, забрала двох молодших доньок ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_6 виїхала в Україну, при цьому, залишивши старшу дитину ОСОБА_7 в квартирі в Празі і заборонивши їй телефонувати батькові, налякавши, що батька посадять до в`язниці, якщо йому хтось з сім`ї буде телефонувати.

Повернувшись до помешкання через 10 днів, ОСОБА_11 виявив всю

ситуацію особисто.

Виїжджаючи в Україну, під час війни з Чехії, ОСОБА_1 відключила всі засоби зв`язку, і до сьогодні всі відомі позивачу засоби зв`язку вимкненні. Він не знає, де перебувають його діти і в якому вони стані.

За місцем проживання, вказаним ОСОБА_1 в первісному позові, і вказаному начальником ССДС Бершадської міської ради ОСОБА_12 в Акті обстеження умов проживання від 14.01.2025 ( АДРЕСА_1 ) діти не проживають.

Позивач звертався до батьків відповідача, щоб хоч якимось чином вплинули на доньку, щоб йому хоча б надавали інформацію про те, в якому стані його діти, чим вони займаються, і щоб він міг хоч по відеозв`язку поспілкуватись з дітьми. Проігнорували навіть його прохання привітати доньку ОСОБА_13 з ОСОБА_14 народження 02.03.2025 року.

Поведінка ОСОБА_1 є неадекватною в ситуації, яка має місце: перебуваючи в Україні під час війни і підвищеної криміногенної обстановки, вона приховує місце перебування дітей, чим позбавляє батька - позивача можливості забезпечити дітям безпеку, не кажучи вже про все інше.

Позивач протягом січня - березня 2025 року намагався дати можливість ОСОБА_1 охолонути психологічно і почати діяти в інтересах дітей, сподівався на те, що вона замислиться над забезпеченням найкращих потреб дітей. Відповідач продовжує ігнорувати потреби дітей.

Знаючи психологічну нестабільність дружини і її агресивні прояви в спілкуванні з дітьми в побуті, ОСОБА_15 має об`єктивні побоювання, що наразі матір`ю завдається шкода психічному здоров`ю його дітей та мають місце фізичні покарання дітей, і діти перебувають без жодного захисту.

Житлом та фінансово ОСОБА_2 забезпечений, крім того в родині ОСОБА_2 працюють няні, які з народження доглядали його доньок ОСОБА_13 та ОСОБА_16 (не мати).

3 огляду на викладене, ОСОБА_2 вважає за необхідне просити суд визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ним - батьком.

Ухвалою Бершадського районного суду від 02.04.2025 року зустрічний позов прийнято до розгляду та об`єднано в одне позовне провадження з первісним позовом.

22.04.2025 через систему "Електронний суд" представник первісного позивача, відповідача за зустрічним позовом - адвокат Бойко Н.В., надала відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначила, що ОСОБА_1 заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав зустрічного позову. Зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з літа 2016 року та у зареєстрованому шлюбі з 18.10.2018. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх доньок ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 . До початку збройної агресії російської федерації проти України сторони проживали в будинку, що належить відповідачу на праві власності, за адресою: АДРЕСА_3 . Також в їхній сім`ї проживала донька відповідача від попереднього шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку відповідач повністю позбавив можливості спілкування з її рідною матір`ю. У 2022 році сторони разом з їх спільною дитиною ОСОБА_17 та дочкою відповідача від попереднього шлюбу ОСОБА_6 виїхали у Прагу (Чеська республіка), де проживали разом до 05.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому не відповідають дійсності твердження відповідача у зустрічному позові, що « ОСОБА_1 з того часу, як почала проживати спільно з ОСОБА_2 (2016 рік) ніде не працювала і не мала бажання, ні наміру працювати.». Ці твердження спростовуються доданими до цього відзиву індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (Форма ОК-5), згідно яких саме з укладення шлюбу з відповідачем у жовтні 2018 року по серпень 2019 року ОСОБА_1 працювала та отримувала заробітну плату. А після народження в березні 2020 року першої дитини Марти - отримувала соціальні виплати до вересня 2022 року включно. При цьому той факт, що відповідач у зустрічному позові «звинувачує» свою дружину у тому, що вона не працювала з вересня 2019 року по березень 2020 року - 7 місяців під час першої вагітності, яка відбулася за ЕКО технологіями та

була складною для здоров`я позивача, а також в тому, що вона не працювала після народження ІНФОРМАЦІЯ_3 першої дитини та під час другої вагітності з листопада 2021 року та після народження ІНФОРМАЦІЯ_4 другої дитини, вже сам по собі є належним доказом тих обставин, що відповідача взагалі не цікавило ні інтереси та здоров`я дружини, ні інтереси та здоров`я їх спільних дітей. Також не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами твердження відповідача щодо «агресивного та скандального поводження ОСОБА_1 , яке стало нормою в сім`ї, як до дітей так і до хатніх працівників та близького оточення сім`ї». При цьому наявність в сім`ї трьох малолітніх дітей - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 - дитини від попереднього шлюбу), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) вже саме по собі було досить складним навантаженням для позивачки - навіть за наявності нянь. ОСОБА_1 належним чином опікувалася усіма дітьми в сім`ї та віддавала їм свою любов та увагу. Однак, відповідач не тільки не бажав, а навіть не вважав за потрібне розуміти всі складнощі процесу виховання та догляду за дітьми та існуючі проблеми зі здоров`ям дружини - при цьому інтереси дітей його не цікавили взагалі. В основу спільного життя з дружиною та виховання дітей відповідач поклав єдиний досить руйнівний принцип - оскільки я плачу за все, все має бути тільки так, як я хочу. Окрім того, нормою життя для відповідача є зловживання алкоголю (міцні (40%) спиртні напої) у великих кількостях та систематично. Починаючи з 2021 року в стані алкогольного сп`яніння відповідач ОСОБА_2 неодноразово та систематично навіть в присутності малолітніх дітей вчиняв щодо ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру, яке виявлялося у тому що він виганяв дружину з дому, залишав її без засобів існування та забирав при цьому мобільний телефон, погрожував позбавити дружину можливості користуватися житлом, позбавити її їжі, одягу, іншого майна, забрати в неї дітей; у словесних образах, принижені та залякуванні а також у заподіянні їй тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. 05.01.2025 о 00:30 працівником поліції Чеської Республіки було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника - ОСОБА_2 , з якого вбачається, що у зв`язку зі скоєнням ним домашнього насильства відносно постраждалих осіб - членів сім`ї кривдника: ОСОБА_18 (дружина), ОСОБА_19 (дочка ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) до ОСОБА_2 , як кривдника, було застосовано заходи термінового заборонного припису строком на 10 (десять) діб, яким кривдника виселено з місця проживання (перебування) постраждалих осіб з передачею працівнику поліції всіх ключів від спільного помешкання, з якого його виселили, заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалих осіб; заборонено контактувати та встановлювати контакти з постраждалими особами. Саме за результатами оцінки ризиків, які існували на час виклику поліції 04.01.2025 за спільним місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 працівником поліції Чеської Республіки з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення було винесено стосовно ОСОБА_2 , як кривдника, терміновий заборонний припис, який передбачає зобов`язання залишити місце проживання постраждалих осіб. Закон надає право працівникам поліції застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити. А тому наведені у зустрічному позові ОСОБА_2 , про те, що він добровільно залишив місце спільного проживання з постраждалою особою ніяким чином не спростовують наявність підстав для винесення 05.01.2025 щодо нього термінового заборонного припису, а тільки підтверджують, що ОСОБА_2 виконав припис в добровільному а не в примусовому порядку. ОСОБА_2 зазначений терміновий заборонний припис не оскаржував. Крім того, ОСОБА_1 , як постраждала особа, на наступний день 06.01.2025 надала працівнику поліції Чеської Республіки пояснення щодо подій, що стали підставою для видачі 05.01.2025 термінового заборонного припису стосовно кривдника - ОСОБА_2 .. З наданих пояснень постраждалої особи вбачається, що ОСОБА_2 систематично вчиняв домашнє насильство фізичного, психологічного та економічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 в присутності малолітніх дітей та його діями останній могла бути завдана фізична та психологічна шкода. При цьому такі дії мають триваючий характер приблизно з 2021 року. Саме з метою запобігти настанню тяжких або особливо тяжких наслідків вчинення ОСОБА_2 систематичного насильства, а також шкоди для постраждалої самої позивачки та для її малолітніх дітей, ОСОБА_1 була вимушена повернутися в Україну. Причому таку можливість вона отримала тільки під час дії термінового заборонного припису. Однак внаслідок того, що ОСОБА_2 і в Україні продовжує вчиняти щодо ОСОБА_1 та її дітей домашнє насильство психологічного характеру, організувавши її переслідування різними особами, позивачка вимушена жити в постійному страху за свою безпеку та безпеку своїх дітей, що спричинило в неї емоційну невпевненість, сумніви у здатності захистити себе. За заявою ОСОБА_1 щодо таких незаконних переслідувань зі сторони її чоловіка до ЄРДР внесено кримінальне провадження № 12025025100000022 від 01.03.2025. Протоколами допиту потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 підтверджуються ті обставини, що саме за прямими вказівками ОСОБА_2 та за його рахунок його довірена особа ОСОБА_22 протягом лютого та березня 2025 року на різних автомобілях систематично вчиняв дії, які очевидно є переслідуванням заявниці та її дітей, рідних та знайомих. Причому покази свідка ОСОБА_22 узгоджуються по датам, маркам автомобілів, адресам та по діям, які він вчиняв, зі свідченнями інших свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 а також з показаннями самої потерпілої. Також на підтвердження фактів організованого ОСОБА_2 переслідування заявниці до відзиву додані фото з відеокамер спостереження на будинку, де проживає заявниця, за адресою: АДРЕСА_1 , з яких вбачається, що спостереження за будинком, в якому проживає заявниця, здійснюється з різних автомобілів (про які вона писала в своїй заяві до поліції) в різний час. При цьому марки автомобілів співпадають з тими які винаймав ОСОБА_22 для виконання доручень ОСОБА_2 .. Існує високий ризик того, що ОСОБА_2 має очевидний намір ще до вирішення спору судом у даній справі із застосуванням фізичної сили забрати дітей у матері та вивезти їх у Прагу, а потім зробити з ними теж саме, що і з дочкою від попереднього шлюбу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 - залишити їх без мами на найманих ним працівників (нянь), та позбавити їх навіть права та можливості знати хто їх мама. Так ОСОБА_2 умисно та свідомо не виконує рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27.12.2018, зміненого постановою Київського апеляційного суду від 09.05.2019 у справі № 760/18121/16-ц, за позовом ОСОБА_25 (рідної матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Солом`янської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини - він вважає, що рішення суду виконуватися не повинно, оскільки це буде суперечити якнайкращим інтересам дитини. Водночас позивачка, повернувшись в Україну, влаштувала обох дочок у дитячий садок (ясла) - Флоринський ЗДО «Колос». Діти перебувають на повному утриманні позивачки. Відповідач участі в утриманні дітей не приймає. При цьому дії відповідача щодо організованого ним переслідування ОСОБА_1 та їх спільних дітей створюють для дітей очевидні перешкоди у їх нормальному розвитку, зокрема у відвідуванні ними дитячого садочку та гуртків, та є загрозою для їх психічного здоров`я та очевидно не відповідають інтересам дітей. Відтак, найкращим інтересам дітей відповідає визначення їх місця проживання саме з матір`ю - позивачкою за первісним позовом ОСОБА_1 , що виключає задоволення зустрічного позову. Виходячи із обставин цієї справи, враховуючи тісний емоційний зв`язок дівчаток з матір`ю, а також те, що для повного і гармонійного розвитку малолітні дівчатка не мають розлучатися з матір`ю, за наявності фактів вчинення батьком домашнього насильства та ігнорування ним інтересів дітей, що може поставити дітей під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дітей нетерпиму обстановку, найкращим інтересам дітей відповідає визначення місця проживання дітей саме з матір`ю. При цьому визначення місця проживання дітей з матір`ю не впливатиме на їх взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків. Батько дітей, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дітей, стан їх розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Просить врахувати даний відзив на зустрічний позов ОСОБА_2 .. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком - відмовити. Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей з матір`ю задовольнити.

Ухвалою Бершадського районного суду від 11.08.2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні первісний позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бойко Н.В., позовні вимоги первісного позову підтримали повністю, просили їх задовольнити, в задоволенні позову ОСОБА_2 просили відмовити з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила суду, що дійсно вона перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 починаючи з 2016 року. 18.10.2018 року між ними було укладено шлюб. З ними також проживала дочка ОСОБА_26 від попереднього шлюбу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку вона любила як рідну дитину і дівчинка називала її мамою, навіть не здогадувалася, що вона їй не рідна, оскільки ОСОБА_27 зробив все для того, щоб ОСОБА_7 не знала своєї рідної матері. У шлюбі у них з ОСОБА_26 народилося двоє спільних дочок: ОСОБА_13 та ОСОБА_16 . ОСОБА_28 вона народила за допомогою ЕКО, при цьому це була її ініціатива. Другої дитини чоловік взагалі не хотів, проте вона хотіла другу дитину. Чоловік і раніше вживав міцні алкогольні напої, проте вона сподівалася, що він виправиться і в них буде міцна сім`я. Після початку війни вони разом з двома дітьми ОСОБА_7 і ОСОБА_13 виїхали до Чеської республіки та почали проживати в місті Прага. Згодом в них народилася дочка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В Празі життя з ОСОБА_26 стало взагалі нестерпним, він почав ще більше зловживати спиртними напоями, при цьому робився агресивним, вчиняв відносно неї та дітей домашнє насильство, виганяв її з дому, погрожував забрати в неї дітей. Відповідача взагалі не цікавили ні її інтереси та здоров`я, ні інтереси та здоров`я їх спільних дітей. Так, справлятися з трьома дітьми їй було дуже складно і в цьому їй допомагали няньки, проте це не означає, що вона не займалася вихованням доньок, вона приділяла їм достатньо уваги, займалася розвитком дівчаток, возила їх на гуртки та секції. Відповідач постійно її словесно ображав, принижував та залякував, неодноразово заподіював їй тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. 05.01.2025 працівником поліції Чеської Республіки було винесено терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_2 , з якого вбачається, що у зв`язку зі скоєнням ним домашнього насильства відносно постраждалих осіб - членів сім`ї кривдника: ОСОБА_18 (дружина), ОСОБА_19 (дочка ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) до ОСОБА_2 , як кривдника, було застосовано заходи термінового заборонного припису строком на 10 (десять) діб, яким кривдника виселено з місця проживання (перебування) постраждалих осіб з передачею працівнику поліції всіх ключів від спільного помешкання, з якого його виселили, заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалих осіб; заборонено контактувати та встановлювати контакти з постраждалими особами. Саме після припису, в неї з`явилася можливість втекти від ОСОБА_26 , вона зібрала свої речі та речі ОСОБА_13 та ОСОБА_29 та була вимушена повернутися в Україну. Причому таку можливість вона отримала тільки під час дії термінового заборонного припису. ОСОБА_7 вона залишила на няньку, оскільки не могла забрати її з собою. В Україні вона приїхала до батьків, проте ОСОБА_2 і в Україні продовжував вчиняти щодо неї та її дітей домашнє насильство психологічного характеру, організувавши її переслідування різними особами, вона була вимушена жити в постійному страху за свою безпеку та безпеку своїх дітей. За її заявою щодо незаконних переслідувань зі сторони її чоловіка до ЄРДР внесено кримінальне провадження. За вказівками чоловіка за нею велося постійне спостереження, переслідування, залякування по телефону її та її рідних. Вона вимушена була змінювати місце проживання, проте де б вона не знаходилася за нею постійно слідкували невідомі особи з різних автомобілів. Вона впевнена, що ОСОБА_2 має намір забрати її дітей та вивезти за кордон, а потім зробити все теж, що з дочкою від попереднього шлюбу ОСОБА_7 , саме позбавити їх спілкування. Вважає, найкращим інтересам дітей відповідає визначення їх місця проживання саме з нею. При цьому, вона не буде жодним чином забороняти спілкуватися з батьком.

Представник первісного позивача - адвокат Бойко Н.В. в судовому засіданні зазначила, що дійсно, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.10.2018 року по 10.10.2025 року. Від цього шлюбу подружжя має двох доньок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце народження: м Київ, Україна), та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце народження: м. Прага, Чехія). Внаслідок відсутності взаєморозуміння, конфліктів, та вчинення ОСОБА_2 систематичного домашнього насильства фактичні шлюбні відносини між сторонами були припинені з 05.01.2025 року, шлюб між сторонами розірвано рішенням Бершадського районного суд Вінницької області від 09.09.2025 року у справі № 126/1009/25, яке набрало законної сили 10.10.2025 року. До початку збройної агресії рф проти України подружжя проживало в будинку, який належить відповідачу на праві власності та знаходиться по АДРЕСА_3 . Починаючи приблизно з травня-червня 2022 року подружжя проживало в орендованій квартирі в АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . Припинення спільного проживання та виїзд ОСОБА_1 з Чехії в Україну з двома спільним дітьми відбулося через вчинення ОСОБА_2 систематичного домашнього насильства. 05.01.2025 о 00:30 працівником поліції Чеської Республіки за спільним місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення було винесено стосовно ОСОБА_2 , як кривдника, терміновий заборонний припис, яким його виселено з місця проживання постраждалих осіб членів його сім`ї: дружини ОСОБА_30 та дочок ОСОБА_13 , ОСОБА_16 та ОСОБА_7 , з передачею працівнику поліції всіх ключів від спільного помешкання, з якого його виселили, заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалих осіб, заборонено контактувати та встановлювати контакти з постраждалими особами.

Саме з метою запобігти настанню тяжких або особливо тяжких наслідків вчинення ОСОБА_2 систематичного насильства, а також шкоди для постраждалих - самої позивачки та її малолітніх дітей, ОСОБА_1 була вимушена фактично тікати з дітьми з Чехії в Україну. При чому таку можливість вони отримала тільки під час дії термінового заборонного припису.

В Україні, вдома у своєї матері, позивачка у найкоротші строки створила всі необхідні умови для безпечного та комфортного проживання дітей та забезпечила дітей усім необхідним. Влаштувала дітей у дитячий садочок. В Україні ОСОБА_2 із залученням третіх осіб організував неправомірне переслідування та залякування своєї дружини, стеження за нею, збирання інформації про те, де вона проживає, яким номерами мобільного телефону користується, куди та з ким ходить та їздить, в яких місцях і скільки часу перебуває, з ким зустрічається, про що і з ким розмовляє, з фотографуванням та зніманням відео, і т.і.. Тобто відповідач створив для своєї бувшої дружини та спільних дітей такі умови, що вони тривалий час перебували у постійному страху застосування фізичного насилля та викрадення дітей, та були вимушені ховатися, не виходити на вулицю, міняти телефони і т.і.. У зв`язку з чим позивачка неодноразово зверталася в поліцію. ОСОБА_2 , використовуючи неправомірні засоби, в порушення діючого припису в частині заборони наближатися на 500 метрів до місця перебування, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 та в частині заборони особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її, відстежив ОСОБА_31 , коли вона поверталася додому після судового засідання у даній справі, яке відбулося 13.10.2025, та 27.10.2025 забрав дітей без згоди матері, лише в тому, в чому вони були на вулиці, без змінного одягу, без запасної спідньої білизни, та протягом однієї доби вивіз їх в Чехію. Відібравши таким чином дітей у матері ОСОБА_2 практично позбавив дітей можливості спілкуватися з матір`ю. У зв`язку з чим за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження № 12025111230001967 за ознаками ч.1 ст. 382 та ч.1 ст. 182 КК України, у якому ОСОБА_1 визнано потерпілою. 27.10.2025. Не зважаючи на те, що мати навіть виїхала в Чехію до дітей, за 5 місяців після 27.10.2025 вона змогла побачити дітей усього 5 разів і це відбувалося у «критичний» спосіб, коли мати після декілька годинного очікування просто лягала на капот автомобіля батька, коли цей автомобіль виїжджав з підземної парковки будинку, в якому розташована квартира батька. Такі дії батька очевидно не відповідають найкращим інтересам маленьких дівчат 6 та 4 років, які з народження весь час були з мамою, мають з нею тісний емоційний зв`язок і дуже страждають без мами. Таке позбавлення дітей матері у силовий спосіб є дуже жорстоким по відношенню до дітей та спричиняє їм психологічну травму. У даній справі батьком не надано жодних доказів на підтвердження того, що проживання дітей з батьком матиме більш позитивний вплив на дітей ніж їх проживання разом із матір`ю. Вважає, що відповідач чинить недобросовісну процесуальну поведінку у даній справі, неодноразово зловживав своїми процесуальними правами на шкоду інтересам дітей після їх «викрадення» у матері умисно вчиняв дії, які мали на меті виключно перешкоджання та безпідставне затягування розгляду даної справи якомога на більший час, навіть під приводом допиту свідків зі сторони відповідача, явку яких у судове засідання ОСОБА_2 навіть і не мав наміру забезпечити. Таку ж лінію поведінки батько обрав і при вирішення питання щодо визначення місця проживання дітей органом опіки та піклування - ні батько ні його представник жодного разу протягом березня-липня 2025 року не з`явилися на засідання комісії органу опіки та піклування, які переносилися 5 разів, щоб забезпечити батьку можливість бути вислуханим на засіданні такої комісії. Тобто батько чітко усвідомлює, що діє на шкоду інтересам дітей, але з метою забезпечення та задоволення виключно власних амбіцій та інтересів намагається якнайдовше затягнути вирішення даного спору. Також важливим для даної справи є те, що основний інтерес батька у даній справі полягає не у забезпеченні найкращих інтересів дітей, а в тому, що визначення місця поживання двох малолітніх дітей з ним з урахуванням існування судового рішення про визначення місця проживання з ним неповнолітньої дочки від попереднього шлюбу ОСОБА_7 , є підставою для відстрочки батька від мобілізації, якою він на даний час і користується, виїхавши за кордон. З урахуванням першочергового врахування інтересів дітей, які переважають над інтересами батьків, вважає, що для забезпечення інтересів дівчаток, визначення їх місця проживання саме із матір`ю відповідатиме їх найкращим інтересам, дотриманню балансу між інтересами дітей, правами батьків на виховання і обов`язком батьків діяти в їх інтересах.

