Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №686/18622/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18622/25

Провадження № 2-о/686/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

присяжних: Авсієвич А.В., Галка О.М.,

за участю секретаря судового засідання

Бугайчук В.О.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представниці заявниці ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , Летичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення фізичної особи померлою,

встановив:

11 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із вказаною заявою, у якій просить суд оголосити померлим її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 (що в подальшому була переформована у військову частину НОМЕР_1 ).

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вона є дружиною ОСОБА_4 , який загинув внаслідок виконання своїх обов`язків при захисті Батьківщини. 18.05.2023 року заявниця направила заяву Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про те, що з 15.05.2023 зник зв`язок з чоловіком, який є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 та до теперішнього часу його місцезнаходження несвідоме. 17.05.2023 року заявницею було отримано Сповіщення сім`ї № 3939, згідно з яким солдат ОСОБА_4 під час штурмових дій в районі н.п. Оріхово-Василівка Донецької області зник безвісти за особливих обставин.

Як вбачається з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від № 786, відповідно до рапорту командира 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_5 стало відомо, про зникнення безвісти за особливих обставин номера обслуги 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_4 у зв`язку з чим було призначено проведення службового розслідування по даному факту.

Згідно з актом службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 , в ході службового розслідування було встановлено наступне: номер обслуги 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 виконував завдання пов`язане із захистом Батьківщини, здійснював заходи з національної безпеки і оброни, відбиття збройної агресії російської федерації в районі н.п. Оріхово-Василівка, Бахмутського району, Донецької області.

Відповідно до письмових пояснень стрільця-снайпера 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 відомо що близько 07:00 15.05.2023 року висунулися на штурм позицій ворога в районі н.п. Оріхово-Василівка, Бахмутського району, Донецької області. Раптово противник відкрив вогонь по їх групі. Після чого почався бій. В ході бою солдат ОСОБА_6 бачив як загинули солдати в тому числі солдат ОСОБА_4 . Можливості провести евакуацію загиблих побратимів не було. Аналогічні пояснення надав і стрілець-помічник гранатометника 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_7 .

Згідно з актом службового розслідування по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 від 09.06.2023 року, зроблено висновок що солдат ОСОБА_4 зник безвісти за особливих обставин.

Оголошення чоловіка померлим потрібно заявниці для отримання виплат передбачених законодавством та оформлення спадщини.

У зв`язку з наведеним, заявниця ОСОБА_1 просить суд оголосити громадянина України ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , померлим поблизу н.п. Оріхово-Василівка, Бахмутського району, Донецької області, під захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Ухвалою судді від 04 липня 2025 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 16 липня 2025 року до участі у справі було залучено в якості заінтересованих осіб: військову частину НОМЕР_4 та Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року до участі у справі було залучено в якості заінтересованих осіб: військову частину НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); зобов`язано Летичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати до суду докази по справі.

02 лютого 2026 року представник заінтересованої особи Міністерства оборони України подав до суду додаткові пояснення, у яких заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_1 .

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_2 підтримали вимоги заяви, просили її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, у додаткових поясненнях, поданих до суду, заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, 11 грудня 2025 року надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи - Летичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, судом об`єктивно встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.09.2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 .

Батьками ОСОБА_4 згідно копії актового запису про народження № 16 від 14.02.1989 року є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 в матеріалах справи).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_7 , солдат, номер обслуги 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 , яка в подальшому була переформована у військову частину НОМЕР_1 .

Згідно копії акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_9 09.06.2023 року, яка долучена до позову, встановлено, що 16.05.2023 року від командира 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 молодшого лейтенанта ОСОБА_10 надійшов рапорт про те, що 15.05.2023 року в ході штурму позиції «ВАРТА» на околиці н.п. Оріхово-Василівка, Бахмутського району, Донецької області, зникли безвісти за невідомих обставин військовослужбовці 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 , а тому числі номер обслуги 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 .

В ході службового розслідування було встановлено, що «… номер обслуги 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 виконували завдання пов`язані з Захистом Батьківщини, здійснювали заходи з національної безпеки і оборони, відбиття збройної агресії російської федерації в районі н.п. Оріхово-Василівка, Бахмутського району, Донецької області.

Відповідно до письмових пояснень стрільця-снайпера 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_6 стало відомо, то близько 07:00 15.05.2023 року солдат ОСОБА_6 в складі підрозділу висунувся па штурм петицій ворога в районі н.п. Оріхово-Василівка Донецької області. Раптово противник відкрив вогонь по їх групі зі стрілецької зброї. Почався бій, який тривав цілий день. Близько 16:00 підійшло підкріплення, почалася евакуація поранених. Потім почався ворожий мінометній та артилерійський обстріл. Під час бою солдат ОСОБА_6 бачив, як від ворожого обстрілу загинув солдат …, солдат …, солдат ОСОБА_4 . Побратими намагались надати їм домедичну допомогу, але через важкі поранення не було марно. Через ворожий обстріл та наступ противника загін був змушений відійти на іншу позицію. Можливості провести евакуацію загиблих побратимів не було. Солдат ОСОБА_6 був поранений, його евакуювали до медичного пункту. Згодом він дізнався, що коли група евакуації дісталась позицій щоб забрати загиблих, там вже були військовослужбовці російської федерації, тому винести тіла побратимів не було можливості.

Відповідно до письмових пояснень стрільця-помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_7 стало відомо, що близько 07:00 15.05.2023 року солдат ОСОБА_7 в складі підрозділу висунувся на штурм позицій ворога в районі н.п. Оріхово-Василівка Донецької області. … Під час наступного ворожого мінометного обстрілу солдат ОСОБА_7 зайняв позицію для укриття, а неподалік від нього зайняв позицію солдат ОСОБА_4 , який під час мінометного обстрілу намагався краще облаштувати позицію. Через деякий час поруч з ними впала ворожа міна, в наслідок чого солдат ОСОБА_4 отримав поранення. Солдат ОСОБА_7 спробував встановити голосовий контакт з солдатом ОСОБА_4 , але той не відповідав, тоді солдат ОСОБА_7 під ворожим обстрілом добрався до позиції солдата ОСОБА_4 і побачив, що він отримав поранення в області шиї, солдат почав надавати першу домедичну допомогу щоб зупинити кровотечу, але вже було пізно, солдат ОСОБА_4 перестав подавати ознаки життя. Солдат ОСОБА_11 був змушений покинути тіло товариша, бо почув по рації що противник наступає і потрібно тримати оборону. Коли до групи надійшло підкріплення то розпочалась евакуація поранених, але коли повернулись за загиблими, розпочався мінометний обстріл і не було змоги їх забрати.

Тіла солдата …, солдата …, солдата ОСОБА_4 наразі неможливо евакуювати тому що вищезазначена територія зараз тимчасово окупована ворогом, в результаті чого державна реєстрація смерті не може бути проведена, так як немає документа встановленої форми від закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи.

Виходячи з результатів службового розслідування, можна зробити висновок, що солдат …, солдат …, солдат ОСОБА_4 зникли безвісти за особливих обставин.

Неправомірні дії військовослужбовців відсутні.

Службовим розслідуванням встановлено, що …, …, номер обслуги 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роги військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 виконували бойові завдання, здійснювали заходи а національної безпеки і оборони, відбиття збройної агресії російської федерації в районі н.п. Оріхово-Василівка, Бахмугського району, Донецької області, що призвело до зникнення безвісти за особливих обставин.

Виходячи з результатів службового розслідування вина …, …, номера обслуги 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_4 відсутня.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є виконання бойових завдань, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відбиття збройної агресії російської федерації, що призвело до зникнення безвісти за особливих обставин.»

Дані обставини також підтверджуються сповіщенням сім`ї № 3939 від 17.05.2023 року та матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 16.05.2023 року № 786 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти за особливих обставин солдата …, солдата …, солдата ОСОБА_4 ».

За фактом зникнення безвісти військовослужбовця ЗСУ, який перебував на посаді номер обслуги 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роги військової частини НОМЕР_2 , солдата ОСОБА_4 зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження № 12023243000001723 від 19.05.2023 року.

Станом на день розгляду справи інформація про факт потрапляння у полон (місце утримання у полоні) або відомості про загибель ОСОБА_4 відсутні.

Також, станом на теперішній час інформація про збіги ДНК-профіля з тілами невідомих загиблих відносно ОСОБА_4 відсутня.

Тіло ОСОБА_4 чи його фрагменти не було змоги евакуювати з позиції, у зв`язку з чим неможливо отримати медичне свідоцтво про смерть, що стало причиною звернення заявниці до суду.

Оголошення чоловіка померлим потрібно заявниці для отримання виплат передбачених законодавством та оформлення спадщини.

Щодо початку відліку строку, передбаченого реченням другим частини другої статті 46 Цивільного кодексу України, для оголошення судом фізичної особи померлою

Оголошення фізичної особи померлою (смерть inabsentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptiomortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Отже, у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Місце загибелі ОСОБА_4 - населений пункт Оріхово-Василівка - це село Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області в Україні.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 (далі - Перелік).

Згідно вказаного Переліку, на території Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області (за винятком с. Бахмутське, с. Берестове, с. Білогорівка, с. Благодатне, с. Василівка, с. Веселе, с. Володимирівка, с. Дубово-Василівка, с. Залізнянське, с. Краснополівка, с. Липове, с. Миколаївка, с-ще Нагірне, с. Парасковіївка, с-ще Підгородне, с. Пилипчатине, с. Роздолівка, с. Сакко І Ванцетті, м. Соледар, с-ще Спірне, с. Стряпівка, с. Трипілля, с. Яковлівка) з 24.02.2022 року по 06.08.2024 року велись активні бойові дії, які продовжуються з 07.08.2024 року по теперішній час, за винятком с. Бахмутське, с. Берестове, с. Білогорівка, с. Благодатне, с. Василівка, с. Веселе, с-ще Виїмка, с. Володимирівка, с. Дубово-Василівка, с. Залізнянське, с. Краснополівка, с. Липове, с. Миколаївка, с-ще Нагірне, с. Парасковіївка, с-ще Підгородне, с. Пилипчатине, с. Роздолівка, с. Сакко I Ванцетті, м. Соледар, с-ще Спірне, с. Стряпівка, с. Трипілля, с. Федорівка, с. Яковлівка.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Волчлі проти Франції».

Надмірний формалізм під час вирішення питання у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду.

При цьому, у справі «Дос Сантос Каладо та інші проти Португалії» ЄСПЛ навів сформований у своїй практиці підхід щодо цього: «У практиці суду добре відомо, що «надмірний формалізм» може підірвати гарантію «практичного та ефективного» права на доступ до суду відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. Такий формалізм може бути наслідком особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду справи заявника по суті і є елементом, здатним спричинити порушення права на ефективний захист з боку судів і трибуналів.

Отже, оцінюючи факти та обставини зникнення безвісти солдата ОСОБА_4 , пояснення його побратимів щодо фізичної загибелі ОСОБА_4 та неможливості евакуювати його тіло з об`єктивних причин, які були зафіксовані у акті службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_9 09.06.2023 року, а також враховуючи той факт, що з часу зникнення безвісти ОСОБА_4 до дня ухвалення рішення у справі пройшло більше 2 років 10 місяців, та з метою захисту інтересів рідних Захисника України, суд висновує про наявність об`єктивних та беззаперечних підстав зробити можливим вірогідне припущення про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_2 (яка в подальшому була переформована у військову частині НОМЕР_1 ).

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Статтею 48 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_4 з урахуванням встановлених судом фактів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 46 – 48 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265, 305-308 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Оголосити військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_3 , уродженця смт. Летичів Хмельницької області померлим (загиблим) ІНФОРМАЦІЯ_8 в населеному пункті Оріхово-Василівка Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_2 (яка в подальшому була переформована у військову частині НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 20 березня 2026 року.

Головуючий суддя О.М. Палінчак

Присяжні А.В. Авсієвич

О.М. Галко