Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №308/5378/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5378/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Бенца К.К.,

при секретарі – Майор Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України юстиції звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_1 померла його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті: вибухова травма; травматична ампутація голови.

Вказує, що Відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 . Відмова у проведенні державної реєстрації смерті від 07.04.2026р. N? 541/23-11-25 мотивована тим, що до заяви не додано встановлений чинним законодавством України документ, який є підставою для реєстрації смерті. Медична довідка про причину смерті дружини та свідоцтво про смерть, видані на тимчасово окупованій території України не є підставою для реєстрації смерті на території України.

Зазначає, що факт смерті дружиини на тимчасово окупованій території підтверджує свідоцтво про смерть, що видане незаконним органом реєстрації, який знаходяться на території непідконтрольній державній владі України.

Заявник вказує, що внаслідок наведених обставин, отримання свідоцтва про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту права родича померлої є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.

Отримати свідоцтво про смерть неможливо, оскільки, факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ встановленого зразка, який може бути прийнято для здійснення реєстрації смерті, відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Заявник зазначає, що встановлення факту смерті в судовому порядку необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.

З огляду на викладене заявник просить суд: провести розгляд заяви без його участі; Заяву задовольнити; Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Краснозерськ Новосибірської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Маріуполь, Донецька область, Україна.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату час і місце розгляду справи. Згідно поданої заяви просив суд провести розгляд справи у його відсутності.

Представник заінтересованої особи – Відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомлено.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту смерті його дружини у зв`язку з тим, що офіційні документи, що посвідчують даний факт видані органами, які розміщені на тимчасово окупованій території України.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 17.09.1977 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Маріуполь, Жовтневого району, донецької народної республіки. Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований міським відділом РАЦС Маріупольського міського управління юстиції Міністерства юстиції донецької народної республіки, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 27.07.2022 року, копія якого приєднана до матеріалів справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 причина смерті: вибухова травма, травматична ампутація голови, що підтверджується довідкою про причину смерті до форми №106/ у №3044 від 11.07.2022 року.

Документами, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 є: довідка про причини смерті №106/ у №3044 від 11.07.2022 року, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.07.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполь, Жовтневого району, донецької народної республіки, російської федерації, про що 27.07.2022 року зроблено актовий запис про смерть № 1135.

З довідки про причину смерті до форми №106/ у №3044 від 11.07.2022 , виданої мовою оригіналу документа «Справка о причине смерті» встановлено, що причина смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : вибухова травма, травматична ампутація голови.

На підставі зазначених документів мовою оригіналу документа так званим "Городским отделом ЗАГС Мариупольского городского управления юстиции Министерства юстиции Донецкой Народной Республики", 27.07.2022 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 27.07.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Маріуполь, Жовтневого району, донецької народної республіки, про що 27.07.2022 року зроблено актовий запис про смерть № 1135.

Оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_2 було видано органом, який знаходиться на тимчасово окупованій території, відомості про смерть не внесені до єдиної бази, тому вказане свідоцтво не вважається документом, виданим державним органом України.

Судом встановлено, що згідно відмови у проведенні державної реєстрації смерті №541/23-11/23 від 07.04.2026 року вбачається, що заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 з підстави, що до заяви не додано встановлений чинним законодавством України документ, який є підставою для державної реєстрації смерті.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», який згодом неодноразово було продовжено.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади є тимчасово окупованою російською федерацією територією з 24.02.2022 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частинами 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

На сьогоднішній час свідоцтво про смерть видане органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України.

Пунктом 1 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа, встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

Пунктом 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті фізичної особи проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до Правил Державної реєстрації актів цивільного стану в України у зв`язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.

За приписами розділу ІІІ глави 5 ч.1 п. а Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є а)лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Пунктом 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Факт родинних відносин між заявником та померлою ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого у м. Чимкент від 17.09.1977 року. Особами, які зареєстрували шлюб у зазначеному свідоцтві зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, до заяви надані копії паспорту громадянки України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 21.08.1996 року та картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Необхідність встановлення вказаного факту за рішенням суду зумовлено відсутністю у заявника, документів, передбачених ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 18.12.2010 року № 3307/5 (лікарське свідоцтво про смерть; фельдшерська довідка про смерть)

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади є тимчасово окупованою російською федерацією територією з 24.02.2022 року. Отже, відсутня можливість в отриманні свідоцтва про смерть та довідки про причини смерті встановленого законодавством України зразку.

Внаслідок наведених обставин, отримання свідоцтва про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту смерті.

Суд, даючи оцінку допустимості наданих заявником письмових доказів, виданих йому на тимчасово окупованій території, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Зокрема, ґрунтуючись на консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібіє (Namibiacase), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на таких територіях органів влади.

Ураховуючи практику ЄСПЛ, суд оцінює надані заявником письмові докази разом з іншими доказами, у їх сукупності, та приходить до переконання щодо необхідності задоволення заяви, так як встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення.

В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Суд враховує, що м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади є тимчасово окупованою російською федерацією територією з 24.02.2022 року, тому державні органи влади України тимчасово не здійснюють на цій території свої повноваження і відповідно заявник не має можливості отримати свідоцтво про смерть дружини у відповідності до вимог діючого на території України законодавства, а також підтвердити відповідний факт в позасудовому порядку заявник також не має можливості.

Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Оскільки заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт смерті своєї дружини на тимчасово окупованій території України , а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_2 у м. Маріуполь, Жовтневого району, донецької народної республіки – ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується наданими суду доказами, тому є правові підстави для задоволення заяви і для встановлення факту смерті.

Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Відповідно до правил ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.

Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», ст.ст. 12 ,81, 315, 317, 354, 355ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України- задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Краснозерськ Новосибірської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполь, Донецької області, Україна.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу Державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) ;

Заінтересована особа - Відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 5).

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца