Суд: Деражнянський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 05 квітня 2026 р.
Справа: №673/69/26
Суддя: Мартинюк В. Б.
Справа № 673/69/26
Провадження № 2-о/673/24/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2026 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді – Мартинюка В.Б.,
з участю: секретаря судового засідання – Кухар С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Деражня цивільну справу за заявою представника заявника Трубай Ірини Сергіївни, в інтересах ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-
в с т а н о в и в:
Представник заявника ОСОБА_2 у заяві просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 08.09.2011, РНОКПП: НОМЕР_2 , трудової книжки НОМЕР_3 , заповненої 30.09.1982, яка видана на ім`я « ОСОБА_3 » та архівної довідки №243 від 25.04.2023, виданої Комунальною установою Деражнянської міської ради «Трудовий архів».
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, щорішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11 листопада 2025 року заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком. Підставою для відмови стало те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 25.11.1982 по 13.12.1984, оскільки в первинних документах щодо трудової діяльності заявника наявні розбіжності у написанні його імені та по батькові. Разом з тим, у трудовій книжці та окремих архівних документах ім`я та по батькові заявника зазначені як « ОСОБА_4 », що не відповідає даним паспорта.
Водночас інші відомості, зокрема прізвище та дата народження, у зазначених документах збігаються, що свідчить про належність цих документів одній і тій самій особі. У трудовій книжці міститься запис про виправлення прізвища відповідно до паспортних даних.
Архівні документи та довідки підтверджують факт роботи заявника у відповідні періоди, однак через розбіжності у написанні імені та по батькові ці періоди не були зараховані до страхового стажу.
З огляду на викладене, встановлення факту належності правовстановлюючих документів заявнику є необхідним для підтвердження його трудового стажу та реалізації права на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 06.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку окремого провадження.
Заявник в судове засідання не з`явився, однак його представник подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити та встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки НОМЕР_3 , заповненої 30 жовтня 1982 року та архівної довідки №243 від 25.04.2023, виданої КУ Деражнянської міської ради Хмельницької області «Трудовий архів», якою підтверджено стаж роботи в Деражнянському районному обєднанні «Сільгосптехніці» у 1982-1984 р.р.
Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Хмельницькій області в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності. 06.03.2026 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №220550002209 від 11.11.2025 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, оскільки відсутній необхідний страховий стаж від 22 років до 32 років, передбачений ст. 26 Закону №1058-ІV. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу тривалість страхового стажу особи становить 21 рік 10 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком. Звертають увагу суду, що у головного управління за доданими документами відсутні підстави для врахування заявнику до страхового стажу періоду роботи з 25.11.1982 по 13.12.1984 згідно архівного витягу від 25.04.2025 №243, виданого Комунальною установою Деражнянської міської ради «Трудовий архів», оскільки в первинних документах про прийняття на роботу зазначено особу « ОСОБА_5 », при цьому при звільненні з роботи зазначено особу « ОСОБА_5 », (ім`я зазначено не вірно, ініціал по батькові не розшифровано).
Враховуючи наявні розбіжності між поданими документами, головне управління просить взяти до уваги їх доводи та прийняти обґрунтоване рішення.
З врахуванням положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, де визначено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника заінтересованої особи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення"(далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму № 5 суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Судом встановлено, що рішенням №220550002209 від 11.11.2025 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, оскільки відсутній необхідний страховий стаж від 22 років до 32 років, передбачений ст. 26 Закону №1058-ІV. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу тривалість страхового стажу особи становить 21 рік 10 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком. Згідно рішення за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди25.11.1982 по 13.12.1984, оскільки в первинних документах щодо трудової діяльності заявника наявні розбіжності у написанні його імені та по батькові. Разом з тим, у трудовій книжці та окремих архівних документах ім`я та по батькові заявника зазначені як « ОСОБА_4 », що не відповідає даним паспорта.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 13.11.1962, встановлено, що « ОСОБА_1 » народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про народження 13.11.1962 було зроблено актовий запис №34.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 04 лютого 1984 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 уклали шлюб, про що було складено відповідний актовий запис №1.
Як вбачається з копії трудової книжки НОМЕР_3 , заповненої 30.11.1982, року на російській мові вказано прізвище, ім`я, по батькові заявника як « ОСОБА_1 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , також наявний внесений запис про виправлення на « ОСОБА_7 » згідно паспорта НОМЕР_1 , виданого Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області від особи ОСОБА_8 , печатка Маниковецький ліцей Деражнянської міської ради».
Відповідно до архівного витягу з книг наказів з особового складу Деражнянського районного об`єднання «Сільгосптехніка» Хмельницької області за 1982, 1984 роки, що виданий комунальною установою Деражнянської міської ради «Трудовий архів» №243 від 25.04.2023 ОСОБА_1 працював на посаді водія третього класу в Деражнянському районному об`єднанні «Сільгосптехніка».
Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 08 вересня 2011 року вказано прізвище, ім`я та по батькові заявника як « ОСОБА_1 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади прізвище, ім`я, по батькові заявника вказано як « ОСОБА_1 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 03.12.2025, встановлено, що батьками ОСОБА_9 є батько- ОСОБА_1 та мати - ОСОБА_10 , актовий запис №18 від 20.08.1986.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. З метою практичної реалізації вказаних завдань ст. 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. При цьому, згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає також справи і про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно роз`яснень пленум Верховного Суду України у своїй постанові "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті у зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
При цьому, згідно роз`яснень, що містяться в п. 12 даної постанови Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до п. 3 та п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637) підтвердження наявного трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження приймаються, крім іншого, довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи я паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788- XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерви.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 1 Порядку № 637 зазначає про те, що основним документом, що підтверджує загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 26 Порядку № 637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з іменем, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено в судовому порядку.
Дослідивши докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви повністю, виходячи з наступного.
Згідно листа ВСУ 01.01.2012 "Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Наведена правова позиція суду узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі №320/948/18, Верховного Суду у постановах від 19 червня 2019 року по справі №752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року по справі №750/9847/18, від 18 листопада 2020 року по справі №554/3600/19, від 25 листопада 2020 року по справі №636/4087/19, від 03 лютого 2021 року по справі №644/9753/19, від 16 червня 2021 року по справі №643/6447/19, від 15 вересня 2021 року по справі №733/324/21, п.12 постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року №5, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення".
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
З огляду на приписи пункту 2.11, 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
На переконання суду, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2018 року по справі №545/1472/17.
У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 р. по справі №938/792/21 суд касаційної інстанції дійшов правового висновку, що законом чітко передбачено порядок заповнення трудової книжки, внесення до неї відповідних записів та змін, а саме всі необхідні дії щодо трудової книжки вчиняє роботодавець, тому лише у тому разі, коли роботодавець не виконав свого обов`язку щодо ведення трудової книжки працівника належним чином, або відмовив у зміні записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження, то у такому випадку у суду виникнуть підстави для захисту порушеного права в судовому порядку.
Як встановлено судом, в Трудовій книжці НОМЕР_3 , «(Цыгольник) ОСОБА_11 » згідно відомостей 25.11.1982 прийнятий на роботу водієм в «Деражнянскоє ройонное объединение «Сельхозтехника»; 13.12.1984 звільнений згідно поданої заяви.
В свою чергу, згідно архівної довідки №243 від 25.04.2023, виданої Комунальною установою Деражнянська міська рада «Трудовий архів» вбачається, що: «Цыгольника (так в документі) ОСОБА_12 » прийнято на роботу з 25.11.1982 і з 13.12.1984 звільнено « ОСОБА_5 » (так в документі, ім`я та по батькові повністю не вказано).
Оскільки метою встановлення факту, що має юридичне значення, є забезпечення можливості реалізації заявником гарантованого Конституцією України права на пенсійне забезпечення, а також те, що іншого порядку та можливості встановити факт, окрім судового, не існує, суд дійшов висновку про належність вказаних документів заявникові, тому наявні підстави для задоволення заяви представника заявника ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки в позасудовому порядку встановити факт належності правовстановлюючих документів неможливо, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати своє право на призначення пенсії, заява підлягає задоволенню.
Як вбачається із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що відповідно до ч. 7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом та у справах окремого провадження щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, відсутній спір та позовні вимоги, а заявник звернулася із заявою про встановлення факту, що для неї має юридичне значення, а відтак судовий збір, сплачений при зверненні до суду необхідно залишити за заявником.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,7,19,23,315,319,354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву представника заявника Трубай Ірини Сергіївни, в інтересах ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Деражнянським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 08.09.2011, РНОКПП: НОМЕР_2 , трудової книжки НОМЕР_3 , заповненої 30.09.1982, яка видана на ім`я « ОСОБА_3 » та архівної довідки №243 від 25.04.2023, виданої Комунальною установою Деражнянської міської ради «Трудовий архів».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заявник: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Представникзаявника ОСОБА_2 :адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29013, вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький..
Повний текст рішення складено 10.04.2026 року.
Суддя: В. Б. Мартинюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua