Вирок від 09 квітня 2026 р. у справі №335/2169/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/2169/26 1-кп/335/688/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

процесуального прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107-Б, м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082060000159 від 12 лютого 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, особи з інвалідністю третьої групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого

вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2010 року за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України) до покарання у вигляді громадських робіт тривалістю 200 годин;

вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2011 року за ч. 2 ст. 389 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 1 місяця 25 днів арешту, звільненого 01 квітня 2011 за відбуттям строку покарання;

вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2011 року за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі;

вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2012 року за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі;

вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2012 року за ч. 2 ст. 345 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого 17 лютого 2017 року за відбуттям строку покарання;

вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2020 року за ч. 1 ст. 129 КК України до 1 року обмеження волі, звільненого на підставі ч. 1 ст. 72 КК України у зв`язку із зарахуванням строку попереднього ув`язнення з 03 лютого 2020 року до 05 листопада 2020 року в строк відбуття покарання;

вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки;

вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 29 серпня 2025 року від подальшого відбуття покарання ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2024 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

06.02.2026 приблизно о 15:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у котловому приміщенні СТО «Digital Servis», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пластова, буд. 71, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, з метою особистого збагачення, таємно викрав у потерпілого ОСОБА_5 належні йому на праві власності акумуляторну батарею марки «Varta» «12 V/60 А/год», яка була в робочому стані, без пошкоджень, ринкова вартість якої становить 3 626,33 грн, та перетворювач напруги (інвертор) марки «Arner» 12 V/ 220 V/550 V, який був у робочому стані, без пошкоджень, ринкова вартість якого становить 2 416,13 грн. Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду загальним розміром 6 042,46 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, фактичні обставини справи, що викладені у обвинувальному акті, не оспорював, зазначивши, що 06.02.2026 приблизно о 15:00 год. він працював на території вказаної СТО, де рубив дрова. Оскільки з ним в повному обсязі не розрахувались за роботу, він, коли переодягався у котловому приміщенні, таємно викрав акумуляторну батарею та перетворювач напруги (інвертор), які були у робочому стані та без пошкоджень. У подальшому здав вказане майно у пункті приймання металобрухту за 500 грн. Через невеличкий проміжок часу він зрозумів, що вчинив неправильно, і зрозумів наслідки свого необдуманого вчинку. Зазначив, що розкаюється у скоєному, та оскільки має родину, проблеми зі здоров`ям, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку. При цьому, судом було роз`яснено учасникам процесу про позбавлення їх права на оскарження даних обставин в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, спричинених наслідків – кримінальним правопорушенням заподіяна матеріальна шкода потерпілому, яка відшкодована шляхом повернення майна.

Суд також враховує особу ОСОБА_4 , який раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, зареєстрований у м. Запоріжжі, є особою з інвалідністю третьої групи, одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи обставини вчинення злочину, його мету та мотиви, дані про особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, а саме те, що він усвідомив протиправність своєї поведінки та жалкує про вчинене, суд вважає, що доцільним та необхідним для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння інших злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, однак із звільненням від реального його відбування на підставі положень ст.ст. 75, 76 КК України із застосуванням іспитового строку у максимальному його розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню було проведено судово-товарознавчі експертизи, висновки яких покладено в основу обвинувачення, і органом досудового розслідування документально підтверджені процесуальні витрати на загальну суму 3 119,90 грн. на залучення експертів, суд вважає за необхідне стягнути вказані витрати із обвинуваченого ОСОБА_4 .

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Клопотань про його обрання до набрання вироком законної сили прокурором не заявлялось.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експерта при проведенні судової експертизи № СЕ-19/108-26/3044-АВ від 20 лютого 2026 року на суму 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок та судової експертизи № СЕ-19/108-26/3008-ТВ від 16 лютого 2026 року на суму 891 (вісімсот дев`яносто одна) гривня 40 копійок, а всього розміром 3 119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 90 копійок.

Речові докази:

– акамуляторну батарею марки «Varta» «12 V/60 А/год» та перетворювач напруги (інвертор) марки «Arner» 12 V/ 220 V/550, V, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити останньому за належністю;

–оптичний DVD-R диск з відеозаписом слідчого експерименту, оптичний DVD-R диск з відеозаписом з камери відеоспостереження з приміщення СТО « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Платова, 71, – долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження прокурора.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На підставі п. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Суддя ОСОБА_1