Представник первісного відповідача, позивача за зустрічним позовом - адвокат Кшевецька І.В., в судовому засіданні просила в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги орган опіки і піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей відмовити в повному обсязі та визначити місце проживання малолітніх дітей разом із батьком. Посилалася на підстави викладені в позовній заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком. Повідомила, що вона давно займається юридичними питаннями ОСОБА_2 , знає багато про його справи, обізнана не лише про ситуацію, що склалася в них з ОСОБА_1 , а й про його особисте життя та справи в цілому. Всі твердження ОСОБА_1 , що її довіритель поганий чоловік та батько, відкидає повністю, вважає їх неправдивими, такими, що не заслуговують на увагу. ОСОБА_27 дбайливий батько, в нього крім дочок ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_29 є також інші дорослі діти, яких він не лише забезпечив належним доглядом, освітою, але й житлом. ОСОБА_32 народила доньок з ціллю прив`язати ОСОБА_26 до себе, щоб він забезпечував її матеріально. Вона ж не виконувала свої материнські обов`язки по відношенню до дівчаток належним чином, за неї все робили няньки та домашні працівники. ОСОБА_27 забезпечував ОСОБА_30 розкішне життя, дарував коштовні подарунки. ОСОБА_32 зробила все, щоб ОСОБА_2 перестав спілкуватися не лише зі своїми рідними, але й вона вплинула на його рішення позбавити старшу доньку ОСОБА_7 спілкування з її рідною матір`ю. При цьому, вона покинула ОСОБА_7 саму в чужій країні, перед цим повідомила дівчинці правду, що вона їй не рідна. ОСОБА_32 не лише викрала належні ОСОБА_2 грошові кошти, а й забрала всі ювелірні вироби, які ОСОБА_2 їй купував. ОСОБА_32 витрачала значні кошти на себе, влаштовувала скандали, коли ОСОБА_27 не виконував її забаганки. ОСОБА_32 не лише погано впливає на емоційний стан дітей, піддає їх постійному стресу через свою неадекватну поведінку, а й не забезпечує дочок необхідною увагою. Вихованням дітей з самого народження займаються по суті чужі люди. Твердження ОСОБА_30 , що вона має самостійний заробіток, теж не відповідають дійсності. Вона вважає, що всі докази надані представником первісного позивача сфабриковані, довідки зроблені майже одним днем, "Аналітична довідка за результатами діагностик" психолога, про емоційний стан малолітніх ОСОБА_13 та ОСОБА_16 покладений у Висновок Служби у справах дітей Бершадської міської ради не може бути взятим до уваги взагалі, викладені в цій довідці факти однобічні, зроблені фактично зі слів матері ОСОБА_1 .. Мати не зможе забезпечити дітей належним чином, оскільки її твердження про отримання стабільного доходу, викликають недовіру, оскільки ОСОБА_32 весь час жила за рахунок ОСОБА_2 , вона також не зможе забезпечити дітей належними умовами проживання, оскільки не має власного житла, фактично не брала участі у вихованні дочок, поводилася агресивно та скандально по відношенню до дівчаток. Визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_13 та ОСОБА_29 із нею погіршить не лише їх психоемоційний стан, але й змінить звичний спосіб життя дівчаток. Вважає, що для забезпечення інтересів дітей, визначення їх місця проживання саме із батьком відповідатиме їх найкращим інтересам.

Представник третьої особи ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що службою у справах дітей було підготовлено висновок щодо місця проживання дітей. Згідно висновку доцільним, на думку органу опіки та піклування, є проживання саме з матір`ю дітей. При підготовці висновку службою був здійснений виїзд за місцем проживання дітей, комісія спілкувалась з дітьми та членами сім`ї, були прийняті до уваги довідки з дитячого садка, акт оцінки потреб сім`ї та інші документи, які були надані до служби. На комісію були запрошені батьки дітей, однак на засідання комісії з`явилась мати дітей ОСОБА_1 , батько ОСОБА_11 на комісію не з`явився.

Суд, вислухавши думки сторін, дослідивши письмові докази, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до наступного.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за № 3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1, 3 ЦК України, ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст.15 ЦК України).

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Судом встановлено, що 18.10.2018 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 укладено шлюб, який зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Від цього шлюбу сторони мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , виданого Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.06.2024 року, актовий запис № 876 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, Бланк № НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Адміністрації міської частини Прага 10, (Чеська Республіка) від 29.07.2022 року.

Встановлено, що до початку збройної агресії російської федерації проти України сторони проживали в будинку, що належить відповідачу на праві власності, за адресою: АДРЕСА_3 . Також в їхній сім`ї проживала донька відповідача від попереднього шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Подружжю з дітьми допомагали няньки, також в їхньому будинку проживали хатні робітники.

У 2022 році сторони разом з їх спільною дитиною ОСОБА_13 та дочкою відповідача від попереднього шлюбу ОСОБА_7 виїхали у Прагу (Чеська республіка), де проживали разом до 05.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується договором оренди від 08.07.2022.

ОСОБА_1 на час виїзду до Праги була вагітна другою дитиною. ОСОБА_33 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 вже у Празі.

Як сторона первісного позивача так і сторона зустрічного позивача, стверджує, що в сім`ї ОСОБА_34 часто виникали сварки та конфлікти.

ОСОБА_1 посилається на те, що оскільки ОСОБА_2 вживає міцні алкогольні напої та в стані алкогольного сп`яніння застосовував до неї фізичну силу, постійно погрожував забрати дітей, залишав її з дітьми на певний період без засобів на існування, вона постійно боялася за їхніх дітей і за себе.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Кшевецька І.В., стверджує, що протягом спільного проживання агресивне та скандальне поводження ОСОБА_1 стало нормою в сім`ї, як до дітей так і до хатніх працівників та близького оточення сім`ї. Щоразу свою негативну поведінку відповідач пояснювала своїм гормональним дисбалансом та захворюванням щитовидної залози, через що вона має такі спонтанні прояви агресії і не може їх контролювати. Неодноразово ОСОБА_1 обіцяла позивачу, що працюватиме з психологом для зниження рівня агресії та проходитиме лікування захворювання щитовидної залози і гормонального дисбалансу, але ситуація зі спалахами агресії так і не змінювалась.

Разом з тим, доказів агресивної поведінки ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Щодо здійснення домашнього насильства ОСОБА_2 , судом встановлено, що 05.01.2025 о 00:30 працівником поліції Чеської Республіки за спільним місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення було винесено стосовно ОСОБА_2 , як кривдника, терміновий заборонний припис, яким кривдника виселено з місця проживання (перебування) постраждалих осіб - членів сім`ї кривдника: ОСОБА_18 (дружина), ОСОБА_19 (дочка ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), з передачею працівнику поліції всіх ключів від спільного помешкання, з якого його виселили, заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалих осів; заборонено контактувати та встановлювати контакти з постраждалими особами.

Працівником поліції Чеської Республіки виселення ОСОБА_2 обґрунтовано таким чином: "І.Слободянюк, 04.01.2024, у спільному житлі - квартира АДРЕСА_2 , спочатку приблизно о 16:00 год., вживав алкоголь, близько 19:00 почав сваритися зі своєю дружиною, ОСОБА_35 , розкидавши речі по квартирі та змушував її прибрати, потім почав звинувачувати її у поганому прибиранні, після чого виникла словесна суперечка, під час якої він схопив особу, якій загрожує небезпека за руки та сильно її трусив, спричинивши синці на її правій руці та подряпини на руках, також словесно образив її у присутності їхніх трьох дітей та няні. В рамках допиту дружини - особи, якій загрожує небезпека, та інших осіб було встановлено, що особа, що вчинила насильство, вчиняє домашнє насильство щодо особи, якій загрожує небезпека, а також щодо своїх дітей. Особа, що вчинила насильство, протягом тривалого часу, щонайменше з 2021 року, неодноразово вчиняла фізичне насильство щодо своєї дружини, що зазвичай пов`язано зі вживанням особою, що вчинила насильство алкоголю, вживання алкоголю відбувається нерегулярно, іноді йдеться про інциденти з інтервалом в три дні, а іноді рідше, тоді як останнім часом, щонайменше останні 6 місяців, частота вживання алкоголю та пов`язані з ним фізичні напади почастішали. Особа, що вчинила насильство, також вчиняє інші форми насильства, зокрема шантаж, а саме погрожує забрати у особи, якій загрожує небезпека дітей, це головн6им чином пов`язано з фінансовою ситуацією, в якій особа, що вчинила насильство, є джерелом доходу сім`ї та погрожує особі, якій загрожує небезпека, припинити її доступ до доходів та висилити з квартири тощо, таким чином використовує фінансову залежність особи, якій загрожує небезпека. Особа, що вчинила насильство, також намагається соціально ізолювати від суспільства особу, якій загрожує небезпека. Було встановлено, що існує чіткий розподіл ролей між особою, яка вчинила насильство та особою, якій загрожує небезпека, і це тривала поведінка особи, яка вчинила насильство, причому частота інцидентів останнім часом зростає. Дії особи, яка вчинила насильство, також впливають на дітей у спільному житлі. З огляду на встановлені факти, ОСОБА_36 було виселено зі спільного житла, щоб запобігти можливості небезпечного нападу на особу, якій загрожує небезпека, а також щоб надати особі, якій загрожує небезпека, можливість вирішити цю критичну ситуацію та таким чином уникнути впливу особи, яка вчинила насильство.»

Зазначені обставини підтверджуються інструкцією для постраждалої особи від 05.01.2025 року виданого поліцією Чехії районним управлінням поліції Прага І зовнішня служба місцевий відділ Бержевнова JID: PCR00ETRfo75979741; підтвердженням повідомлення від 05.01.2025 року виданого поліцією Чехії районним управлінням поліції Прага І зовнішня служба місцевий відділ Бержевнова JID: PCR00ETRfo75979623; актом про надання пояснень від 06.01.2025 року виданого поліцією Чехії районним управлінням поліції Прага І зовнішня служба місцевий відділ Бержевнова JID: РCR00ETRfo75988556.

ОСОБА_1 та її представник наголошують, що саме з метою запобігти настанню тяжких або особливо тяжких наслідків вчинення ОСОБА_2 систематичного насильства, а також шкоди для постраждалих - самої позивачки та її малолітніх дітей, ОСОБА_1 була вимушена фактично тікати з дітьми ОСОБА_13 та ОСОБА_29 з Чехії в Україну, що нею було зроблено 10.01.2025 року.

Твердження представника ОСОБА_2 - адвоката Кшевецька І.В., що при цьому ОСОБА_1 забрала в ОСОБА_2 значну суму грошових коштів (150000 євро), які він збирав на житло, та всі ювелірні вироби не можливо перевірити, оскільки жодних свідчень цьому також немає.

Повернулася в Україну ОСОБА_1 додому до своєї матері в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 по приїзду в Україну влаштувала дітей у дитячий садочок Флоринський ЗДО «Колос», що підтверджується довідкою Відділу освіти Бершадської міської ради Флоринського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Колос» від 27.01.2025 року за № 4 та № 5.

ОСОБА_1 стверджує, що забезпечена житлом та забезпечує своїх дітей всім необхідним, піклується про них та доглядає, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 14.01.2025 року та актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи Флоринського старостинського округу № 9 від 14.01.2025 року.

Шкідливих звичок ОСОБА_1 не має, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває що підтверджується відповідними довідками КНП «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради» від 23.01.2025 року, до адміністративної чи кримінальної відповідальності ніколи не притягувалася.

Згідно трудового договору від 14.01.2025 року укладеного між ОСОБА_37 та ОСОБА_1 , первісний позивач влаштувалася на роботу продавцем продовольчих та непродовольчих товарів, щоб отримувати стабільний дохід.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 02.04.2025 за клопотанням представника первісного відповідача - адвоката Кшевецької І.В. витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області інформацію: чи подавала до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області фізична особа ОСОБА_37 відомості про прийняття на роботу за трудовим договором між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю від 14.01.2025 року ОСОБА_1 та чи сплачує роботодавець ОСОБА_37 податки та ЄСВ за працівника ОСОБА_1 .. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області інформацію: чи подавала до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області фізична особа ОСОБА_37 відомості про прийняття на роботу за трудовим договором між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю від 14.01.2025 року ОСОБА_1 .. Чи сплачує роботодавець ОСОБА_37 внески до пенсійного фонду за працівника ОСОБА_1 ..

Згідно отриманих з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання ухвали Бершадського районного суду від 02.04.2025 даних: "Станом на 14.04.2025 року, в Реєстрі застрахованих осіб, наявні відомості (за звітними даними страхувальника) щодо перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) зі страхувальником ФОП ОСОБА_37 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з 14.01.2025 року по 31.01.2025 року, страхові внески за період перебування у трудових відносинах - сплачені.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.01.2025, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, вид економічної діяльності: 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси (основний). Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2025 року дохід складає 82120 грн..

Також ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бойко Н.В. стверджують, що в Україні ОСОБА_2 із залученням третіх осіб організував неправомірне переслідування та залякування своєї бувшої дружини, стеження за нею, збирання інформації про те, де вона проживає, якими номерами мобільного телефону користується, куди та з ким ходить та їздить, в яких місцях і скільки часу перебуває, з ким зустрічається, про що і з ким розмовляє, з фотографуванням та зніманням відео, і т.і.. Тобто відповідач створив для своєї бувшої дружини та спільних дітей такі умови, що вони тривалий час перебували у постійному страху застосування фізичного насилля та викрадення дітей, та були вимушені ховатися, не виходити на вулицю, міняти телефони і т.і.. У зв`язку з чим позивачка неодноразово зверталася в поліцію.

На підставі заяви ОСОБА_1 по факту її переслідування до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне провадження № 12025025100000022 від 01.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України.

Крім того, встановлено, що 27.10.2025 ОСОБА_2 забрав дітей без згоди матері, які разом з нею перебували на той час в місті Українка Обухівського району Київської області та протягом однієї доби вивіз їх в Чехію. У зв`язку з чим за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження № 12025111230001967 за ознаками ч.1 ст. 382 та ч.1 ст. 182 КК України, у якому ОСОБА_1 визнано потерпілою.

Між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання їхніх малолітніх дітей.

Згідно з ч. 2 ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до частин 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. 1, 2 ст. 155 СК України).

Відповідно до ч. 1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки щодо дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 205/1621/18, провадження № 61-23366св19).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам малолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Матеріально-побутове забезпечення батьків теж має враховуватися, але не є визначальним у вирішенні питання про визначення місця проживання дитини, оскільки суду перш за все слід брати до уваги інші критерії, зокрема ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, у тому числі обов`язків по вихованню дитини, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини та повинні виходити із якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 643/16285/20, провадження № 61-530св23.

Суди повинні з урахуванням обставин справи та бажання дитини, оцінити її найкращі інтереси, зокрема забезпечення стабільного, надійного середовища перебування, навчання та розвитку дитини.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечує повагу, серед іншого, до сімейного життя. Тому суди, ухвалюючи рішення про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, мають враховувати легітимну мету захисту прав і свобод саме дитини.

Верховний Суд зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 587/2134/17, провадження 61-37492св18, від 16 листопада 2020 року у справі № 313/310/18, провадження № 61-4263св20, від 06 лютого 2019 року у справі № 127/15879/17-ц, провадження № 61-37587ск18, від 17 серпня 2022 року у справі № 613/1185/19, від 14 липня 2020 року у справі № 127/28537/18, провадження № 61-7403св20.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Вермюлен проти Бельгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudgment sand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Nidero st Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, відповідно до ч. 2 статті 78 ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показала, що вона являється рідною сестрою ОСОБА_2 .. ОСОБА_27 чудовий батько, який турбується про всіх своїх дітей, забезпечує їх матеріально. Раніше в них з братом були досить гарні відносини, проте після того як в його житті з`явилася ОСОБА_32 , поступово їхні відносини погіршилися, вони рідко спілкуються. Причиною такого є те, що ОСОБА_32 ревнувала його до неї та інших родичів. ОСОБА_39 після того, як вона чи інші рідні ОСОБА_26 приходили до них в гості, ОСОБА_32 влаштовувала сварки. Щоб не провокувати конфлікти в сім`ї, вони перестали до них взагалі приходити. ОСОБА_27 забезпечував ОСОБА_31 матеріально, вона ні в чому не знала потреби, він дарував їй коштовні подарунки. Те, що старша дочка ОСОБА_26 - ОСОБА_7 взагалі не знає своєї рідної мами і вважала, що її справжня мама ОСОБА_32 , було вимогою ОСОБА_30 перед ОСОБА_26 та перед його рідними.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 , показала, що вона є практичним психологом КУ "Центр соціальних служб Бершадської міської ради". До неї звернулася мама ОСОБА_1 - ОСОБА_41 та попросила, щоб вона поспілкувалася з її онуками ОСОБА_13 та ОСОБА_29 , щоб вона могла зробила висновок про їхній психологічний стан через травмуючі події, що сталися в їхньому житті. Вона погодилася і через деякий час змогла поспілкуватися за допомогою засобів відеозв`язку в присутності їхньої матері ОСОБА_30 з малолітніми дівчатками. За результатами спілкування, нею був складений Акт оцінки потреб сім`ї, зроблені Висновки оцінки потреб сім`ї та винесена "Аналітична довідка" за результатами діагностики. Нею було встановлено, що в дітей присутня підвищена тривожність, що могло бути наслідком напружених емоційних обставин. Вона застосовувала різні методики для вивчення психодіагностичного обстеження, проте наразі не готова сказати які саме.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Кшевецька І.В. в свою чергу надала Рецензію психолога ОСОБА_42 на "Аналітичну довідку", що містить критичний аналіз психодіагностичного обстеження малолітніх ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також адвокатом Кшевецькою І.В. 08.12.2025 було зроблено запит до КУ "Центр соціальних служб Бершадської міської ради" на який 11.12.2025 отримано інформацію про найменування методик, які були застосовані практичним психологом ОСОБА_43 під час проведення психодіагностичного обстеження та складання аналітичної довідки від 03.03.2025 року за результатами діагностики малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

При цьому суд наголошує, що одним із засобів доказування є висновок експерта. Відповідно до ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначений законодавством.

Проте жодна зі сторін не заявляла клопотання щодо призначення судово-психологічної експертизи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 передбачено, що під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини. Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Згідно положень ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Бершадської міської ради затвердженого Рішенням виконавчого комітету Бершадської міської ради № 164 від 15.07.2025 вбачається, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки дітей перебувають у шлюбі з 18.10.2012 року. Сім`я проживала в Чеській Республіці, але в січні 2025 року ОСОБА_1 із дітьми, ОСОБА_13 та ОСОБА_16 повернулась в Україну. Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи, наданого Флоринським старостинським округом від 14.01.2025 № 9, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дітьми. 14.01.2025 року працівниками служби у справах дітей Бершадської міської ради було обстежено умови проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок належить ОСОБА_45 , бабусі дітей. Діти мають спільну кімнату. Дівчатка забезпечені всім необхідним відповідно до віку та потреб. Відомо, що ОСОБА_1 вимушена була повернутися з дітьми в Україну, до батьків, оскільки зазнавала домашнього насильства зі сторони чоловіка, ОСОБА_2 .. На запит служби у справах дітей КУ «Центр соціальних служб Бершадської міської ради» 25.03.2025-28.03.2025 здійснено оцінку потреб сім`ї відповідно до якої діти забезпечені одягом, чистою білизною, харчування відповідає віку. Діти відвідують дитячий садочок. ОСОБА_1 повідомила, що боїться за життя і здоров`я дітей через ситуацію, яка склалася. В акті оцінювання також зазначається, що ОСОБА_9 дбає про дітей, слідкує за їх здоров`ям та всебічним розвитком. Фізичних покарань до доньок не застосовує. Ніколи не залишає дівчаток самих вдома чи на вулиці. Мати повністю задовольняє потреби дітей. Батьківський потенціал ОСОБА_8 високий. За результатами оцінювання, сім`я не перебуває в складних життєвих обставинах та не потребує соціального супроводу. Відповідно до аналітичної довідки, наданої практичним психологом КУ «Центр соціальних служб Бершадської міської ради», було проведено ряд діагностик на визначення рівня тривожності малолітніх дітей. Діагностики проводилися в онлайн режимі, в присутності матері. За підсумками проведених діагностик у дітей встановлено підвищену тривожність. Причинами тривожності можуть бути напружені емоційні обставини, психічні потрясіння, які відбувалися в її присутності. Рекомендовано відвідувати практичного психолога для проведення корекційної роботи щодо зменшення рівня тривожності у дітей. Відповідно до довідки-характеристики від 23.01.2025 № 113, Флоринський старостинський округ компрометуючими даними відносно громадянки ОСОБА_1 не володіє. Інформація про притягнення вищезазначеної особи до кримінальної або адміністративної відповідальності і не надходила. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.01.2025, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, вид економічної діяльності: 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси (основний). Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2025 року дохід складає 82120 грн.. З інформації, наданої Флоринським ЗДО (ясла-садок) «Колосок» від 18.04.2025 № 11 відомо, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зараховані до Флоринського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Колосок» наказом № 13 «Про зарахування до складу здобувачів дошкільної освіти» від 24.01.2025. Діти відвідували дитячий садок нетривалий період. Обох дівчат до Флоринського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Колосок» зранку приводила мати, постійно перебувала з ними та забирала їх додому після обіду. Діти чисті, причесані, охайно одягнені, чемні. Згідно з медичними довідками, виданими КНП «Бершадська ОЛЦ 28.01.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 останні 5 років за психіатричною та наркологічною допомогою в «Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради» не зверталась. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підтримують шлюбних стосунків. Зі слів ОСОБА_8 , ОСОБА_2 вживає алкогольні напої та в стані алкогольного сп`яніння застосовував до неї фізичну силу, залишав на певний період без засобів існування, що підтверджується інструкцією для постраждалої ocoби від 05.01.2025 року JID: PCR00ETRfo75979623 та актом про надання пояснень від 06.01.2025 року, виданих поліцією Чехії Районним управлінням поліції Прага І зовнішня служба місцевий відділ Бержевнова. Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання від 04.03.2020 № 11858322, виданою відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який є батьком дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , зареєстрований у АДРЕСА_7 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (від 14.09.2021 номер витягу 2747177627 ОСОБА_2 є власником будинку садибного типу, загальною площею 321,5 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . З акту обстеження умов проживання від 26.05.2025 № 36, наданого службою у справах дітей Бершадської міської ради представником ОСОБА_2 28.05.2025 відомо, що спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області було обстежені умови проживання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 . За цією адресою проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - власник. Будинок триповерховий з хорошим ремонтом, повністю умебльований, складається з шести кімнат, трьох санвузлів, кухні, їдальні. Велика прибудинкова територія, дитячий майданчик. У кожної дитини є окрема кімната, є ігрова кімната. Наявні дитячі меблі, іграшки. На момент відвідування діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в будинку не проживають. Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку-фізичні особи-підприємця за І квартал 2025 року дохід ОСОБА_2 , складає 132000 грн.. Згідно з довідкою про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 445 від 30.05.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказання для виконання робіт, професій служби, відсутні. Обстеження комісією лікарів-психіатрів не проводилось. Питання «Про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » п`ять раз виносилося на засідання Комісії з питань захисту прав дитини при Бершадській міській раді (28 березня, 30 квітня, 22 травня, 04 червня, 03 липня) у зв`язку із неможливістю заслухати батька дітей, ОСОБА_2 , для з`ясування його думки щодо вирішення спору. Службою у справах дітей ОСОБА_2 , про проведення засідання Комісії повідомлявся вчасно та належним чином (рекомендованими листами), але щоразу, напередодні проведення засідання Комісії надходили заяви від представника ОСОБА_2 з проханням про перенесення засідання з різних причин. Свою відсутність на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини 03.07.2025 року ОСОБА_2 не пояснив. Мати дітей, ОСОБА_1 було заслухано на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини 28.03.2025. 03.07.2025 року, вп`яте, на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при Бершадській міській раді було розглянуто питання «Про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». ОСОБА_1 має достатнє коло спілкування та підтримку батьків. Зі слів жінки, вона дбає про моральну атмосферу для дітей, бажає для них усього найкращого, турбується про дітей забезпечуючи їх дошкільною освітою та усім необхідним для зростання та розвитку, має постійне місце проживання, самостійний дохід. ОСОБА_1 спроможна і в подальшому належним чином виконувати батьківські обов`язки щодо малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти мають тісний емоційний зв`язок з матір`ю, люблять її. Членами Комісії прийнято рішення про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей разом із матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рекомендовано органу опіки та піклування надати відповідний висновок до Бершадського районного суду Вінницької області.

Разом з тим, суд зазначає, що висновок органу опіки і піклування має рекомендаційний характер, не є обов`язковим для суду та оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом досліджені всі надані сторонами письмові докази, враховує їх при прийнятті рішення по справі.

При цьому суд враховує, що створювані одним із батьків для іншого перешкоди у вихованні дітей та спілкуванні з ними мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належать як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень зазначено, що мотиви прийняття рішення повинні бути узгодженими, зрозумілими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку мотивації, яка привела суддю до ухвалення рішення. Умотивованість повинна засвідчувати дотримання суддею принципів, сформульованих Європейським судом з прав людини (а саме повага до права на захист та на справедливий суд). Коли проміжні рішення стосуються індивідуальних свобод (наприклад, дозвіл на арешт) або можуть вплинути на права осіб чи на їхнє майно (наприклад, тимчасова опіка над дитиною або превентивне накладення арешту на нерухоме майно чи на банківські рахунки), потрібен належний виклад мотивів подібного рішення. Якість судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. У викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін, тобто на кожен окремий пункт вимог та на аргументи захисту. Це важливий запобіжник, оскільки він дає можливість сторонам переконатися у тому, що їхні доводи були досліджені, а отже, суддя взяв їх до уваги (пункти 34, 38).

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі М. С. проти України, заява 2091/13, ЄСПЛ зазначив, що тривалість часу, проведеного дитиною з одним із родичів може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини. Підстави для визначення місця проживання дитини з одним із батьків повинні бути «відповідними і достатніми».

Також при вирішенні спору, суд враховує висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 11.12.2023 року у справі № 607/20787/19: «Об`єднана палата зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків та є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів. Судам слід пам`ятати, що основним суб`єктом, на якого має вплив ухвалене рішення у сімейних спорах цієї категорії, є саме дитина.

У спорах про визначення місця проживання дитини суди мають крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановити та надати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитині обов`язком батьків діяти в її інтересах.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема:

- особисті якості батьків (моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, наркотичними речовинами, перебування на диспансерному нагляді, притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності);

- відносини, які існують між кожним із батьків і дитиною (встановлення повного чи часткового виконання батьківських обов`язків, наявність причин що впливають на виконання батьківських обов`язків; встановлення, чи враховують мати/батько інтереси дитини, чи є взаєморозуміння між кожним із батьків і дитиною);

- можливість створення дитині належних умов для виховання і розвитку (наявність самостійного доходу, належних житлових умов у кожного із батьків);

- стан здоров`я дитини (наявність хвороб у дитини, що потребують посиленого догляду, наявність у батьків навичок щодо надання первинної медичної допомоги);

- стан безпеки дитини (можливість створення дитині безпечних умов для життя та розвитку) тощо.

Указане тлумачення статті 161 СК України при розгляді категорії справ, що стосуються надчутливої сфери правовідносин (оскільки йдеться не просто про спір між позивачем і відповідачем, а про долю дитини), є сталим та однозначним у практиці Верховного Суду (див. постанови від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 761/35714/16-ц, від 23 жовтня 2021 року у справі № 127/17427/20, від 08 вересня 2023 року у справі № 639/3862/20, від 28 вересня 2023 року у справі № 944/5191/19).

При цьому суд зазначає, що перешкодами у вихованні дітей є дії іншого з батьків, які обмежують або позбавляють права на спілкування з дитиною, зокрема систематичні відмови у зустрічах, блокування зв`язку, навмисне настроювання дитини проти іншого батька, приховування дитини або її використання для маніпуляцій.

В судовому засіданні здобуто обгрунтовані докази, які прямо вказують на такі дії з боку батька.

Разом з тим ОСОБА_2 та його представником не надано належних та обгрунтованих доказів, які б прямо вказували, що мати малолітніх дітей ОСОБА_1 добровільно не брала участі в утриманні та вихованні дочок, застосовувала до дітей неприйнятні методи виховання, фізичне насильство, погрози. Твердження, адвоката Кшевецької І.В. про агресивне та скандальне поводження ОСОБА_1 , що стало нормою в сім`ї, як до дітей так і до хатніх працівників та близького оточення сім`ї нічим не підтверджено ні письмовими доказами ні поясненнями заявлених свідків, які так в судове засідання і не з`явилися.

Натомість про домашнє насильство з боку ОСОБА_2 свідчить те, що 05.01.2025 працівником поліції Чеської Республіки було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника - ОСОБА_2 , з якого вбачається, що у зв`язку зі скоєнням ним домашнього насильства відносно постраждалих осіб - членів сім`ї кривдника: ОСОБА_18 (дружина), ОСОБА_19 (дочка ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) до ОСОБА_2 , як кривдника, було застосовано заходи термінового заборонного припису строком на 10 (десять) діб, яким кривдника виселено з місця проживання (перебування) постраждалих осіб з передачею працівнику поліції всіх ключів від спільного помешкання, з якого його виселили, заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалих осіб; заборонено контактувати та встановлювати контакти з постраждалими особами.

При цьому суд погоджується з твердженнями адвоката Кшевецької І.В., що ОСОБА_2 належним чином забезпечує своїх дітей, дбає про їхній розвиток та освіту, проте не погоджується, що мати дитини не може забезпечити дітям гідні умови проживання, виховання та забезпечення.

Суд вважає, що саме створювані ОСОБА_2 у спілкуванні матері з дітьми перешкоди мають наслідком руйнування їх гармонійного психоемоційного зв`язку із доньками. Те що батько приділяє більше уваги вихованню та матеріальному забезпеченню дітей, відбувається не з вини матері, яку по суті на даний час усунули від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення дітей належними умовами виховання, проживання.

Вирішуючи цей спір суд, з урахуванням вимог закону, виходить, перш за все, з найкращих інтересів малолітніх дітей, які безперечно потребують любові, розуміння, та коли це можливо, повинні рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить їх виховання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості і що сприятиме їхньому повному та гармонійному розвитку як особистості. Тому особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати прав дітей, а визначений спосіб участі матері, батька у житті дочок повинен максимально відповідати саме інтересам дітей. Поведінка батька, що створює перешкоди у спілкуванні матері з дітьми, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дітей, ставить його інтереси вище інтересів дочок, які потребують уваги та виховання і з боку матері.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дітей, проте за ситуації, що фактично склалася, а саме перебування сторін у неприязних стосунках, з урахуванням поведінки сторін, між якими немає порозуміння, а також беручи до уваги всі надані з боку обох сторін докази, суд дійшов висновку, що визначення місця проживання дітей з матір`ю відповідатиме найважливішим інтересам малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Верховний суд неодноразово звертав увагу, що відсутність у позивачки у власності житла не може бути безумовною підставою для відмови у визначенні місця проживання дитини з матір`ю, за відсутності доказів, які свідчили про неналежне ставлення матері до виконання своїх батьківських обов`язків (Постанова ВС від 03.03.2021 року справа № 753/19921/19-ц)

Також слід, зазначити що місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою. Та обставина, що один із батьків не має власного житла, а користується орендним приміщенням для проживання не є такою, що унеможливлює визначити місце проживання дітей із ним.

За вказаних обставин, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей слід задоволити, а в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком слід відмовити.

За змістом ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією АТ "Приватбанк" від 28.01.2025 року, а тому до стягнення з первісного відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає 1211 грн. 20 коп. витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Оскільки в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком відмовлено, понесені ним судові витрати слід залишити за ОСОБА_2 ..

На підставі викладеного та керуючись Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, статтями 7, 141, 150, 153, 155, 160, 161, 171 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», статтями 2, 10, 76-81, 89, 141, 209, 210, 223, 258, 259, 263-265, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та

залишити малолітню дитину ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_3 на вихованні матері

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресую: АДРЕСА_1 та залишити малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на вихованні матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1211 грн. 20 коп. витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги Орган опіки та піклування Бершадської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь